Азербайджанець, талісман «Шахтаря» і Гей. Збірна Закарпаття, якою вона могла бути

Поки СБУ з’ясовує всі обставини участі «Карпатальї» в турнірі ̶к̶о̶с̶м̶п̶о̶л̶і̶т̶і̶в̶-̶б̶е̶з̶х̶а̶т̶ч̶е̶н̶к̶і̶в̶ ̶ невизнаних територій, ми спробували створити «фентезі-збірну» Закарпатської області.

Критерій один – місце народження. Саме тому в команду не потрапив, наприклад, Шандор Вайда – українець, батьки якого в 1991 поїхали народжувати майбутнього футболіста в Угорщину. Встигли від’їхати від кордону на50 км, але цього виявилося достатньо, аби «фентезі-ФІФА» не дозволила йому грати за збірну Закарпаття.

Втім, і без нього вдалося зібрати непогану команду солідним. Більше того, правий фланг півзахисту вийшов навіть переукомплектованим. Якби таким складом ФК «Русь/Спартак//Верховина/Говерла/Закарпаття» заявився в Прем’єр-лігу – міг би поборотися навіть за бронзові нагороди. З поправкою, звісно, на нинішній стан конкурентів. Судіть самі…

Голкіпер

Олександр Надь (Ужгород, 1985). «Дебрецен» (Угорщина, Національна ліга)

З новою командою (перейшов влітку 2017 року) екс-воротар «Говерли» і «Гонведа» посів 5-е місце в минулому чемпіонаті. Зіграв в 31 матчі з 33, в шести з них залишився «сухим». Однозначно – перший номер віртуальної збірної.

Андрій Попович (Чоп, 1992). ФК «Минай» (Україна, аматори)

Два з половиною роки тому саме він мав би більше шансів бути в основному складі. Бронзові медалі чемпіонату в складі «Габали», дебют в Лізі Європи (нехай всього і одна гра)… А починалося все ще більш обнадійливо: стажування в «Айнтрахті» та «Удінезе», в 19 років місце основного в ФК «Сумгаїт» і дебют в складі національної збірної Азербайджану (і це з команди-аутсайдера!).

Перекреслили кар’єру фото з нічного клубу, які сам Попович виклав в соцмережі. Все це відбувалося під час участі збірної на турнірі в ОАЕ. Штраф, відсторонення від наступного матчу, чутки про зловживання алкоголем… Перехід до «Габали» лише на сезон відтермінував повернення додому.

Минулого року в складі ФК «Минай» Андрій Попович став чемпіоном області і виграв Кубок Закарпаття, цього року повторив кубковий успіх. Чекаємо в другій лізі.

Центральний захисник

Михайло Ряшко (Мукачеве, 1996). «Кішварда» (Угорщина, друга ліга)

Основний центральний захисник клубу, який за підсумками минулого сезону виборов путівку до елітного дивізіону (2 місце). Внесок українського легіонера більш ніж вагомий. Пропустивши стартові 10 турів, далі 21-річний оборонець без замін зіграв у 27 матчах (отримав відпочинок лише 1 раз), і навіть забив двічі. 

ФК «Кішварда» взагалі дуже український клуб. П’ять наших земляків в складі,30 кілометрівдо кордону (це найсхідніше місто серед учасників вищої та першої ліг), партнерські стосунки на рівні міст з рідним для Ряшка Мукачевом.

Володимир Староста (Іршава, 1993). «Славой» Требішов (Словаччина, друга ліга)

В Україні вихованець СДЮШОР «Ужгород» на дорослому рівні не грав, обмеживишись виступами за молодіжні команди «Волині» і «Говерли». А от в сусідній Словаччині будує кар’єру хоч і повільно, але впевнено. В позаминулому сезоні був основним центрбеком «Вранова» (третій за класом дивізіон), а влітку піднявся на сходинку вище – до «Славоя». До зимової перерви грав мало, але в другому колі став гравцем основи. Всього за сезон – 19 матчів, 1 гольова передача і 10 місце в другій словацькій лізі.

Володимир Корнутяк (Чоп, 1983). ФК «Минай» (Україна, аматори)

Не найзірковіший, м’яко кажучи гравець, який майже в 35 років за спиною не має й сотні матчів на дорослому професійному рівні. Причому більшість з них – в нижчих дивізіонах.

Найбільший успіх – Кубок України серед аматорів 2010 року і статус депутата Чопської міської ради

Зараз – основний опорник ФК «Минай», хоча майже всю кар’єру грав центрального захисника.

Лівий захисник

Юрій Путраш (Міжгір’я, 1990). «Акжаїк» (Казахстан, Прем’єр-ліга)

В 20 років був одним з лідерів «Оболоні» і заслужив місце в молодіжній збірній України. В УПЛ встиг пограти за 5 клубів (крім киян – за «Таврію», «Чорноморець», «Сталь» та «Олександрію»), але з кожним роком грав все менше.

