Європа перед світом

Перед початком огляду подивиться на юних Коноплянку та Ракицького. Няшки.

Завдяки чудесним трансляціям від телекомпанії Україна ми не побачили жодного виїзного матчу молодіжної збірної, тільки матч з Латвією. Ну нічого, пережили. Просто це зіпсувало всі очікування виїзду до Хорватії, певну оцінку грі молодіжці (тут важко зрозуміти як грає національна команда, що казати про молодь, де ротація йде просто шалено, склад змінюється від матчу до матчу), і хоча би трохи насолодитися якою не якою, а грою нашої команди перед ЧС-2014.

Але маємо що маємо. З хорватами вирвали нічию, героєм матчу став Малиновський, і не просто так. Згадати перший матч, то вони просто розбили нашу збірну. Молодь у хорватів дуже сильна, багато з них викликається до лав національної збірної і грає поза чемпіонатом та на прицілі у грандів світового футболу.

Матч з Ліхтенштейном все-таки, на мою особисту думку, був чудовим. Багато голів,  дубль Тотовицького, і все-таки наша молодь у дії, і їй ніхто не заважає. Як національна збірна у свій час грала з Сан-Марино.

А от якщо і проводити паралель, то матч з Латвією – матч з Молдовою. Тільки на дворі червень.

Це була така важлива, дійсно важлива, серйозна перемога.

Розберемося по іменам:

-          Сергій Болбат. Зіграв тільки один тайм, але як зіграв – з крайності до крайності. Перша ударна 20-хвилинка і жахлива остання. Таке відчуття ніби і грав не на своїй позиції і сонячний удар отримав. Як там в Черкасах було? Жарко? Болбата Сергій Ковалець трохи відтягнув по флангу і о що робить з технічними футболістами відхід від норми хоча ж би на міліметр. Крайній форвард Болбат почав… буксувати. Не встигаючи повертатися до центра (і Непляха в тому числі), Сергій почав набирати швидкості, через що страждала його фінтильно-технічна сторона. Саме тому був замінений на Костевича у перерві.

-          Мабуть тут повинен бути Дмитро Юсов – номінальний форвард, який дійсно був прекрасним на полі. Хоч маже. Багато маже. Гравець запорізького Металургу довів, що він існує, бив по воротам і накручував захисників латвійців, але його промахи воістину брутальні.

-          Роман Малиновський зіграв якогось джокера сьогодні, замінивши Непляха на 69 хвилині, і ще раз довів свій героїзм, і справився чудово. До речі у нього непогані штрафні, молодець. Більше сказати нічого, окрім похвали.

-          Звісно що Владислав Калитвинцев – це вже діамант, і сподіваюся, він заблищить десь у топ-клубі, або хоча ж би у своєму Динамо. Перший гол його, і він прекрасний.  І сам Калитвинцев прекрасний. Він начебто перша скрипка – розганяє фланг, партнерів, і, треба додати, не егоїст і не наглий у грі з м’ячем. Ідеальний півзахисник.

-          Тут буде маленька замітка про Тотовицького, ім’я якого гримить весь сезон що у “Іллічівці», що у молодіжці. Достойний конкурент Будківському, сильний форвард, грає до кінця. До переможного кінця. У вас питання?

-          Звісно, про захист окремо. У хлопців майже не було роботи – латвійці захищалися, в атаку йшли рідко (але мітко). Тому Браткову треба настукати по голові за таку жахливу промашку в центрі оборони, і так – Коваль занадто часто виходить з воріт. Інколи треба залишатися на місці і не психувати так через кожний пропущений. Випишіть йому заспокійливе.

-          І окремо про Івана Ордеця. Про капітана Івана Ордеця. Сам гравець як людина – спокійний, трохи флегматичний, але відповідальний. Нікого не нагадує? Даю підказку. Ваня показав себе сильно в цьому матчі. Якщо Нойок, коли капітан, то це відчутно, то Ордець – такий собі сірий кардинал, підштовхує команду з позиції захисту, оплот спокою та сили. Саме цим він причаровує. Тому можливо майбутній капітан. Може навіть і в національній команді.

Отже ще раз дякуємо молодіжній збірній за перемогу, і у них є шанс потрапити на ЧЄ-15.

І останнє: наші юніори до 19 років обіграли Англію і вийши на чемпіонат Європи. Хоч хтось, хоч десь.