«За геноцид українського народу ваші жалюгідні душонки вічно горітимуть у пеклі, тварюки». Восьмий день війни: реакції спорту на агресію Росії

Продовжуємо збирати емоції і підтримку.

«За геноцид українського народу ваші жалюгідні душонки вічно горітимуть у пеклі, тварюки». Восьмий день війни: реакції спорту на агресію Росії

Росія напала на Україну. Йде восьмий день агресії в бік нашої держави. Кожен день ми збираємо для вас реакції українського та світового спорту на вторгнення окупанта. Сьогодні продовжуємо слідкувати, як світова та українська спортивна спільнота підтримує Україну. Всі об’єднуються проти агресора

Пост оновлюється.

Російські шахісти

«Обращение к Президенту Российской Федерации от российских шахматистов.

Мы выступаем против военных действий на территории Украины и призываем к скорейшему прекращению огня и мирному решению конфликта путем диалога и дипломатических переговоров. Нам невыносимо больно видеть ту катастрофу, которая происходит в эти дни с нашими народами.

Мы всегда выступали за Россию в личных и, с особой гордостью, в командных соревнованиях. Мы уверены, что шахматы, как и спорт в целом, должны объединять людей. Самые сложные и престижные международные турниры проводились в нашей стране на высочайшем уровне даже в разгар пандемии.

Шахматы учат ответственности за свои действия; каждый шаг имеет значение, а ошибка может привести к фатальной точке невозврата. И если всегда это касалось спорта, то сейчас на кону стоят жизни людей, базовые права и свободы, человеческое достоинство, настоящее и будущее наших стран.

В эти трагические дни мы думаем о всех людях, оказавшихся в центре этого страшного конфликта. Мы разделяем боль с нашими украинскими коллегами и призываем к миру.

Сборная Украины по шахматам — действующий чемпион Европы, одна из лучших команд мира наряду с нашей. Мы сыграли десятки матчей и сотни партий. Мы всегда ставили спортивную борьбу выше политики — и украинцы отвечали нам взаимностью. Мы просим вас сохранить командам, игрокам и простым людям из обеих стран оставить шанс на взаимное уважение.

Мы за мир. Остановите войну!» — говорится в заявлении.

Подписи под обращением поставили:

Ян Непомнящий, гроссмейстер, заслуженный мастер спорта России, двукратный чемпион России, чемпион Европы, вице-чемпион мира, двукратный чемпион мира, чемпион Европы в составе сборной России, победитель онлайн-олимпиады ФИДЕ в составе сборной России;

Александра Костенюк, гроссмейстер, заслуженный мастер спорта России, 12-я чемпионка мира, чемпионка России, обладательница Кубка мира, трехкратная олимпийская чемпионка в составе сборной России, двукратная чемпионка мира и пятикратная чемпионка Европы в составе сборной России;

Даниил Дубов, гроссмейстер, чемпион мира по быстрым шахматам, чемпион Европы в составе сборной России и победитель двух онлайн-олимпиад в составе сборной России;

Петр Свидлер, гроссмейстер, заслуженный мастер спорта России, восьмикратный чемпион России, обладатель Кубка мира, пятикратный победитель Всемирных шахматных олимпиад составе сборной России, двукратный победитель командного чемпионата мира в составе сборной России, трехкратный победитель командного чемпионата Европы в составе сборной России;

Андрей Есипенко, гроссмейстер, победитель двух онлайн-олимпиад в составе сборной России;

Максим Матлаков, гроссмейстер, чемпион Европы, чемпион Европы в составе сборной России;

Кирилл Алексеенко, гроссмейстер, участник турнира претендентов, чемпион Европы в составе сборной России;

Александр Мотылев, гроссмейстер, чемпион России, чемпион Европы, тренер мужской сборной России;

Евгений Наер, гроссмейстер, чемпион Европы, тренер женской сборной России;

Павел Трегубов, гроссмейстер, чемпион Европы;

Александр Халифман, гроссмейстер, чемпион мира ФИДЕ, двукратный олимпийский чемпион в составе сборной России;

Полина Шувалова, международный мастер, чемпионка мира по шахматам среди юниорок, чемпионка России по рапиду, чемпионка мира и Европы в составе сборной России, победительница двух онлайн-олимпиад в составе сборной России;

Игорь Лысый, гроссмейстер, чемпион России;

Дмитрий Кряквин, гроссмейстер, журналист;

Владимир Барский, международный мастер, журналист;

Марк Глуховский, кандидат в мастера, организатор;

Максим Ноткин, международный мастер, журналист;

Максим Чигаев, гроссмейстер;

Анастасия Чигаева, мастер ФИДЕ;

Ольга Баделько, гроссмейстер;

Павел Понкратов, гроссмейстер;

Александр Шиманов, гроссмейстер;

Даниил Юффа, гроссмейстер;

Константин Месропов, международный мастер;

Светлана Ершова, женский международный мастер;

Евгений Егоров, международный мастер;

Анна Волкова, организатор;

Этери Кублашвили, женский мастер ФИДЕ;

Яна Сидорчук, организатор;

Анна Буртасова, женский гроссмейстер;

Денис Григорьев, журналист;

Илья Городецкий, кандидат в мастера, комментатор;

Олег Перваков, гроссмейстер, многократный чемпион мира по шахматной композиции, журналист.

