Як олігархи впливають на український футбол та чи розвиватиметься він без них

Поговоримо про олігархічний футбол в Україні

10 января, 15:46
8
Як олігархи впливають на український футбол та чи розвиватиметься він без них

Краще бути останнім серед вовків, ніж першим серед шакалів, такий вислів, як можна точно описує український футбол і олігархів у ньому. Для початку потрібно розуміти хто вони такі. У 2022 році ще залишилися люди, які не розрізняють бізнесменів від олігархів. Олігарх — особа, що збагачується або ж заробила свій капітал не законними шляхами: контроль влади, повністю чи частково, корупція тощо. Грубо говорячи, вони заробляють не завдяки росту промисловості чи економічної діяльності, а шляхом пограбування. На відміну від них бізнесмени створили свій бізнес легально та виросли завдяки конкуренції. Тобто, олігархи мають: значний вплив на засоби масової інформації, беруть участь у політичному житті, володіють великим, у більшості випадків монопольним, бізнесом та мають статки, які більше ніж 1 млн прожиткових мінімумів (приблизно 83 млн доларів). Не дивлячись на весь негатив, олігархи в українському футболі — ознака росту, але є і свої нюанси. 

Що зробили олігархи для футболу та навіщо він їм

Не так давно наша збірна потрапила до вісімки найкращих команд Європи - історична подія для нашого футболу, але чи варто цим пишатися, дивлячись на гру? Колишній головний тренер збірної Андрій Шевченко говорив, що якщо в нас не буде потужного внутрішнього чемпіонату, навіть чвертьфіналу в найближчому майбутньому ми не матимемо. І тут я з ним, як і більшість вболівальників, погоджуюсь. Саме українські клуби готують гравців до збірної. А ситуація з чемпіонатом у нас жахлива, клуби мають нестабільне фінансування й не можуть нормально заробляти на футболі, як наприклад, хоча б у Нідерландах чи Бельгії. У нас навіть клуб який виступає в єврокубках не може викупити контракт орендованого форварда, і сума йдеться не про десятки мільйонів євро, а про 3–4. А перспективні гравці якщо розглядають Україну то тільки, як один зі шляхів потрапити в Європу. Вони з більшою ймовірністю віддадуть перевагу Чемпіоншипу, Сегунді, лігі Жупіле, ніж УПЛ.

Провали й успіхи наших клубів можна назвати одним словом — олігархи. Завдяки їм дивлячись груповий етап ЛЧ ми вболіваємо за своїх, деякі клуби мають змогу купувати хороших гравців, навіть за умови провального сезону, запрошувати нормальних тренерів. А проблема їх у тому що, якоюсь мірою, завдячуючи їм ми спостерігаємо «помилки» арбітрів, розвали клубів через борги тощо. Українському вболівальнику не так цікавий свій чемпіонат, як чужий. Є безліч прикладів, коли за рідним футболом слідкують тільки в єврокубках та під час матчів збірної. Не зацікавленість українського вболівальника — одна із головних проблем українського футболу. Вона, власне, й ускладнює можливість заробляти клубам.

Для прикладу можна взяти статті доходу донецького «Шахтаря» в сезоні 2020/21. Донеччани можуть протриматися декілька сезонів на непоганому рівні без грошей Ахметова, але рости — ні. За рахунок чого вони будуть триматися? Основним джерелом поповнення бюджету в них будуть преміальні від УЄФА та ФІФА, продаж своїх гравців та гроші від комерційної діяльності. Але це стало можливим завдяки тому, що в 1996-му році президентом став Ахметов і внаслідок щедрому фінансуванню гірники змогли стати головним конкурентом для Динамо й перемогти в кубку УЄФА. Так само і з «Дніпром» завдяки Коломойському вони стали одним із топів українського футболу та дійшли до фіналу ЛЄ. Якщо в «господаря» є бажання розвивати та інвестувати в клуб, і якщо в нього не має проблем із бізнесом, то ваш клуб існує. Якщо ж ні, то й команди не буде це і є суть олігархічного футболу, «Дніпро» й «Металіст», як приклад. Ситуація яка сталася з ними може повторитися з будь яким клубом УПЛ. На них усе тримається від їх грошей залежить майже все — головна проблема. Вони не створюють систему при якій клуб буде жити без них.

