Найнесподіваніші перемоги у світовому скелетоні

Скелетон - динамічний та яскравий вид спорту, в історії якого було чимало непередбачуваних моментів, шикарних тріумфів та рекордів, прикрих поразок і, звичайно, несподіваних перемог, які надовго запам'ятаються вболівальникам та спортсменам. Якраз про це піде мова далі.

Золотий дубль на домашній Олімпіаді

Символічно розпочати із часів відродження світового скелетону, адже його повернули у програму Ігор 2002 у Солт-Лейк-Сіті. Так, до цього часу у скелетоні двічі розігрували медалі серед чоловіків у 1928 та 1948 роках на ОІ у Санкт-Моріці, оскільки на його батьківщині існувала траса для проведення змагань. Однак Олімпіада у Штатах надала цьому видовищному виду спорту "нове життя" і популярність по всьому світу. Там же розіграли перший комплект медалей серед жінок.

Джіммі Ши – перший чемпіон у новій олімпійській історії скелетону. На домашніх Іграх він виступав якості досвідченого спортсмена. У 1999 році він виграв Чемпіонат світу, протягом трьох років двічі був третім у заліку Кубка світу, однак в олімпійському сезоні він завершив сезон лише п'ятим. Джиммі був претендентом на подіум, однак боротьбу за перемогу очікували від його співвітчизника Кріса Соула та швейцарця Грегора Штелі. Тоді головні старти проводили у двох заїздах. У першому заїзді Соул провалився - лише 13-е місце, а Штелі четвертий. Джиммі прийшов першим на радість своїм уболівальникам, привізши другому австрійцю Мартіну Реттлю 0,13 секунди. Неочікувано трійку лідерів замкнув андердог ірландець Кліфтон Вроттслі. Отже все було заплутано. У другому заїзді Соул показав відмінний результат, і деякий час залишався лідером, однак на медалі претендувати не зміг - 7-ий у підсумку. Ще кращий час показав Грегор і завдяки провалу ірландця зміг закріпитись на "бронзовому" місці. Австрієць у другому заїзді показав кращий час серед усіх учасників і вже міг розраховувати на "золото", адже Джіммі йшов по трасі другим. Однак американець неймовірно пройшов останній віраж і на фініші випередив Мартіна на 0,05 секунди. Трибуни в захваті.

Після фінішу Джіммі з шолому дістав фотографію свого діда. Він був олімпійцем третього покоління. Його дідусь Джек, корінний житель Лейк-Плесід, штат Нью-Йорк, читав Присягу спортсменів на Іграх у Лейк-Плесід 1932 року, а потім виграв дві золоті медалі у ковзанярському спорті (500 м та 1500 м), а батько Джеймс брав участь у лижних перегонах на Олімпійських Іграх 1964 року в Інсбруку. За 17 днів до церемонії відкриття Олімпіади Джек Ши помер від травм, отриманих в автомобільній аварії. Фургон втратив контролю на засніженій дорозі біля Лейк-Плесід і наїхав на машину Ши. Поліція заарештувала водія фургона за звинуваченнями, які включали керування автомобілем у нетверезому стані. Якби не цей трагічний випад, Джек Ши міг би побачити свого онука, який стояв на медальному подіумі.

"Він був справжнім носієм олімпійського ідеалу", - каже Джіммі. "Одним з найкращих уроків, який я коли-небудь навчився від нього, було, коли я вперше потрапив у національну збірну і поїхав до Європи, сказав: "Я хочу принести тобі додому медаль". І він засміявся і сказав: "Знаєш, це не найголовніше, що ти збираєшся привезти додому". Він говорив про дружбу та здатність представляти свою країну, і про те, що це велике, і про те, як важливо об’єднати світ у мирному, дружньому, змаганні. Він був так радий поїхати і побути з родиною в Солт-Лейк".

