Антоніу Феррейра: Ліга чемпіонів – це мрія!!!

1 вересня виповнюється 39 років тренеру воротарів ФК «Шахтар» Антоніу Феррейрі. Вітаємо іменинника і за традицією ставимо кілька запитань

– У своєму першому інтерв'ю ви сказали, що мрієте зіграти із «Шахтарем» у Лізі чемпіонів. Дуже скоро команда стартує в найпрестижнішому клубному турнірі Європи. Які ваші очікування?

– Безумовно, ці матчі кардинально відрізнятимуться від тих, що ми проводимо в чемпіонаті України. Але ми повинні завжди бути націлені на результат – у будь-якому змаганні, в будь-якому поєдинку. Особисто я не хочу просто брати участь у Лізі чемпіонів, я маю намір перемагати. Необхідно постаратися вийти з групи і пройти в турнірі якомога далі. 

– Як би ви оцінили період роботи в «Шахтарі»?

– Фантастичний рік! Ми виграли чемпіонат, Кубок України, Суперкубок, вийшли до групового раунду Ліги чемпіонів. Так, не все було ідеально, але ми щодня важко працюємо над тим, щоб команда весь час прогресувала. Особисто для мене Ліга чемпіонів – здійснена мрія, ідеальний подарунок до дня народження. Адже я ще ніколи не брав участі в цьому турнірі, а тільки дивився матчі на стадіоні «Бенфіки». Звісно, будь-який тренер хоче завоювати кубок Ліги чемпіонів. Але ми повинні концентруватися на кожному поєдинку. 

– Чи ви відчуваєте, що цілковито адаптувалися в Україні і в «Шахтарі»?– Абсолютно! Коли я розпочав тренерську діяльність, навіть уявити собі не міг, що одного дня покину свою сім'ю, друзів, рідних і вирушу працювати до іншої країни. Мені було комфортно в Португалії, і я не хотів нічого міняти. Але, провівши тільки один рік тут, я зрозумів: уже почуваюсь як удома. Шкода лише, що ми досі не відвідали Донецьк. Хочу сказати, що не поїду з України, допоки не побуваю там. 

– Воротарі зауважують, що з вами дуже легко. Ви можете і пожартувати, і розіграти когось, але водночас усі займаються зі стовідсотковою самовіддачею. Як вам це вдається?

– Це один із підходів, які я застосовую в роботі з футболістами. Хочу, щоб тренування подобалися хлопцям. Адже якщо вони займатимуться з настроєм, то й викладатимуться більше. Такі речі взаємопов'язані, і емоційна складова є дуже важливою. Ми можемо робити одні й ті ж самі вправи, проте гравцям це швидко набридне, їх ККД відразу знизиться. Я ж прагну до того, щоб воротарі прогресували на кожній сесії. Навіть після невдалих матчів завжди їх підбадьорюю. Мені потрібно якомога швидше повернути їм упевненість, зробити так, щоб вони не зациклювалися на власних помилках, проводили аналіз, продовжували працювати з бажанням. Зрозумійте, нас усього четверо: я й три голкіпери. Важливо, щоб поміж нами були хороші, дружні стосунки. 

– Тренування воротарів практично ніколи не повторюються. Зізнайтеся, скільки у вашому арсеналі вправ?

– Повірте, дуже багато! Усі заняття зберігаю в комп'ютері та вкрай рідко можу використовувати вправу, яку ми вже виконували. Потрібно розуміти, що заняття, які проводилися в Португалії, незастосовні до «Шахтаря» з однієї простої причини: клуб, де я працював, не змагався за титули. Тут же все інакше. Мені необхідно, щоб гравці завжди були мотивовані, не втрачали концентрації. Якщо футболісти приїздитимуть на базу, заздалегідь знаючи, що на них чекає сьогодні, то таке тренування виявиться малоефективним. 

– Якими принципами ви керуєтеся в підготовці воротарів донецької команди?– Перше, що я зробив, коли приїхав сюди, – максимально наповнив тренування різноманітними вправами, щоб зрозуміти потенціал підопічних. Пам'ятаю період влітку, коли «Шахтар» взагалі не втрачав очок, але діями голкіперів я не був задоволений. Ми тоді багато спілкувалися з футболістами, вдосконалювали деякі деталі. Я не оцінюю матч з погладу результату. Для мене важливо, як воротар діє в тому чи іншому епізоді. Я хочу, щоб вони більше думали, намагалися передбачити подальший розвиток атаки. Цим моментам ми також приділяємо величезну увагу. 

– Поєдинок, що  запам'ятався найбільше в «Шахтарі»?

– Зустріч із «Карпатами», коли ми в першому таймі поступалися 0:2, але після перерви змогли забити три м'ячі і перемогти. Матч, який приніс мені найбільше задоволення, – фінал Кубка України. Адже в чемпіонаті ми йшли на першому місці з величезною перевагою, питання золотих медалей вже було вирішене. А ось після протистояння з «Динамо» я дійсно відчув справжню силу та міць клубу. Доси згадую, як ми раділи, обіймалися, вітали один одного. Навіть зараз, коли мені сумно чи немає настрою, я переглядаю цю гру. 

– Чого би хотіли побажати собі в день народження?

– Я дуже щаслива людина. Займаюся тим, що найбільше люблю. Хочу залишатися здоровим, аби мати можливість тренувати ще довго. Звісно, побажаю собі великих перемог разом із «Шахтарем»!

  http://shakhtar.com/uk-ua/news/2017/september/1_news/1_antonio-ferreyra/