Пришестя Бога на «Енфілд»: 20 років
на відзнаку двадцятиріччя дебюту Роберта Бернарда Фаулера в професійному футболі
Вбраний в трендовий костюм світлокремового кольору із синьою фіалкою на лацкані та з пластиковим стаканчиком в руці. Подібний образ постає в багатьох, коли згадується ім’я Робі Фаулера. Або такий – збуджений Фаулер шморгає лицьову лінію після голу в мерсисайдському дербі, з таким запалом, наче то стовідсотковий колумбійський кокаїн.
Червоний Бог Червоному Дияволу: "Fuck You!"
Бог один?
Але є й інша сторона його образу. Якщо Бог створив землю і все довкола, то «Енфілд» середини 90-х пішов далі, створивши власного Бога. Робі Фаулер підходив для цієї ролі, куди ліпше від інших. Лише він на питання «хто кращий від нас?», міг відповісти – ніхто. Хай навіть команда вже майже 10 років не вигравав вагомих трофеїв. І правда, якби Бог (той, котрий небесний) вважався Богом лише від того, що постійно перемагає, то Гітлера було б переможено вже другого вересня 39-го.
І Фаулеру явно імпонувала ідея бути Богом, навіть більше, з того моменту він сприймав скаузерів як тих, кого створив і тепер вдихає життя в їхні тіла і запалює блиск очах. Свій сотий гол за «червоних» Робі зустрів натхненною фразою, котра не потребує жодного перекладу чи пояснень: «God’s job’s a good’un». Отже, буде вірно, без зайвих дискусій та вагань, визнати його божественну суть.
Пам’ятай, хто ти є
Дебютувавши за основу «Ліверпуля» восени 93-го, Робі, разом з Стівом Макманаманом, почали отримувати солідні гонорари. Наступні кілька років промайнули, як один: нав’язлива увага з боку ЗМІ та фантів, нагороди та премії, плітки та дівки.
Але за цим знайшлося місце більш приземленим і менш пафосним речам. На пару зі Стіві, майже щомісяця вони виходили з дому буденно вдягнені, з чорними пакетами в руках. Маршрут пролягав від квартири до офісу місцевої профспілки робітників. І якщо італо-американці мають звичку відносини чорні сумки в костели, то ці двоє несли їх для родин працівників ліверпульського порту.
Неоконсервативна революція, підвищення податків, стагнація промисловості – в такій ситуації лише нал допомагає простолюдинам зводити кінці з кінцями. Тепер, певно, ні в кого не лишилося питань, стосовно того, що ж було в тих чорних беґах?
Святкуючи взяття воріт норвезького «Бранна», Фаулер підняв ігрову футболку, під якою красувався напис: «Support The 500 Sacked DoCKers». Подвоєння двох «к» в слові «dockers» виконано в стилі а-ля Calvin Klein. Але то не було хизуванням стильною обновкою – це був протест на підтримку звільнених напередодні п’ятиста ліверпульських докерів, серед яких опинився і батько Макманамана.
УЄФА розцінило Роберта в мізерні £900. В пам’яті жителів Мерсисайду вчинок Бога лишився безцінним.
Скуповуй землю, Бог її вже не створює ©
Ця недурна ідея надихнула Робі на купівлю занедбаних ділянок неподалік Олдхему. Далі на їх реконструкцію спрямовуються кошти і будується доступне житло для незаможних.
Паралельно започатковано «Академію нерухомості Робі Фаулера». Місією закладу є правова освіта незаможних верств населення в питаннях нерухомості, інвестицій, зносин з комунальними службами і т.п. Навчання триває три дні. Слоган звучить приблизно так: витрачаючи £45 тис. на навчання в університетах, ти можеш нічому не навчитися, за три дні ми покажемо, як і де тебе можуть накрутити. І все це коштує всього £997.
Тепер зовсім недивно, що появу Фаулера на полі зустрічали мелодійною «We All Living In A Robbie Fowler House» на мотив культового треку The Beatles.
Робі Фаулер: «Лише коли бачиш знедолених хворих дітей, тільки тоді по-справжньому починаєш цінувати власне здоров’я і достаток»
А як вам такий вид благодійності: зібрати до купи Діді Хаманна, Тоні Гранта, Грема Шарпа, затягнути цю компанію до казино, підняти там порядку 10 тисяч фунтів і передати їх до дитячого притулку? Так, це знову про неземний талант Робі спускатися на землю і саме тут творити дива.
_______________________________________________________________________________________________
P.S. Приправте цю соковиту біографію найшвидшим хет-триком в історії АПЛ, найвідвертішою автобіографією футболіста, двома званнями кращого молодого гравця року в Англії, звинуваченнями в контрабанді кокаїну, нагородою Fair Play від УЄФА, кількома сотнями голів за кар’єру і смакуйте. Можна з підігрітим вином і сиром.
...і дякую тобі, Боже!
