Підсумки сезону українських легіонерів: 11 трофеїв та проблеми з результативністю
Дивимось на досягнення українців в європейських чемпіонатах.
Ви не здогадаєтесь, хто найкращий бомбардир.
Через вторгнення Росії українські легіонери стали важливою частиною інформаційного простору за останні місяці. Їх вчинкам та досягненням приділялось як ніколи багато уваги. І це цілком виправдано, якщо подивитись скільки зараз українців в клубах європейських чемпіонатів різної величини.
На стадії чвертьфіналів єврокубків опинилось аж семеро українських легіонерів. Втім, на жаль, в підсумку шанси на єврокубковий успіх залишились тільки в Андрія Луніна.
Тепер підсумуємо, як українські легіонери виступали в європейських внутрішніх чемпіонатах.
Топ-6 ліг: не були однозначними гравцями основи, є питання до результативності
В топ-6 європейських лігах протягом сезону 2021/2022 зіграло 10 українських футболістів, якщо рахувати Супрягу та Кухаревича, які навіть сумарно не провели цілого тайму за свої команди.
З решти більшість також не можна назвати залізобетонними гравцями основи. Хіба що Миколенко, який за пів сезону провів за «Евертон» в чемпіонаті майже так само хвилин, як Зінченко, Коваленко та Яремчук за рік.
Жоден з гравців не дістався позначки у 2000 хвилин. Лідером тут став Руслан Маліновський. Півзахисника «Аталанти» цілком можна вважати найкращим українським легіонером сезону, враховуючи рівень ліги, його результативність, кількість зіграних хвилин та матчів в основі.
І це попри серйозну просадку відносно минулої першості, де Руслан став найкращим асистентом.
Більшого чекали від Романа Яремчука, який не зміг пробити позначку у 10 результативних дій за сезон у внутрішніх турнірах. Кількість ігрового часу та матчів з перших хвилин також добре ілюструють важкість процесу адаптації нападника до португальської Прімейри.
Невиразний виступ Яремчука позначився і на грі «Бенфіки». Вона закінчила чемпіонат лише на третій сходинці та рано вилетіла з Кубку.
Скромна кількість ігрового часу та продуктивне його проведення вже стали візитівкою перебування Олександра Зінченка в «Ман Сіті». І справа тут не тільки в кількості асистів, яка стала рекордною для захисника, а й в загальному враженні від гри Зіни.
Ще два гравці, які провели європейські відрізки сезону продуктивно – Віталій Миколенко та Данило Ігнатенко. Обидва українці приєднались до своїх команд в міжсезоння, обидва стали достатньо важливими їх гравцями та обидва мали допомогти розв’язати питання зі збереженням прописки у найвищому дивізіоні.
На жаль, вдалось зробити це тільки Миколенку. Втім перший за 31 рік виліт «Бордо» не має зменшувати корисність Ігнатенка, адже французький клуб хоче залишити в себе українця, навіть попри виліт у Лігу 2.
Нетопові ліги: багато легіонерів є гравцями основи та лідерами команд
Представництво українців в чемпіонатах поза межами топової десятки було надзвичайно широким. Загалом їх понад 30. Більшість є активними складовими ротацій своїх команд або ж їх провідними гравцями.
Якщо говорити про ігровий час, то на фоні всіх українських легіонерів вирізняється Василь Кравець – він подолав позначку в 3000 хвилин за «Спортинг» у внутрішніх турнірах. Однак варто зазначити, що загальна кількість матчів в Сегунді більша, ніж в решті чемпіонатів.
Основним же правим захисником по сезону в команді з Хіхону був інший українець – Богдан Мілованов, чиї показники є ненабагато гіршими за свого одноклубника. На жаль, єдиним досягненням для астурійських українців в поточному сезоні стало 17-те місце та збереження прописки у другому іспанському дивізіоні.
У лідерах по хвилинах можна побачити ще один український тандем – Богдана Мельника та Віктора Гея із «Кішварди». Обидва футболісти були важливим складовими своєї команди у здобутті другої сходинки угорського чемпіонату.
Окремо хочеться відзначити Тараса Качарабу: не потрапив у топ, однак був гравцем основи «Славії», зігравши з перших хвилин 22 матчі у Кубку та чемпіонаті. Празька команда була дуже близькою до перемоги у Першій чеській лізі, однак в кінцівці віддала лідерство «Вікторії» з Плзеня.
Продуктивнішим з точки зору трофеїв сезон видався для лідера захисту «Лудогорцю» Ігоря Пластуна. Український захисник став чемпіоном Болгарії та навіть 4 рази зі своїх 26 матчів в старті виводив команду на поле з капітанською пов’язкою.
Найрезультативніші поза топ-6 єврочемпіонатів
Невисока результативність українських легіонерів є тенденцією, що зачепила не тільки топові чемпіонати. Поза межами топ-6 лише один гравець зміг забити понад 10 голів і тільки двоє пробили позначку у 10 пунктів по гол+пас.
Перший – нападник болгарського «Черно море» та найкращий бомбардир сезону серед українських легіонерів Євген Сердюк. Другий – вінгер «Фехервару» Іван Петряк. Однак така результативність українців не допомогла їхнім командам завоювати трофеї – вони закінчили свої чемпіонати на 5 та 4 сходинках відповідно.
Серед інших лідерів за гольовими діями можна відмітити Романа Безуса – він набрав свої 7 балів на невеликих хвилинах, як гравець ротації «Генту». І хоч Безус не робив результативних дій в кубкових матчах, він все одно доклав зусиль до тріумфу своєї команди в Кубку Бельгії.
Українці виграли 11 трофеїв, 2 – в топ-чемпіонатах
В матеріалі використані дані transfermarkt та fbref.
