Яким буде або може бути Шахтар наступного сезону

Луїш Каштру - відомий, на скільки мені відомо, фахівець у португальскому футболі в плані розвитку молоді і роботи з молодими футболістами, роботи на перспективу. Він у цьому плані якщо не є антиподом Мірчі Луческу чи Пауло Фонсеки, то сильно від них відрізняться і нагадує швидше Арсена Венгера, якого в одній із численних давно прочитаних автором статей називали "закінчений трудоголік", у хорошому, звісно, сенсі цього слова.

Вони навіть чимось зовні схожі один на одного, суворий погляд, аристократичні риси обличчя та осанка, обох легко уявити в образі звичайного університетського викладача. Луїш готовий експерементувати (не без "допомоги" ковіду, звісно, та все ж) і легко довіряти молоді, відкриваючи нових талантів і, таке враження, отримує задоволення від цього процесу не менше ніж від виграних трофеїв або красивої гри команди. Самі собою напрошуються паралелі з Арсеном і створеними під його керівництвом блискучими командами кінця 90х, початку, середини і кінця 00х, і навіть в 10х було на що і на кого подивитись.

Водночас, Луїш все ж таки коуч більш гнучкий та здатний підлаштовуватись під суперника, здатний підлаштовувати свою тактику під наявних у команді виконавців, що, на відміну від Венгера чи Фонсеки, є величезним плюсом, враховуючи водночас неможливість комплектувати команду гравцями рівня Арсеналу і зміни у складі гірників які неодмінно будуть у команді. Про них і поговоримо.

Перш за все слід зазначити, трохи забігаючи наперед: ледь не у половини названих мною гравців доля у літнє трансферне вікно буде залежати від результатів нинішнього євросезону і довгоочікуваного Євро. Особливо, звісно, це стосується молодих (і зовсім юних) виконавців, і майже не стосується жодним чином ветеранів.

Голкіпери

Андрій Пятов, Анатолій Трубін, Олексій Шевченко та Євген Гриценко мають абсолютно різну історію, різний бекграунд і, звісно, дещо різні амбіції і варіанти продовження кар*єри. Анатолій Трубін (повноцінно) грає за основу гірників лише перший сезон, однак, майже немає сумнівів у його потраплянні на Євро (можливо навіть у якості основного!) у разі успішних виступів, головне не зазнаватися і продовжувати працювати над своїми слабкими сторонами. В такому разі Шахтар цілком може отримати звабливу пропозицію і нарешті заробити реально великі гроші на одному зі своїх вихованців.

Яким чином складеться подальша кар*єра Андрія Пятова та двох резервних кіперів передбачити простіше, капітан і вожак клубу і збірної поїде на Євро (питання лише у якому статусі), а потім потихеньку буде догравати у Шахтарі, можливо навіть повернеться до основи та встановить кілька рекордів. Щодо резервістів, Шевченка з Гриценком - в їхніх інтересах шукати собі менш амбітний клуб, де вони зможуть грати та розвиватися, якщо перший може спробувати влаштуватись навіть у вищому дивізіоні в умовній Бельгії, то для другого цілком оптимальним варіантом на даному етапі був би середняк УПЛ чи навіть один з лідерів першої ліги. Втім, є варіант, що хтось із них таки залишиться і буде конкурувати за місце у складі, команді потрібні 3 воротарі, а враховуючи варіанти Трубіна і вік Пятова...

Враховуючи вірогідну невизначеність із першим номером - є варіант із запрошенням Різника з Полтави, про який багато говориться. Йому точно піде на користь конкуренція з Пятовим та участь у Лізі чемпіонів, Ворскла не відмовиться від двох-трьох мільйонів іноземної валюти, а Шахтар цілком зможе розщедритись пристойно заробивши на продажу Трубіна. Якщо, звісно...

Фланги захисту

Цілком зрозумілі перспективи відданого в оренду Богдана Бутка та Сергія Болбата (або теж піти в чемпіонат типу турецької Суперліги, або задовольнятись роллю запасного), все зрозуміло також і з перспективним Коноплею, якщо Шахтар таки отримає гідну пропозицію по Додо - Юхим має зайняти місце основного ПЗ, якщо нічого не трапиться.

