Блог Red Side Of Merseyside

The Boys Pen: ліверпульські шалені апельсини

Історія The Boys Pen стадіону Anfield Road веде свій початок від 1920-х рр. В період 20-х – 30-х рр. він розташовувався в секторі, вхід до якого був зі сторони Кемлінського шосе (Kemlyn Road). За великим рахунком, до 1938 року цей невеликий сектор був місцем, де батьки лишали малолітніх дітей, щоб самим вболівати “по-дорослому” безпосередньо на The Kop. Була й економічна причина чому дітей не брали на основну трибуну: вхід на The Boys Pen коштував значно дешевше (в різні роки від 2 пенні до кількох фунтів). Проте той пил і неконтрольована агресія, що інколи прокидається на підсвідомому рівні в дітей не могли обійти стороною наелектризований Корпус Хлопчиків…

В суботу – 5 лютого 1938 р. – Ліверпуль приймав “Лідс Юнайтед”, гра закінчилася з рахунком 1:1 (за “Ліверпуль” відзначився Баррі Ніввенхаус). Вже після матчу, коли футболісти гостей покидали поле, в них з сектору The Boys Pen, полетіли апельсинові шкірки. Достовірно невідомо, що саме хотіли виразити малолітні вболівальники Ліверпуля подібним жестом, проте існує припущення, що дана ситуація перегукується з новелою Артура Конан Дойля “П’ять апельсинових зерен”, де зернятка цитрусу символізували смерть для того, хто їх отримав, але, швидше за все, це була просто хуліганська витівка. Реакція, вже тоді грізної, Футбольної Асоціації Англії не змусила довго чекати на себе – під час наступного домашнього поєдинку напроти сектору The Boys Pen було встановлено постійний поліцейський патруль.

Інцидент з апельсиновими шкірками став відправною точкою в становленні The Boys Pen, як одного з епіцентрів відвертої, а інколи і агресивної, поведінки фанатів на стадіоні. Аналогічна витівка сталася майже рівно через рік: 25 лютого 1939 року на Anfield завітали футболісти “Вулверхемптона”, котрі також стали “жертвами апельсинової війни”. Цього разу реакція ФА була ще жорсткішою – відтепер по всьому периметру The Kop в тричі збільшувалася кількість поліцейських, котрі наділялися правом арештовувати кожного (незалежно від віку), хто наважиться кинути на поле рештки апельсину, одразу, не чекаючи закінчення гри і судового слідства.

Черга на сектор The Boys Pen (1960-і рр.)

Черга на сектор The Boys Pen (сер. 60-х рр.)

В першому повоєнному сезоні 1946/47 рр. сектор Корпусу Хлопчиків було переміщено, тепер він отримав прямий вхід з боку Озерної вулиці та розташовувався на Main Stand. Причиною реорганізації став звіт про безпеку на стадіонах після тисняви на Burden Park, під час якої загинуло 33 особи. Подібні заходи лише частково убезпечили підлітків від можливих травм та безпощадної тисняви.

Роббі Ешкрофт (багаторічний вболівальник “Ліверпуля”, журналіст) так описує атмосферу на поствоєнному секторі The Boys Pen: “Діти, котрі сюди приходили, володіли твердим характером. Щоб потрапити на The Boys Pen, ви повинні були відстояти довжелезну чергу і по ходу гри лишитися живим, але в жодному разі не проявляти власний страх. Коп завжди був теплим та доброзичливим, Корпус Хлопчиків – злим, агресивним, інколи, навіть підлим”. Далі, той же Роббі Ешкрофт, порівнює The Boys Pen з воєнним фронтом: молодих бійців ставлять в авангард атаки, а більш досвідчені, котрі стоять позаду, не дозволяють їм відступити з поля бою, виходить ті, що попереду з обох боків затиснуті. Вибратися з тисняви, хлопчики могли лише забравшись на металеві вістря, котрі стримували людей на Копі, та пригнувши до низу з висоти майже трьох метрів. Тиснява та біль, що супроводжували підлітків на The Boys Pen, призводили до того, що в моменти емоційних вибухів на стадіоні звідти лунали нелюдські крики, дитячий плач та прохання про порятунок.

Юні вболівальники на грі

The Boys Pen: загальний вигляд (поч. 60-х рр.)

Найяскравіший епізод, що підтверджує важливість Корпусу Хлопчиків для загального духу, стався 21 листопада 1970 року, коли в мерсисайдському дербі “Ліверпуль” вдома поступався “ірискам” станом на 64 хвилину з рахунком 0:2. Затиснуті підлітки в другому таймі затягнули, понівеченими болем голосами, “No Surrender”, гімн підхопив весь стадіон і… “Ліверпуль” здобув одну з найвизначніших перемог в дербі – гра закінчилася на користь “червоних” 3:2.

Без перебільшення славне існування The Boys Pen, завершилося наприкінці 1970-х рр., коли всерйоз заговорили про кардинальні зміни заходів безпеки стадіонів та недопущення хаосу під час матчів. Однією з останніх ігор, свідками якої стали діти легендарної трибуни, був “сухий” матч проти “Норвіча” 22 вересня 1979 року.

Поліцейський

Поліцейський вгамовує юних фанів "Ліверпуля" в матчі проти МЮ (5.09.1970)

The Boys Pen в період 1930-х – 1970-х рр. став своєрідним трампліном для кожного хлопчика-вболівальника “Ліверпуля”, котрий, після кількох років відвідин матчів в тисняві та жахливій атмосфері, наділяв повноцінним правом піднятися на The Kop і вже звідти насолоджуватися перемогами та гордо приймати поразки. Навряд чи, хтось з тих, підлітків, подолавши подібний шлях ініціації, в майбутньому зрадив “Ліверпуль” чи усомнився у власній любові та вірності клубу…

В майбутньому на Копі збереглася традиція розташовувати підлітків в перших рядах, проте, це вже не був той, добре відомий більшості скаузерів TheBoysPenтранзитний табір в небо

 

Y.N.W.A.

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья