Трибуна

Тарантіно і логічний спорт

Сьогодні 52 роки культовому режисеру, якого автор обожнює більше за його гікуватість ніж за фільми.

16

Футбол - штука непередбачувана. Дивимося його, вболіваємо, витрачаємо нерви і гроші на валеріанну. Футбол можна порівняти з манією, у кожного вона своя. Для мене футбол юільше схожий на серіаломанію (бо я серіальний задрот). Я дивлюся певні шоу, які просто заподіюють багато болю. Ви ж дивитеся Гру Престолів. Мабуть, найбільше весь наш футбол схожий саме на це садистське шоу. Але вже п'ятий сезон на підході, а футболу - сотні років. Отже або ми є его-мазохістами, і психіатрії треба цим зайнятися. Або нам просто нудно. Нудьга як і ліньки взагалі двигуни прогресу.

Сьогодні 52 роки Квентіну Тарантіно. І цей прекрасний і талановитий режисер одного разу сказав: "Для мене навіть дивитися спорт по телевізору – катування. Я можу сходити  на «Доджеров» (головна бейсбольная команда Лос-Анджелесу. — Esquire), тому що там гра не так важлива, як пиво и люди навколо. Чого я не можу зрозуміти, так це того, що середній американець не може три години відсидіти в кіно, але може чотири  години дивитися дурний, нудний футбольный матч". Отже є люди які кажуть що спорт нудний . І інколи і футбол може бути нудним,і справа не у класі. Навіть матч поміж командами першої четвірки АПЛ, або пів-фінал Ліги Чемпіонів може бути нудним возінням м'яча по полю, а матч другої Бундесліги - справжнім триллером. В цьому краса футболу.

Все в житті непередбачуване. Як і передбачуване. Ми можемо підняти статистику, ввімкнути логіку, провести дослідження, просто зорієнтуватися на інтуіцію і передбачити певний матч  хід гри . Це все реально і не можна кидатися у крайність, не бачучи іншу крайність.

Як ви з цим живете? Ви ж прекрасно знаєте як закінчиться той чи інший матч. Ви ж знаєте що буде у Львові на дербі. Що буде в 1/4 ЛЧ. Хто пройде далі. Ви знаєте як закінчиться той самий матч. Ви боїтеся сказати це в голос? Чому. Ви. Досі. Займаєтеся. Цим. Садомазохізмом. Поясніть мені це? Я читаю твітер - і в шоці. Я читаю статуси, дивлюся на голосування - я в шоці. Чому ви забули про цю частину холодного розуму. Якби весь світ будувався на емоціях - ми не прожили б. Саме тому треба розділяти віру і логіку і оперувати обома частинами. Треба готуватися до всього і страхувати себе і не валеріанкою. Треба вміти заспокоювати себе і спокійно розподілювати  зусилля. Щоб потім не плакати.

Я не те що не вірю, я не довіряю цьому відчуттю. Якщо все закінчиться добре - добре, погано - ну я на це теж розраховувала. Просто на відміну від 70% фанатів я не душу це в собі. І вам теж рекомендую.

А взагалі в деякій мірі і Тарантіно правий. Футбол - це так нудно. Як і кіно. Знаєш же як закінчиться фільм. Якого біса ти його дивишься?