Клуби можуть заробляти, але без олігархів - складно

Українські клуби не заробляють стільки, скільки витрачають. Хорошим (порівняно з іншими вітчизняними командами) бюджетом можуть похизуватися тільки два наших гранда, усі інші — виживають. Про те, що в Україні заробляти на футболі складно, говорять навіть багаті власники, що вже говорити про інших. В історії з українським футболом і олігархами є свої темні плями, основна — політика. Футбольні клуби — «іграшки» для них, в іншому випадку ми б не спостерігали банкротства такої великої кількості клубів. Це, як дорогі часи або ж охорона, він є атрибутом багатства. Та і якщо ти власник успішного клубу в Україні, то це підвищує не тільки твій статус серед інших, а й додає тобі «політичні бали». Адже казки про «футбол поза політикою» вже давно в минулому.

Ні для кого не секрет, що володіти, навіть клубом в УПЛ, — задоволення не з дешевих. А розміри гаманця у власників різний і це одна з проблем. В клубів УПЛ є декілька способів заробітку: квитки, спонсори, телеправа, інше (оренда поля, фан шопи тощо). Але наскільки прибутковим буде клуб — друге питання. Не багаті клуби, АПЛ, можуть розраховувати на гроші від телетрансляцій, спонсорських вкладень, продажів квитків та атрибутики. Ми не Англія, тому розберемо, як ці аспекти функціонують в українському футболі.

УПЛ не славиться великою відвідуваністю, а під час пандемії тим більше. Для прикладу візьмемо середнє значення ціни та відвідуваності «Динамо», на їх матчі ходять частіше інших. Ціна квитка на матч киян в УПЛ — 50–650 грн (єврокубки дорожче — 150–7000 грн). Середня вартість квитка на матч чемпіонату — 350 грн, помножимо на середню кількість відвідувань — 9,930 чол. Виходить, що в середньому, за одну гру квитків можна продати на 3 млн грн. Тепер множимо цю суму на 9 (кількість зіграних домашніх матчів цього сезону) виходить близько 27 млн грн (981 тис доларів). Але, навіть, цю суму клуб не отримує повною мірою, оскільки грає на НСК «Олімпійському» який киянам не належить, і це не одиничний випадок, в УПЛ багато команд грають на чужих стадіонах. Враховуючи ціну оренди 450 тис грн., за один, домашній, матч в УПЛ отримуємо приблизно 23 млн грн (835 тис доларів). Якщо не впаде відвідуваність і не збільшиться ціна за квиток, то за сезон вони зможуть заробити приблизно 37 млн грн (1,3 млн доларів). Але потрібно зауважити, що це приблизна цифра.

Спонсори — один із найбільших джерел доходу, як ось «Шахтар» отримав від спонсорства та реклами — 462 млн грн. Але й тут не все так гладко. Хто спонсорує клуби в Україні? В основному це букмекерські контори або ж компанії власників. Наприклад, партнери «Шахтаря» — SCM, ДТЕК, ПУМБ (компанії Ахметова), у «Динамо» — А-Банк (компанія Суркісів), «Ворскла» — Ferrexpo (власник Жеваго) логіку ви зрозуміли.

Далі в списку варіантів заробітку йдуть телеправа. Це болюча історія для українського футболу. Доходи за показ матчів низькі, наприклад, «Шахтар» отримав 14 млн грн. Якщо порівнювати з іншими, то ми не дотягуємо навіть до чемпіонату Румунії із середнім доходом в 1,8 млн доларів. Раніше на ринку були дві медіагрупи, що викуповували показ матчів — «1+1 Media» (2+2, Unian) та «Медіа Група Україна» (Футбол 1/2/3), які також належать олігархам. Зараз же з приходом «Megogo» український футбол матиме змогу отримати єдиний телепул. Але, навіть, при ньому клуби навряд чи будуть заробляти якісь космічні суми. Так вони будуть більші, але не значно, одну із задач яку, дійсно, може вирішити телепул — рівномірний заробіток, тобто не буде ситуації, що один клуб заробив, умовно, 50 млн, а другий 5 тисяч. Щоб отримувати нормальний дохід від телетрансляцій потрібен інтерес до чемпіонату, а я сумніваюся, що знайдеться багато охочих платити за матчі УПЛ, також потрібно враховувати рівень життя населення.

Підіб’ємо підсумки. Яким я бачу футбол без олігархів? Відсутність ЛЧ, хорошого результату в збірної, чемпіонат рівня Білорусії. Чи виживе український футболу без них? Я думаю, так, але про розвиток мова не йде. З однієї сторони олігархи змогли підняти український футбол: перемога «Шахтаря» в кубку УЄФА, фінал ЛЄ для «Дніпра» тощо. Але й наламали дров не мало: зникнення того ж самго «Дніпра», «Карпат», «Металіста», фарми і т.д. Назвати УПЛ «змаганням гаманців», як на мене, не зовсім правильно. Я назвав би це «змаганням щедрості», поясню. Наприклад, власник «Ворскли» у 5 раз багатший за Суркіса і в 3 за Ярославського, але по результатах самого клуба так не скажеш. Якщо буде нормальна конкуренція, боротьба, у чемпіонаті, тоді можна буде говорити про прогрес, а поки, що розвивається тільки окремі клуби, чемпіонат — ні. Багато вболівальників, які проти олігархів у футболі, але чи готові вони допомагати улюбленому клубові своїм гаманцем?

Лучшие
Новые
Старые
Дмитро Галенко
Виживе, а куди він дінеться? Як країна виживе без олігархів - так і все інше, навіть стане кращим.
Ответить
3
Владислав Гoлуб
ответил на комментарий пользователя Дмитро Галенко
Так, виживе. Я, власне, до цього й вів. Заголовок змінив, він не розкриває суті тексту. Чи буде кращим футбол без них? Дивлячись що розуміти під словом «кращий»
Ответить
0
Дмитро Галенко
ответил на комментарий пользователя Владислав Гoлуб
Блін, буде. А буде світ кращим без нарко баронів і мафіозних кланів? Сама суть питання абсурдна.
Ответить
-2
Дмитрий Клименко
Большие куски текста стоит дробить на абзацы. Есть ошибки в тексте. Сама тема – не самая оригинальная, уже много лет многие говорят и пишут об этом. Оценка – 6
Ответить
1
Олександр Сажко
Моя оцінка - 6. Сергій вже написав про акценти. А я додам ще про оформлення. Раджу розбивати текст на маленькі абзаци по 3-5 речень.
Ответить
1
Тема завжди актуальна для нашого футболу, але тут всі аргументи надто очевидні. По суті у вас мала б вийти аналітична колонка, а таких випадках потрібно шукати цікаві акценти. Оцінка - 7
Ответить
1
dk1989
У нас склалась патова ситуація. Економіка в сраці, в основному через олігархів. Грошей у людей немає, а ті у кого вони є, стараються витрачати їх економно. Тому, людям зараз не до футболу. Якщо б забрати у оліхаргів монополію, вплив на владу, то можливо б щось змінилось, тоді і люди б почали ходити на футбол.
Ответить
0
Владислав Гoлуб
ответил на комментарий пользователя dk1989
Згідний, низький рівень доходу, пандемія, війна, людям точно не до футболу. Відвідуваність футбольних матчів - такий собі неофіційний спосіб визначити купівельну спроможність населення, по типу, як індекс БігМака)
Ответить
1

Другие посты блога

12 августа 2019, 10:55
06 августа 2019, 15:01