Сергій Стаховський, тенісист

«Ніколи в житті я не думав, що мені доведеться носити бронежилет у Києві. Це катастрофа, як Росія вторглася в Україну. Бомбардування міст... Вбивство невинних людей...

Світ, ми маємо об’єднатися, щоб він зупинився. Треба відправити Путіна туди, де він повинен бути – у тюремну камеру».

Олексій Мочанов, гонщик

«Ломал голову по поводу Харькова. Зачем, почему и за что его ровняют с землей и превратили в «Новый Сталинград». Уже превратили.

Осенило. Дошло. В 2013 году харьковские фанаты «Металлиста» спели бессмертное «Суркис – х###о», адресовав эту кричалку братьям Суркис, владельцам ВК ДК.

Они же потом поняли масштаб личностей и решили исполнять ее по поводу путена (орфография автора сохранена – прим). Согласен. Это эталонное х###о, не поспоришь. Весь мир узнал и подпевал это песенке. Не только футбольный. И вот у кремлевского карлика появилась наконец возможность отомстить. Вернуть за обиду.

Рассчитаться. Расправиться. Естественно – чужими руками. Кто бы сомневался? Мразь не успокоится. Злопамятный и запало. Задело. Зацепило. Но тут же какой расклад? Вся наша страна считает путена – х####м. У кого-то есть какие-то сомнения или возражения?»

Володимир Кличко, боксер

«Прийти до нас додому і вбивати наших чоловіків, жінок і дітей – це не по-людськи, люди не можуть так робити.

Потрібне продовольство, потрібні продукти, потрібні ліки. Нам потрібна будь-яка підтримка, фінансова підтримка, оскільки ми залишились одні. Але, певним чином, ми всі разом. Демократичний західний світ стоїть за нами і з нами. Якщо хтось із вас думає: «це в Україні, мені байдуже», то скажу, що ця війна, якщо не припиниться в Україні, то пошириться.

Дуже важливо будь-яким чином зупинити цю російську агресію. У нас немає часу вагатися, це потрібно зробити якнайшвидше. Просто неможливо уявити, що відбувається в цій прекрасній країні з цими прекрасними людьми».

Пишаюся єдністю світу і бачу, що спортивні спільноти стоять разом – МОК, федерації боксу, УЄФА, ФІФА, Формула-1. Забороніть російським командам участь в змаганнях. Я нічого проти спортсменів не маю, але вони представляють режим і якимось чином пов’язані із цією війною.

Цих зусиль не буде достатньо, поки війна не буде зупинена, але важливо показати, що світ не згоден з цією війною, що світ спорту не згоден... Це дуже складний час в житті українців. Я ніколи не думав, що зіткнуся з війною».

Сергій Палкін, генеральний директор «Шахтаря»

«Вчера погиб наш сотрудник. Детский тренер. Его убил осколок российского снаряда. Россия убиваете украинцев. Остановите это безумие! Не молчите, говорите! Иначе это будет ваше личное поражение. Поражение, которое будут помнить все последующие поколения.

Поражение, которое невозможно будет вычеркнуть из мировой истории. И каждый из вас будет нести вину и ответственность за совершенные преступления.

Посмотрите, что русские военные делают с нашими городами.

Хотел бы обратиться к собственникам, руководству и футболистам российских футбольных клубов. Россия совершила ужасное и вероломное военное нападение на Украину. Страну, в которой каждый из вас бывал и в которой всегда был радушно встречен. Страну, в которой у вас есть родственники, друзья, знакомые.

Страну, где некоторые из вас даже родились. И эту страну, ее людей сегодня российская армия уничтожает из всех видов оружия: «буков», «градов», артиллерией, авиацией, танками.

Вы становитесь изгоями. Россия из нации, которая приложила огромные усилия в победе над нацизмом, превращается в нацию террористов, нацию молчаливых трусов. Сегодня на вас смотрит весь мир. И мир ждет от вас действий, которые остановят безумие. Но вы боитесь, вам страшно.

