Камбек «Динамо», що гріє душу перед матчем з «Аяксом»

"Сабо, з нас пиво!"

Таким банером привітали вихід своєї команди в Лігу Чемпіонів вболівальники киян у серпні 2004-го року. Насправді, тоді здавалося, що Йожеф Йожефович заслужив, мінімум, на ящик, якщо не на бочку турецького "Ефеса". Це не реклама і не прояв особистих смаків, вибір пива продиктований виключно суперником, якого пройшло "Динамо".

У третьому (тоді - останньому) раунді плей-офф Ліги Чемпіонів наша команда мала зустрітися з "Трабзонспором", якому вдалося посісти друге місце в своєму чемпіонаті. Наші вболівальники тоді ще не ставилися до турецьких клубів так, як зараз: наче восьмикласниця до м'якої іграшки, подарованої на день народження. Навпаки, рік тому команда Олексія Михайличенка вилетіла з Кубка УЄФА від "Бешикташа" Мірчі Луческу (ми ще помстимося і неодноразово!). До речі, якщо не помиляюся, саме той матч остаточно переконав Рината Ахметова запросити Луческу в "Шахтар". Гру раджу переглянути - це був яскравий двобій двох атакувальних команд з безліччю моментів, а м'яч Нума (12:04 хв. на відео) в ворота киян - справжнісінький шедевр.

Вибір донецького олігарха почав себе виправдовувати одразу ж. Румунський тренер продовжував дошкуляти Михайличенку: у першому турі чемпіонату України 2004/2005 "Шахтар" несподівано обіграв "Динамо" в Києві 2-0. Крім того, за кілька тижнів кияни втратили очки, де б ви могли подумати? Ага, у Маріуполі. "Шахтар" же демонстрував максимальний результат (гірники перервуть свою переможну серію в чемпіонаті лише в 10-му турі, програвши "Металісту"), і Ігор Суркіс став косо позирати в бік Михайличенка.

Посеред іграми в національній першості, як водиться, вклинився двобій з "Трабзонспором". Перший матч у Києві "Динамо" розпочало якнайліпше: друга "ракета" в історії киян після Ігоря Бєланова Маріс Верпаковскіс добив у ворота м'яч після удару, здається, Валентина Белькевича. Здалося, що "Динамо" спокійно пройде цих турків, так само як в минулих сезонах беззубих хорватів і болгар із загребського "Динамо" і софійського "Левскі".

Але не так сталося, як гадалося. Шовковський несподівано помилився, і турок Гьокденіз Караденіз, який ідеально підійшов би "Чорноморцю", якщо б у футбольні команди набирали за прізвищами ("karadeniz" перекладається як "Чорне море"), загилив м'яча в порожні ворота (див. з 5:04 хв. на відео нижче). А в середині другого тайму гвінейський півзахисник "Трабзонспора" Ібрагім Яттара відправив нас всіх у важкий нокдаун. 1-2 і, hoş geldiniz у Трабзон на місцевий стадіон, де "хлібом, сіллю вас зустрінуть, файну пісню заспівають"... Ну, ви знаєте, як вболівають турки, і що таке грати в них вдома.

До речі, тільки на мене темношкірий блондин (!) Яттара справив таке сильне враження, що, якби був номер Михайличенка, відправив би йому смс-ку з пропозицією купити гвінейця? Той так збиткувався над лівим флангом "Динамо", що після матчу був зобов'язаний на ньому одружитися.

Суркісу урвався терпець: він звільнив Михайличенка і доручив помститися за понівечену честь клубу вічно молодому і безвідмовному Сабо. Принагідно скажу, що і тоді, і зараз вважаю відставку Михайличенка одним з найгірших кадрових рішень "Динамо". Мені стиль гри тієї команди імпонував: у розквіті сил були Белькевич, Рінкон і Гавранчич; набирав обороти Гусєв; подобався Верпаковскіс, який, здавалося, на дозвіллі міг спокійно виграти якусь обласну першість зі спринту. Михайличенко двічі поспіль відправляв у Донецьк бандероль зі срібними медалями, розбивши "Шахтар" з рахунком 4-2 в передвеликодньому матчі попереднього сезону. Відчувалося, що команда має хороший потенціал. Не щастило тільки в Лізі Чемпіонів, де "Динамо" двічі поспіль не вдалося вийти з групи з сильними суперниками ("Ювентус", "Ньюкасл", "Феєнорд", "Арсенал", "Інтер", "Локомотив") і за досить пристойної гри.

Матч у Трабзоні "Динамо" почало як добра італійська команда. Тобто зіграло максимально прагматично і ефективно на початку гри. Два стандарти - два голи (Гавранчич і Рінкон). А далі увімкнули Шовковського в оптимальному режимі. Прекрасний рецепт для гри проти "Аякса" в Києві, чи не так? Єдине, що затьмарило матч-відповідь і змусило триматися за серце до кінця матчу: провали в захисті (турки мали моменти!) і вилучення Гармаша Родольфо, одного з улюбленців Сабо. Цілий тайм довелося відбиватися вдесятьох, що втім тільки додало звитязі героїзму.

Наприкінці гри і третій могли забити, але втомлений Гусєв пробачив турків. Передивіться відео під коментарі покійного вже Сергія Панасюка (царство йому небесне), порадійте:

Тоді ж я передумав слати смс-ку з приводу Яттари, бо гвінеєць на відміну від першого матчу витав в якихось одному йому відомих емпіреях і був замінений після першого тайму. Подивився на Вікіпедії на його кар'єрний шлях: після "Трабзонспора" він грав в аравійському "Аль-Шабабі". Інші клуби, за які виступав гвінеєць, були ще гіршими.

Саме після цього матчу і з'явився той компліментарний банер на адресу Сабо. Але після закінчення сезону вже він мав виставлятися вболівальникам за терпіння. Сабо примудрився про...ти Лігу Чемпіонів ("Динамо" не вийшло з групи з 10-ма (!) очками); про...ти Кубок УЄФА (безвольно програли в нудному двобої "Вільяреалу" в 1/16-й); і про...ти першість України, відставши від "Шахтаря" на 7 очок. І це з досить сильним складом, який підготував Михайличенко. Але то вже інша історія.

Спогади про взяття Трапезунду - єдине що, гріє душу перед матчем з "Аяксом" в Києві. Повторимо, динамівці? Той "Трабзон" був не слабшим за нинішній "Аякс", запевняю вас. Тільки "Динамо", на жаль, стало іншим.

P.S. Вніс дрібні корективи і додав відео голів Караденіза та матчу "Динамо" проти "Бешикташа" в 2003-му.