«Містер Мерседес» Стівена Кінга. Рецензія

Стівен Кінг – бренд сучасної літератури. Його романи, немов смачні гарячі пиріжки, швидко розлітаються по всьому світі, а голодні до читання фанати "великого і жахливого" без роздумів купують його творіння. "Містер Мерседес", з'явився на полицях українських книгарень осінню цього року і зразу ж став предметом ажіотажу: "Нова книга Стівена Кінга, треба її купити". Автор цієї статті був серед цих фанатів. І тепер я намагаюсь з'ясувати наскільки фірмовим вийшов новий роман Кінга? Чи підтримав він бренд автора? 

P.S. Обійдусь без спойлерів, раптом хтось ще не дочитав або тільки планує читати?

***

У Львові офіційна презентація книги відбулась на традиційному вже форумі видавців (у ресторані-музеї "Сало") 12 вересня 2014 року. Дехто з фанатів настільки підняв ажіотаж цієї події, що казали, начебто "великий та жахливий" особисто прибуде на цю презентацію. Як виявилось, це була фейкова новина, хоч особисто мені хотілось, щоб це було правдою. Презентація, звісно, була неофіційною й була організована групою у ВК "Стівен Кінг. Український клуб", на яку були запрошені перекладач твору Олександр Красюк та дизайнер українського видання Володимир Стадник. Купити книгу можна було як до форуму видавців, так і після нього (що я і зробив у магазині "Книжковий клуб. Клуб сімейного дозвілля" за 59 гривень й 90 копійок).

Щодо самого твору, то він є нетиповим для автора. Всі ми привикли до того, що містер Кінг нас радує своїми романами-жахами, але не цього разу (можливо слабонервні й тут знайдуть свою порцію жаху – без трупів, елегантних вбивств та насилля тут, звісно, не обійшлось). "Містер Мерседес" – це детектив й скажу відверто, що у цьому жанрі Стівен Кінг не король ("Містер Мерседес" є не першим детективом, можемо згадати такі твори як "Хлойпець з Колорадо", "Блейз"). 

Насправді роман є цікавим, проте, на мою думку, водночас дуже передбачуваним, чого так важко було очікувати від Стівена Кінга (все трохи банально й стандартно). Кожний наступний крок головних героїв був очевидним (або майже очевидним), що не викликало у мене захоплення. Сатисфакцію я отримав від іншого – від фірмового стилю Кінга (починаєш читати і не можеш відірватись), від, як завжди, хорошого опису вбивств (а він це вміє робити) й від глибокої психології роману. Власне, психологія і стала родзинкою твору– автор вдало описує психічний стан головних героїв, від чого виникає глибоке і широке розуміння складеної ситуації.

Зауважу наступне, що якби не прізвище автора, цей твій ніколи не опинився б у моїй домашній бібліотеці (хоч розумію: напиши "Містер Мерседес" хтось інший, я б не критикував його так, як під авторством Кінга – бренд "великого і жахливого" не прощає таких легковажних творів). Логічно, що роман не можна віднести до класики детективного жанру. Це є скоріш за все експерементом чи відпочинком Стівена від його жахів (сподіваюсь, скоро ми побачимо містера Кінга у всій своїй красі), але водночас відомо, що "Містер Мерседес" – це лише початок трилогії Кінга. Далі буде і надіюсь, що продовження буде якіснішим за початок. 

***

Оцінка: 7/10.

Звісно, що рекомендую читати: не шедевр, але, прочитавши його за суботу-неділю, ви отримаєте свою порцію задоволення. Це ж Стівен Кінг!

P.S. Зараз читаю 11/22/63 (думаю, що завтра дійду до кінця), тому, мабуть, це і буде темою наступного посту.