Того ж дня у жіночих змагання Трістан Гейл оформила золотий дубль для своєї збірної. Це було справжньою сенсацією - 21-річна спортсменка, яка тільки в тому сезоні потрапила у топ-10 заліку Кубка світу залишила позаду усіх лідерів та фаворитів. У першому заїзді вона випередила співвітчизницю Лі Ен Парслі на 0,01 секунди. У другому заїзді ніхто не зміг до неї наблизитись, краще за Гейл відрізок пройшла лише швейцарська скелетоністка, однак вона не претендувала на медалі. Відсвяткувавши на фінішній прямій, вона зняла шолом і показала світові, що її волосся мелірує патріотично червоні, білі та сині кольори. "Коли ви бачите піднятий у вашому місті і слухаєте і гімн - це невимовний момент. Це те, на що я не могла розраховувати, це перевищувало все, що я могла собі уявити. Я не думаю, що це з часом таке можна забути" - говорить перша в історії олімпійська чемпіонка зі скелетону.

Як дебютант перервав шестирічну безпереможну серію

На п'ятому етапі Кубка світу сезону 2005/06 сталась неймовірна подія - вперше за 6 років на КС переміг німецький скелетоніст. А переміг не лідер збірної чи інший досвідчений спортсмен, а дебютант! Сюрприз у Кенігсзеє підніс Себастьян Гаупт.

20-річний новачок Кубка світу з Гохзауерланда прибув до Кенігсзеє як ​​власник рекорду треку (48,43), який він встановив 30 грудня минулого року в рамках юніорської гонки. З найкращим часом він зміг посунути 37-річного фаворита Грегора Штелі, який до цього випереджав конкурентів на 0,11 секунди. У другому заїзді Гаупт знов пройшов відмінно трасу з найшвидшим часом на трасі (49,04). Повільний старт він зумів компенсувати двома бездоганними пробігами і з часом 1:38,10 залишив велику світову еліту позаду. Блискуче досягнення, з яким вітає його всі команди. Навіть багаторічний досвід ветерана скелетону Грегора Штелі, який на покоління старший за переможця Себастьяна, не допоміг на трасі нав'язати боротьбу новачку.

Завдяки цьому виступу в Кенігзеє Гаупт не тільки виграв олімпійський відбір, але й вийшов на вершину п'єдесталу разом з французом Каворетом, який також несподівано взяв єдину у своїй кар'єрі медаль. Гаупт виправдав очікування національного тренера Єнса Мюллера. Наступного етапу він посів 12-е місце, а от на третьому останньому він здобув "срібло", програвши лідеру заліку Джеффу Пейну. На Олімпіаді він посів найвище серед німців 9-е місце, а через 2 роки на Чемпіонаті світу у командних змаганнях із збірною він став першим. Ось така вийшла його кар'єра - дуже коротка, але яскрава.

Сенсація в Альтенберзі

Німецький скелетоніст Мічі Галіловіч у 2009 році здобув несподівану перемогу на домашньому етапі Кубка світу в Альтенберзі. У сезоні 2008/09 Галіловіч не зміг пройти кваліфікацію до збірної на Кубок світу, а потім взагалі перейшов у гоночну серію нижче - Міжконтинентальний кубок. Там він виграв перші чотири з восьми гонок сезону, фінішував другим і третім, а в кінці сезону став загальним переможцем. Тому вже наступного сезону в складі головної збірної почав виступ на КС, де показував посередні результати.

Однак у Альтенберзі все змінилось. У першому заїзді 26-річний юнак показав 8-ий результат, що було цілком для нього непогано, відставання лід лідера Пейна - 0,37 секунди. У наступній спробі Мічі ідеально пройшов трасу, а потім стояв і дивився на провали конкурентів: Сандро Штілікке привіз секунду, Бертонас півтори і так один за одним скелетоністи лишались позаду Галіловича, навіть Джефф Пейн не зумів утримати своє перше місце, фінішувавши з восьмим результатом. Таким чином Мічі з часом 1:56,39 відвів росіянина Олександра Третьякова на друге місце з відривом 0,21 секунди, а чемпіон Європи Френк Роммель фінішував третім із відставанням 0,24.

"Після першого пробігу мені більше не було чого втрачати. ​​Я зробив кілька помилок. Після цього я здійснив повну атаку. На щастя, це спрацювало", - радіє Галіловіч. "Це гігантське відчуття. Це дивовижно". Завдяки тій перемозі він отримав путівку на Олімпіаду: "До цієї події мене чекає ще багато роботи. Зараз я роблю це крок за кроком, адже до Ванкувера ще три етапи Кубка світу". Хоч на Іграх Мічі посів 13-місце, однак неймовірна історію, завдяки якій він туди потрапив, запам'яталась йому на все життя.

