Блог Умовний спосіб футболу

12 раундів Крихітки Тіма

У легенди «соккеруз» є ще одна гра, аби перемогти нокаутом. Втім, і без неї він вже заслужив, або по завершенню кар’єри вгору підняли його руку

Тім Кейгілл – один з найстарших гравців нинішнього чемпіонату світу. Він – рекордсмен збірної Австралії за кількістю матчів і голів. Він забивав на шести континентах. Але всього цього могло не бути – Тім міг вибрати бокс (або регбі – і тоді назва би звучала 144 метри Тіма Кейгілла, але це був би занадто довгий текст) і здобути не менше. Втім, все склалося саме так, як склалося. Хоча і у футбольній кар’єрі «Крихітці Тіму» (так його прозвали фанати «Евертона» за невеликий зріст) довелося немало побоксувати.

Раунд 1. Проти традицій

Який вид спорту може вибрати хлопчик, якщо три його двоюрідні брати Бен, Джо та Джеремі займаються регбі, а мати родом з Самоа, де спортом номер один є саме регбі? Правильна відповідь – футбол.

Ключову роль тут зіграв тато – нащадок ірландської родини, що поїхав з дому і опинився в Самоа. Для нього окрім футболу інших видів спорту не існувало. Підтримала й мама, яка вирішила, що соккер більш безпечна гра, ніж регбі. Втім, вона, мабуть, згодом шкодувала.

- Тіме, спати! Ніч на дворі.

- Але мамо! Ще 5 хвилин. Наші ось-ось заб’ють.

«Наші» – це «Вест Гем», за який вболівав батько і «Мілан», гру якого можна було бачити в Сіднеї хіба що в єврокубках.

Різниця в часі між Європою та Австралією – 8-10 годин. Коли ван Бастен, Гулліт, Барезі та інші виходили на поле – австралійські діти вже мали дивитися не перший сон. Малий Кейгілл втікав з дитячої і пробирався до кімнати з телевізором. Головне було не привертати увагу батька перші хвилин 15. Потім старий часто дозволяв сину лишатися і дивитися матч повністю.

Власне, гра кумирів юного Кейгілла була немов сон. Навіть в дорослому віці він неодноразово згадував, як надихався грою команди Саккі кінця 80-х. І це при тому, що на Зеленому континенті було значно простіше з трансляціями з Британії. Але традиції програли.

 

Раунд 2. Проти насмішок

На першу свою гру Тім Кейгілл вийшов, коли йому було 4 роки. Грав зі старшими. З п’ятирічками. Серед яких був і його брат Шон.

На поле він вийшов в яскравій помаранчевій формі і коли побачив багнюку на полі – розплакався. Йому не хотілося бруднити новенький комплект і Тіммі вирішив піти з поля ще до початку гри. Батьки заштовхували його назад, а він продовжував плакати, чим спровокував на кпини і сміх партнерів по команді, суперників і дорослих глядачів, що прийшли підтримати малечу.

Коли пристрасті вляглися, і гра почалася, малі бешкетники навмисно старалися влучити в помаранчевого Кейгілла брудним м’ячем і застосовували проти нього силові прийоми, аби той частіше падав в багнюку.

Той раунд Тім програв, але з кожним наступним дотиком до м’яча ставав впевненішим у собі і сильнішим.

Раунд 3. Проти бідності

Пройшовши всі дитячо-юнацькі футбольні рівні в Сіднеї, в 16 років Тім Кейгілл опинився на роздоріжжі. Задля подальшого розвитку кар’єри необхідно було переїжджати в Англію, але родина не мала потрібних фінансів. Довелося залазити у борги.

Потім з першої зарплатні молодий футболіст, в якому розгледіли талант в академії «Міллволла»,  відправив додому солідні гроші на виплату кредиту. А десять років потому в інтерв’ю «Сідней Морнінг Геральд» розповів, що постійно пильнував за тим, аби батькам не доводилося працювати відколи він уклав свій перший контракт.

 

Раунд 4. Проти плей-офф

За «Міллволл» в другому дивізіоні Футбольної ліги Тім Кейгілл дебютував навесні 1998 року в 18-річному віці, а вже з наступного сезону став основним гравцем команди. Вивів її в Чемпіоншип і ледве відразу не пробився в Прем’єр-лігу. Новачок сезону посів 4 місце і вилетів в плей-офф, пропустивши єдиний гол на 90-й хвилині від «Бірмінгема» (в гостях кількома днями раніше була нічия 1:1).

