Прев'ю сезону 2021/22 НБА. Центральний дивізіон

Закінчуємо Східну Конференцію Центральним дивізіоном. Чикаго знову з GOAT'ом? У Кавс, після Леброна, нарешті появився френчайз? Кейд Каннінгем - не найкращий новачок Пістонс? Індіана готується до міні перебудови? Мілуокі Бакс - чемпіони НБА? На ці та інші запитання ви знайдете відповіді (проте це не точно) трішки нижче, летс гоу!

Чикаго Булз Особисто для мене, "міжсезоння" цієї команди розпочалося ще в кінці березня, під закінчення дедлайну обмінів. Я маю на увазі обмін Вендела Картера та Отто Портера, разом з двома піками першого раунду, на Ніколу Вучевіча. Я був приємно вражений бажанням Чикаго боротися. Чесно. Поважаю подібного роду поведінку, як в житті, так і в баскетболі. Не завжди вона правильна, проте не суть.

Справжнє ж міжсезоння ознаменувалося цілим рядом обмінів та підписань.

З початку виміняли Лонзо Бола, за допомогою сайн-енд-трейду, на Томаша Саторанскі, Гаретта Темпла та пік 2го раунду 24го року, та дали Зо контракт 80/4. Пізніше, шляхом того ж таки сайн-енд-трейду, в Сан-Антоніо поїхали Тадеус Янг, Аль-Фарук Аміну та три піки, один з яких 1го раунду 25го року. В Чикаго, натомість, прибув Демар Дерозан за 85/3. І нарешті, в трьохсторонньому трейді, Булз покинув Лаурі Маркканен. Взамін Чикаго отримали Дерріка Джонса та два піки, один з яких 1го раунду наступного року. Найгучнішим ж підписанням став Алекс Карузо 37/4. Також Чикаго підписали ряд гравців на мінімальні контракти, проте нічого особливого. Трансферну кампанію Булз оцінюю позитивно. Передусім через бажання змінити становище команди.

Особливо мені припали до душі підписання колишніх розігруючих Лейкерс - Бола та Карузо.

Зо, не дивлячись на тугий старт кар'єри, зумів взятися за голову, в додачу змінивши ставлення до себе. До вже наявних скілів першокласного оборонця та плеймейкера, Зо підтягнув такий БОЛючий для сім'ї Болів шутинг. На рівень трішки кращий, ніж середній % по лізі, проте з 3ма попаданнями з 8ми спроб вже можна щось придумати. Тепер залишилося закріпити % попадань з лінії штрафних. За перші 3 сезони в НБА, Бол влучав 49% з штрафних. Це жахливо, просто жахливо. В минулому сезоні, показник з лінії становив 78%! Ось це я називаю прогресом, так тримати!

Стосовно Карузо скажу таке, що грошей йому насипали вдосталь. Можливо навіть забагато, проте - такий зараз ринок! Як би там не було, свій імпакт він дасть з лихвою. Можливо не так в плані статистики, як своєю працездатністю, бойовим духом та навичками гри в обороні.

Компанію досвідченим розігруючим складе новачок команди Айо Досунму, який був обраний 38м на Драфті. Уродженець Чикаго, свою студентську кар'єру провів за Університет Іллінойсу. Минулий сезон завершим з доробком 20+6+5 та попаданням в Першу Все-Американську Збірну студентів. Дуже хороший персональний захисник. Доцільність підписання Дерозана, особисто у мене, викликає певні сумніви. В ігровому плані, конкретно до Демара, у мене практично нема питань. За останні декілька років, Дерозан виріс як плеймейкер. Так, для прикладу, за перші 8 років кар'єри Демар набирав 3 асисти за гру, в той час як за останні 4 сезони, почав асистувати вдвічі більше. Також, в Сан-Антоніо, Дерозан практично повністю відмовився від трьошок.