Спроба реанімувати кар’єру в Казахстані не дуже вдалася. Володимир Мазяр намагався створити в Уральську українську діаспору, але в середині травня втратив місце головного тренера, після чого з клубу пішов і Путраш, який встиг навесні за «Акжаїк» зіграти лише в трьох матчах.

Дмитро Сартіна (Ужгород, 1992). «Оболонь-Бровар» (Україна, перша ліга)

З 16 до 22 років захисник «варився» в структурі донецького «Шахтаря», а потім транзитом через Харків і Миколаєв опинився в Києві. За «броварів» сезон відіграв в основі (25 матчів, 2 голи), але за підсумками сезону клуб оголосив про те, що Сартіна не продовжить виступи в «Оболоні»

Правий захисник

Василь Кобін (Страбичове, 1985). «Тобол» (Казахстан, Прем’єр-ліга)

Один з найтитулованіших футболістів України. І точно найефективніший (для 6 золотих нагород йому вистачило 80 матчів за «Шахтар»).

Минулий сезон розпочав у «Вересі», але вчасно переїхав до Казахстану і зараз допомагає новому клубу йти на третьому місці після 13 турів. Правда вдома особисті показники були кращі: 16 матчів і 2+3 за «Верес» проти 8 поєдинків (на 5 різних позиціях) за «Тобол». У травні-червні Кобін зіграв взагалі лише раз.

Юрій Габовда (Мукачеве, 1989). «Балмазуйварош» (Угорщина, Національна ліга)

Чудовий 2016 рік в мінському «Динамо» змінився для племінника легендарного Яноша Габовди кількома місяцями в другій українській лізі і переїздом в Угорщину.

В «Блазмауйвароші» остаточно перекваліфікувався з півзахисника в правого бека. За підсумками сезону в otpБанк-лізі(29 матчів, 1 гольова передача) посів передостаннє місце в лізі і вилетів, але пробився з клубом до півфіналу Кубку (протягом турніру відзначився двічі).

Опорний півзахисник

Ігор Харатін (Мукачеве, 1995). «Зоря» Луганськ (Україна, Прем’єр-ліга)

Найдорожчий гравець нашої команди. З 2010 по 2015 відіграв 50 матчів за збірні України різних вікових категорій. За великим рахунком, заслужив виклик і до національної.

За минулий сезон провів 36 матчів у всіх турнірах (чемпіонат, Ліга Європи, кубок) і забив 5 голів.

Рональд Такач (Вишкове, 1998). МТК Будапешт (Угорщина, друга ліга)

В Україні встиг пограти за дитячі команди «Шахтаря», але потім перебрався до Угорщини, де отримав паспорт і виклики до юнацьких збірних.

Минулого сезону став чемпіоном другого Немзаті Байноксаг (1 гол+3 передачі за 9 матчів) і разом з МТК зіграє в еліті.

Центральний півзахисник

Сергій Булеца (Ужгород, 1999). «Динамо» Київ (Україна, молодіжна першість)

За головну команду ще не дебютував, але найближчим часом має там опинитися. Поки що виблискує в молодіжному чемпіонаті (21 матч, 4 голи) і юнацькій Лізі УЄФА (9 матчів, 2 голи, 2 гольові паси).

Адріан Пуканич (Виноградів, 1983). «Севлюш» Виноградів (Україна, чемпіонат області)

Предтеча Василя Кобіна. В «Шахтарі» відбув 9 років (потім ще 4 в Маріуполі). Правда, не стільки на лавці, скільки в орендах.

Зараз – кращий бомбардир чемпіонату Закарпаття (7 голів в 7 матчах), де виступає за команду з рідного міста. В «Севлюші», до речі, зібралося немало досвідчених гравців, а клуб є лідером турніру.

Атакувальний півзахисник

Володимир Коман (Ужгород, 1989). «Аданаспор» (Туреччина, перша ліга)

У нього найзірковіша «трудова книжка» серед закарпатців, в якій є записи про «Сампдорію» і «Монако», а також про 36 матчів і 7 голів у складі збірної Угорщини.

Останній сезон провів в другому за силою дивізіоні Туреччини. Здобуток – 17 матчів, 2 голи і 4 результативні передачі.

Дьйордь Шандор (Ужгород, 1984). ФК «Чаквар» (Угорщина, друга ліга)Іштван Шандор (Ужгород, 1986). «Цегледі» Арбертірша (Угорщина, друга ліга)

Два брати (діти радянського футболіста Іштвана Шандора, що пограв в Житомирі і Сумах) виступають за клуби-середняки другого за рангом угорського дивізіону.

Старший опинився на кілька сходинок нижче в турнірній таблиці, проте був ефективнішим в особистому заліку – 8 голів в 36 матчах у Дьйордя проти 2 голів в 24 поєдинках у Іштвана.

Всю кар’єру брати будували в Угорщині з короткими відрядженнями в Англію, Саудівську Аравію чи Австралію (Дьйордь) та Білорусь (Іштван). Старший з Шандорів навіть пробився до збірної Угорщини (9 матчів в 2006 році).

