Моравець – найпроблемніший чеський біатлоніст. У дитинстві мав серйозну хворобу, але добіг до олімпійських нагород
Нетипова біатлонна історія
Від редакції: ви знаходитеся в блозі Записки сумасшедшего. Його автор написав цей матеріал в рамках блогерского конкурсу, який проходив у нас на сайті в лютому. А днями його матеріал отримав додаткову актуальність, тому ми вирішили винести його на головну.
Підтримайте атвора плюсами, коментарями і підпискою.
***
Сезон 20/21 для 36-річного Ондржея Моравця складався досить непросто. Чеський ветеран видав непоганий перший етап, де двічі потрапив в топ-10. Але потім все пішло не надто добре. Він більше не потрапляв навіть у топ-20.
Свого часу чех був звичайним середняком з кількома попаданнями у «квіти», а потім впродовж 5 сезонів здобув півтора десятка особистих подіумів на найвищому рівні, серед яких дві нагороди на ОІ-14 та три на ЧС-15. Можна подумати, що це стандартна історія про те, як спортсмен у зрілому віці зважується на кардинальну зміну процесу підготовки, що відразу робить його топом. Але все було набагато складніше.
В дитинстві мав хворобу Пертеса. Міг отримати штучний суглоб
Саме такий дивний для більшості з нас діагноз Ондржей почув в 10 років. Розберемось з тим, що це таке і чим може загрожувати. «Хвороба Пертеса» – асептичний некроз головки стегнової кістки, виникнення якого пов’язують із порушенням кровопостачання в силу тих чи інших причин. Це остеохондропатія, яка перебігає циклічно – з періодами руйнування хрящової тканини і самої головки стегнової кістки та періодами її відновлення.
Якщо говорити простіше, то це недуга, спричинена недостатнім кровопостачанням стегнової кістки, що може спричинити певні наслідки. У найлегшій формі – біль і тимчасове кульгання, у найважчій – деформацію ноги.
У Моравця ця проблема мала не найлегшу форму, тож лікарі навіть пропонували замінити тазостегновий суглоб (на вулиці був 1996-й, медицина відповідного рівня – прим. автора).
«Це був би кінець», – говорив олімпієць після Сочі. – «Мені пощастило. Лікарі відпустили додому, а потім забули про мене на більш ніж два місяці. Після того як мама почала телефонувати до лікарні, визнали свою помилку та запросили на рентген».
Після додаткового обстеження виявилось, що ситуація краща, ніж можна було подумати спочатку. Тож від рокового хірургічного втручання майбутнього біатлоніста врятувала випадковість.
Однак, реабілітація була досить тривалою. В лікарні міста Градец-Кралове Ондржею довелось провести аж 11 місяців з постійною фізіотерапією мінімум по 5 годин на добу, а потім ще півроку подібний графік дома. Додаткову складність для дитини такого віку створювало те що, у час поза відновлювальними процедурами, доводилось ходити на милицях або їздити на візку щоб на напружувати хвору ліву ногу.
Лікарі забороняли займатись спортом на серйозному рівні, а потiм він зламав іншу ногу
Можна подумати, що після того як все було позаду розпочався шлях до успіху: рівний та без перешкод. І знову ні. Після лікування родина Моравців отримала деякі рекомендації від чеських «ескулапів», одним з них було – займатись спортом лише для відпочинку. Однак, часто заборони для дітей існують лише для того, щоб їх порушувати.
«Мамі дуже не подобалось те, що я хотів ходити до лижного клубу, тому я робив це потайки. І коли батьки побачили, що нічого поганого зі мною не сталось, махнули рукою на ситуацію, дозволивши мені тренуватись», – згадував Ондржей після Сочі.
Але активний спосіб життя несе в собі певні ризики, особливо в підлітковому віці Через рік сталася наступна травма, теж дуже небезпечна для майбутньої біатлонної кар’єри.
Навіть трохи дивно наскільки спокійно цю ситуацію описував сам спортсмен: «З велосипедних прогулянок я часто повертався з ушкодженнями. Увесь в подряпинах та побитий. А через рік після повернення з лікарні зламав праву ногу. Ми з мамою повертались з гостин у бабусі, мамин велосипед був «жіночим», там рама має дві труби, які близько розташовані одна до одної. Випадково моя права нога потрапила туди і кістка змалалася».
Чергове пошкодження швидко загоїлось, а за ним з’явились і результати у спорті. Тому варто перенестись у середину нульових років, де Ондржей Моравець дебютував у збірній.
Довго не міг розкритись на повну. «Не вмів» стріляти
У 2005-му Моравець уже був призером юніорського чемпіонату світу, чемпіоном Європи, набрав перші очки до Кубку Світу та став частиною чеської команди, яка готувалась до Олімпіади у Турині. У 21 рік це було непоганим результатом. Тож очікування експертів та вболівальників були відповідними. Але якщо молодий організм, що ще продовжував формуватись, демонстрував ріст швидкості на лижні, то зі стрільбою були проблеми.