Перемога всупереч обставинам

У сезоні 2011/12 Кубка світу вся увага була прикута до жіночого скелетону. Якщо у чоловіків домінував Мартін Дукурс, то у жінок кожного етапу була нова переможниця. Одну із таких перемог неочікувано здобула канадка Емі Ґоф. Активно займатися скелетоном вона почала у віці двадцяти п'яти років, у 2006 році пройшла відбір у національну збірну і стала брати участь в різних міжнародних змаганнях. За 5 років кар'єри свій актив змогла поповнити однією срібною та двома бронзовими медалями. Тільки 2011 року у Вінтерберзі змогла вперше піднятись на першу сходинку п'єдесталу.

За два дні до змагань у Вінтерберзі батько Ґофа Роберт помер у віці 70 років в Ебботсфорді. Порадившись із родиною, 34-річна скелетоністка вирішила залишитися у Німеччині для участі у гонці. Попри всі трагічні обставини вона зібралася з духом і здобула єдину у свої кар'єрі перемогу.

У день старту була жахлива погода, змагання планували відмінити. На щастя, все відбулось, тільки у інший час. У першому заїзді Ґоф продемонструвала четвертий час, відставання від японської спортсменки було 0,2 секунди. У другій спробі Нодзомі невдало пройшла трасу, а двом німецьким скелетоністкам не вистачило долі секунди, щоб обійти Емі, яка показала кращий час у заїзді.

"Це був важкий тиждень", - визнала Емі після знакової перемоги, - "але я відчуваю себе справді добре. Цього літа моє навчання пройшло відмінно, і я у найкращій формі із усіх, що я коли-небудь була. Оскільки я старша у збірній, то це дає впевненості, що мене не виженуть. Я відчуваю справжню честь робити те, що мені справді подобається робити, і я думаю, що це мені сьогодні допомогло. Ця перемога говорить мені, що я маю все, щоб бути переможцем, і пишаюся цим".

Перемога Емі Ґоф випадково звершилась після історичної вікторії санкарки Алекс Ґоф напередодні. Алекс була першою канадкою, яка коли-небудь вигравала змагання Кубка світу, вона перервала низку перемог німецьких саночниць. "Сьогодні мені довелося сказати дикторові, що ми не сестри", - засміялася Емі. “Це чудово, що Алекс перемогла. Прізвище Gough точно буде популярне у ці вихідні". Ось такі дивовижні збіги в історії зимового спорту!

Німець, який двічі зупинив переможні серії Дукурса

За останні 11 років тільки двом скелетоністам вдавалось призупинити гегемонію латвійця Мартінса Дукурса. На його рахунку 6 титулів чемпіона світу, 9 кубків світу, 8 з яких поспіль були здобуті з 2009 по 2017 роки. У сезонах 2011/12 та 2012/13 він цілком міг встановити унікальне досягнення, вигравши всі етапи Кубка світу. Однак на заваді став німець Франк Роммель.

Перший раз німець став на заваді досвідченому Дукурсу у 2012 році на п'ятому етапі у німецькому Кенігзеє. До цього етапу латвієць солідно відірвався від переслідувачів у загальному заліку. Набравши чудову форму не було жодних сумнівів, що всі наступні гонки він виграє. У першій спробі Роммель показати кращий час, Мартінс був другим. Латвієць був спокійний та налаштований до наступної спроби, адже відрив від німця лише пів секунди, які він міг з легкістю "з'їсти". Однак у другому заїзді на нього чекало повне фіаско. Жахливо пройшовши трасу, Дукурс опустився на 5-е місце. Вболівальникам стало зрозуміло, що сьогодні переможе німець. У Франка над Олександром Кроккелем був хороший гандикап, якого вистачило задля впевненої перемоги. Німець тріумфував перед рідним натовпом - він перервав серію з 15 перемог латвійця-домінанта, який востаннє програв гонку 17 грудня 2010 року.

"Це був чудовий сезон для мене, найгірше місце було п’ятим. Це свідчить про те, що я зробив хорошу роботу на кожній трасі у світі. Важливо було зробити правильні висновки з гіршого пробігу, а потім завдати удару у відповідь", - розповідав Роммель.

