Блог Думки футбольного самашедшого

Final fantasy. Живі легенди Трибуни вступають в гру

Спеціально для суперфіналу конкурсу «Голос» ми запросили долучитися до нашої фентезі-ліги найбільш одіозних персон нашого футболу. Давайте подивимося що з цього вийшло!

Одночасно з початком футбольного сезону в Україні почали прокидатися і різні ігри на прогнозування. Одною з таких є fantasy-режим, де користувач прогнозує виступи не лише цілої команди, але й окремих гравців.

Мені спала на думку ідея запросити до участі у такій грі не лише пересічних вболівальників, але й відомих та знакових фігур вітчизняного футбольного та навколофутбольного середовища. Через запальний норов наших одіозних персон, вони дуже швидко викинули з голови будь-які правила набору команд і обирали свою бойову одинадцятку, виходячи виключно із своїх симпатій, особливостей характеру, прихованих страхів чи надмірних бажань.

Учасників нашої гри абсолютно не цікавило, де виступають футболісти, який кошторис виділено на набір команди та чи взагалі обраний ним герой спортсмен, адже головне для них було зібрати склад однодумців, на яких можна було б покластися у найвідповідальніший момент.

І ось що ми тримали у підсумку…

Команда Євгена Краснікова. «Los Dynamos»

Відпочивши після ранішньої капоейри, Євген сів за робочий стіл, щоб перевірити електронну скриньку. Голова досі гриміла після вчорашнього рому, а поруч запарювався запашний мате. Відкривши ноутбук та прочитавши пропозицію зарубитися у фентезі УПЛ, наш герой одразу ж накидав основний склад, у силі якого сумнівів він не бачив. Вже через півгодини після запрошення Євгена до гри ми отримали у відповідь таку команду:

Команда Віталія Кварцяного. «Бурштин Team»

Віталій Володимирович дуже здивувався, коли сова з нашим запрошенням таки долетіла аж до села Розділ Михайлівського району Запорізької області, де мастодонт українського тренерського цеху відчайдушно намагається зробити з «Таврії-Скіф» справжніх мужчин. Після трьохгодинного інструктажу на тему: «Що таке фентезі?», Кварцяний, який нічого так і не второпав, ностальгічно усміхнувся та зібрав 11 гравців, які йому одразу згадалися, після почутого кодового слова «Волинь».

Команда Ігоря Циганика. «Великий футбол»

Запрошення зіграти з нами у фентезі застало Ігоря прямо на робочому місці. Він саме сидів у студії, прописуючи новий епізод «ПроФутболу» та відпрацьовуючи авторський крик: «Тихо!». Ігор одразу відповів нам згодою на участь у змаганні та зауважив, що зараз покличе Сашу Лободу, вони зберуть склад та скинуть нам вже готовий варіант на електронну скриньку. Наші герої довго мізкували над командою, згадували свої ляпи, дзвонили до друзів, потім озирнулися по студії і нарешті визначилися з командою. Згодом, на e-mail прилетів такий склад:

Команда Віктора Леоненко. «Пасатри»

Гроза «Темпу» з Шепетівки погодився відкрити двері тільки після того, як ми йому в дверну щілину показали, що не самі – з нами були ще 4 літри свіжого «Жигуля». Віктор Євгенович не зовсім зрозумів за яким принципом потрібно набирати команду, тому нам довелося самостійно записувати та формувати команду прямо зі слів співрозмовника. Після авторитетної заяви господаря дому: «Пиварич на стол!», ми приблизно зрозуміли з яких прізвищ буде складатися команда нашого героя:

Команда Сергія Рафаілова. «Pride»

Генеральний директор «Зорі» саме сидів у Амстердамському пабі, продовжуючи залишати гнівні коментарі про київський Марш Рівності на столичному Інтернет-форумі під непомітним нікнеймом Sir Gay, коли йому блимнули сповіщення від нашої компанії. Будучи ще заведеним після онлайн-суперечки на тему ЛГБТ, Сергій Васильович зібрав команду з тих, кого волів би тримати на короткому прив’язі, тих, хто ночами не дає заснути, тих, боротися проти кого він готовий віками..

