Сімферопольський трилер. «Таврія» 2008-2009 (ЄвроНезалежність)

         У попередніх частинах ми вже пригадували успіхи Таврії у та сезонах. Тепер настала черга розіграшу 2008-2009 року.

       Сезон 2007 – 2008 року був один з найуспішніших в історії сімферопольського клубу. «Таврія» зовсім недалеко втекла від ТОП-4, всього лиш поступившись 8-ма очками дніпропетровському «Дніпру». Підопічні Михайла Фоменка, в притаманному коучу стилеві, грали дисципліновано, чітко у захисті та разюче на контр-атаках. Все як Фома прописав…

       Щоправда, цей успіх «кримчан» залишився дещо осторонь уваги футбольної України. Справа в тому, що Україна тоді здобула право приймати євро форум 2012 року, тому акцент приділявся майбутній підготовці до «події №1» 2012 року.

       «Таврія» знову спробувала штурмувати єврокубки через «чорний хід» - славнозвісний в минулому Кубок Інтертото. Це був єдиний шанс команди з сонячного Криму зарекомендувати себе на міжнародній арені? Тим більше, що гру показували хлопці дуже і дуже непогану…

       Звичайно, що це був ризиковий хід від керівництва сімферопольців, тому що статистика голосила, що участь у даному Кубку частіше за все призводить до катастрофічних наслідків у чемпіонаті. Та жереб кинуто – «Таврію» чекає сусідній «Тирасполь».

05.07.08. Тирасполь. Головна Арена Спорткомплекса "Шериф". 2 000 глядачів

 Тирасполь-Таврія 0:0

«Тирасполь»: Журик, Солодяк, Вербецький, Карпович, Кептіне (Булат, 73), Бондарчук (Суворов, 64), Сидоренко, Новіков, Рудак (Гліга, 80), Намашко, Порфіряну.

«Таврія»: Дикань, Ідахор (Зборовський, 82), Хайдучек, Марковіч (Гігіадзе, 75), Назаров, Ільницький, Бойко, Голайдо, Гоменюк, Галюза, Любеновіч.

Нечисельні вболівальники господарів, які зайняли 2 000 місць на арені «Шериф» показово вивісили банер «Ось вам Інтер. Тото» - тим самим показавши, що у даній дуелі своїх улюбленців вони порівнюють з міланським грандом.

Українська команда володіла територіальною перевагою, але от як підопічні Михайла Фоменка хотіли забити гол - залишалося загадкою. Основний акцент гості робили на стандарти, та вони особливих дивідендів не давали.

На 32-ій хвилині Ідахор ледь не вивів на ударну позицію Гоменюка, що було першим тривожним дзвінком біля воріт Журика. Через хвилину свої моменти не використали Ідахор та Галюза.

Другий тайм пройшов повністю під диктовку гостей, та все було безрезультатним – сьогодні явно не був день атаки «сімферопольців»

       13.07.08. 19:00. Сімферополь. РСК "Локомотив". 10 000 глядачів.

«Таврія»: Дикань, Ідахор, Хайдучек, Назаров, Ільницький, Бойко (Донець, 64), Голайдо, Гоменюк (Зборовський, 76), Галюза, Любеновіч (Ковпак, 81), Гігіадзе.

«Тирасполь»: Журик, Солодяк, Вербецький, Суворов, Рева (Булат, 57), Карпович, Бондарчук (Порфіряну, 46), Сидоренко, Новіков, Рудак, Намашко (Секріеру, 65).

До матчу з «Тирасполем» свою відповідь підготували фанати господарів, які вивісили наступний банер з своїми побажаннями:

Якщо в першому матчі кримчани не зуміли «розпечатати» ворота Журика, то в Сімферополі розставили всі крапки над «i», забивши три м'ячі, на що гості зуміли відповісти лише одним результативним пострілом, який трапився на останніх хвилинах зустрічі і став результатом помилки футболіста національної збірної Дениса Голайдо .

Як тільки прозвучав стартовий свисток датського арбітра Андерса Хермансена, «Таврія» понеслася на ворота гостей.

На 10-ій хвилині сербський легіонер «кримчан» Любеновіч домігся свого. Ідахор на правому фланзі зумів вийти з опіки двох захисників і від самої лицьової лінії зробив передачу на Павла Хайдучека, який головою скинув м'яч під удар Любеновичу. Желько влучив пробив у верхній кут воріт молдаван.

Незважаючи на те, що результат був дуже слизьким, господарі не йшли великими силами уперед. Лише під завершення першої половини гри «кримський Руні» Гоменюк зумів подвоїти перевагу, чим неабияк втішив місцевих фанатів.

Другу половину матчу «Таврія» також почала досить активно. На 51 хвилині улюбленець місцевої публіки Гігіадзе зробив рахунок 3-0, в падінні головою завершивши комбінацію.

Щоправда, господарі після цього практично забули про гру. Чим скористались гості і не залишили «сухим» Диканя – на 92 хвилині Булат забив гол престижу.

