Перше розчарування, або українська реальність

Ворскла – КуПС 2-3

Емоції беруть верх у момент написання аналізу матчу. Що сталось? Чому команда у третьому поспіль матчі так багато пропускає? Що з обороною? Як можна вдруге дозволити забити КуПС на останніх хвилинах? Що це було?

Матч, який мали вигравати зіграли у нічию. Другий матч, який теж мали вигравати взагалі програли. Складно все це аналізувати. Перший тайм був спокійний, розмірений, обережний. Другий тайм команда завелась. З’явилась динаміка гри, швидке переміщення м’яча, конструктивні і цілеспрямовані атаки, які у підсумку обернулись взяттям воріт. Хоча команда господарів ще не встигла зрозуміти, що забила гол, як дуже швидко пропускаємо. Знову нічия і знову Ворскла все розпочинає з нуля, але гол приходить. Вважалось, що ось перемога реалізовуй моменти, які у команди були під час рахунку 2-1, або збивай темп суперника і йди далі. Втім в Україні є велика проблема останніх хвилин. Саме останні хвилини псують усе нашим командам Ворсклі зокрема (це 5 матч на міжнародній арені де команда пропускає на останніх хвилинах матчу). Не розумію чи це розконцентрованість, віра у перемогу чи ще щось, але саме на останніх хвилинах пропускаємо.

Зрозуміло, що велику долю у поразку вніс рефері, який ряд фолів із сторони фінів просто не бачив. Хоча гості не просто грубо грали проти полтавчан, вони їх ламали. Коли ж фолили полтавці, арбітр свистів завжди і давав жовті та червону картки. В упередженості арбітра можна можна звинуватити у моменті, коли в центрі поля збивали нашого гравця, який мав виходити на побачення із голкіперм, але не дав навіть жовтої, ряд моментів, коли одні і ті самі гравці неодноразово грубо фолили на наших гравцях, але у відповідь було усне зауваження, як виняток лише жовта картка. Втім, коли наш футболіст фолить дає вилучення. Відсутність ВАР знову дає про себе знати.  План на гру рушиться і ініціатива переходить до гостей. Фізична, емоційна виснаженість а також вилучення дають про себе знати. Команда закривається на своїй половині поля і пропускає третій гол.  

Під час першого тайму було чітко помітно, що команда Максимова намагається грати за новою схемою 3-4-3. Від цього присутній брак під час передач, адже ще не всі зв’язки між гравцями відпрацьовані на підсвідомому рівні.

Зараз варто очікувати просідання Ворскли на внутрішній арені. Емоційна і фізична виснаженість а також психологічний тиск зі сторони вболівальників, ЗМІ, керівництва клубу. Хоча вважаю, що Ворскла і на далі залишиться чи не головним претендентом на єврокубки по завершенню даного сезону.

Змінювати тренера не варто, хоча я впевнений, що Максимов спробує подати у відставку. Навпаки потрібні фінансові вливання. Варто придбати форварда і підсилити лаву запасних. Розумію, що команда запрошує лише вільних агентів, але Максимов уміє шукати таких гравців мотивувати і реанімовувати їх кар’єри.

Гравцям не варто вішати ніс, навпаки потрібно розізлитися, завестися і лише грою на внутрішній арені доводити, що ця поразка була прикрою випадковістю. Вболівальникам варто підтримати команду, особливо гравців і тренерський штаб.