За рік до чемпіонства в другому дивізіоні «Міллволл» так само грав в плей-офф (5 місце в чемпіонаті) і теж мінімально програв «Вігану» - 0:0 і 0:1.

Раунд 5. Проти ФІФА

В «Міллволлі» за перші повноцінні чотири сезони Кейгілл зіграв 165 матчів і забив в них 40 м’ячів.

Успішна гра футболіста привернула увагу тренерів збірної… Ірландії, які дізналися про походження батька Кейгілла. Головний тренер «зеленої армії» Мік Макарті у відборі на Чемпіонат світу-2002 обійшов у групі Нідерланди, а в плей-офф збірну Ірану і вишукував найкращих для поїздки в Японію та Корею. Звернув увагу на молоду зірку колись рідної для себе команди (грав за «Міллволл» на початку 90-х, а потім кілька років тренував і більше того – саме він залучив до академії «докерів» Тіма).

Маккарті: – Гей, Тіме, ходи до нас грати за збірну батьківщини твого батька.

Кейгілл: – Ну… А можна подумати?

ФІФА: – Не можна навіть і думати.

Кейгілл: – Трясця! Чому це?

ФІФА: – Бо ти вже грав за збірну Самоа.

Маккарті: – Трясця! Де це?

Коли Кейгіллу було 14, він дебютував за збірну Самоа віком до 20 років. Майже випадково – поки провідував на канікулах хвору бабусю на островах. Два матчі ледве не перекреслили міжнародну кар’єру.

- Я боявся, що у мене більше не буде шансу. Я плакав і звинувачував свого старого та футбольних чиновників, - розповідав потім Кейгілл. Розголос, якого набула ця історія в Британії і популярність молодого австралійця/самоанця допомогли вплинути на ФІФА. За два роки правила були змінені – матчі за молодіжні збірні відтепер не заважали змінити футбольне громадянство. Це була не просто перемога. Не «справа Босмана», але щось близьке до неї. Така собі «справа Кейгілла».

Втім, ірландцям це не допомогло. В 2004 році Тім дебютував за збірну Австралії. З перервою в три дні допоміг обіграти в кваліфікації до Чемпіонату світу-2006 спочатку збірну Таїті, а потім збірну Фіджі. З 15 голів, які «соккеруз» відвантажило суперникам, третина на рахунку Кейгілла.

Раунд 6. Проти прокляття «Евертона і проти «Ліверпуля»

В 1987 році Тім Кейгілл вдома спостерігав за тим, як чемпіонат Англії виграє «Евертон». За рік команда посіла високе 4-е місце… Наступні 16 років «іриски» переважно фінішували за межами першої десятки і в кожному сезону опинялися позаду принципових суперників – «Ліверпуля».

Коли влітку 2004 року Тім Кейгілл за 1,5 мільйони фунтів переходив з «Міллволла» до «Евертона», він навряд чи міг уявити, що стане кращим бомбардиром команди, кращим гравцем за версією вболівальників и допоможе не лише обійти «Ліверпуль», але й вийти до Ліги чемпіонів, посівши в першому ж своєму сезоні 4-е місце. Зауважте – роком раніше «Евертон» фінішував за крок до вильоту з Прем’єр-ліги.

В останньому сезоні за «ірисок» Кейгілл ще раз допоміг своїй команді обійти в турнірній таблиці Джеррарда і компанію. А загалом за 8 чемпіонатів він 5 разів забив у ворота «Ліверпуля». Це кращий результат в новітній (після створення Прем’єр-ліги) історії мерсисайдського дербі.

«Так, я не отримав великих нагород, але побиття «Ліверпуля» схожа на перемогу в Кубку Англії… Я бережу запис з Діксі Діном, який єдиний з гравців «Евертона» забив тричі на «Енфілді»… Для мене це означає набагато більше, ніж трофеї… Ніколи, за жодні гроші в світі ніхто б не міг переконати мене зіграти за «Ліверпуль». Це не відсутність поваги до «червоних». Це повага до вболівальників «Евертона». Цього просто не можна робити. Це протирічить усьому, що я сповідую».

Не лише за голи, але й за от за такі слова Кейгілл став улюбленцем місцевої публіки. Хтозна, як би все склалося, якби в 2002 «Міллволл» погодився на трансфери до Арсена Венгера чи Алекса Фергюссона. Але «Арсенал» і «МЮ» запропонували занадто мало.

