Реклама 18+
Реклама 18+
Реклама 18+
Блог Спортивна абстракція

Врятувати український футбол. Як змусити клуби працювати на стадіон

Звичними стали проблеми з невідповідністю клубних стадіонів до рівня УПЛ. Своє бачення рішення для них я запропоную нижче.

 

Обов’язки

Розпочинати потрібно з низів. Мають бути чітко визначені критерії для різних рівнів. Наприклад, для аматорів потрібен стадіон як мінімум на 500 глядачів (свій чи орендований) із туалетом і дахом чи якісним навісом над усіма місцями. Для Другої ліги — 1000 з кав’ярнею чи буфетом на його території, Першої — 2500 зі своїм клубним магазином усередині споруди, УПЛ — 5000 із турнікетами.

Також клуб має весь час тримати в голові можливість підвищення. І вже з сезону номер 2 (якщо вони йдуть поспіль) потрібно розширювати можливості. Тобто, в аматорах зі другого сезону потрібно мати кав’ярню та не менше за 750 місць. Зі третього мінімальне число зростає до 900. На четвертий слід мати вже щонайменше 1000. Це забезпечить поступове зростання стадіонів, що призведе до простішого переходу між лігами. Ця стратегія має працювати на всіх рівнях (принаймні, розпочинаючи з обласних змагань).

Щоби здійснити це потрібно прописати систему покарань. Якщо клуб не виконує обов’язки, то вже зі другого сезону нараховується штраф. Якщо до зимової перерви нічого не зміниться (чи, хоча б, не буде запущено процес), то стягується друге покарання. Щосезону ці суми зростатимуть, але не зможуть перевищити покарання за наступний рівень (якщо за ненаявність 750 сидінь і місця для споживання їжі штраф — 500 гривень за півроку, а за 900 — 1500, то перша категорія ніколи не зможе перевищити другої відімітки).

Також клуби отримуватимуть перевагу тим, що система буде поступовою. Коли досі немає 750 місць, то ніхто не штрафуватиме додатково за відсутність іще 150. Як тільки на стадіоні з’являються ці 750 місць та можливість уживання їжі, то звільнення від покарання відтерміновується на рік. Наприклад, клуб лише перед третім сезоном доставив 750-те сидіння та місце для споживання їжі. До початку четвертого ніхто не змусить його ставити ще 150 нових.

Якщо клуб систематично ігнорує це правило й на сезон номер 5 досі не має 900 місць, то він не отримає права брати в ньому участь і його буде понижено на рівень нижче. Усі ці принципи працюватимуть і для вищих ліг (Другої, Першої, Прем’єр).

У випадку неотримання клубом атестату на підвищення, на яке він заслужив за фінішною позицією, через проблеми зі стадіоном, він розпочинатиме наступний сезон із мінус трьома балами. За повторне буде -6. За третє — пониження в класі та ще -3 очки на тому рівні. Це не стосуватиметься клубів, що не провели три повні сезони до отримання права на підвищення чи виконали свої обов’язки щодо рівня на той сезон. Задля підтримки клубів буде додано норму про те, що можна мати дещо меншу кількість місць, за умови встановлення їх протягом перших трьох місяців змагань (якщо клуб вийшов у Другу лігу, але має лише 850 сидінь, то він матиме можливсть поставити ті, яких не вистачає протягом липня—вересня без покарань за це). Якщо цю норму не буде виконано, щомісяця слідуватимуть грошові покарання, що можуть призвести до зняття очок чи пониження в класі на наступний сезон.

 

Права

Окрім цього, потрібна система заохочень для клубів, щоб вони будували й розвивали власні стадіони. Наприклад, зменшення деяких бюрократичних процедур, дешевший продаж землі й максимально обґрунтоване сприяння процесові. 

Альтернативою є така система: клубові на деякий термін (5-15 років) віддають уже збудований стадіон в оренду за дешевою ціною, але прикріплюють до нього гарантію й перелік необхідних робіт із його осучаснення. Від клубу потрібно буде лише запевнення, що їх буде проведено, а сама будівля підтримуватиметься в належному стані. Якщо ж усі їх буде виконано протягом орендного терміну, клуб отримає частину коштів (наприклад, 10%), витрачених на його використання назад і стадіон перейде в їхню власність із терміном спостереження — 5 років. Якщо за цей час споруду буде підтримано в належному вигляді, клуб стане повноправним його власником. Якщо ж ні, то будуть додаткові штрафи, які завершаться передачею його місцевій владі, якщо за цей термін стадіон не буде підтримано на достатньому рівні (усі критерії має бути чітко прописано по завершенні оренди й перед початком терміну спостереження). У свою чергу, влада має знайти йому нового власника (чи довгострокового орендатора) протягом року, інакше стадіон примусово виставлять на продаж за низькою ціною. Система не буде обов’язковою для кожного міста, але якщо там є хоч один професіональний клуб і стадіон, який можна використати під час виступів у Другій лізі, то, за умови, що цей ФК не має власної споруди, що цілком належить йому, то цей стадіон має стати учасником такої програми.

