Реклама 18+
Реклама 18+
Блог Про все і ні про що

УПЛ у роботах відомих художників

 

Усім відомо, що твори мистецтва дуже часто мають підтекст і сині штори не завжди означають просто сині штори. Щоб виправдати хоч якось слово «культуролог» у моєму дипломі, я вирішив розповісти вам про те, що дійсно сховано на картинах відомих митців. Звісно, всі вони були футбольними вболівальниками (навіть коли самого футболу ще не існувало), зокрема цікавилися УПЛ. А тому не могли не зобразити це у своїх роботах.

Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря» (1495-1497)

Насправді на картині змальовано збори 12 апостолів представників клубів УПЛ, які обговорюють єдиний телепул. Посередині сидить Президент УПЛ Томас Грімм, умиротворений вираз обличчя якого свідчить про те, що його не турбують такі приземлені дрібниці. Справа представники «Зорі» й «Дніпра-1» із занепокоєним виглядом цікавляться в динамівського функціонера, який виглядає має «картинка» трансляції на УНІАН.

Пітер Брейгель Старший «Вавилонська вежа» (1563)

Славнозвісна алегорія на «всім відомий клуб». Завдяки різноманіттю мов, якими розмовляють легіонери «Динамо», столичний клуб ніяк не може збудувати конкурентну команду (ще одна відмазка на замітку Хацкевичу). В основі башти лежить могутня білоруська мова, проте іноземці цього ніяк не можуть зрозуміти, що призводить до непорозумінь із головним тренером. Звісно, завжди є альтернатива в спілкуванні, і це не англійська, українська чи російська, а мова тіла. Але нею, на жаль, поки що з Хацкевичем спілкується лише Кадар.

Карл Брюллов «Останній день Помпеї» (1833)

Вітчизняні стадіони – окремий вид мистецтва. Наприклад, щоб сповна оцінити будь-який шедевр імпресіонізму, треба відійти від картини десь на метр. Щоб оцінити українські стадіони, відійдіть від них хоча би на кількадесят кілометрів. Так безпечніше. Якщо ж ви опинилися на якомусь із наших стадіонів, то ризикуєте сповна оцінити не тільки гру, а й погодні «бонуси»: пекуче сонце, густий дощ, льодяний град, пронизливий вітер, нестерпний мороз. Саме це й зобразив на картині російський класик.

Василь Перов «Мисливці на привалі» (1871)

Саме так спочатку мав називатися «Великий футбол». На картині бачимо аналітичний розбір якоїсь із ігор Віктором Леоненком. У центрі – Олександр Денисов, який уже не може стриматися від сміху, слухаючи Леоненка. Михайло Метревелі, як «наймолодший» у колективі ведучих, уважно слухає майстра. Полотно відображає перехідний момент програми, коли Віктор Вацко вже звільнився, але В’ячеслава Шевчука ще не представлено як нового експерта. До речі, художник припустився помилки, зобразивши за спиною Леоненка не кота, а пса.

Ілля Рєпін «Бурлаки на Волзі» (1872-1873)

Не УПЛ єдиною. Автор, уболівальник ФК «Миколаїв», зобразив одинадцятьох людей, що уособлюють гравців миколаївської команди, які тягнуть корабель – символ клубу. Їм важко, адже їх ніхто не знає. Натомість на самому кораблі можемо помітити дві фігури, одна з яких керує кораблем (мистецтвознавці досі сперечаються, кого зобразив художник – тренера чи президента команди), а інша – ніби нічого не робить, але, безсумнівно, вона є ключовою на цьому кораблі, адже єдина займається не фізичною, а розумовою працею. Лише кілька днів тому було встановлено, що це – колишній соцредактор Трибуни!

Едвард Мунк «Крик» (1893)

Уболівальники «Шахтаря» здатні витримати багато, наприклад, розгромні поразки в єврокубках чи знамените бразильське тріо Патрік – Дентіньйо – Нем (уже дует). Але коли вони бачать Давида Хочолаву в заявці на матч із «Динамо», навіть у найстійкіших руки рефлекторно тягнуться до обличчя, перекошеного в німому жаху.

Микола Богданов-Бєльський «Усний рахунок. В народній школі С. А. Рачинського» (1895)

Ще одна картина, присвячена єдиному телепулу УПЛ. На дошці записано, скільки щороку має отримувати кожен клуб за свої телеправа. У цей час представники кожного з членів вищого українського дивізіону підраховують можливий прибуток. І поки на задньому плані Сергій Палкін щось шепче на вухо Олександру Денисову, у центрі картини Резо Чохонелідзе розмірковує на подальшим планом дій.

Казимир Малевич «Чорний квадрат» (1915)

Цікавий факт: полотно була створена на замовлення Олександра Алієва, який хотів подарувати його одному з чорношкірих легіонерів «Динамо». Однак після написання картини виявилося, що півзахисник киян витратив усі гроші на алкоголь. Він хотів розплатитися з Малевичем усім, що залишилося – в’язкою бананів. Казимир відмовився, але Алієв не розгубився й подарував їх одноклубнику.

Сальвадор Далі «Постійність пам’яті» (1931)

Іспанський геній усе життя намагався осягнути глибини сюрреалізму. Зокрема його надихав час початку деяких матчів УПЛ. На цій картині художник зобразив приблизну кількість людей, присутніх на матчах, які проводяться в будні вдень. Далі хотів передати на полотні логічність таких рішень, хоча розуміємо, що дорівнятися до майстрів із УПЛ йому було дуже складно.

Джексон Поллок «Осінній ритм (Номер 30)» (1950)

Регламент УПЛ вважають основоположником течії абстрактивізму. Щоб ушанувати внесок цього документу в розвиток згаданого мистецького напрямку, Джексон Поллок присвятив Регламенту свою картину. Її, як і Регламент, кожен може трактувати за власним бажанням. Одні бачать тут можливість залишити «Олімпік» в УПЛ, інші – різні шляхи переходу від 12 до 16 команд. Кожний бачить тут щось своє, незрозуміле іншим. Хоча знаходяться деякі люди, переважно уболівальники, яким подобаються картини з чітким, зрозумілим сюжетом, що не потребує додаткових трактувань. Варвари… що тут іще скажеш!

 

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...