Лише у сезонах 05/06 та 06/07 все ще молодому чеху вдавалось довести відсоток влучань у мішень до 80+, але це було тоді коли ногами відставання від лідера на колі було понад 10 секунд. В усі інші роки справи на вогневих рубежах були ще гіршими. Це погіршувало шанси у будь-якій гонці, а забіги з чотирма стрільбами ставали особливо складними.
Подібні показники спричинили те, що Ондржей не потрапить на ЧС у 2009-му. Потрібно було щось змінювати.
Допоміг інший Ондржей – Рибар
Цей спеціаліст з 2006-го очолював жіночу збірну, там вивів на новий рівень Віткову та Соукалову, а з 2009-му став тренером ще й чеських чоловіків. Ще до того особистими клієнтами Рибара були Соукуп, Шлезінгер та Зденек Вітек. Тож особиста співпраця тренера та спортсмена була справою логічною та потрібною. Біатлоніст пішов від попереднього тренера, а Рибар відразу відправив підопічного підтягувати стрільбу у спортивний клуб «Пльзень»
«Після спеціальної літньої підготовки все йде по-іншому. Якщо торік я приходив на вогневий рубіж зі страхом, то зараз такого немає. Тренування в СК «Пльзень» принесли свої плоди. Це зрозуміло не лише з результатів, а й з впевненості. Я не відчуваю страху, прибігаючи на стрільбу. Тепер я вірю, що не потрібно вистрілювати десятки патронів, щоб закрити всі мішені», – визнавав Моравець.
Провалив Ігри у Ванкувері через застуду
На ОІ-2010 виступив лише в одній гонці, у спринті, де посів усього 67-е місце. Рибар говорив, що все через застуду: «На жаль, до Канади Моравець летів після хвороби, тому результат був відповідним. Ми сподівались, що на першому етапі після Олімпіади форма буде кращою, але поки що ні».
Але додав у 2012-му
На початку сезону 12/13 чеху було 27 років і він нарешті підняв загальний відсоток влучань у мішень до 86. Враховуючи непогану швидкість, результат повинен був прийти. І він прийшов уже на третьому етапі. У спринті чех відстрілявся чисто, однак програв трохи більше ніж пів хвилини Факу, Свендсену та Фуркаду. А через день закрив 19 з 20 мішеней, посівши другу сходинку.
«Вчорашній день вийшов ідеальним для нашої команди. Сьогодні я намагався повторити те ж саме, що зробила Соукалова, і зосередитися на вогневих рубежах. Я був близьким до перемоги всього з одним промахом. Траса була повільною і важкою, але для мене це краща гонка в кар’єрі. Я дуже радий уперше потрапити на подіум», – цитував медаліста офіційний сайт IBU.
Далі більше. Сезон вдалось закінчити на 12-му місці в тоталі з трьома подіумами в активі.
Виграв дві індивідуальні нагороди у Сочі
Через рік стрільба доросла до 88%, у сезоні була нагорода спринту в Ансі, але навряд хтось розглядав Моравця як одного з основних претендентів на нагороду. Однак, 8 місце у спринті і чиста стрільба у переслідувані подарували срібло
«Після завершального пострілу я зрозумів, що завоюю медаль. Я намагався бути сфокусованим на своїй стрільбі і не дивитися на інших. Було здорово. Жан-Гійом Беатрікс переслідував мене, але він відставав. Вдалося трохи порадіти до того, як я перетнув фінішну риску», – сказав Моравець журналістам.
Тоді він ще не знав, що за кілька днів зможе знову зробити 4 нулі у мас-стартІ, поступившись лише Свендсену та Фуркаду. «Перед Іграми я говорив собі, що дозріваю для великих перемог, але протягом багатьох років боровся з проблемами на стрільбищі. Стріляв так погано, що колеги навіть сміялись. Можливо, уже ніколи так не робитимуть» – емоційно резюмував один з героїв ОІ.
Сингл-мікст у Нове Место став останньою гонкою у кар’єрі Моравця
«Я ні про що не шкодую. Я пройшов довгий шлях і багатьом пожертвував, але до мене повернулося ще більше». Перед завершальним стартом 9-го етапа КС у Нове Место Ондржей повідомив, що вирішив завершити спортивну кар’єру.
Гонка для чеської команди зовсім не пішла: в парі з Хорватовою він зайшов на 7 (!) штрафних кіл. Спортсмен ризикував стати круговим і залишитися без прощального фінішу, але таки зібрав всі сили та видав топовий останній етап – відстрілявся чисто, а на передфінішному підйомі розірвав суперників за 17-те місце.
Кінець гонки вийшов неймовірно зворушливим – попрощатися на трасу вийшла вся команда, чекали на фініші доньки й дружина. Не вистачало тільки уболівальників на трибунах.
Ми будемо сумувати!
Фото: Reuters, Michal Sváček, MAFRA, Český biatlon, freepik.es, tanyavanya.ru, ČTK, Rostislav Taud, Český rozhlas
