Інфантильність на ваших очах

Блог «Суб’єктивно про футбол України» намагається зняти зі своїх очей димку, яку нам нав’язують наші з футбольні клуби. // Варнінг: П.О.Л.І.Т.И.К.А

15 февраля 2015, 16:21
16

За весь час існування людства ми винайшли та придумали нескінченну кількість ярликів для всього. Логіка (я зараз про науку кажу) інтерпретує ярлики як назви, які дають десигнатам (існуючим об’єктам, і неважливо – чи це реальна річ, або абстрактне поняття). Навіть почуття та стани ми «ярликузуємо», щоб легше було розуміти себе і співбесідника. Фактично це схематизація світу.

От що ви знаєте про інфантильність? Вікіпедія каже що це відсталість у розвитку, коли людина у дорослому віці зберігає психічні риси дитячого віку. Це, якщо вдуматися, медичне поняття. Проста людина – «споживач» медіального більше контенту ніж вузько направлених книжок, як ми з вами, «інфантильність» буде інтерпретувати як рису характеру або стан людини, яка поводить себе по-дитячому частіше ніж звичайно та «живе ніби в своєму світі, де рожеві єдинороги і веселки». Саме так. І про це я хочу поговорити.

Наш футбол, як інституція, а не як гра, досі зберігає в собі риси інфантильності (під інфантильністю я маю на увазі медіальну, а не медичну). Вищі чини та футбольні клуби досі намагаються зберегти видимість що все добре, наганяючи димку нам на очі. А через це трапляються скандали: як от з футболками, всі скандали з «Шахтарем» у Львові, потуги «Металіста» залишитися топом в Україні і т.д. Заяви «Ми за мир» вже не діють. Хто це «ми»? Футболісти? Тренери? Керівництво? Чи фанати? Ах так, ми ще не в Європі, і фанати у нас не частина клубів. Не всюди, не буду вже аж на стільки схематизувати. Деякі клуби мовчать, деякі проводять акції, деякі кажуть щось там, десь там, але…

Але справа ось в чому. Головне гасло «Футбол вне политики» не працює ніколи. Поняття «політика» розтяжне, і футбол, як і інший вид спорту, в політику прекрасно вписується. Моя думка зараз моде здатися трохи совєцькою, але я вважаю що футбол (як і інший вид спорту) повинен бути частиною патріотичної пропаганди в країні. Звісно, все в жорстких рамках, але гімн перед матчем збірної ніхто не відміняв. Прапори на матчах, руки на правій стороні грудей і т.д. Англійці цілий листопад червоні маки носять – це не політика? Не пропаганда патріотизму? Ні. Ніхто їх в цьому не звинувачує.

Пропаганда хороша, коли нею не спекулюють. Кожна думка в вашій голові, кожне закладене поняття, кожен стереотип – все це пішло з пропаганди, нею займаються всі: і ваші батьки, коли виховували вас, і національне телебачення.

Інфантильність разом з пропагандою йде рука об руку. На жаль. Пропаганда не дає поглянути на світ реально, інфантильність взагалі змушує творити власний. Як це роблять наші футболісти. Так. Я веду річ про них, про наш футбол. Ось ще трошки – і почнеться УПЛ, вийде після зимової перерви. І нас накриє низка матчів, гімн там, але… Все це ще більше стає схожим на бенкет під час війни, і не хочеться якось дивитися на це «видовище». Ми всі вже втомлені і нема сил навіть відволіктися. Майже кожен живе думкою про те як одного дня встане і побачить твіт, або пост вконтакті або новину по зомбоящику що все.