Проте, подібного роду зміни не зовсім підходять для Булз. Для прикладу, в минулому сезоні 7 гравців Чикаго попадали трьохи вище середнього по лізі (37%). Три з семи гравців вже не грають за команду. На заміну Арчідіаконо, Портеру та "Фіннішеру" прийшли Бол, Карузо з вищим %, та Дерозан з Джонсом, які не шутери взагалі. Це не є казна що! Залишається надіятися на внутрішній резерв та прогрес молодняка.

Також, до вищесказаного, слід додати сумніви на рахунок доцільності в плані економіки. Адже без малого 90 мільйонів на 3 роки... Це 32х річному гравцю без дального кидка.. Ну таке, бачив і кращі контракти. Тим паче, що Чикаго наче збираються продовжувати контракт з Лавіном, який, за чутками, розраховує на контракт у розмірі близько 200 млн на 5 років. Але.. Чи дійсно Чикаго збираються пропонувати Лавіну такі гроші? В 2017 році, після розриву "хрестів", я думав, що кар'єра Лавіна якщо не закінчилася буквально, то як мінімум, вона вже не буде настільки перспективною. "Складна травма, тим паче у гравця, який покладався на свою швидкість та стрибучість", так собі думав я. Але Зак повернувся. При чому не просто повернувся, як бліда тінь колись яскравого гравця, а перетворився в серйозного скорера, френчайза, який в останні два сезони набирає 25+ очок в середньому. Виріс як шутер (42% з-за дуги минулого сезону), плеймейкер (5 асистів), став трішки кращим оборонцем.

Але, на мою думку, цього недостатньо. По крайній мірі я думаю, що так міркують в менеджменті Булз. А якщо Лавін попаде в Збірну НБА цього сезону, умови його майбутнього контракту можуть змінитися та вирости до 235 млн. Задайте собі питання : чи хотіли б ви себе пов'язувати з Лавіном за такі гроші? Попри всі чесноти гравця, він стабільно пропускає по 15-20 ігор в сезоні. Лавін хоче, щоб Чикаго проявили "повагу" до нього (у вигляді жирного контракту). Дуже цікава ситуація, якщо чесно. Вона не має настільки потужного розголосу в медіа, як перипетії навколо Лілларда, Біла, Сіммонса (для прикладу), проте, на мою думку, має всі шанси на те, щоб стати наступною "бомбою", якщо щось піде не так. В цілому, міжсезоння команди пройшло бадьоро. В передсезонці, "бики" виносили всіх підряд вперед ногами. Якщо все буде добре і команда обійдеться без травм та скандалів, Чикаго мають всі шанси на те, щоб не просто "вистрілити", а навіть вийти в плейофф. Прогноз на сезон : 2 місце в Дивізіоні, 7 місце в Конференції. Клівленд Кавальєрс На цьогорічному драфті, під піком №3, Кавальєрс вибрали центрового Евана Моблі. Різного роду скаути бачать в молодому гравці гібрид Ентоні Девіса та Кріса Боша. Високий центровий (7 футів) з умінням забивати з різної дистанції, в тому числі з-за дуги. В обороні, хороший як на периметрі так і під кільцем. У одному з своїх подкастів, Біл Сіммонс спророкував для Моблі найкращу кар'єру, з-поміж топ 3 Драфт класу 2021.

І начебто все добре, та яскраво. Десь поруч мали б бігати єдинороги.. Але, ми говоримо про Клівленд. А точніше, про менеджмент команди.

Особисто б я - не довірив цим хлопцям і 10 копійок. А тут йдеться мова про майбутнє гравця рівня МВП/Збірної НБА. Чому у мене таке ставлення?

По-перше треба пам'ятати, що Кобі Альтман (ген мен Кавс) в 18 році дав контракт Кевіну Лаву. 120 мільйонів на 4 роки. Чим він керувався? Бог його святий знає! Контракт, мабуть, ще не вступив в силу, як Лав "закінчився". Мається на увазі як баскетболіст, який заслуговує на подібного роду зарплату. Пізніше був обмін Драммонда та викуп його контракту.