Лівий півзахисник

Віктор Симчо (Ратівці, 1998). ЕТО Дьйор (Угорщина, друга ліга)

Взимку  2017 року вихованець СДЮШОР «Ужгород» вирішив не чекати нагоди пробитися до складу першої команди київського «Динамо» і поїхав на етнічну батьківщину. Півроку пішло на адаптацію, а минулий сезон вийшов для 20-річного вінгера напрочуд вдалим: за титулований клуб (чемпіон-2013), який нині виступає не в еліті наш співвітчизник зіграв 30 матчів, тричі відзначився точними ударами і ще шість разів вдало асистував партнерам.

Команда з Дьйора фінішувала лише сьомою і наступний сезон теж проведе в другій лізі, проти є підозра, що Симчо отримає підвищення до Немзаті Байноксаг І.

Михайло «перед каждою ігрою» Кополовець (Ужгород, 1984). ФК «Минай» (Україна, аматори)

Головний претендент на капітанство в цій фентезі-збірній. І точно головний її спікер. Успішні виступи за «Закарпаття» і «Карпати» були давно, а от яскраві інтерв’ю нікуди не зникнуть.

Втім, футбольні аргументи нікуди не поділися. Повернувшись від німецьких аматорів, до аматорів українських, Кополовець грає в основі чемпіона і переможця Кубка області, чвертьфіналіста аматорського чемпіонату України.

Правий півзахисник

В’ячеслав Чурко (Ужгород, 1993). ФК «Маріуполь» (Україна, Прем’єр-ліга)

Позаминулий сезон – досвід гри в італійській серії В. Минулий – 22 матчі і 2 голи в чемпіонаті України. Трохи вибила з ритму вереснева травма. До неї Чурко стартував з 1+2 в п’яти матчах, а після – не завжди потрапляв в основу. Але для збірної області – те, що треба.

Олександр Єрмаченко (Жденієве, 1993). «Арсенал-Київ» (Україна, перша ліга)

Після не надто вдалих відряджень до Молдови («Зоря»), Грузії («Зугдіді») та Казахстану («Актобе») вихованець «Динамо» знайшов себе в іншому київському клубі. Чемпіон першої ліги.

До стану «канонірів» перебрався лише в жовтні, але встиг в чемпіонаті провести 17 матчів, в яких відзначився чотири рази.

Віктор Гей (Нижній Коропець, 1996). «Кішварда» (Угорщина, друга ліга)

Ще один представник срібного призеру другої угорської ліги. Як і Михайло Ряшко – гравець основи (26 матчів, 2 голи+2 гольові передачі).

Форвард

Жолт Гайдош (Велика Бийгань, 1993). «Ньїредьгаза» (Угорщина, друга ліга)

Третій бомбардир команди, яка посіла 5-е місце в чемпіонаті. На рахунку 25-річного уродженця Берегівського району 6 голів та 4 результативні передачі в 27 матчах чемпіонату та Кубку.

В сезонах 2014-2015 та 2015-2016 він був серед кращих бомбардирів ліги.

Роберт Гегедош (Свалява, 1993). ФК «Минай» (Україна, аматори)

Кращий бомбардир поточного чемпіонату України серед аматорських команд – 14 голів в 14 матчах. Покращити показники в матчі 1/4 фіналу не вийде – нападник дискваліфікований на цю гру.

Головний тренер – Віктор Пасулько (Ільниця, 1961)

Асистенти – Володимир Овсієнко (Ужгород, 1978), Тарас Лазарович (Чинадієве, 1982), Ярослав Ланцфер (Хуст, 1966)

Скаути – Олександр Штелін (Мукачеве, 1953), Василь Івегеш (Королево, 1961), Віктор Ряшко (Мукачеве, 1964)

Спортивний директор – Василь Рац (Фанчикове, 1961)

Фінансовий директор – Іван Яремчук (Великий Бичків, 1962). Ризиковано, але збірна може й розбагатіти, якщо пощастить.

Президіум: Йожеф Сабо (Унгвар, 1940), Стефан Решко (Ключарки, 1947), Василь Турянчик (Чинадієве, 1935)

Адміністратор – Шандор Варга (Вишкове, 1955)

Гімн закарпатських пластунів «Гей, пластуни! Гей, юнаки!» перед матчами виконуватиме тріо у складі Святослава Вакарчука (Мукачеве, 1975), Івана Поповича (Осій, 1949) та Степана Гіги (Білки, 1959)

U-21

За бажання можна сформувати й непогану молодіжну збірну. Крім Рональда Такача, Сергія Булеци і Віктора Симчо за неї могли би грати:

• півзахисник донецького «Шахтаря» Олександр Глагола;

• «новий Лужний» Олексій Сич з «Карпат» (грає за збірну України 1999 року народження, хоча сам на два роки молодший);

• основний голкіпер молодіжки «Карпат» Михайло Готра;

• захисник Едгард Русин, що пройшов школу «Динамо»

• опорник Шандор Хіді з угорського «ЕТО Дьйор», що дебютував за свою команду в 16 років

Нажаль, повз команду пролітає центрбек Крістіан Біловар з юнацької команди «Динамо». Майбутня зірка народився в Дебрецені.