«Команда для мене означає святиня» Богдан Шуст – один із чарівників творення нової історії Інгульця

– Вітаю Вас. У цьому сезоні Ви стали одним із чарівників творення нової історії Інгульця. Не кожного дня доводиться відбирати очки у Динамо після чого у команди з'явилися крила. Розкажіть, трішки про перебіг цієї гри і як вдавалось відбивати майже мертві м'ячі?

– Дякую за комплімент, дуже приємно! Так для нас ця гра стала поштовхом до наступних перемог. В загальному гра складалася для нас вдало, оскільки Динамо не змогло реалізувати свою перевагу, після пропущеного м’яча команда пішла відігруватися і це принесло нам успіх, на удачу також потрібно заслужити і це невід’ємна частина в футболі.

– Чи відчувалось хвилювання партнерів по команді, особливо захисників?

– Налаштовуватися на такі ігри дуже легко, бо ти розумієш з якою командою тобі приходиться грати і що не так часто випадає такий шанс зіграти з топовою командою, щоб перевірити свої можливості, тому хвилювання було тільки до початку гри, на грі хвилювання не було, був великий азарт, мотивація і бажання!

– Чи зайшов Олександр Поворознюк по завершенню матчу Інгулець - Динамо до роздягальні? Якщо так, то що Він говорив?

– Олександр Григорович звичайно був задоволений і тепло нас привітав. Зразу після гри команду в повному складі повіз в ресторан, де ми в дружній обстановці відмітили наш успіх.

– Ви грали за провідні команди УПЛ. Чи можете виділити найзірковішого партера по команді? Найкращого захисника з яким доводилось грати?

– Когось одного не хотів би виділяти, бо рядом дійсно буди надійні захисники, на яких можна було надіятись і не хочеться когось пропустити! З легіонерів також можна виділити велику кількість топових гравців, які з часом грали в провідних командах Європи!

– Як можете охарактеризувати новачка ФК Інгулець Майкла Стефена? У чому його особливість? Який він у повсякденному житті?

– Дуже гарне підсилення для нас, цілеспрямований неймовірно мотивований на іграх форвард. В повсякденному житті складає приємні враження.

– Цього сезону у команді досить багато новачків. Як проходить процес прийняття новачків до колективу? Як допомагаєте адаптуватись?

– У нас дуже гарний колектив, тому проблем з адаптацією в колективі проблем не має.

– Чи маєте певний ритуал прийняття новачків? От наприклад у збірній України новачки виконують пісню.

– Ні, у нас ритуалів немає, за виключенням солодкого столу і проходу коридору поздоровлення на футбольному полі.

– Ви завжди мріяли про те, щоб стати воротарем? Пам'ятаєте той день, коли вперше стали в воротах?

– Ні, в мене такої мрії ніколи не було, це покликання мене само знайшло, коли я прийшов на тренування де жахливо не любив бігати і підмінив товариша в воротах, де мені дуже сподобалося і з того часу я в рамці, це було тренування в перехідній групі Карпат у Миколи Дударенка.

– Скільки Вам було тоді років? Чи пам'ятаєте ті емоції, коли вперше стояли в рамках воріт?

– Мені тоді було якщо не помиляюся 13-14 років, в 9 клас я перейшов в спец клас школи Карпат, от тоді емоції були неперевершені, я потрапив до другої команди в нашому класі і був дуже щасливим. В нас було 4 воротаря зі мною і в нас була дійсно здорова конкуренція Володя Кардаш і Віталік Стойко ділили місце в першій команді, а ми з Андрійом Жезло в другій команді і нам повезло, що з нами почав працювати тренер воротарів Юрій Сусло, так і пішов в мене футбольний ріст. Нам з Володею Кардашем трохи більше повезло в футбольному плані.

– Хто для вас у дитинстві був кумиром серед голкіперів і чи змінився кумир впродовж вашого голкіперського життя?

– Мені дуже імпонував Петер Шмейхель. Тоді воротарі вирізнялися своєю харизмою, зараз таких стає все менше.

– Що думаєте про зростаючу популярність такого типу воротарів, як воротар-останній захисник?

– Це неминучі тенденції сучасного футболу, де воротар має грати важливу роль в побудові гри команди.