Зліва - також все зрозуміло із Корнієнком, боротися з Ісмаілі і нарешті остаточно закріпитись в основі, сам Ісма може спробувати хоча б під кінець кар*єри пограти в одному із західних чемпіонатів (звісно, що не в топ клубі), а може лишитись грати до "пенсії" в Україні - в такому випадку не лишається місця навіть на лавці для Сіпріано, якому доведеться йти в оренду за ігровою практикою.

Центральні захисники

Микола Матвієнко - кандидат номер 1 на підвищення. З ним все зрозуміло: досвід у єврокубках та збірній, оптимальний вік, універсалізм, надважливе у сучасному футболі вміння виходити із оборони через пас або рухаючи м*яч вперед на швидкості та природний інтелект роблять його практично готовим гравцем до переходу у будь який клуб. Є й невеликі недоліки, але виправити їх буде справою техніки для топ тренера.

Сергій Кривцов не має таких амбіцій і гра в основі Шахтаря (та можливо капітанська пов*язка у майбутньому) є межею можливостей досвідченого запоріжця, що не є великим мінусом - хтось має допомагати адаптуватися і набиратись досвіду молодим партнерам по центру захисту. Те ж саме можна сказати й про атлетичного і теж доволі досвідченого Хочолаву, з різницею лише в тому, що його наявність (досвід і, можливо, лідерські якості в роздягальні) у складі не є настільки необхідною і клуб цілком міг би його позбавитись за невелику сумму.

Можна було б працювати з перспективними та нестабільними Бондарем і Вітао (який, можливо, ВЖЕ завоював собі місце в основі) після трансферу Матвієнка, з них цілком можуть вийти гравці високого рівня, теоретично... Є також Бондаренко, який успішно грає в оренді, + вищезгадані Кривцов і Хочолава, а також топовий універсальний солдат Степаненко, здатний зіграти в захисті, і виконати роль третього, додаткового ЦЗ, як з Інтером, для більшої надійності, і виконувати гібридну роль, граючи опорного, але опускаючись по ситуації нижче у центр захисту і страхуючи там партнерів...

Варіантів, як бачимо, масса, але можливе також і підписання готового, досвідченого і класного захисника в центр, якщо будуть зароблені пристойні гроші на Матвієнку - чому б і ні, це не буде виглядати чимось нелогічним.

Ким саме замінити Миколу? Враховуючи шикарну пресу Шахтаря, комфортні умови для проживання в Києві, рівень команди, участь в Лізі чемпіонів та наявність грошей у клубу (від ЛЧ + ті ж таки трансфери) - можна і треба замахнутися на гравця з топ чемпіонату або потенційно рівня топ 5, з Нідерландів, Бельгії, Словаччини, Швейцарії або балканських країн. Так роблять багато клубів у східній Європі (і часто їм вдається вихопити гравця дуже хорошого рівня) і давно не робив Шахтар. Це безпрограшний крок в плані іміджу, ну і з адаптацією в такого гравця проблем буде значно менше ніж у бразильця.

Звісно, це має бути лівоногий гравець. А взагалі, безпрограшним виглядає бюджетний варіант з адаптованим до УПЛ Абу Ханною, переговори з ним можна почати хоч зараз, подивитись його на зборах і, у разі чого, перестрахуватись ближче до осені і витратитись на когось більш дорогого.

Опорна зона

На думку спеціалістів - найбільш проблемна позиція команди (на рівні з центральним захисником і форвардом) у разі травми або поганої форми Степаненка (в його трансфер, схоже, ніхто вже не вірить). Про самого Степаненка говорити, думаю, не варто, всім відомо про його роль в команді. А от його дублери, поки, не в змозі скласти про себе однозначного враження.

Кількісно, знову ж таки, все виглядає навіть дуже непогано: відновлюється колись дуже хороший молодий опорник Малишев, в орендах грають далеко не безнадійні Ігнатенко, Піхальонок, Танковський та інші, є варіанти з переведенням на цю позицію бразильців, нікуди не поділася все ще випускаюча талановиту молодь академія...

