Регламент – не парламент. Треба міняти прямо зараз

«Якщо в Регламенті буде дірка, то через неї витече весь ваш футбол». Цю цитату можна було би приписати Бісмарку, Черчиллю, Форду (в чиї вуста сьогодні модно вкладати неіснуючі фрази?) чи Томасу Грімму. Але насправді вона була вигадана кілька днів тому автором блогу. Хоча, всі підстави для її появи були, наприклад, 16 років тому, коли недосконало прописаний документ став перепусткою в єврокубки для запорізького Металургу.

Або ж навіть раніше – навесні 1993 року, коли проблеми з Регламентом коштували «Дніпру» чемпіонства.

І зовсім дивно, як «цитата» не з’явилася нинішнього червня, коли «футбольна конституція» дозволила потрапити до Прем’єр-ліги клубу-середняку третього за рангом дивізіону.

УПЛ – не НБА

Власне, з цього слід і почати. Очільник ФФУ Андрій Павелко в короткому коментарі щодо рокіровки «Вереса» і «Львова» п’ять разів наголосив на необхідності внесення змін до Регламенту, аби унеможливити подібні хитрощі в майбутньому. Втім, навіть не натякнув на те, як це планується зробити.

Насправді, зробити це непросто. Просто заборонити перейменування клубів було би дуже дивним рішенням. До того ж це дозволено статтею 6 діючого Регламенту. Зміна президента чи навіть всього керівництва – теж не кримінал.

Та й відверто кажучи, така заборона проблему не вирішить. Ну, грав би в наступному сезоні в УПЛ не ФК «Львів», а  «Верес» у Львові з новим бразильським тренером і купою його співвітчизників. І що змінилося би у порівняння з чемпіонатом, що завершився?

Обурення викликало не перейменування як таке, а те, що було використано назву діючої команди, що грала в другій лізі. Зрештою, якби «Верес» було перейменовано в «Галичину» чи «Лемберг» – скандал був би значно тихішим.

А отже – проблема не в перейменуванні, а в місті дислокації клубу. І підґрунтя було закладене ще тоді, коли «Вересу» (тоді ще рівненському) було дозволено грати не вдома. Ось тут УПЛ і варто прописати запобіжники. А ще важливіше – дотримуватися цих правил.

Що є: стаття 10

«Основний стадіон, на якому проводяться домашні матчі головної команди клубу, повинен розташовуватися на території населеного пункту за місцем державної реєстрації клубу».

(виняток зроблено лише для клубів з окупованих територій).

Що треба:

При цьому – ані слова щодо запасного стадіону. Регламенту дуже не вистачає трьох пунктів з цього приводу:

1. Запасний стадіон дозволити використовувати не більше 3 разів протягом чемпіонату.

2. Запасний стадіон повинен розташовуватися в межах адміністративно-територіальної одиниці, до якої входить населений пункт, вказаний в місці державної реєстрації клубу.

3. Зміна населеного пункту («перевезення клубу») в документах реєстрації клубу тягне за собою втрату членства в УПЛ. Фанати НБА чи НХЛ будуть обурені – але нехай.

За таких умов навряд чи власники ФК «Львів» (Рівне) погодилися би грати в УПЛ на стадіоні «Колос» в Костополі.

Можливо, не зовсім демократично, але така наша «ноу-хау-відповідь» президенту рівненського клубу. 

Акселерація змушує

Заявка клубу – 25 футболістів за списком «А» і молодь (в новому сезоні буде 1997 рік народження і молодше). Втім, заповнити всі 25 місць можна лише за дотримання певної умови.

Що є: стаття 8, пункт 4.1

«До Списку А вносять не більше 25 прізвищ футболістів, які мають професіональні контракти. Щонайменше вісім позицій відводять винятково для футболістів, підготовлених на місці, і жоден клуб не має права вносити більше чотирьох футболістів, підготовлених асоціацією, до цих восьми позицій у Списку А».