Але проблема в тому що не кожен розуміє що відбувається. І футболісти теж. Я зараз не про СаШо (він титан, йому браво), я про інших. Мабуть, більш молодших.  Люди, які читають мій твіттер (Матулкіну і Каті привіт) – знають про що я. Хто не бачив той допис з інстаграма Артема Громова – велком у блог . Як же він мене вибісив в той час. Так, може я перебільшую, тим паче я знаю парочку росіян абсолютно адекватних, але справа зараз не в Росії. В першу чергу всі ці словечки «Ми за мир» або повне невтручання у цю ситуацію. Це вже не вибори, не привітання президента і не Євро. Це, чорт забирай, війна. Війна не знає що таке політика (хоч політики її і роблять). Інколи мені просто хочеться щоб один, щоб хтось один отримав повістку. І більше не було б фоток з клубів, покупок дорогих машин і скандалів на рахунок зарплат. І щоб хтось сказав чітко свою позицію. Хоч раз. Як Шовковський. Бо «Ми за мир» - дуже хитка і нечітка позиція. Я не звинувачую Олексія Гая в тоу що він не одягнув футболку під час матчу «Карпат» з «Чорноморцем», він, до речі, ясно дав зрозуміти що думає на цей рахунок. Я хочу щоб псевдо-соціальні кампанії закінчилися. Я хочу щоб «Шахтар», «Карпати» перестали піаритися на тому що вони роблять. Це нас розділяє. Ви ще не помітили, ні?

Я не вважаю себе вповноваженою взагалі щось казати на цю тему, я мешкаю в іншій країні на даний момент. Але є один прецедент який змусив мене написати цей пост. Я не за мир. Я за незалежну Україну і за український Донбас і Крим. Все. Крапка на цьому. Дякую за увагу.

 

Лучшие
Новые
Старые
djorkaeff
Моцний текст. Тільки мрії про те, що УПЛ (як футбольна інстанція, умовно кажучи) зараз змінить свою риторику і буде діяти в правильному пропагандистському руслі - це теж інфантильність.
Ответить
9
Мария Патока
ответил на комментарий пользователя djorkaeff
Я це розумію що така думка теж більше схожа на дитячу мрію, але в неї є підгрунтя - в інших країнах саме так воно і є. Футбол об’єднує, а не роз’єднує. Але не в нас (як завжди)
Ответить
6
djorkaeff
ответил на комментарий пользователя Мария Патока
Нам ще до тих стандартів чесати і чесати. Клуб з Донецька через війну грає у Львові - добропорядні і гостинні львів’яни сичать і метають в його сторону лайно, бо там "сєпари". Бомби падають на "Донбас Арену" - клуб з Донецька закликає припинити бойові дії "всє сторони конфлікта". Розруха в головах (с), і напевне самі футболісти мають володіти достатнім рівнем самосвідомості і доносити цю думку (футбол обєднує, одна країна і так далі) до вболівальницьких мас. Але на одного СаШо у нас двадцять довбнів типу Громова з його примітивними мемчиками про спільний кордон.
Ответить
7
Мария Патока
ответил на комментарий пользователя djorkaeff
Це показник того що як нація ми ще не склалися. Складаємося потихеньку, але ще не до кінця. А ще показник того - наскільки інститути різні політичні і соціальні у країні роздріблені і не можуть нормально працювати.
Ответить
5
Кровавый Пастор
Я не за мир. Я за незалежну Україну і за український Донбас і Крим. Все. Крапка на цьому. Дякую за увагу. Повністю тебе підтримую!
Ответить
5
Мария Патока
ответил на комментарий пользователя Кровавый Пастор
Дякую.
Ответить
4
Українець
Спасибі, сильно написано!
Ответить
5
Богдан Матулкін
та, в неї, окрім матів, є і картинки з Громовим на сторінці ;) до слова, Громов - уродженець Львівщини. Щоб ніхто не казав, що то вроджене і так далі.
Ответить
4
Мария Патока
ответил на комментарий пользователя Богдан Матулкін
В мене є багато більше в твіттері окрім матів і картинок с Громовим :3 Я знаю, але мене лякає більше те, що він здається з 10 років у Полтаві, і таке... Невже мешканці мого міста - ідіоти.
Ответить
5
niandra
ответил на комментарий пользователя Мария Патока
Воу, воу! Вот не нужно про "Невже мешканці мого міста - ідіоти") Что тогда я должна сказать про жителей своего города?)) Текст получился хороший, непонятно почему ты не решалась писать, ничего скандального не вижу. вопросы ты задаешь в нем правильные
Ответить
6
Українець
ответил на комментарий пользователя Мария Патока
Побажання Громова, якщо відчужитись від того, що війна у нас неоголошена, цілком логічне і розумне.в мене самого родичі в Росії живуть близькі
Ответить
3
Показать еще 5

Другие посты блога