android-character-symbol 16.21.30apple 16.21.30@Combined ShapeЗагрузить фотографиюОчиститьdeleteinfoCombined ShapeИскатьplususeric_avatar_placeholderusersview

Теги Заря Юрий Вернидуб Никита Каменюка

Молоді тренери. Юрій Вернидуб

Харизма – дуже важлива риса характеру у наш соціалізований час, особливо для людей публічних. Мущина, що притягує увагу до себе, у нашій країні вважається таким, який має почуття гумору, є розумним, а також каже тільки правду. От саме і харизма відповідає теж за те, щоб людина вміла казати правду так, що від неї не відверталися, а навіть навпаки. На жаль, таких політиків у нас немає, зате є такий тренер (і не один, але ми з вами, мої любі читачі і підписники, сфокусуємося на одному представникові цього виду – Homo Trenericus).

Юрій Вернидуб. Хто не любить луганську «Зорю» зараз – встали й вийшли прошу вас натиснути на хрестика у куточку вкладки. Але, після виграшу у «Шахтаря» всі зараз люблять «Зорю». Мабуть, перед тим як почати екскурс у історію життя та розповідь про скіли цього тренера, треба трохи розповісти про той матч та мої враження.

Перше: команда луганчан зараз – ідеал команди яку я особисто хотіла б бачити в нашій лізі. Багато молодіжки + гравці з досвідом + тренер, що вміє тренувати. Головна складова тут – молоді гравці. Малиновський, Малишев, Будківський, Караваєв, Писько,Петряк, Шевченко. Нам треба понизити віковий поріг, коли гравець з «молодого, зеленого, перспективного» переходить у статус «досвідченого» або «екстра-класу» (саме тому Хомченовського в приклад не беру). У «Зорі» 7 молодих українців, з яких 5 – вихованці донецької академії, і вони перемогли «Шахтар». Мої особисті враження після матчу – я відверто плакала, бо в це складно повірити, що тебе обіграють твої же. Але з іншої сторони це рівень академії – вона сильна (не Ракицьким єдиним).

Друге: «Зоря» показала свій рівень – кусючої, але все-таки вже більш серйозної команди. Тепер це не просто середняк, і не просто фарт (давайте потроху відмовлятися від слова фарт, Серьожа Болбат підтримує), це вже команда яка вміє грати в футбол. Ми принижуємо свою лігу, кажучи в те, що у нас нема футболу, а десь там за кордоном, у зоні Шенген він є. Це неправда. Він є і у нас, в дитинстві ви всі теж грали в футбол, просто гроші різні крутяться там и тут.

Заслуга в цій перемозі – особисто Вернидуба.

А починав він…

Історія і тренерська діяльність

Юрій Вернидуб – корінний житомирянин. Пройшов там футбольну школу, навіть починав там же – у третьому дивізіоні СРСР, клуб «Спартак» Житомир, 1983 рік. Дивно якось, третій дивізіон, Радянський Союз.

Побував верни дуб і у нікопольському «Колосі», і у дніпропетровському «Дніпрі», але саме з запорізького «Металурга» його забрали закордон у Бундеслігу. А саме і німецький «Хемніцер», Бундесліга-2. Закінчив кар’єру Вернидуб у Росії, де через “Торпедо» Запоріжжя потрапив у «Зеніт», з яким грав у єврокубках і вигравав кубок Росії.

Закінчив там Академію імені Лесгафта, тому можна його вважати трохи фізруком. З 2001 по 2010 роки працював у тренерському штабі запорізького «Металурга» (з клубом його багато чого пов’язує, як бачимо). А потім, коли Анатолій Чанцев перейшов у “Зорю» - забрав з собою свого, фактично, учня. Але довго тренер там не втримався і на початку 2011 року керівництво луганчан звільнило Чанцева і призначило Вернидуба в.о. На той момент «Зоря» не нагадувала себе – зона вильоту, програш «Олександрії», біль, тлінь, безвихідь.

Як відомо, керівники і президенти клубу люблять перемоги, або щось таке, про що б всі говорили. Інформація коштує дорого, саме тому коли «Заря» зіграла в нічию в останньому турі з «Динамо», то це була не тільки нічия з київським клубом, так «Зоря» зберегла прописку у чемпіонаті (а її кривдник – «Олександрія» - пішла в ПФЛ), а Вернидуб став її головним тренером.