На практиці це означає, що заявка формується за формулою: 17 (будь-які футболісти) + 4 (вихованці клубу) + 4 (вихованці будь-якого українського клубу). Якщо за кожною квотою гравців не вистачає – заявка відповідно скорочується. Ніби все добре, але є важливий нюанс щодо визначення «футболіст, підготовлений у структурі клубу».

В Регламенті прописано, що такий статус може отримати лише той, хто з 15 до 21 року не менше трьох сезонів (можна з перервами) був зареєстрований в клубі. Через це, наприклад, чернігівська «Десна» не може вважати такими Дениса Безбородька, Олексія Череду чи Андрія Коробенка, які свого часу переходили до академії донецького «Шахтаря» до досягнення 15-річного віку.

Парадокс, але клуб може готувати гравця з 6-річного віку до, скажімо, 16,5 років, але той не буде вважатися вихованцем клубу.

Не зрозумілий і верхній поріг. В минулому сезоні УПЛ на поле виходили регулярно гравці 18-19 років. Лунін, Шапаренко, Луньов, Лебеденко, Біленький, Хомутов, Дришлюк, Мусолітін… Засвітилися навіть футболісти 2000 року народження, які, за умови трансферу, можуть за три роки вважатися вихованцями вже нового клубу.

Що треба:

1. Змінити віковий проміжок часу з 15-21 року до 12-18 років. Тим більше, що реєстрація футболістів в базі даних ФФУ починається саме з 12 років. А з 15 юні спортсмени вже можуть бути включені в заявку футбольного клубу на сезон.

2. Відмінити квоту для «вихованців асоціації», оскільки наразі вона не має жодного сенсу – більше 17 легіонерів в заявку не включить навіть ФК «Львів» чи «Шахтар». Натомість українці, які в юному віці виїхали за кордон (колись таким був Воронін і ще кілька «німців», сьогодні по всій Європі тренується не один десяток наших неповнолітніх земляків) через цю норму опиняються в гірших умовах, ніж ті спортсмени, що навчалися футболу в Миколаївській ДЮСШ, а не в академіях Італії, Німеччини чи Франції.

Зміни імені Луческу

Місця в турнірній таблиці сьогодні за умови рівності очок розподіляються з огляду на різницю забитих і пропущених м’ячів. В футбольній історії (в тому числі і в Україні – на рівні обласних чемпіонатів) були випадки аномальної результативності в останніх турах з боку команд-конкурентів. Ми ж не хоче мого такого в УПЛ?

До того ж Регламент в різних випадках передбачає два види технічних перемог: 3:0 і +:-.

Це колись може призвести до скандалу.

Що є: стаття 22, пункт 2 з підпунктами

«Місця команд визначаються за такими показниками, отриманими в усіх матчах:

2.1. більша кількість набраних очок;

2.2. краща різниця забитих і пропущених м’ячів;

2.3. більша кількість забитих м’ячів.»

Лише потім йдуть очні зустрічі, а за рівності й там – жеребкування! Збірна Сенегалу, яка не вийшла до стадії плей-офф поточного чемпіонату світу через те, що тримала більше жовтих карток, ніж суперники, в УПЛ би не просто обурилася, а оскаженіла.

Що треба:

1. Головним критерієм визначення місць в турнірній таблиці після кількості очок мають бути очні зустрічі команд. Лише потім – різниця м’ячів.

Луческу і ті, хто його нещодавно тролив – будуть задоволені.

2. Фейр-плей – не найкращий спосіб визначати кращу команду, але однозначно він ліпший за сліпе (а воно точно буде таким?) жеребкування.

Що ще треба змінити

В квітні «Карпати» і «Верес» заявили про доцільність ліквідації турніру команд віком до 21 року, запропонувавши натомість пустити «молодіжки» до першої/другої ліги. Перша частина ідеї має право на життя.

Але кращим виходом міг би бути варіант об’єднання двох «не дорослих» турнірів в один з віковим обмеженням, скажімо в 20 років (хоча можна й лишити поріг в 19).

Молодіжний турнір, з огляду на дозвіл в змаганнях «недоростків» виходити на поле відразу чотирьом «передоросткам», втрачає сенс.