На папері все добре, але прямо зараз замінити Тараса не готовий ніхто, не відомо чи набере найкращі кондиції Малишев, надто "примітивно" граючий Ігнатенко, а маючий хороший пас Піхальонок, як і бразильці, будь то Сіпріано, Майкон, Патрік чи Антоніо - не готовий поки виконувати функції класичного 6го номера, то ж на виході...

Ні для кого не буде сюрпризом новий високоякісний гравець на цій позиції, хоча Каштру потроху нас привчає, що і в таких ситуаціях він може обійтись внутрішніми резервами, або змінивши тактику, або довіривши важливу на полі роль комусь із резервістів.

Центральний і атакуючий півзахисники

Функції 8го номера і класичної 10ки в Шахтарі іноді змінюються, іноді, в залежності від суперника, змінюється ігрова схема команди, завдання на полі конкретних виконавців, команда може вийти на поле без чистого опорного, функції якого беруть на себе номінально два 8х номера, Патрік і Майкон наприклад, або ж трикутник у центрі перевертається і команда грає з одним чистим руйнівником і двома атакуючими гравцями які грають ближче до напівфлангів (щось схоже на ту роль, яку у збірній виконують Зінченко і Малиновський) - це можуть робити Марлос, Патрік, Антоніо, Тайсон, Соломон, Майкон, а також молодий Мудрик, граючі в оренді Бондаренко чи Очеретько, виконував схожі функції на зборах Коноплянка...

В цілому, вибір команди у центрі поля є досить переконливим, відхід Тайсона, продаж Соломона (до якого, наче, зараз є реальний інтерес) або погана форма Марлоса якщо й створить проблеми, то їх можна буде вирішити зусиллями наявних виконавців, або тих, що добре проявили себе в оренді. Мій прогноз: якщо у цій зоні і з*явиться новий гравець - то це не буде першочерговим завданням селекційного відділу клубу, вірогідність цього - максимум 30-40 відсотків.

Вінгери

Тут окрім вищезгаданих Марлоса, Тайсона, Манора, Мудрика і Коно є профільний вінгер Тете + Фернандо, який може зіграти і на фланзі, і у центрі нападу. Вцілому також тут команда укомплектована на хорошому рівні і навіть у разі втрати когось із лідерів - у крайньому разі зможе обійтися внутрішніми резервами.

Форвард

Одна з найпроблемніших ліній. Тут все буде залежати від ігрової форми головного бомбардира: якщо Жуніор якимось чином поверне собі найкращі кондиції і знову буде класти голи пачками - можна обмежитись поверненням із Маріуполя Сікана (і відправити за ігровою практикою Фернандо, можливо) + перспективні Вюнник і Судаков для ротації. В іншому ж випадку - можна вийти на трансферний ринок і знайти там когось цікавого. Для різноманіття хотілося б яскравого бомбардира, не молодого з Бразилії, а більш менш готового з Європи, якщо вже на те пішло.

Про грозу Реала Дентіньо, у якого наче закінчується контракт з клубом, не бачу особливого сенсу що небудь говорити.

Орієнтовний основний склад на наступний сезон:

Трубін (Пятов) - Додо (Конопля), Кривцов (Вітао), Матвієнко (новий ЦЗ), Корнієнко - Степаненко - Патрік (Бондаренко), Антоніо (Майкон) - Марлос (Тете), Мораєс (новий форвард), Соломон (Коно, Мудрик)

Особисто мені хотілося б бачити в наших топ клубах якомога більше молоді, тільки коли Мудрик, Вюнник, Судаков, Конопля, Леднєв, Цитаїшвілі, Волошин, Ванат та інші почнуть стабільно грати за першу команду (в тому числі й в ЛЧ!) - тільки тоді в нас почнуть з*являтися свої Мбаппе, Холанд та Санчо, ніяк інакше. І Луїш Каштру зараз виглядає ледь не ідеальною людиною для виконання подібних завдань.

Трохи згодом, можливо, напишу щось подібне й про ДК, а потім, можливо і про Зорю, а потім і про решту клубів.