Геллер не прогадав: команда зірок з неба не хапає, але є стабільно в шістці перших команд УПЛ по закінченню сезону, пробивається в єврокубки, та є кубковим бійцем на внутрішній арені.

Завдяки саме Вернидубу «Зоря» виросла як команда, та еволюціонувала в команду зі стилем, класом та грою. Дивитися їхні ігри – цікаво, вболівати за «Зорю» - напружено, насолоджуватися тренером на бровці – вражає та захоплює.

Стиль тренера

Вернидуб віддає все, що тільки може, команді. Воно і ясно, якщо багато молоді – то витрачаєш більше сил та енергії. «Зоря» повністю наслідую стиль тренера – працьовита,бойова, та дуже харизматична.

«Зоря» грає в більш контратакуючий футбол, де головними є креативні півзахисники (Хомченовський, Малиновський, Карваєв *досить його записувати в захисники уб’ю*), а сзаду страхують сильні та непоступливі захисники. Також воротар теж мусить бути впевненим, надійним, але з хорошим дальнім (саме тому основним є Шевченко а не Сантіні, хоча може тут все вирішили єврокубки). Тако ж для «Зорі» важливим є опорний півзахисник, який буде «склеювати» атаку і захист, не боятися йти вперед, не боятися йти назад, не боятися набивати синці (Малишева відверто жаль, бідний хлопець, який він там після матчів побитий весь). Форвард у команди повинен бути працьовитим і боєздатним, а не тільки залежним від партнерів і м’яча (Будківський більше працює на команду, ніж на м’яч). Робимо висновок: будь у «Зорі» більше грошів => ресурсів і гра в єврокубках, вона б була базовим клубом для нашої збірної (для молодіжки вже була), бо грає в точно такий самий футбол що пропагує Михайло Іванович (тільки Малиновський був би трохи нижче в цій схемі).

Чи переріс Вернидуб «Зорю»? Ні. Бо команда не стоїть на місці, вона йде вперед, ніби їй нічого не заважає. Хоча помилки типу: «Ми забрали очки у «Шахтаря» - віддамо їх «Говерлі» ще є, саме тому «Зорі» і Вернидубу ще довго по одній дорозі йти. Та і не пригодиться такий тренер «Динамо», де достатньо розніжених легіонерів, а Вернидуб витискає зі своїх гравців все (ви бачили які вони мокрі йдуть з поля після 90+).

Учень

Ясно що першим в голову може прийти син Юрія Миколайовича – Віталій Юрійович. Але ні. Це капітан «Зорі» Микита Каменюка. Йому ще 29, грати і грати, але саме його хочеться бачити на посаді тренера у якомусь клубі. Думаю він справиться. Адже йому було в кого вчитися. І так, як і в останньому пості про Романа Йосифовича, так і тут: характерами вчитель і учень мало схожі. Каменюка не такий яскравий як Вернидуб (буде стояти собі на бровці у чорному пальто і наганяти жах, до речі, всіх з Геловіном).

А ви як вважаєте: хто з нинішніх гравців лугансько-запорізького клубу може стати майбутнім тренером?

РЕЙТИНГ +28

Свежие записи в блоге

3 августа 2015 18:28
Будь господарем своєму слову. Що не так з культурою українського вболівальника

8 июля 2015 13:57
5 причин чому «Шахтар» має виграти Суперкубок України

20 июня 2015 00:14
Прості істини. 3 гравці, які здатні замінити Євгена Коноплянку у «Дніпрі»

29 апреля 2015 23:14
Мир потребительства, или как на самом деле относятся фанаты к украинскому футболу #прямосейчас

22 апреля 2015 15:10
Cага про вічних заклятих друзів

1 апреля 2015 16:47
Безальтернативна жалість

27 марта 2015 15:45
Тарантіно і логічний спорт

12 марта 2015 23:13
Про патріотизм навпаки

15 февраля 2015 18:21
Інфантильність на ваших очах

3 февраля 2015 03:50
3 причины почему «Шахтер» уступит «Баварии»

Сегодня родились

Лучшие материалы