Команда Артема Франкова. «Kinder, Küche, Kirche»

Головний редактор журналу «Футбол» саме повертався з останнього ефіру на Інтері, елегантно попиваючи настоянку глоду з улюбленою етикеткою «Бояришник», коли його телефон блимнув, сповіщаючи про нашу пропозицію. Захмелілий редактор прийшов додому, сів на кухні поруч з дружиною і дочками та зібрався формувати склад, у якому він би себе почував максимально комфортно у ролі тренера. Дружина заважала порадами, але почувалась лідером на своїй території - затишній кухні Франкових. Наступного ранку нам на пошту надійшла картинка, яка нас зовсім не здивувала. Артем був задоволений своєю роботою:

Команда Андрія Павелка. «Fake»

Підходив до завершення черговий матч легенд футболу, де капітаном був незмінний Андрій Васильович. Для іміджу ФФУ було б добре бути ближчими до людей, то ж очільник організації без вагань погодився на участь, відписавши нам одразу після закінчення виснажливого поєдинку. Не надто вникаючи в деталі гри, Павелко взяв до команди тих, з ким здатен перемогти всіх і все. Наш герой не надто звертав увагу на виділений кошторис для вибору гравців, адже, як нам відомо, «для масіка це сущі копійки». Тим часом, родина Павелко вже звільняла собі дні для фотосесії з майбутнім трофеєм переможця фентезі УПЛ. Після тижня клопіткої праці, нам на пошту прилетів такий склад:

Команда Дмитра Литвинова. «Досрочный ответ»

Наше запрошення до елітного клубу любителів фентезі застало Дмитра зненацька, коли він саме полірував свою кришталеву сову. Литвинова наша пропозиція зацікавила, але він одразу попередив, що до команди обиратиме лише тих, з ким буде про що поговорити. Його не цікавила ліга, вік чи талант гравців. Головними критеріями прийому до команди був показник IQ та наявність попрасованого смокінгу. Спочатку Дмитро взяв хвилину на роздуми, потім передзвонив за допомогою клубу – все заради того, щоб зібрати ідеальну команду. І ось коли вже було зібрано 10 гравців і залишалося лише одне місце, тишину в кімнаті зруйнувало раптове push-повідомлення: «Дмитрий, не хотели бы Вы сыграть В.Пас?». «Ось він! Капітан моєї Dream Team» - подумав Дмитро і відправив нам чорну скриньку, у якій ми знайшли список з 11 запитань. Після того як ми відповіли на ці запитання, перед нами виринув такий склад учасників команди нашого героя:

Команда Романа Кадеміна. «Мышебратья»

Робочий процес головного коментатора телеканалу Інтер зупинив камінь, який прилетів з вулиці і розбив вікно офісу. Піднявши камінь, Кадемін побачив записку, у якій кров’ю було написано «Інтер на цвинтар», а з протилежного боку наше запрошення до фентезі-ліги і декілька смайликів. Роман твердо вирішив, що братиме участь у нашому змаганні. На удачу почесав вуса своєї секретарки Надії та сів формувати команду. Один за одним склад поповнювали ідейні натхненники Романа, його кумири та приклади для наслідування. Візитною карточкою та молодою надією команди став символ незламності колективу – юний голкіпер зі Львова. Вже наступного дня ми отримали повний список команди, що був надрукований на помаранчево-чорному папері та завірений авторською печаткою Романа «Мы же братья», де ми побачили такі прізвища:

Команда Андрія Малиновського. ERROR404

Коли ми вже завершували всі реєстраційні роботи щодо фентезі-ліги, мені раптом на електронну адресу прийшло повідомлення від коментатора ТК «Футбол», де я прочитав різні емоційні речі, написані з активованим Caps Lock, типу: «ДОДАЙТЕ ДО ЛІГИ!», «Я ВСІХ ПОРВУ!», «ФОНСЕКА МАЛАДЧАГА!», «ЯКЩО НЕ ДОДАСТЕ – Я ДЗВОНЮ РІНАТУ», «Я ВАМ СДЕЛАЮ КІКС» і таке інше. Не бажаючи йти на конфлікт, я відкрив доступ Андрію, щоб він зміг зібрати колектив, який бажає. Наступного дня моя електронна скринька була переповнена гнівними повідомленнями зі звинуваченнями у корупційності нашої системи, куди постійно був доданий один і той самий скріншот, який все пояснював нам, але нічого не пояснював Малиновському:

Очевидно, цьогорічний сезон у фентезі-лізі з такими учасниками обіцяє бути насиченим і максимально непередбачуваним.

Як Ви вважаєте, чия команда має найбільше шансів перемогти у цьому сезоні?

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...