 ***

Зниження вимог щодо кількості глядачів, які здатен прийняти стадіон. За середньої відвідуваності нижче 4000 вимагати від клубів 5-тисячний стадіон – зайве. Дивись – і «Верес» би переїхав не у Львів, а у Вараш, де є більш-менш сучасна 3000-тисячна арена.

 ***

Жорстке обмеження на оренду гравців аж до повної заборони таких «трансферів» в межах ліги. Хочете надати гравцям ігрову практику – домовляйтеся з іноземними клубами чи з учасниками першої ліги.

Обійти заборону можна «продажем» і заздалегідь обумовленим поверненням, але це вже буде привертати непотрібну увагу.

 ***

Стаття 23, пункт 7: медалі передбачені для 50 осіб клубу-призеру чи володаря Кубку. Це в 2008 році під Януковича і Крутого писалося? А чого не 100 тоді?

В англійській Прем’єр-лізі діє норма в 5 матчів за сезон. В минулому чемпіонаті України на неї награли 22 футболісти «Шахтаря». Сезоном раніше їх було 23. За «Динамо» в сезоні 2015-2016 був 21 такий гравець. Нехай 10 (і то забагато) – для офіційних осіб клубу. Кому решта?

 ***

І найголовніше: Регламент УПЛ повинен бути прописаний вже зараз навіть на сезон 2019-2020. А тим часом – на сайті Прем’єр-ліги нема цього документу навіть на найближчий чемпіонат, який стартує вже за два тижні.

Спеціально для…

Оскільки є ліміт на легіонерів-футболістів, пропонується запровадити ліміт на легіонерів-наставників. Але зворотній. Приблизно в такому формулюванні:

«В кожному клубі – учаснику УПЛ – повинна бути не менше однієї тренерської вакансії для заслужених тренерів з українським паспортом, чиї прізвища закінчуються на «-озний» та «-авлов».

Галопом по Регламенту

Нинішній головний документ Прем’єр-ліги насичений купою дрібниць, які змушують лише стискати плечима.

• Заявки на сезон подаються клубами української і англійською мовою, а перекладачів на прес-конференції потрібно надавати лише у разі, коли тренер не говорить українською чи російською.

• Українська версія заявки чомусь повинна містити по-батькові футболіста. Як за кордоном можуть без цього? Більше того – англійська версія заявки складається лише з імені та прізвища – отже і в УПЛ так вміють.

• Фотографії гравців і команди клуб має передати на компакт-диску (!) або флешці. Електронну пошту відмінили!? я вже мовчу про хмарні технології. Добре хоч не на дискеті.

• Відеозапис гри має бути на касеті (!) чи компакт-диску. Агов, на дворі 2018 рік!

• Обмін вимпелами. Завжди було цікаво, куди їх потім дівають? Єдина правдоподібна версій – після гри обмінюються назад.

• Стаття 9 говорить, що матчі повинні починатися не раніше 12:00 і не пізніше 22:00. Тоді як в Додатку до Регламенту прописаний фіксований час трансляцій матчів чемпіонату УПЛ з 14.00 до 21.30. Комусь треба звірити годинники.

• Зберігся «совок» у вигляді призу ФФУ «Честь прапора». По-перше, навіщо це в додатках до Регламенту. По-друге, вже років так 27 підготовка кадрів для збірних не є пріоритетом для клубів.

• На екіпіровці футболістів заборонена реклама тютюнових компаній. Про горілчані – ані слова.

• Гостям слід віддати не менше 5% квитків, але при цьому не прописана верхня межа.

• Регламент рекомендує продавати в одні руки без пред’явлення документів не більше 5 квитків. Який ефект дає такий ліміт за відсутності обов’язкової вимоги щодо іменних квитків – не зрозуміло.

• Стаття 12 вимагає від гостей повідомити за 5 діб до приїзду про колір форми. А стаття 14 пише: «у разі збігу в команд кольору ігрової екіпіровки при проведенні матчів чемпіонатів, Кубка або Суперкубка, екіпіровку змінює команда гостей». І навіщо було попереджати?