Товариство «Просвіта»
Блог

Закон про державну мову: короткий аналіз, вплив на суспільство, ЗМІ та сайти

Народні депутати ухвалили закон № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який почали розглядати у другому читанні ще 28 лютого.

За це рішення проголосували 278 парламентарів.

Перед голосування нардепам продемонстрували фільм, де до них звернулися письменники, поети, громадські активісти, вчені, актори, церковні діячі, які розповіли про важливість ухвалення закону про функціонування української мови.

Також до зали парламенту прийшов Філарет, який перед цим у фільмі заявив, що церква наполягає на ухваленні закону про мову.

Крім того у залі був присутній третій президент Віктор Ющенко.

Спікер парламенту Андрій Парубій зазначив, що президент Петро Порошенко пообіцяв підписати цей документ.

Після ухвалення закону депутати аплодували стоячи, вигукували "Слава Україні", а потім заспівали гімн.

Повністю проти проголосувала фракція "Опозиційний блок".

Закон набирає чинності через 2 місяці з дня його опублікування за винятком низки статей.

Що думають про Закон експертне середовище?

У висновках головного комітету з питань культури і духовності відзначається, що цей Закон – доопрацьований членами комітету і містить альтернативні положення трьох інших "мовних" ініціатив, зареєстрованих раніше, а саме – №5556, №5669, №5670. Більшість авторів цих проектів стали співавторами спільного доопрацьованого документу.

Як запевняють громадські організації, текст саме цього закону розроблений громадськістю та експертами, підтриманий міністерствами гуманітарного блоку, вченими радами Київського та Львівського національних університетів, Києво-Могилянської академії, широким колом громадських організацій, культурних діячів, учених.

Що змінює цей закон?

Мовну політику та умови її реалізації.

Хто говоритиме українською? Всі громадяни України та ті, хто хоче стати громадянином України. Серед посадовців українською вільно мають розмовляти, наприклад, президент, голова парламенту та його заступники, прем’єр-міністр та віце-прем’єри, голови міністерств та усіх державних установ, депутати, держслужбовці, посадові особи органів місцевої влади, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники.

Де говоритимуть українською? У публічному просторі, державному та комунальних секторах, у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів та послуг. Це, зокрема, стосується і медичної допомоги, і обслуговування на транспорті, і у публічних закладах. Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу.  У театральних виставах та при дубляжі кінофільмів також використовуватимуть українську.  На телебаченні, в інтернеті та друкованих ЗМІ. Скрізь. Передбачається, що держава гарантує право на отримання освіти державною мовою.

Важливо: ідеться не про примусову українізацію, а про те, що саме українська мова є державною. Це нагадування, що спілкуватись у державі її державною мовою – це не утиск, це – нормально. ЗМІ та сайти можуть видаватись кількома мовами. Але у першу чергу – державною мовою. Трибуна, ти готова)?

 У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50% назв друкованих ЗМІ. Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою. Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються українською, але можуть мати також інші версії. При цьому українська версія має бути за обсягом не меншою за версію іншою мовою. Видавець має видавати українською не менше 50% від усіх виданих ним упродовж року книжкових видань. Якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане. Якщо клієнт простить обслуговувати його іншою мовою, яка є прийнятною для обох сторін – це прохання має бути виконане.

Все це – не поширюється на мову приватного спілкування та релігійних обрядів.

Що робити нацменшинам та тим, хто не знає української? Не перейматись та вчитись. Особам, які належать до корінних народів, нацменшин, іноземцям та особам без громадянства створюють належні умови для вивчення державної мови. Держава гарантує всім громадянам, які належать до нацменшин та корінних народів, право на навчання мовою нацменшини чи відповідного корінного народу поряд з українською. Планується, що для них будуть створювати окремі класи (або групи) із навчанням мовою відповідної нацменшини чи корінного народу поряд з українською.

Як будуть контролювати дотримання норм документу? Пропонується штрафувати чиновників, депутатів, інших посадових осіб, якщо вони не користуються на роботі державною мовою. За публічну образу української мови вводиться кримінальна відповідальність – позбавлення волі до трьох років, як за публічну наругу над прапором, гербом або гімном України.

За невиконання вимог закону передбачено штрафи, а також є приписка про те, що спроби ввести двомовність чи багатомовність, або надати офіційний статус будь-якій іншій мові в усій країні або в окремому регіоні – все це прирівнюється до повалення конституційного ладу. За це можна отримати до 10 років ув'язнення відповідно до статті 109 Кримінального кодексу. 

Крім того, створять Нацкомісію зі стандартів української мови, яка опрацьовуватиме та затверджуватиме стандарти державної мови (правопис, стандарти термінології, підручники та посібники – цим всім займатиметься комісія). Також з'явиться посада Уповноваженого із захисту української мови, який захищатиме українську мову, усуватиме обмеження у її використанні та буде відстоювати права українців на отримання інформації та послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України державною мовою. Йому ж можна буде скаржитись на всі можливі порушення мовних прав.

Від ідеї введення "мовних інспекторів", які пропонувались у першій редакції цього документу, вирішили відмовитись.

Що там з купою правок у цьому документі?

У грудні 2018 року профільний комітет доопрацював Закон, розглянувши 2059 поправок, які зачіпали практично всі статті документу, з яких намагались виключити якісь твердження або замінити певні пункти.

Коли 28 лютого 2019 року Верховна Рада розпочала розгляд проекту закону у другому читанні, найактивніше проти цього виступали представники "Опозиційного блоку", які наполягали на недоцільності його ухвалення. Зрештою, все завершилось тим, що до розгляду правок нардепи так і не приступили.

Насправді, як виходить із тексту документу, який зараз оприлюднений на сайті парламенту, питання мови вперше з часів незалежності сприймають не як привід для роз’єднання українців, а як консолідуючий фактор розвитку України. Що не може не тішити.

Чому цей документ треба було прийняти як найшвидше?

Тому що 28 лютого виповнився рік від тоді, як Конституційний Суд України визнав неконституційним скандальний "закон Колесніченка-Ківалова", який суттєво посилював позиції російської мови. З того моменту утворився своєрідний мовно-правовий вакуум. Який потрібно було усунути якнайшвидше. Тому що чим ближче до парламентських виборів, тим більш гарячими і менш конструктивними будуть обговорення цього документу у парламенті. Цей закон уже називали "репресивним", хоча у його тексті ніщо на це не вказує.

Що потрібно знати про мовний закон:

Залишаю посилання, де мітиться повний текст Закону:

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61994

Усіх небайдужих свідомих українців вітаю з прийняттям цього закону та відновленням історичної справедливості. Слава Україні!

Комментарии

Возможно, ваш комментарий – оскорбительный. Будьте вежливы и соблюдайте правила
  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...