Tribuna/Прочие/Блоги/анатолий и постота/«Вважаю, що до мене гумору в статусах не було!». Інтерв'ю з автором самих жостких мемів Трибуни

«Вважаю, що до мене гумору в статусах не було!». Інтерв'ю з автором самих жостких мемів Трибуни

Інтерв’ю, на яке всі ми чекали.

18 февраля 2022, 13:27
51
«Вважаю, що до мене гумору в статусах не було!». Інтерв'ю з автором самих жостких мемів Трибуни

Ще буквально декілька місяців тому зустрівши чергове творіння цього користувача у стрічці статусів, ви могли знизати плечима, крутнути пальцем біля скроні, вліпити мінус і піти далі по своїх трибунівських справах.

Але минуло зовсім трохи часу і з рангу чергового місцевого божевільного він несподівано перетворився на топового троля з незвичайним почуттям гумору і увірвався в тренди Трибуни. Особисто у мене в голові постійно крутилося щось на кшталт "постіронія", хоч би що воно значило. Але істина, як завжди, виявилася набагато глибшою і багатогранною, ніж здавалося на перший погляд. Успішна участь мого співрозмовника в конкурсі ЛБУ-2021 трохи відкрила очі, а власне розмова з ним лиш підтвердила передчуття.

Ол Райт - не такий простий, як здавалося.

"Дивитися "повні" ігри чемпіонату області і придумувати якісь метафори всій тій жалюгідній пародії на спорт - це просто зґвалтування здорового глузду"

- Привіт. Ол Райт - це загадка? Щось типу [Ол]ександр [т]ато [йаР]ославський? Чи просто рандомний нік?

- Привіт. Ні) Простий нікнейм, жодної історії тут немає.

- З твого профілю можна дізнатись, що тебе звати Віктор і ти з Закарпатської області. Розкажи ще кілька слів про себе. Ким працюєш? - Мені 23 роки і я працюю в фірмі, яка займається виготовленням робочих віз до Польщі та Чехії. Рекламую послуги, домовляюся з чеськими працедавцями про запрошення, шукаю більш-менш дешеві варіанти для страхування. Робота хороша, але з дуже рваним графіком – ти можеш тиждень нічого не робити у себе вдома і лише дивитися серіали, а можеш два тижні літати по чеським урядам праці, бо випадково помилився з оплатою податків і вам скоро «фініта».

- Чим займаєшся у вільний час, чи маєш якісь хоббі окрім створення жостких мемів про Ярославського?

- Я люблю комп’ютерні ігри. У мене 800 годин проведено в Football Manager 21 і це багато чого говорить. Колись у шкільні роки грав у Дота 2 на позиції позиції саппорта-4, навіть виступав за клан, що приймав участь у аматорській лізі Старладдера. Зараз теж можу пограти, але вже рідше. Полюбляю бити комуністів у HoI4 або терпіти у Вікторія-2.

Також обожнюю ТВ-шоу від СТБ. Мастер Шеф і Україна має Талант в фаворі. Дуже ностальгую по Зважені та Щасливі і Х-Фактору. Танцювальні шоу мені не дуже заходять, а ось Маску дивився – непогана ідея, навіть Андрій П'ятов її не зіпсував.

- Думаю, для багатьох буде сюрпризом те, що ти зареєстрований на сайті ще з 18-го року і давно ведеш дуже атмосферний Жосткий Блог, де розповідаєш здебільшого про закарпатський футбол. Як ти взагалі потрапив на Трибуну і звідки тяга до блогерства?

- Якщо відверто, мені взагалі в срачі локальний закарпатський футбол, але я було працював на сайт Lobda (провідний спортивний ресурс Закарпаття - прим. героя) і писав їм матеріали та огляди матчів, то ж доводилося трохи полазити по обласній трясовині. Це було жахливо, насправді. Дивитися "повні" ігри чемпіонату області і придумувати якісь метафори всій тій жалюгідній пародії на спорт - це просто зґвалтування здорового глузду. Ну серйозно, бл*ть, формат огляду матчів на чемпіонат області - це те саме, що текстова трансляція сексів.

Інша справа - довільні теми у блозі. Це моя любов. Я починав з isport.ua в 2014 році, писав дуже погані тексти, потім сидів цілими днями і оновлював сторінку в сподіванні, що хтось то прокоментував. Згодом вліз в місцеве ком’юніті під керівництвом Олександра Костенко, який проводив тамтешній конкурс блогерів, і ми з ним влаштовували регулярні срачі - він називав мене хробаком зі стічної канави, а я писав про нього біографію. Хотіли навіть з хлопцями з’їздити в його село і зняти документальний фільм з інтро в стилі першого сезону "Справжнього Детективу". Класне у нас було ком’юніті, жизнінне, душевне. Нажаль, зараз сайт майже не дихає, всі розбіглися хто куди. Я сюди.

За 8 років ведення різноманітних блогів, найбільше досягнення - це публікація на Спортарені мого матеріалу про виступ Таврії в Лізі Чемпіонів. Він зібрав 2500 переглядів.

- Ох, відлуння тих ваших айспортівськіх розбірок докотилося і до Трибуни. Не буду вже колупати тему Костенка, але скажи - що сталося з Ай.спортом? І чого не варто робити Трибуні, щоб не повторити їх долю?