Цього літа, Кавс заплатили 100/5 Джарретту Аллену та 67/4 Лаурі Маркканену. Можливо Альтман фанат Толкієна, або Сан-Антоніо зразка кінцівки 90х? Тільки у випадку кавальєрс, мова не йде про "дві вежі", а скоріше про чотири. Згадувати за Тако Фола потрібно? Ну добре, можливо я трішки гарячкую. Моблі, в теорії, може грати 4го номера і його зв'язка з Алленом стане топовим захистом в майбутньому. Проте Маркканен цій команді не потрібний від слова "взагалі". Та й Джарретту, при всій моїй повазі, переплатили.

На даний момент, в лізі, лише 4 центрові заслуговують на 100+ мільйонний контракт : Ембіід, Йокіч, КАТ та Ейтон. Все. Ринок решти центрових має закінчуватися, в кращому випадку, на 80 мільйонах. Переплата, але окей.

"Фіннішер" не потрібний Кавс, банально, по причині експеременту Аллен+Моблі. Ну куди вони запхають Лаурі? Для легкого форварда він занадто великий, неатлетичний, а також дуже куций в плані набору очок з проходів, атаки на кільце, з фарби. Це шутер, просто високий. Лише 24% своїх кидків Лаурі завдавав з відстані 3х футів та менше, від кільця. Це показники Крістапса. При тому, що половина кидків фіна приходиться на трьошки. Настільки сильно пастися на периметрі не дозволяє собі навіть латвієць! І ладно стріляв би феноменально, так лише 37%. Ще й без захисту.

Тобто так, швидше за все, він гратиме з кимось одним з пари Аллен/Моблі, але, як на мене, це лише трата грошей та часу. Краще б фін розкривав свій талант деінде. + в команді все ще перебуває Лав, який не збирається викупляти свій контракт. Та й Кавс хотіли б його обміняти. Але, кому він здався? Тим паче з шаленою зп та відсутністю практики? Також команда підписала Тако Фола, якщо щось! Ситуація чимось мені нагадує Нікс влітку 19го року. Коли в придачу до Робінсона, були підписані Боббі Портіс, Джуліус Рендл та Тадж Гібсон. Різниця в тому, що Нікс підписували на відносно невеликі та короткі контракти. В той час як Кавс стрибають на граблі імені Кевіна Лава. Добре, що хоч Секстону не запропонували (поки що) контракт! Окрім цього, команда виміняла Рікі Рубіо. А його сюди для чого? В теорії, захисник має стати свого роду ментором для молодих гравців команди. В першу чергу для Гарленда та Моблі. Але, чує моє серце, що сезон він в команді не дограє. Серед втрат, команда обміняла Ларі Ненса в Портленд. Прогноз на сезон : 4 місце в Дивізіоні, 13 місце в Конференції. Детройт Пістонс Ще одні мешканці дна Сходу. Пістонс, як і їх товаришам по нещастю з Огайо, також пощастило опинитися в топі Драфту. Але аж на першому місці!

Хто хто, а Детройт заслуговував на подібний подарунок долі! Команда вперше за 18 років отримала право обирати в топ 3! А під піком №1 так взагалі - вперше з 1970 року. Хоча провал з Дарко Мілічічем команді згадуватимуть ще довго, проте, краще вже Пістонс ніж чергова просрана можливість для Міннесоти чи Нового Орлеану.

Отже, свій "золотий квиток" Детройт використав для того, щоб придбати Кейда Каннінгема - 6'6 гарда з Університету Оклахоми. Який, минулого сезону в студентах, набирав кльових 20+6+4. Найчастіше гравця порівнюють з Лукою Дончічем. Без феноменального бачення поля, натомість з добротним дальнім кидком. Кейд одразу ж стане френчайз гравцем Пістонс. Він, однозначно, буде одним з претендентів на звання Новачку Року та на попадання в Збірну Новачків НБА. Окрім Кейда, на Драфті, Детройт обрав форварда Айзею Ліверса (42 пік) та центрових Лука Гарзу (52 пік), Балсу Копрівіцу (57 пік). Ліверс, швидше за все, балансуватиме між основною командою та Мотор Сіті Круз (команда G-Ліги). Сербський центровий Копрівіца практично копія Івіци Зубаца.

А ось Лука Гарза дуже цікавий персонаж. Якщо брати чистий талант, Гарза, мабуть, якщо не найкращий гравець цього драфт класу, то набагто ближчий до топу, ніж його № на драфті.

Минулого сезону, за Університет Айови, цей хлопець набирав 24+9 з майже двома асистами та блоками. 44% з трьохи, 55% з поля. Вау! В доробку хлопця - звання "Гравця Року" серед студентів коледжів, яке до нього вигравали Зайон Вільямсон, Ентоні Девіс, Блейк Гріффін, Кевін Дюрент. Також Гарзу включили в символічну Першу Все-Американську Збірну студентів разом з одноклубником Каннінгемом, Айо Досунму, Джаредом Батлером та Корі Кіспертом.

Проблема Гарзи полягає в тому, що він дуже і дуже і дуже повільний та в цілому неатлетичний гравець. Ну просто дууууже повільний гравець. В захисті він буде легкою здобиччю для більш рухливих гравців, особливо для захисників. Проте, його навички скорера на височенному рівні! В пості, під кільцем, з-за дуги - він вміє все! Саме завдяки атакувальному потенціалу - Гарза і попав в НБА. Детройт дав йому шанс.

Великим плюсом є те, що Лука має шалену самовіддачу! Я переконаний на всі 100%, що він докладе всіх зусиль для того, щоб залишити свій слід в Лізі. Улюблений гравець Драфту, з запасом. Пістонс везунчики.

Окрім новачків, в команду прибули : Келлі Оліник 37/3, Трей Лайлз 5/2, Френк Джексон 6/2, Корі Джозеф 10/2 та Родні Грудер на мінімалку. Також Детройт активував опції Кілліана Хейза, Айзеї Стюарта та Седіка Бея на наступний сезон. Команда має одне завдання - перемогти якнайменшу кількість разів. Каннінгем, Гарза, Бей, Стюарт - все це добре, проте мало. Треба ще більше молодих та талановитих гравців. Єдиний вихід - це високо та якісно драфтити.

Щоб добре упоратися з даним завдання, не начудити, як це зробила Оклахома в минулому сезоні, потрібно буде або "зашатдаунити" Джеремі Грента, або взагалі - обміняти його. Він банально не вписується в таймлайн клубу.

Отже, бажаю Пістонз вдало впоратися з власною місією! Прогноз на сезон : 5 місце в Дивізіоні, 14 місце в Конференції. Індіана Пейсерс В міжсезоння Пейсерс були однією з тих команд, яка змінила тренера. На місце Нейта Б'йоркгріна прийшов Рік Карлайл. Нейт запоров кінцівку сезону, часто скандалив з гравцями. Ріку ж здається надоїло возитися з Дончічем і він повернувся в тихе та спокійне місце, де його слухатимуться та поважатимуть гравці. Індіана та Карлайл були створені одне для одного! Хоча Рік поважний тренер-чемпіон, проте, не варто забувати, що після виграшу титулу в 2011 році, Даллас під керівництвом все того ж Карлайла - 6 разів кваліфікувався в плейофф і всі 6 разів вилітав в першому раунді. Так, суперниками Мавс завжди були серйозні команди. Якщо не Чемпіони, то завжди Фіналісти конференцій. Це не укол в сторону Карлайла, скоріше - їжа для роздумів.

На Драфті Пейсерс обрали гарда Кріса Дуарте (13 пік), центрового Сандро Мамукелашвілі (54 пік) та форварда Георгіоса Калайдзакіса (60 пік). Грека та грузина Індіана поміняла в Мілуокі. А ось Дуарте залишили собі.

Кріса обрали під щасливим для шутінг гардів піком. Під 13 номером, за останні декілька років, були обрані такі гравці як Тайлер Хірро, Донован Мітчел, Девін Букер, Зак Лавін. Ні на що не натякаю, але що якщо це доля?) Тим паче, після відходу Джорджа, у Індіани так і не появилося крутого френчайза. Оладіпо дуже швидко закінчився. Сабоніс, Брогдон, Лаверт на таке звання не тягнуть.

Окрім Дуарте, шляхом 5ти стороннього обміну, в команду прийшов Айзея Джексон під піком №22. Окрім новачків, Індіана підсилилася шляхом підписання Торі Крейга 10/2. Банально, у Індіани вже є хороший ростер. Як мінімум такий, з яким можна працювати. Тому одразу ж приступати до якихось змін не варто. Слід придивитися, визначитися з тими, з ким не слід продовжувати співпрацю та рухатися далі. Я маю сумніви, що Індіана призначила Карлайла заради того, щоб він виводив команду з 8го місця в плейофф та відлітав там в першому раунді без шансів. Та й самому Ріку це надоїло, я гадаю. Проте, не дивлячись на вищенаписане, Пейсерс, в моєму розумінні, є однією з тих команд, яким треба мінімальна перебудова. Якщо не докорінна, то хоча б точкова.

Так, для прикладу, команді слід визначитися з ким з пари Майлз Тернер/Домантас Сабоніс їм слід рухатися далі. Хоча обидва гравці, в якійсь мірі, доповнюють одне одного. Проте, на мою думку, вони б краще розкрили свій потенціал якщо б не грали в одній команді.

Також під питанням майбутнє Малкольма Брогдона в команді. Хоча з ним і продовжили контракт ще на два сезони, до 2025 року, на суму в 45 млн. Але, цього грудня Брогдону виповниться 29 років. Якийсь сенс від Малкольма в Індіані? Хіба що Пейсерс збираються виграти титул в найближчі 3 роки. А якщо ні, то чому б не виручити за нього хорошу компенсацію, поки гравець в праймі? Закладаючись на травматичність чи не більшості гравців основи команди, та можливі зміни по ходу сезону, вважаю, що Індіана, як і в минулому сезоні, вийде в плей-ін та нав'яже боротьбу за путівку в плейофф. Прогноз на сезон : 3 місце в Дивізіоні, 9 місце в Конференції. Мілуокі Бакс Чинні Чемпіони НБА! Перемога будь якого колективу - це завжди масивний пласт роботи, який виконується сотнями людей, починаючи від власника та гравців, закінчуючи персоналом, простими роботягами, людьми які залишаються поза кадром.

Не хочу вдаватися в "Скіп Бейлісовщину", проте - цього всього могло і не бути! Лише клаптик кросівка Дюрента відділяв Мілуокі від одного з найфатальніших фіаско в сучасній НБА.

Розглянемо ситуацію, з паралельної реальності, в якій Нетс проходять Бакс. Що ми маємо?

По-перше : постраждав би тренер, Майк Буденхольцер. На цьому 100% завершилася б його кар'єра в Бакс. А скоріше за все - призупинилася б кар'єра головного тренера. Як мінімум ми б не побачили його в команді-контендері. Хіба, що в якомусь Новому Орлеані... Але і на рахунок цього сумніваюся.

По-друге : постраждала б репутація Янніса Антетокумпо. Перед нами постав би гравець, якому два роки підряд вручали МВП, який спокійно набирає 28+13 в будь який-день, але який не може, в статусі френчайза, головної зірки, закрити серію проти команди, у якої відсутні два з трьох її найкращих гравців. Команду, яка цілком і повністю покладається на те, що Джеф Грін набере 27 очок, а Блейк Гріффін виконає трюк, який до того, вдавався лише одному мужчині, з Назарету, понад 2 тисячі років тому!

Яннісу згадали б все - і його джампер, і його прямолінійність. Проте не в кращому її прояві, наприклад в домінації. А в гіршому - нехватці атакуючих скілів, їх різноманітності, відсутності менталітету "кіллера", тощо.