– Чому у командній роботі, коли йдеться про футбол, чи, скажімо, у бізнесі, потрібен лідер? Які характеристики, на Вашу думку, повинен мати лідер?

– Лідер без харизми не може бути, це вожак який веде за собою команду, такі люди вселяють впевненість і надію.

– Чи є таким лідером Президент Інгульця Олександр Поворознюк? Якими лідерськими характеристикам Він володіє?

– Ви попали в десятку!!! Олександр Григорович по життю лідер і він дає нам віру в майбутнє нашого клуба і вселяє нам впевненість. Саме головне, що він живе клубом і знає все, що в нас відбувається, переживає за команду.

– Наскільки добре чутно уболівальників, розташованих за воротами, під час матчу?

– На жаль карантин вніс свої корективи в плані відвідуваності вболівальників і їх на разі не багато було, а в загальному вболівальники дають додаткові емоції, тільки з вболівальниками повноцінно відчувається футбольна атмосфера і для них ми граємо.

– Краще розпочинати матч перед вболівальниками суперників, а завершувати під крики своїх фанів, чи може навпаки?

– Звичайно, що не хочеться завершувати матч під крики своїх вболівальників, а тільки за їх радості після перемоги!

– Можете згадати самий дивний вигук від фаната?

– Не можу згадати якийсь особливий, всі вони на один характер, підтримки тільки своєї команди :)

– Зрозуміло, що карантин вніс свої особливості у звичний процес проведення матчів. Одна із цих особливостей це відсутність вболівальників (хоча, зараз частково вони почали повертатись), але вболівальники несли і загрозу для голкіперів. Наприклад використовували лазерні указки, свистки, дудки. Що найбільше Вам заважало?

– Раніше коли були заповнені стадіони, то докучали тільки лазери, маленькі предмети, як на приклад запальничка викинута на поле, не так заважала грати.

– Як вдавалось справлятись із лазерами?

– Старався уникати зустрічі з ними, на скільки це було можливо.

– У футболі, як у будь-якій роботі взагалі, мати успіх – значить зробити багато самопожертв. Як Вам вдається підтримувати на рівні свою мотивацію? Що допомагає у найважчі моменти кар’єри?

– Професійний спортсмен розуміє на які жертви він іде вибираючи професію, хтось більше віддається своїй справі, хтось трохи менше, але режим дуже відрізняється від людини яка не займається професійно спортом. Для мене мотивація це є гра, де ти можеш побачити результат своєї роботи, де ти получаєш виплеск адреналіну і масу емоцій, суто одні тренування мотивації точно не добавляють. Дуже важко це не грати, ще важче коли є травма. Мотивація-любити футбол, де ти отримуєш задоволення, допомагає в таких моментах.

– Чи є у Вас певні ритуали перед виходом на поле, або перед матчем? Якщо так то які?

– Ні, я людина не забобонна, тому жодних ритуалів не маю, хотя з розумінням відношуся до других.

– Чи думали про період, коли доведеться завершувати кар'єру? Чим плануєте займатись?

– В такому віці звичайно приходиться задуматися, що буде далі, але поки  серйозно не думав, життя може скластися по різному.

– Хто на даний момент основний конкурент Богдана Шуста за місце в основному складі? Відчувається конкуренція між кіперами?

– На даний момент в нас є 4 голкіпери, один молодий і зіграти може кожен, як показала практика в минулому сезоні.

Тепер давайте перейдемо до бліцу.

– Для Вас команда означає…?

– Команда для мене означає святиня, з якої все залишається всередині. Це одна сім’я і при любих обставинах вона повинна бути разом.

– В чому полягає секрет ФК Інгулець?

– Фундамент це президент, який втілив своє бажання, а це безмежна воля до перемоги, характер і стремління ніколи не зупинятися.

– Найважливіша характеристика сильного захисника?

– Вміння грати (читати гру)

– Ваша найбільша мрія?

– Щоб діти були достойними людьми.

– Що оберете: Інгулець у кваліфікації єврокубків чи Богдан Шуст кращий голкіпер сезону?

– Звичайно, що Інгулець у кваліфікації єврокубків!