#50bookschallenge: звіт за 2016 рік
Блог «Хата-читальня» підбиває чергові підсумки амбіційного флешмобу, за умовами якого протягом календарного року необхідно було поповнити свій багаж прочитаних книжок на 50 (або й більше) одиниць.
Блог "Хата-читальня" підбиває чергові підсумки амбіційного флешмобу, за умовами якого протягом календарного року необхідно було поповнити свій багаж прочитаних книжок на 50 (або й більше) одиниць.
Враховуючи тенденції і ритм читання в 2016-му, та й попередніх роках, цей "челленж" пора перейменовувати в #20booksадаліякпіде. Саме 20 позицій підкорилось мені протягом року і ось короткі читацькі враження про них.
1. Стівен Кінг "Що впало, те пропало"
Друга частина детективної трилогії Кінга виявилась значно бадьорішою, ніж "Містер Мерседес". Ритм оповіді не провисав, все дуже динамічно і цікаво. До речі, влітку буде екранізація в форматі міні-серіалу.
Оцінка: 7/10
2. Стівен Кінг "Ярмарок нічних жахіть"
Коротка проза Короля - це те, за що ми його любимо (насправді, ми його любимо за усе, але новели і повісті - це реально фішка Кінга). "Неслухняна дитина", "Ур", "Мораль" і особливо "Біллі Блокада" - шикарні зразки концентрованого таланту Кінга, який не проп'єш, не пронюхаєш і не протвітиш.
Оцінка: 9/10
3. Бернхард Шлінк "Читець"
Роман про злочини нацистського режиму під час Другої світової війни, хоча основний акцент не стільки на подіях, як на відчуттях - вини, любові, відповідальності. Спокутування. Дуже круто, якщо в двох словах.
Оцінка: 9/10
4. Джонатан Франзен "Поправки"
Найпотужніше читацьке враження 2016-го року. Масивний роман з десятками тісно переплетених сюжетних ліній кожного героя, які в свою чергу вплетені в форму сімейної саги - детально промальовані характери кожного персонажа, з усіма їх чеснотами і вадами (яких, як звикло, більше). Великий твір за обсягом, але я не пошкодував про жодну витрачену на нього хвилину.
Оцінка: 10/10
5. Іван Нечуй-Левицький "Кайдашева сім'я"
Класика української літератури. Живий гумор, цікава розповідь, повернення думками у шкільні часи.
Оцінка: 9/10
6. Стефан Цвейг "Шахматна новела"
Невеликий за обсягом твір і читається на одному подиху. А точніше, без подиху - я настільки захопився тією історією і так очікував на її розв'язку, аж забував повітря в легені набирати. Хто ще не читав - завантажуйте на смартфон і беріться до справи, не пошкодуєте.
Оцінка: 9/10
7. Станіслав Лем "Соляріс"
Фантастичний (в прямому і переносному сенсах) роман Лема вже давно став класикою. І я, до свого сорому, дістався до цієї класики лише в минулому році. Без зайвих слів - неперевершено.
Оцінка: 9/10
8. Тесс Геррітсен "Хірург"
Одна з книжок, до якої я взявся "насліпо" - нічого не чув ні про автора, ні про книжку, а рекомендацію побачив десь під анотацією на "Лють" Карін Слотер. Виявилось, що це перша книга з серії про детектива Ріццолі (і патологоанатома Айлз, згадок про яку в "Хірургу" немає), яку вже встигли екранізувати так, що настругали аж 7 сезонів однойменного серіалу. А чтиво загалом непогане, "американський детектив" - багато брутальних подробиць злочинів, психопати-маніяки, копи зі своїми "скелетами в шафах", такий-сякий гумор.
Оцінка: 7/10
9. Михайло Булгаков "Собаче серце"
Ще один класичний твір, справжній смарагд в скарбниці світової літератури. Час від часу із задоволенням перечитую. "И если вы скажете, что это плохо - я ваш кровный враг на всю жизнь" (с)
Оцінка: 10/10
10. Стівен Фрай "Гіпопотам"
Шикарний роман. Два роки тому Фрай різко став одним із моїх улюблених письменників, а "Гіпопотам" зайвий раз це підтвердив.