djorkaeff
Жахлива орфографія. Ти сьогодні не в формі. Улюблений фільм Квентіна - це однозначно "Скажені пси". В спину йому дихає "Джанго".
Ответить
6
Мария Патока
ответил на комментарий пользователя djorkaeff
Я писала це на парі з мистецтва мови на телефоні. Оо, Джаанго,хд
Ответить
1
djorkaeff
ответил на комментарий пользователя Мария Патока
Символічно і навіть іронічно, що ти писала це на парі з мистецтва мови.
Ответить
1
Мария Патока
ответил на комментарий пользователя djorkaeff
Мистецтво польскої мови же XD
Ответить
0
niandra
А любимый фильм - это Бешеные псы
Ответить
3
djorkaeff
ответил на комментарий пользователя niandra
http://24.media.tumblr.com/tumblr_m79ua6Hsth1rredqto1_500.gif
Ответить
1
niandra
ответил на комментарий пользователя djorkaeff
https://38.media.tumblr.com/0ace20df1f22a68e7af716d6157e2501/tumblr_nbvz2vab361skhsroo1_500.gif
Ответить
1
Алексей Симченко
йоооу, Квентин, с ДР!!! и чего ты, блин, 28-го не родился? вместе бы затусили, ахахааа
Ответить
2
Богдан Матулкін
ответил на комментарий пользователя Алексей Симченко
прихована реклама завтрашнього свята ;)
Ответить
3
Алексей Симченко
ответил на комментарий пользователя Богдан Матулкін
ну а шо?))) воспользуюсь положением хоть, ахахах
Ответить
2
niandra
Я Игру Престолов, например, не смотрю. Если честно, то прочитала статью и не поняла ее посыл. Может это твое публичное прощание с футболом?
Ответить
2
Мария Патока
ответил на комментарий пользователя niandra
Посыл статьи - не задаваться в высокие горы оптимизма и не надеяться. Прощаться с футболом я не собираюсь, мне нужны эти эмоции. Игру Престолов и я не смотрю, но как бы наслышана.
Ответить
1
djorkaeff
До слова, на тему логіки в спорті і нашого так би мовити "мазохізму". В сезоні 1998/99, який був першим, коли я фанатично почав дивитись футбол (дивився стільки матчів, скільки дозволяв час і мережа телемовлення), я побачив два крутих матчі. "Арсенал" - "Динамо", під час якого коментатор Семененко переконав всю Україну, що Ребров забив з офсайду, і ми всі лягли спати з розпачем через поразку (а насправді зіграли внічию). І фінал тої ЛЧ між "Баварією" і "МЮ" (дві заміни, дві додані хвилини, and Solskjaer has won it). Переглянувши ці ігри я повірив у непередбачуваність футболу і в те, що матч треба дивитись до кінця. Думаю, в кожного з нас в загашнику є історія про те, як він дивився гру своєї улюбленої команди, не вірив в її перемогу (чи навпаки, був упевнений в тій перемозі), а все переверталось з ніг на голову (чи, знову ж таки, навпаки). За це ми і любимо футбольчик. Такий футбольчик - це як круті фільми з непередбачуваним закінченням, як "Обычные подозреваемые", наприклад чи "Другие". Коли я сідаю дивитись фільми Тарантіно, я вже приблизно знаю, що на мене чекає. Коли сідаю дивитись хороший матч, я не завжди впевнений, що він закінчиться так, як мав би, у теорії. Дякую за увагу всім, хто дочитав це "покривало" до кінця)
Ответить
2
Мария Патока
ответил на комментарий пользователя djorkaeff
Я дочитала,хд. Так, футбол непередбачуванний, але і передбачуванний. На декілька історій про перевороти в матчах можна знайти декілька десятків історій про те як матчі закінчувалися очікуванно і прогнозовано.
Ответить
0
gafienets
Тарантіно міг би бути правим, якби в нашім світі істина мірялася логікою однієї людини. Проте він і сам погодиться, що навіть між майже одинаковими однояйцевими близнюками стоїть нездолання стіна сприйняття, яка, то вужча то ширша, ніколи не буде здолана цілком. Так, між матір’ю й дитиною, між двома закоханими, між двома геніальними науковцями, співаками чи іншими творцями ця стіна інколи стає майже відсутньою, але й то на мить, але й то не завжди всім це зрозуміло. Зрештою, де, з ким, як і чому подібна "магія" синергії сприйняття трапляється пояснити ніколи й нікому не вдасться. Цікаво, що нікому це насправді й не вигідно. Нам простіше сходити на фільм, який нам сподобається або ні лише залежно від того, якими будуть обставини на момент формування нашого "ставлення" до того продукту, що дивилися. Хтось навіть дивиться фільм тільки заради того, щоб сформувати про нього своє "ставлення". Те ж і в спорті. Хм... те ж і в нашому житті. Навіть на прикладі цієї статті ми можемо дослідити всі глибини сприйняття, на які здатні самі, на які здатні інші: ті кого бачимо, бачили чи побачимо колись - від тих, хто не помітить помилок в тексті і аж до тих, хто зможе синтезувати для себе настільки глибинні сенси, що зможуть змінити увесь світ. Що ж, спасибі за якісний "продукт" для розмрковувань (хоч і не добірний для читання). Гарного всім дня!
Ответить
1
Мария Патока
ответил на комментарий пользователя gafienets
Дякую за цікавий і насичений коментар, давно я таких не отримувала)) На рахунок останнього - я, на жаль, не філолог, власного редактора не мою (поки), але постараюся підретушувати текст, дякую)
Ответить
1

Другие посты блога