Над його головою з'явилася б "склянна стеля", демонтувати яку, можна було б лише за допомогою чемпіонства - ніяк інакше. Про індивідуальні нагороди він міг би забути. Дану позицію, в принципі, ви могли бачити ще минулого сезону, під час регулярки, коли Яніса нагло ігнорували, в якості кандидата на МВП. Пропонували кого завгодно, тільки не грека.

Його б виписали з рядів "альфа гравців" моментально! Сміялися б з його вибору, залишитися в Мілуокі, замість того, щоб піти в Даллас та бути "другою скрипкою" Дончіча. Банально нарекли б боягузом та чокером.

По-третє : постраждав би імідж команди. Бакс так хотіли, так добивалися продовження Янніса, дали йому цілу вантажівку грошей... А він їх підвів. Ну і ми розуміємо, що не за один лише контракт Янніса б згадали!

По-четверте : репутація Холідея та Міддлтона була б знищена.

Холідея моментально б виписали з найкращих захисників ліги. В одну мить він би перетворився з "андеррейтед" в "оверрейтед". Його статистика за серію : 15 очок, 5 підбирань, 6 асистів, 36% з поля, 26% з трьохи. Просто вдумайтеся в ці цифри!

З Крісом ситуація та сама. Пригадали б провальні перші дві гри серії, в який Міддлтон набирав 13 та 17 очок, 3/13 з-за дуги та 13/43 (!!!) з поля. Можливо, в гарячці, когось з них спробували б обміняти. Бакс були близькими до катастрофічного провалу. Однозначно друге місце, після Фіналу 3:1 від Голден Стейт. Настільки б все було погано. Але, Бакс виграли. Над ними більше не тяжіє Дамоклів меч. Вони легко, зі спокійною душею, можуть входити в даний сезон. Взагалі не паритися на рахунок регулярки, адже тепер, ця команда на всі 100% заточена під плейофф, під чемпіонство. Це факт.

Поки Янніс возився з титулом де йому заманеться, Бакс плідно попрацювали під час літнього міжсезоння, постаравшись зберегти чемпіонський ростер. Невдачі зазнали лише з ПіДжеєм Такером, який перейшов в Маямі, та Бріном Форбсом, який підписав контракт з Сан-Антоніо. Натомість, вдалося підписати контракт з Боббі Портісом 9/2. Також, в команду прийшли Родні Худ, Семі Оджелеє (обидва на мінімалку) та Джордж Хіл 8/2. Окрім цього, обміняли Грейсона Аллена, з яким підписали контракт 20/2. Під 54 піком задрафтували грузинського бігмена Сандро Мамукелашвілі, а під 60 піком - грецького форварда Георгіоса Калайцакіса. Бакс стали сильнішими, це факт. Регулярку вони як завжди - не помітять. Чи займуть перше місце, чи друге - не має значення. Все вирішуватиметься в Фіналі Конференції проти Нетс. Якщо всі будуть здорові, ніхто передчасно не завершить кар'єру, не пропускатиме матчі, саме ці дві команди мають зустрітися в Фіналі Сходу. Прогноз на сезон : 1 місце в Дивізіоні, 2 місце в Конференції.

P.S.

Загалом, хотілося б підвести певні підсумки на рахунок Сходу. Як я вже написав, в Фіналі конфи очікую Нетс та Бакс, з виходом Брукліна в Фінал та подальшим виграшем чемпіонства. Дюрент виграє МВП сезону та МВП Фіналу. Такий мій прогноз. Не хочеться мудрувати, вигадувати велосипед, особливо, якщо він "стоїть" перед очима. Але Бруклін - найсильніша команда НБА. Навіть без Кайрі. Особисто я не бачу, за рахунок чого у них можна виграти 4 матчі в серії. Тим паче з Кайрі, який, рано чи пізно буде допущений до виступів. Скоріше за все шляхом вакцинації. Що стосується решти Сходу, то в плейофф, напряму вийдуть : Нетс, Бакс, Хокс, Хіт, Селтікс та Сіксерс. З плей-іну, їм складуть компанію Булз та Нікс.