Что делать? (с)

Декілька тижнів тому в було наглядно продемонстровано, що український футбол розвивається, м'яко кажучи, в хибному напрямку. 50 професійних команд для 45-мільйонної країни - ці цифри наганяють печаль печальну.

На 10 західних областей (сукупне населення складає близько 14 млн чоловік) припадає всього 3 клуби УПЛ, один клуб з Першої і чотири (sic!) клуби Другої ліг. Не набагато краща ситуація в інших регіонах, деякі з яких взагалі не представлені в профі. 

Нижче - карта міст, в яких базуються клуби Прем'єр-Ліги і Першої ліги. 

З іншого боку, в низці регіонів проводяться досить пристойні чемпіонати областей, причому рівень багатьох клубів нічим не поступається командам, представлених в Другій лізі. Друга ліга - це взагалі сором. Що за ліга, в одній з груп якої змагається 10-11 клубів? Звісно, мало хто захоче брати участь в цьому досить сумнівному за багатьма ознаками турнірі. Окрім того, є у нас Аматорський турнір, нікому не потрібне змагання з малою кількістю команд і великою кількістю неявок і проблем. 

Так от. Декілька змін, які пропонуються:

1) Збільшити до трьох к-сть клубів, які покидають і поповнюють УПЛ. Це спровокує вищу конкуренцію внизу турнірної таблиці УПЛ і вгорі таблиці Першої ліги. Деякі середняки задовго до кінця чемпіонату втрачають турнірну мотивація.

2) Збільшення клубів Першої ліги до 20 клубів. Низька зайнятість клубів Першої ліги дозволяє наситити календар змагань до 38 матчів регулярного чемпіонату + кількох ігор Кубка країни. 

3) Створення серед клубів Першої ліги турніру молодіжних команд, щоб умовна Говерла не розпускала своїх дублерів після гіпотетиченого вильоту з еліти. В перспективі поширити цю норму на клуби Другої ліги.

4) Створення повноцінної Другої ліги з Трьома зонами по 18 клубів за географічним принципом. Відстань між населеними пунктами, які представлені в кожній зоні, не повинна перевищувати 700-800 км. 

а) Захід: Закарпатська, Франківська, Чернівецька, Львівська, Волинська, Рівненська, Житомирська, Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області

б) Центр: Київ, Київська, Чернігівська, Сумська, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська, Одеська, Миколаївська області

в) Схід: Луганська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська області і Крим.

Як варіант, можливе створенні і чотирьох зон. Тоді відстань між містами скоротиться ще більше.

Нижче - карта міст, які представлені в Другій лізі. Смішно...

5) Формування системи регіональних ліг, які географічно будуть прив'язані до друголігових зон. Для прикладу можна взяти Чемпіонат Донбасу (Донецька і Луганська області). К-сть клубів має бути регламентована (наприклад по 18 клубів), а не як зараз (в одній області 7 команд, в іншій - 18, ще в іншій - два паралельні чемпіонати, або взагалі відсутність першості). Кращі клуби регіональних ліг будуть потрапляти в відповідні зони Другої ліги, гірші вилітати в чемпіонати областей.

а) Донбас (вже діє)

б) Харківська і Дніпропетровська області

в) Крим, Запорізька і Херсонська

г) Одеська, Кіровоградська і Миколаївська

д) Сумська, Чернігівська і Полтавська

е) Київ, Київська і Черкаська області

є) Житомирська, Вінницька і Хмельницька

ж) Львіська, Волинська і Рівненська

з) Закарпаття, Франківська, Чернівецька і Тернопільська

Таким чином, ми отримуємо:

1) Стабільну систему ліг з трьома повноцінними професійними лігами (близько 90 клубів) + логічно вибудовану систему регіональних ліг з напівпрофесіоналами (понад 200 команд).

2) Окремі турніри молодіжних клубів, відсутність в Першій і Другій лігах команд з приставкою -2, які зазвичай не переслідують жодних турнірних цілей.

3) Нормальний Кубок країни з пристойною к-стю клубів.

4) Цілісну Другу Лігу з самодостатньою к-стю клубів. У нас не повинно бути областей, в яких відсутній професійний футбол. Замість 1000+ км, які зараз стрийська Скала має долати, щоб добратись до Нової Каховки, середньостатистичний клуб буде мотати в середньому 200-300 км. 

5) Класичні регіональні ліги - місток між профі і аматорами. 

Гіпотетично в Другій лізі могли б виступати такі учасники:

Захід: без Ниви і Десни, яких відряджуємо в Першу лігу:

ФК Тернопіль, Динамо Хмельницький, Скала Стрий, Славія Рівне, ОДЕК Оржів, Карпати Коломия, Тепловик Івано-Франківськ, Карпати Яремче, Рух Винники, Карпати Камянка-Бузька, ФК Вінниця, ФК Бережани, Легіон Житомир, ФК Коростень, ФК Глибока, Збруч Волочиськ, ФК Мукачево, ФК Ковель.

Центр: 

Зірка Київ, ЦСКА Київ, Атлет Київ, ФК Володарка, Діназ Вишгород, ФК Буча, Славутич Черкаси, Зоря Білозір'я, РеалФарм Южне, ФК Совіньйон, ФК Тарутино, Торпедо Миколаїв, Енергія Миколаїв, Гірник-Спорт Комсомольск, Нове Життя Андріївка, Шахтар Конотоп, Авангард Корюківка, Локомотив Знамянка.

Схід: 

Шахтар Свердловськ, Мир Горностаївка, Енергія Нова Каховка, Кристал Херсон, Жемчужина Ялта, Гірник Кривий Ріг, Сталь Дніпродзержинськ, Макіїввугілля, Локомотив Куп'янськ, Арсенал Харків, Гвардієць Гвардійське, Форос, Хімік Красноперекопськ, Рубін Донецьк, Славхліб Слов'янськ, Гірник Ровеньки, ФК Нікополь, Мотор Запоріжжя.

Склад досить умовний. Вибрав лідерів обласних чемпіонатів, які теоретично могли б потягнути рівень Другої ліги. 

Звісно, все це впирається в кошти. І не факт, що все це можна здійснити. Але головне вибрати ціль, виробити систему розвитку, щоб припинити падіння, які спостерігається зараз.