Раунд 7. Проти Кубку Англії

Якщо вже зайшла мова за трофеї, то слід згадати і про один програний раунд Кейгілла. Він двічі зі своїми командами пробивався у фінал Кубка Англії, але обидва рази поступався у вирішальних матчах.

У 2004 році прощальний сезон за «Міллволл» ледь на завершився сенсацією. «Докерам» фантастично щастило з жеребкуванням – на попередніх етапах (аж до фіналу) суперниками ставали або рівні за класом (з Чемпіоншипу), або команди з нижчих дивізіонів.

Кейгілл забив переможні голи «Волсоллу» на першому етапі, у чвертьфіналі «Тренмеру» та у півфіналі «Сандерленду». Фінал завершився поразкою 0-3 від «Манчестер Юнайтед», в якому виблискували Роналду, Гіггз, Кін та Ністельрой.

В 2009 в складі «Евертона» дистанція була складнішою. Довелося вибивати з турніру «Астон Віллу» (6 місце в тому сезоні в АПЛ), «Ліверпуль» (срібний призер), а в півфіналі – «Манчестер Юнайтед», який в підсумку виборов чемпіонський титул. З МЮ було найскладніше. Після нульової нічиєї Кейгілл в серії після матчевих пенальті схибив у першій же спробі. На щастя, партнери зуміли виправити ситуацію. Але Кубок знову виявився недосяжним – поразка від «Челсі» 1-2.

Раунд 8. Проти суперників та стереотипів

В 2006 році Кейгілл зробив те, що йому не дозволила ФІФА в 2002-му – дебютував на чемпіонаті світу. І як дебютував! Переможним дублем у ворота Японії на 84 і 89 хвилинах. Алоїізі в компенсований час вже добивав суперника (з пасу Кейгілла) – 3:1. Далі – прогнозована поразка від бразильців, історична нічия з хорватами, яка вивела команду в плей-офф і драматична поразка в 1/8 фіналу на останніх секундах від італійців.

В тому ж році «Крихітка Тім» першим серед австралійців опинився в списку 50 претендентів на «Золотий м’яч». На голосуванні він не набрав жодного балу, але кого то вже хвилювало?

Чемпіонат світу-2010 виявився менш вдалим. Невдала гра проти німців увінчалася червоною карткою для Кейгілла за підкат ззаду. Відпочивши в матчі проти Гани він відзначився голом у ворота збірної Сербії (2:1), але для виходу в 1/8 фіналу мінімальної перемоги виявилося замало.

- Містере Кейгілл, тепер в Сіднеї є автострада на вашу честь

- Я знаю цей жарт. Cahill Expressway названа так на честь прем’єр-міністра Джон Джозефа Кейгілла.

- Ні. Тепер вона зветься Tim Cahill Expressway

Перейменуванням австралійці віддячили футболісту за успішну гру в складі «соккеруз» і простимулювали його напередодні останнього матчу відбору на ЧС-2014 проти Іраку. Якби Кейгілл забив гол, зміна назви була б не тимчасовою, а постійною. Не склалося. Жовто-зелені перемогли, але єдиний гол в матчі забив Джошуа Кеннеді

В Бразилії австралійці програли всі три поєдинки в групі, а Тім Кейгілл псував статистику Клаудіо Браво і Ясперу Сілессену. Гол голландцям став одним з кращих на турнірі.

В 2017 році, коли вирішувалася доля останньої передпутівки (потім ще треба було грати плей-офф з Гондурасом), саме «Крихітка Тім» спочатку зрівняв рахунок в грі проти Сирії, а потім в додатковий час (обидві гри  завершилися з рахунком 1:1) забив «золотий» гол.

Обидва – головою. При тому, що Кейгілл зовсім не гренадер (за різними даними від 178 до 180 см) – саме його вміння грати на другому поверсі відзначали тренери і вболівальники навіть за часів його виступів в Прем’єр-лізі, де вистачає кремезних захисників.

Раунд 9. Проти чиновників і суддів

Окрема історія – манера Кейгілла святкувати голи. Довгий час він робить це, «нокаутуючи» кутовий прапорець. Не дивно, адже кілька років в Австралії він суміщав заняття футболом з тренуванням у боксерській залі.

– Завдячуючи футболу я заробив гроші і зробив собі ім’я. Але я обожнюю бокс, – зізнався Кейгілл нещодавно. – Моя кар’єра скоро завершиться – і потім я хочу присвятити себе цьому спорту.

Зрештою «копанка» перемогла, але коли партнер по збірній Арчі Томпсон запропонував згадати про минулий досвід, Тім з радістю вхопився за ідею.