Якщо ж клуб утратить право використання стадіону через невиконання критеріїв чи поганий стан стадіону, а іншого професіонального місто не має, то розпочинають шукати в аматорському чемпіонаті. Якщо ж і таким чином не вийде, то будівля повністю перейде до міського керівництва до появи нового професіонального клубу, що не має власного стадіону.

У цій системі є ще один важливий момент: кожен клуб, що братиме участь у цій програмі, отримуватиме лише 50% від покарань за невідповідний для більш високої ліги рівень стадіону. Якщо йому вдасться виконати всі критерії до старту наступного сезону, то всі штрафи більше не зніматимуть. Якщо ж буде поступовий рух (наприклад, відремонтовані туалети й нові сидіння на трибунах), то ця ставка знижуватиметься до 25%, потім — 10%. І так буде до того часу, поки роботи не буде припинено (тоді вона повернеться на рівень 50%) чи завершено (тоді покарання буде скасовано).

 

Відвідуваність

Трохи зачеплю цей момент, хоч він і не стосується теми запису. 

Стадіони слід не просто будувати, а ще й заповнювати. Для цього потрібно запровадити схему 75%. Якщо за п’ять домашніх матчів клуб жодного разу не зібрав 3/4 стадіону, то йому призначається грошове покарання. Якщо ж удається продати 95+% квитків, то клубові дається значне грошове заохочення. Так само, якщо п’ять матчів поспіль було заповнено не менше за 75% місць. І з кожним поєдинком після цього буде додаватися своє заохочення. Для запобігання примусового збору вболівальників, буде призначено спеціального перевіряльника, який слідкуватиме саме за цим весь тиждень до матчу та звітуватиме лізі. Заради уникнення тиску, його ім’я буде залишатися невідомим до подання цього звіту, а також буде виключено можливість призначення на два домашні матчі тієї самої команди протягом кожної частини змагань (літньої-зимової та зимово-весняної).

З іншого боку, лігу буде зобов’язано шукати методи для збільшення числа вболівальників на стадіонах, бо за погані показники вона теж отримуватиме штрафи, а за хороші — заохочення. Цю систему та критерії також буде визначено окремо.

У перервах мають відбуватися які-небудь розіграші, як нині роблять в нашому чемпіонаті з баскетболу. Клуб має видавати програмки й максимально поширювати новини про наступний матч. Наприклад, через регіональний телеканал, що перед кожним туром ставитиме до ефіру повідомленні про те, що такий клуб грає в той час і з цим супротивником.

 

Конструкція

Стадіони слід будувати без бігових доріжок чи, за прикладом Угорщини, зробити їх так, щоб вони не збільшували відстань від поля до трибун. У цьому плані дуже сильно мені подобається «Дніпро-Арена» й не подобаються всі світові «Олімпійські» й ОСК «Металіст». Унизу — «Дніпро-Арена», київський «Олімпійський», римський «Олімпіко» й харківський «Металіст». Де вам особисто зручніше було би сидіти за воротами?

Як уже зазначав, потрібно мати нормальний дах чи навіс над усіма місцями. Хорошою ідеєю є дах, що можна повністю закрити, але це від нашої дійсності поки далеко.

Підтрибунних приміщень потрібно мати змогу дістатися лише через середню трибуну. Бо на «Україні» цей момент доволі погано виконано, бо слід рухати рекламні банери, іти через те, що мало бути біговими доріжками. Це все не є зручним. На світлині зліва помітно тунель, що веде до роздягалень.

Потрібно також проводити хоч найменші дослідження про зручність кожного місця. Бо на «Дніпро-Арені» є стільки місць, на які квитки можна обґрунтовано взяти лише тоді, коли інших просто не залишилося.

Список іще довго можна доповнювати, але запис вийшов доволі розлогим, тож не буду сильно розширювати цей пункт.

 

Підсумки

Досягати нормального рівня стадіонів та зменшення негараздів під час руху між лігами можливо лише завдяки системі покарань і заохочень. Клуби буде поставлено в сувору систему обмежень, та буде зроблено все, аби зм’якшити її роботу й не розпочати процес зникнення клубів через неможливість дотримуватися регламенту.

Також має сенс змінити саму будову стадіонів, щоб вони були якомога зручнішими для вболівальників і не перешкоджали переглядові матчів через конструкційні прорахунки.

Залучення вболівальників також має бути складовою «стадіонної політики» та працювати за тим самим принципом покарань і заохочень. 

 

Які ваші ідеї щодо українських стадіонів? Цікаво побачити ваші думки під цим записом.

 

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Реклама 18+
Реклама 18+
Включите уведомления,
чтобы быть в курсе самых важных новостей