В спорте страх – это то чувство, которое сводит вероятность победы к нулю. Ваш страх выступить против войны в Украине – это разрушенные города, ваш страх – это тысячи и тысячи смертей среди мирного населения, ваш страх – это погибшие дети и искалеченные судьбы миллионов людей.

Ваш страх выступить против кровавого режима – это самое большое ваше поражение.

Несмотря на то, что вы не отдавали приказ об уничтожении украинцев, ваше молчание – это пособничество массовым убийствам и разрушениям».

Євген Левченко, екс-гравець збірної України

«Россияне, вам страшно выходить на улицы? А украинцы целыми селами под ваши танки ложатся.

Толик (Тимощук, – прим), как так? Ты же из Украины. Как ты можешь молчать и продолжать там работать? Мы же вместе за одну сборную играли, надевали с гордостью эту футболку, пели гимн, выигрывали и проигрывали. А сейчас ты просто молчишь? Толик, как ты будешь с этим жить?».

Георгій Пєєв, екс-футболіст «Динамо»

Браун Ідейе, екс-футболіст «Динамо»

«Як той, хто грав та жив в українському Києві протягом двох років – сумно бачити, що там зараз відбувається. Ні війні».

Бундесліга

Андрій Шевченко, екс-тренер збірної України

«Насамперед я хочу попросити свою націю, армію, президента зробити все можливе, щоб захистити мою країну від російської агресії.

Дуже пишаюся, що я українець. Це дуже важкий момент для моєї країни, мого народу, моєї родини. Мої мама і сестра зараз у Києві, там відбулися жахливі речі. Люди гинуть, діти вмирають, ракети спрямовані в наші будинки.

Ми повинні зупинити цю війну, ми повинні знайти спосіб це зробити. Намагаюся контактувати кожної години, кожні 20 хвилин зі своєю сім’єю. Харків під ракетним ударом, Київ теж, багато міст в Україні у схожій ситуації.

Ми єдиний народ, в цей момент єдина країна. Навколо багато допомоги; сім’ї намагаються ділитися їжею з солдатами, допомагати військам. Це один із найважчих моментів в історії України, але люди справді єдині, тому що ми хочемо свободи і захищати свої домівки.

Розмовляю з мамою і кажу, що хочу повернутися. Але я зараз в Англії, щоб говорити про те, що відбувається – справжню трагедію, з якою зараз стикається український народ.

Треба, щоб люди зрозуміли ситуацію, людський бік того, з чим ми стикаємося. Я намагався поговорити з фондом, зібрати гроші, допомогти українському суспільству. У нас є біженці, нам потрібна гуманітарна допомога. Нам потрібна медична та продовольча підтримка. Відчуваю, що я можу тут багато зробити, і я зроблю».

Остап Маркевич, тренер «Маріуполя»

«Мені важко зрозуміти та усвідомити ту величезну за своїми наслідками помилку, яку зробили росіяни, ступивши на нашу землю зі зброєю. Тому ще складніше мені зараз говорити про футбол.

Але я впевнений, що все це закінчиться нашою перемогою. І ми будемо знову тішити наших вболівальників своєю грою киян, маріупольців, одеситів, львів’ян. Тому що футбол об’єднує, рятує душі та свідомості людей.

Хочу звернутися до нашого українського народу. Пишаюся нами, ми великий народ, сильний народ. Ми переможемо, з нами добро, світлі сили, правда. Слава роду».

Команда LomUs

«Россияне, обращаемся к вам. Мы – команда LomUs искренне не понимаем вашего нежелания видеть и слышать правду! Вы готовы слепо верить «телевизору» и проплаченным комментариям в соцсетях, но вы не готовы принять жестокую, но очевидную правду.

Нас убивают без причины, только за то, что мы хотим жить и принимать решения самостоятельно. У нас никто не убивает и не притесняет за «неправильный язык», у нас нет «нацистов у власти». Никакой спецоперации нет – ваше правительство устроило войну, такую, которую мы раньше видели только в кино, страшном кино.

Если у вас не получается слышать нас и верить нам, посмотрите, что говорят ваши сограждане, ваши силовики, которые попали в плен, которые осознали, что происходит, которые поняли, что их обманули. Они уже сейчас просят прощения!

Попробуйте представить на секунду, что они говорят правду... И попробуйте представить, что в таком случае чувствуем мы... Мы сидим в подвалах, ракеты уничтожают жилые дома, горят больницы и школы. Погибают дети.

Откройте глаза! То, что вы называете «фейком» – правда. Весь мир не может врать! Не заставляйте нас ассоциировать простых людей с вашим правительством. Не молчите! Рассказывайте правду. Не так страшно выйти на митинг, как слышать артиллерию над головой».