Втім, бокс після голу – не єдиний спосіб. В цьому плані австралієць дуже винахідливий. Не ісландці зі «Стьярнану», але теж непогано.

В пам’ять про загиблих від цунамі на Самоа він імітував веслування на каное. Відпрацьовуючи домовленість з туристичним оператором – показав «політ» і склав руки в літеру «T» (перша в назві компанії). Коли забив «Портсмуту» – продемонстрував схрещені як у в’язня в кайданах руки. Це був знак підтримки брата Шона, який на 6 років загримів в буцегарню за жорстоке побиття людини. Останній випадок закінчився штрафом на користь АПЛ.

Вилучень в кар’єрі Кейгілла було небагато – 4 на клубному рівні плюс один за збірну (той самий матч проти німців на мундіалі). І ще одне дуже дивне на початку 2017 року. Навіть без виходу на поле. Він саме готувався вийти на заміну в чемпіонаті Австралії в мельбурнському дербі «Вікторі» та «Сіті», коли на полі виникла суперечка щодо офсайду, що призвів до взяття воріт. Ветеран так активно втрутився в дискусію, що отримав червону картку, навіть не взявши участь в матчі.

Останній матч за «Евертон» в травні 2012 році теж завершився вилученням для Кейгілла. За три місяці він вже дебютував за «Нью-Йорк Ред Буллз» в МЛС.

Раунд 10. Проти китайців

Два з половиною років в Нью-Йорці промайнули досить швидко. Кейгілл встигав не лише на футбольному полі (16 голів за 71 матч і найшвидший гол в історії Ліги), але й в інших галузях. Наприклад, заводив знайомства з людьми, які допомогли йому згодом презентувати в місті власний бренд одягу, почав писати автобіографію …

До Китаю Тім переїхав, коли це ще не було мейнстрімом – в лютому 2015 року підписав контракт з «Шанхай Шеньхуа» (28 матчів, 11 голів). За рік – взимку 2016-го китайські клуби почали гонку озброєнь, пропонуючи гравцям з Європи шалені контракти, а їхнім клубам «пропозиції, від яких не можна відмовитися». Кейгілл саме тоді змінив клуб, приставши на пропозицію «Ханчжоу Грінтаун». Але сезон той не дограв. В липні він перестав виходити на поле, а в серпні контракт не було подовжено. Ймовірно, далася взнаки і відвертість футболіста.

2015 рік

Кейгілл: – Відчуваю себе в Китаї як вдома!

Федерація: – Красунчик!

2016 рік

Кейгілл: – Це схоже на двері, що обертаються – ви бачите, як гравці постійно заходять і виходять. І вони йдуть заради особистої вигоди, а не для розвитку футболу, який на достатньо невисокому рівні.

Федерація: – Ах ти ж невдячна скотиняка!

Наступні півтора роки Кейгілл проведе у складі «Мельбурн Сіті».

Раунд 11. Проти пенсії

38 років – зовсім не той вік, коли можна осісти на Самоа і сьорбати місцеве пиво «Ваїліма» або місцеву «каву» (напій не алкогольний, але ефект дає схожий). Принаймі в цьому впевнений Тім Кейгілл.

В січні 2018 року він повернувся туди, звідки почалася його професійна кар’єра. За півроку зіграв небагато (10 матчів, причому разом провів на полі 65 хвилин), але долучився до 17-матчевої безпрограшної серії «Міллволла», завдяки якій команда ледь не потрапила до плей-офф за право позмагатися за путівку до Прем’єр-ліги. Не вистачило трьох очок.

 

Раунд 12. Проти Перу

На Чемпіонаті світу-2018. Кейгілл в двох перших зустрічах так і не з’явився на полі. Попереду – гра проти Перу, в якій все ще можна здобути путівку до плей-офф. Але для цього потрібно забивати. Кому, як не кращому бомбардиру в історії «соккеруз» це робити? Тим більше, що це буде унікальна нагода опинитися в компанії легенд світового футболу – Пеле, Зеєлера, Клозе та Роналду. Досі лише вони забивали на чотирьох мундіалях.  

Наставник «Евертона» Девід Мойєс колись сказав, що Тім Кейгілл – найкраще, що було в його тренерській кар’єрі:

- Він фантастичний гравець. Його ставлення до справи – досконале і він завжди забивав важливі голи.

Саме час це перевірити ще раз.

 

Автор

Комментарии

Возможно, ваш комментарий – оскорбительный. Будьте вежливы и соблюдайте правила
  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...