Оцінка: 9/10
11. Любко Дереш "Покоління ящірці"
Цей твір (як і ще один роман автора - "Культ") - данина захопленню моєї юності. Вкотре перечитав те, від чого шалено волочився у 2003-2005-му роках. Бадьорий гумор на місці, атмосфера Кінга і Джима Моррісона на місці, приємна ностальгія за початком "нульових" - на місці.
Оцінка: 8/10
12. Роберт Хайнлайн "Двері в Літо"
Дуже часто зустрічав згадки про цей твір у коментах інших користувачів Трибуни, тому на цій хвилі вирішив ознайомитись з творчістю Хайнлайна. Роман виправдав мої очікування, як на 1956 рік - це справді був прорив в sci-fi.
Оцінка: 8/10
13. Карел Чапек "Війна з саламандрами"
Як охарактеризувала її минулого року Катерина niandra - "книга о войне с саламандрами. В прямом смысле этого слова". А також постмодерністична антиутопія. І навіть антифашистська сатира, як виявилось.
Оцінка: 9/10
14. Роберт Льюїс Стівенсон "Дивна історія доктора Джекіла і містера Гайда"
Ще одна спроба повернутись думками в шкільні часи. Тоді з захопленням вчитувався в твори Стівенсона, зараз з не меншим задоволенням перечитав.
Оцінка: 8/10
15. Курт Воннегут "Колиска для кішки"
Дуже потужний антиутопічний роман дуже крутого письменника. Своєрідний ритм оповіді, щедро пересипаний сарказмом і "чорним" гумором, все як я люблю.
Оцінка: 10/10
16. Андерс Рослунд і Берг Хольстрем "Три секунди"
Ще один роман з категорії "читав насліпо" - зустрів згадку про цей твір у рекомендаціях одного блогера, який вже кілька років успішно бере участь в #50bookschallenge. Ця річ виявилась плодом творчості шведського дуету автора кримінальних репортажів і фахівця з реабілітації колишніх ув'язнених. Загалом цікава ідея і повороти сюжету, але серед недоліків - надмірна деталізація і промальовка окремих епізодів. Мабуть, розраховано на цільову аудиторію - фанатів такої детективщини.
Оцінка: 8/10
17. Філіп Дік "Чи мріють андроїди про електроовець?"
Теж класичний роман в жанрі sci-fi, який був потужно екранізований ("Той, що біжить по лезу" Рідлі Скотта), і розповідає про винищення андроїдів, а також етичні проблеми, які виникають під час цього процесу.
Оцінка: 8/10
18. Златан Ібрагімовіч "Я - Златан"
Без зайвих коментарів - книжка, яку повинен прочитати кожен футбольний вболівальник. Незалежно від особистого ставлення до Златана. Ну а для нефутбольних вболівальників вона не має жодної літературної цінності.
Оцінка: 8/10
19. Теннесі Вільямс "Кішка на розпеченому даху"
П'єса, за яку свого часу автор отримав Пулітцерівську премію. Чогось надзвичайного я тут не вичитав, просто один епізод з життя чисельної родини американського плантатора, багаті сини і їх зіпсовані дружини, легкий наліт проблеми гомосексуальних стосунків, і... непевна кінцівка.
Оцінка: 6/10
20. Ентоні Берджес "Механічний апельсин"
Видатна антиутопія, роман про свободу вибору (і її відсутність). Дуже оригінально написаний, специфічним суржиком, який дуже якісно передано в українському перекладі. Одна з тих книжок, які впихають у рейтинги типу "100500 книжок, які треба прочитати перед тим, як померти".
Оцінка: 9/10
У цьому році я навіть не пробую подолати відмітку прочитаних книжок у кількості 50-ти, обмежусь цифрою у 20. Розпочав я новий рік останньою частиною детективної трилогії Стівена Кінга "Кінець зміни". Далі в "списку очікування" - "Таємнича історія Біллі Міллігана" Деніела Кіза, "Список Шиндлера" Томаса Кініллі (до якої за цілий рік не дійшли руки) і ще ціла купа (сподіваюсь!) цікавих книжок.
А які ваші успіхи у #50bookschallenge? Що хорошого перечитали в минулому році, що плануєте на цей рік?