Юлія Левченко, легкоатлетка

«У мене немає слів, щоб сказати. Це біль і пекло... Спасибі всьому світу, дякую тим, хто не мовчить. Я хочу жити вдома! Вдома, в Києві, в Україні. Я вмираю всередині. Наші люди, наші вулиці гинуть. 24 лютого Росія напала на нас. А тепер наше життя не таке, як завжди.

Люблю Україну! Я люблю людей, вірю в нашу країну. Я вірю в силу всього світу. Те, що зараз відбувається – це найбільша дурість. У цьому столітті – воювати проти людей.

Так буває, коли людина вважає себе всемогутнім богом. Коли він божеволіє. Ось ким став путін».

Ігор Шопін, екс-футболіст

«Мій рідний Новоайдар окуповано, я покинув межі області. Зараз там стоять російські війська. Протягом кількох років спільними зусиллями громада намагалася робити наше селище кращим: оновлювала його, будувала інфраструктуру, забезпечувала комфортні умови для життя. Мені дуже боляче, що тепер усе це захоплене злочинцями.

Мені зараз розповідають, що жіночки, які працюють у державних установах, радіють окупації. І це у той час, коли бомблять Харків та Київ. Вони радіють, що хліб у Станицю Луганську по 5 гривень з Луганська завезли! Вони не розуміють усієї глибини проблеми.

Вони відправляють навчатися своїх дітей в окупований Луганськ та в Росію тільки тому, що там безкоштовне навчання. Жахіття! З цими людьми треба працювати.

Вони неосвічені, мало інтелектуальні, запроданці і просто тупі. У них немає вищої освіти, більшість з них навіть ніколи не була у Львові. Ба більше, 50 відсотків населення ніколи не ототожнювали себе з Україною.

Росіяни – це тварини. Нам, мешканцям Луганщини, слід визначитися. Хто ми? Люди чи тварини? Росія – це пітьма, Україна – це світло. На чиєму боці ми перебуваємо? Протягом всієї моєї роботи у Новоайдарі я відчував перешкоди та діставав палки в колеса.

У нас проросійський електорат, ОПЗЖ… Раніше доводилося бути лояльним з ними, а тепер називаю речі своїми іменами. Вважаю, що жодних виборів протягом 15-20 років на нашій території проводити не варто. Лише утворити військово-цивільні адміністрації. І вчити їх Батьківщину любити.

Хто не хоче – завжди є вибір. Чемодан, вокзал, Росія. Або ж інакше – російський корабель – іди на х#й, а хто хоче бути пасажиром цього корабля теж – на х#й.

На Луганщині зафіксовано чимало випадків мародерства. В основному, це справа лап російських військових. Вони заходять у магазини, грабують приватну власність, виносять з об’єктів торгівлі різноманітне майно – від побутової техніки до автомобільного мастила. Це не люди. Це орки, суміш орди з монголами та удмуртами. Жахлива нація.

Напередодні я записався у територіальну оборону, намагаюся бути корисним, перебуваю на вахті. Маю певні завдання та плани у футбольній сфері, хоча про це говорити поки рано. Ймовірно, швидше доведеться зброю отримувати, ніж думати про футбольний м’яч. Проте ми обов’язково переможемо. Слава Україні!»

Тарас Шелестюк, боксер

«Суми та вся Україна, я вами пишаюся. Весь світ і я в тому числі захоплюється вашою стійкістю, силою волі, мужністю, самовідданістю та єднанням українського народу перед ворогом, який прийшов до нашої домівки і несе руйнування, смерті цивільних людей, смерті дітей. Це велика трагедія для нашої країни, усієї Європи та всього світу.

Путін, Лукашенко, російський уряд, російська армія, білоруська армія і всі люди, які підтримують цей жах, винні у цьому злочині проти людства. За винищення та геноцид українського народу ваші жалюгідні душонки вічно горітимуть у пеклі, тварюки. Хоча ви й так уже давно там, у вас немає душі.

А ми вистоїмо, я вірю в це. І потім дамо вам такий п###и, що мало вам, суки, не здасться. Слава Україні. Героям слава. Все буде Україна.

Хочу висловити слова вдячності нашій армії, нашому президенту за стійкість і за те, що з народом, а також теробороні і всім і кожному, хто бере участь у захисті нашої красивої та чудової України».

 

 

Лучшие
Новые
Старые
ay-ay
Шопин от всей души выступил.
Ответить
11
Alex Star
Смерть пуйлу!
Ответить
9
YuriyOdUa
Сравните высказывания нормальных шахматистов с подонком Карякиным...
Ответить
6
Дмитро Галенко
Арештуйте вже кремлівського карлика!
Ответить
1
Татуся
А Карякин, я так понимаю не подписался? Шопин молодец, приятно удивил.
Ответить
1

Другие посты блога