Матч з «Тирасполем» - це була просто-напросто розминка перед важкою сутичкою з французьким «Ренном», який уже чекав «кримчан» у Франції.

       19.07.08. 20:00. Ренн. Стадіон "Рут-де-Лорьян". 12 000 глядачів

 Ренн-Таврія 1:0

«Ренн»: Дюшез, Леруа, Шейру, Пажіc (Марво, 85), Томер (Фанні, 78), Соу (Екоко, 78), Борн, Данзе, Ханссон, Дембеле, Лемуан.

«Таврия»: Дикань, Гігіадзе (Ковпак, 43), Любенович, Галюза, Гоменюк, Голайдо, Ільницький, Назаров, Хайдучек, Ідахор (Зборовський, 90+2), Алундеріс.

Дуже здивувала стартова активність «Таврії». Кримчани не знітилися перед «Ренном» і з перших хвилин понеслися на ворота Ніколя Дюшеза. Причому вже на першій хвилині Бруно Шейру сфолив на Василе Гігіадзе поблизу свого штрафного , проте Желько Любенович з вигідної позиції пробив у стінку. М'яч відскочив до іменинника Володимира Гоменюка, який з десяти метрів спрямував м'яч у руки голкіперу «Ренна». Ось вам і перший удар у ворота.

Проте стартова активність швидко згасла і господарі перебрали в свої мотузки керування ситуацією на полі, та свої моменти Соу та Шейру не реалізували.

Логічною виглядала заміна Гігіадзе на Гоменюка під завісу першої половини гри – Васіл мало того, що не міг використати свої моменти, - він в протистоянні з гравцем «Ренна» розбив голову, і, можливо, це теж негативно впливало на його ігровий тонус.

Другий тайм «Таврія» почала знову потужно, проте окрім територіальної та ігрової переваги кримчани більше нічого не добилися.

Ключовою стала заміна, яка провів коуч французів Лякомб – на поле вийшов кремезний Фанні, якому і судилось стати героєм матчу. На 90+2 хвилині, він виграв єдиноборство у «кримчан» і з метрів семи розстріляв Диканя.

І знову ж таки – нічого ще не втрачено. В сонячному Сімферополі, за підтримки місцевих уболівальників, господарі готувались нанести удар у відповідь.

26.07.08. 19:00. Сімферополь. РСК "Локомотив". 15 000 глядачів

Таврія-Ренн 1:0 (пен. 9:10)

«Таврія»: Дикань, Алундеріс, Хайдучек, Ідахор (Ковпак, 106), Гоменюк (Зборовський, 112), Марковіч (Донець, 98), Галюза, Гігіадзе, Ільницький, Любеновіч, Голайдо.

«Ренн»: Дюшез, Борн (Ечіеджіле, 90+1), Фанні, Сорлен, Томер, Ханссон, Морейра (Пажіc, 70), Лемуан, Марво (Леруа, 82), Дембеле, Данзе.

А матч-відповідь вийшов на славу. Не здивуюсь, якщо про нього і досі говорять в Сімферополі. Справжній трилер!

Перед звітним поєдинком «Таврія» зазнала серйозних кадрових проблем в захисній лінії. Тому Фоменко був вимушений експериментувати.

Весь матч кримчани грали за допомогою довгих передач. Захисники зі своєї половини поля закидали м'яч на Ідахора і Гоменюка, які намагалися виграти боротьбу у центральних захисників. Тактика , звичайно, не бразильська , однак свій результат вона все ж принесла. На 71 хвилині Гігіадзе після взаємодії партнерами відкрив рахунок у матчі: іісля довгої передачі Гоменюк зумів видряпати м'яч у захисника, віддав його Ідахору, який пройшов кілька метрів і навісив на лінію штрафного, де опинився улюбленець місцевої публіки. Грузин витонченим кивком голови відправив м'яч під поперечину.

Вболівальники були в екстазі

До 120-ої хвилини команди не намагались усіма своїми силами змінити хід у матчі – вирішили, що все вирішить її величність Фортуна в серії 11-метрових пострілів.

 Це була наддраматична серія пенальті, яка увійшла в історію українського футболу. На жаль, «Ренн» витягнув щасливий квиток і відправився у Францію з чудовим настроєм . «Таврії» ж необхідно вирішувати проблеми зі складом і короткою лавою запасних , щоб в чемпіонаті виглядати гідно і спробувати хоча б повторити досягнення минулого сезону.

Михайло Фоменко після матчу виглядав розчарованим. Проте він найшов сили подякувати уболівальникам і футболістам. Проте, в нього теж накипіло те, що керівництво не дослуховувалось до його прохань щодо укомплектації складу:

«Тут я можу сказати одне: спробуйте послати дружину на ринок і не дати їй грошей ...»

Це була остання участь українців у Кубку Інтертото, який вже за сезон пішов у вічність…

Далі буде...

Богдан Матулкін ©