Наступний сезон для Франка розпочався не найкращим чином. Він пропустив перший етап через дискваліфікацію - ожиріння. Однак вже через дві гонки Роммель здобув чергову вікторію на олімпійській трасі у Ванкувері і знову перервав серію Дукурса з п'яти переможних гонок. Після першого заїзду звичайно лідирував латвієць, другим з великим відставанням у заліку йшов Роммель. Завдяки блискучому драйву і приголомшливому найкращому часу в другій спробі Франк випередив Мартінса, який фінішував другим попереду свого брата Томаса. Німець в черговий раз підтвердив, що завдяки чудовій роботі здатний спокійно нав'язувати боротьбу на технічних трасах. На жаль ці дві недокучливі перемоги над Дукурсом стали його останніми у кар'єрі. Ще наступні 2 роки він часто зупинявся за крок до "золота", а після сочинської Олімпіади вирішив повісив шолом на цвях.

Несподівана перемога на початку сезону

На першому етапі Кубка світу 2015/16 в Альтенберзі валлійська спортсменка Лора Діз змусила говорити про себе весь світ, коли вона сенсаційно залишила позаду головну фаворитку і господарку змагань. У попередньому сезоні Лора посіла п’яте місце у заліку, але того літа вона стала першим номер у британській збірній, коли олімпійська чемпіонка Ліззі Ярнолд оголосила, що зробить у виступах річну перерву. Це був лише третій раз, коли 26-річна дівчина з Рексема піднялася на п'єдестал пошани Кубка світу, однак на найвищій сходинці вона вперше.

Головна претендентка на перемогу Тіна Германн у першому заїзді фінішувала першою, а британка Діз неочікувано опинилась у неї за спиною. Другу спробу Лора пройшла бездоганно і забезпечила собі як мінімум срібну нагороду. А ось німкені не вдалось пройти трасу ідеально - вона стирала борти, а її скелетон заносило на віражах. У підсумку їй не вистачило 0,04 секунди до перемоги. Радості Лори не було меж: "Я така щаслива! Тут в Альтенберзі така важка траса, і, звичайно, команда господарів тут виглядає справді сильно. Це було досить нервово, чекаючи на виступ лідера з першого пробігу до кінця. Перемога в гонці на найвищому рівні для моєї країни - це те, про що я давно мріяла, і я не можу перестати посміхатися! Минулий сезон став для мене проривним і я все літо говорила, що хочу просто продовжувати вдосконалюватися. Наполеглива праця з рештою команди та тренерським штабом дала результат у першій гонці сезону, просто чудово. Ті відчуття, коли я стояла двічі на подіумі минулого сезону були якимось особливими, але бути на вершині цього разу піднімає речі на інший рівень. Це ще один крок вперед, і це значне підвищення впевненості на весь рік".

"Це був абсолютно фантастичний результат для Лори", - сказав директор з виступу скелетоністів Великобританії Енді Шмідт. "Перша перемога на Кубку світу - це щось особливе - це те, що ви завжди пам’ятатимете, - і той факт, що Лора вийшла на одну з найскладніших трас у світі, і там, де вона раніше мала певні труднощі, є великим досягненням. Ця перемога додає впевненості всій команді та всій групі. Це показало нам, що ми можемо досягти певного успіху".

Тренер Ерік Бернотас вважав, що перша перемога Лори Діз може стати ідеальним стартовим трампліном на майбутній сезон і вона здатна продовжувати приносити успіх Великобританії. Однак ця перемога так і залишилась поки єдиною у кар'єрі британської скелетоністки.

Підкорення траси в Альтенберзі

Сезон Кубка світу 2016/17 розпочався цікаво. У чоловіків лідер світового скелетону Мартінс Дукурс вперше за 21 гонку залишився поза подіуму на перших двох етапах. Перед третім етапом поточний лідер заліку Олександр Третьяков був відсторонений Міжнародною федерацією бобслею і скелетону через підозри, що в 2014 році на Олімпійських Іграх у Сочі спортсмен вживав заборонені речовини. Тому у латвійця були шанси нарешті поборотись за медалі, а можливо і виграти гонку. Однак у Крістофера Гротера була своя думка щодо цього.

Єдиний і останній раз німець був на подіумі ще у 2012 році, на КС рідко попадав навіть у топ-10. Через закінчення кар'єри провідних скелетоністів збірної став більше виходити на трасу. У Альтенберзі все змінилось. У першому заїзді він показав кращий час, Дукурс за ним. Латвійцю конче було потрібно перемагати і показати всім, що ті попередні провальні для нього гонки були лише випадковістю. Однак у другій спробі з рекордом треку йому не вистачило 0,08 секунд, щоб вирвати у Гротера перемогу. Німець тріумфував перед домашньою аудиторією, продемонструвавши майстерність та доскональне знання цієї траси. Тепер він рекордсмен у Альтенберзі.

У жінок результати були не менш неочікуваними - першу перемогу здобула Жаклін Леллінг. Вона феєрично дебютувала на Кубку світу переднього сезону - майже у кожній гонці була на подіумі. Однак, щоб нав'язати боротьбу співвітчизниці Тіні Германн за перемогу у заліку не вистачало "золота". У новому сезоні від них очікували продовження боротьби, а сходження Леллінг на першу сходинку п'єдесталу було лише питання часу. І ось вже на третьому етапі КС вона в обох заїздах перевершила Тіну, вигравши гонку із солідним запасом.

"Наші жінки показали дуже сильний виступ", - сказав національний тренер Єнс Мюллер: "Перемога Жаклін була заслуженою, вона підтвердила свій клас і готова боротись за високі позиції". Саме ця вікторія дала їй поштовх до нових перемог, які були на наступних трасах. Зрештою вона виграла два Кубка світу поспіль, залишивши Германн позаду.

Резервіст збірної Німеччини - чемпіон світу

Завершує добірку цьогорічний Чемпіонат світу в Альтенберзі. Звичайно німці до домашнього чемпіонату плідно готувались, у їх обоймі було три конкурентноспроможних скелетоніста: Аксель Юнгк, Александр Гасснер та Фелікс Кайзінгер. Напередодні відбувся юніорський Чемпіона світу, де Фелікс переміг. За регламентом переможець ЮЧС мав персональну квоту на Чемпіонаті світу, отже німці могли заявити четвертого спортсмена. Тренерський штаб обрав Крістофера Гротера, який у тому сезоні виступав виключно на інтернаціональних кубках, а до цього на КС з'являвся лише через хвороби партнерів або інші форс-мажори.

На самому чемпіонаті велика конкуренція, окрім потужних німців фаворитами вважали звичайно лідера заліку КС Мартінса Дукурса, олімпійського чемпіона Сунбін Юна та росіянина Олександра Третьякова. Тож про медалі можна було лише мріяти.

У першому заїзді рейтинг очолив Аксель Юнгк, а Гротер був другим. У наступному заїзді він вже показав найкращий час і завдяки невеликим помилкам Акселя закріпився на першому місці. Наступного дня вони знову помінялись місцями – Юнгк перший, а Крістофер лише четвертий, однак у заліку він залишився лідером із гандикапом у 0,07 секунд. Останній заїзд. Фаворитам не вдалось дістатись медальних місць. Аксель Юнгк знов пройшов трасу ідеально, а стартувавший передостаннім Гасснер не зміг його випередити. І ось на лід вийшов Гротер. Він по трасі також програвав Юнгку, однак на останньому повороті випередив його на 0,02 секунди. Фантастика. Аксель розчарований, однак після тепло привітав товариша по команді. Крістофер Гротер – перший німецький чемпіон світу за 20 років. Також вдруге в історії весь п'єдестал зайняли спортсмени однієї країни (австрійці тріумфували у 1991 році).

"Надто важкий видався сезону, мені не вистачало аеродинаміки та швидкості. За сезон я скинув п’ять кілограмів, ми допрацювали та вдосконалили скелетон. І за два тижні до чемпіонату світу я знав, що, безумовно, був конкурентоспроможним", - сказав Гротер. "Останній забіг був невдалим, я думав, що недопрацював. Я вже перед третім пробігом помітив, що сьогодні нервував більше, ніж у перший день. Не можу повірити, що я це зробив. Я не міг подумати, що все-таки переможу".

Хтозна, якби Фелікс Кайзінгер на ЮЧС не зміг в останньому заїзді обійти Фелікса Зібеля, ми б не побачили такого неймовірного тріумфу!

Ось така вийшла добірка. Сподіваємось у новому сезоні буде багато нових сенсацій і неочікуваних перемог. Особливо хочеться, щоб одна з таких перемог дісталась нашому скелетоністу Владиславу Гераскевичу!