- Там була просто фантастична банда авторів і кожен згодом переріс Ай.спорт. Щоб ти розумів, в першому розіграші тамтешнього Конкурсу приймали участь: Андрій Шахов з журналу Футбол, Кирило Мазур (зараз аналітик і експерт на ТК Футбол), Олександр Костенко (який би він не був удод, але це енциклопедія радянського футболу), Олександр Цвирк і Євген Мороз (зараз редактори на Спортарені). Ігор87, який на Трибуні один з найкращих авторів, на тих конкурсах не міг вийти з групи. Я теж займав останні місця.

У Трибуни такого сильного складу блогерів немає, то ж нікуди вони звідси не дінуться.

"Мінуси - це реакція. Так, негативна, але ж їх бувало і двадцять, значить двадцять людей відреагувало на мем. Є для кого зробити новий"

- Не дивлячись на те, що ти в першу чергу жосткий блогер, насправді популярним серед користувачів Трибуни ти став наприкінці минулого року завдяки своїм жостким мемам. Чому ми раніше не бачили тебе в статусах?

- А я чомусь завжди думав, що Трибуна - це серйозний ресурс, і тут ком’юніті любить тільки такі ж серйозні речі. Але потім один мій знайомий сказав, що на цьому сайті високу посаду займає Дмитро Клименко, а це явно показник відсутності модерації і якихось норм гумору чи жосткості. Я заспокоївся і зрозумів - можна публікувати все, що заманеться.

- Звідки, до речі, цей непересічний стиль? Це якась закарпатська версія фотошопу чи просто авторське бачення візуальної краси?

- Це Paint. Так, це не дуже естетично, але там найбільш зручно працювати. Фотошоп - це щось доволі громіздке і складне, і поки там розберешся з одним фото, Ярославський вже встигне видати нове інтерв’ю. І новий привід для мема.

- На початку твої мемчики відхоплювали купу мінусів і навіть трохи реального хейту. Це тебе не бентежило?

- Коли я завів перший блог на isport.ua в 2014 році, то там я навіть цього не отримував. Ні плюсів, ні мінусів, ні коментарів, ні переглядів - ось це найгірше. Творити щось для самого себе і розуміти, що більше нікому ти не потрібен. А мінуси - це реакція. Так, негативна, але ж їх бувало і двадцять - значить двадцять людей відреагувало на мем. Є для кого зробити новий.

- Правду казали, що ти видаляв під тими статусами коменти, що тобі не подобались? Навіщо?

- Наклеп. Я ніколи не видаляв коментарі під статусами. Якщо іноді деякі юзери вели себе занадто жостко, писали про МКГ ("Металіст Команда Ган..нів", кричалка динамівських ультрас - прим. автора) і потрапляли під модерацію, а не в рубрику "найкраще за місяць", то це вже не мої проблеми.

- Так чи інакше, але згодом жосткі мемчики таки знайшли поціновувачів і тепер стабільно збирають плюси. Які відчуття були від того, що ти пролупав цю скелю нерозуміння?

- Так, вийшла історія, як у Олександра Сажко з матеріалами про український футбол, тільки навпаки. Мені приємно збирати плюси, але це додатковий виклик. Бути найкращим серед замінусованих - не складно, бути в топі серед заплюсованих - це сотні годин праці у Paint.

- Але ж я правильно розумію, що ми наразі втратили це джерело гумору через історію з ДТП і подальшу поведінку Владиленовіча? Звісно, треба ще дочекатися результатів розслідування, але навряд чи хтось зараз сприйме жарти про велич Сонцесяйного.

- Ні, те що водій Ярославського збив людину - це не має жодного відношення до паузи в статусах, просто зараз міжсезоння і немає таких вже гарячих тем, відчуваю творчу кризу, не черпаю натхнення, як влітку, коли робив по два меми в день.

- Є вже ідеї куди спрямувати натхнення, коли воно з'явиться?

- Поки що доволі багато часу і натхнення забирає Конкурс. Також я нарешті почав писати книгу про Олександра Владиленовича Ярославського.

- З історії з Саничем зрозуміло, що в тебе вже є певний досвід написання біографії легенди, але це, мабуть, непроста справа. Що найскладніше і яким буде формат майбутньої книги? Просто життєопис, викладення фактів, чи там можна буде побачити, наприклад, вірші, як на конкурсі? До речі, віршувати в тебе виходить непогано.

- Найскладніше - це знаходити інформацію про молоді роки Олександра Ярославського, а особливо про 90-ті. Не знаю, з чим це пов’язано. Хочеться книгу в стилі біографії Шевченка "Шляхетна сила", тобто викладення життєпису від першого лиця, але з цікавими, ексклюзивними і жосткими фактами.

Збірник віршів можна випустити окремо - це хороша ідея, але головне не перетворитися на 7-8 в звичайний конвеєр. На конкурс писав, бо хотів нарешті довести, що справді поважаю і люблю Ярославського, а не тролю, як дехто гадає. Хоча моя дівчина цього не розуміє. Сердиться, що пишу вірші про 60-річного мужика, а про неї - ні. Я спокійно відповідаю - ти Марлоса і Тайсона в Україну не привозила, так що охолонь.

"Замість співбесіди отримав порцію матів та погроз у свій адрес на доволі чистому російському акценті. Вимагали негайно видалити матеріал, адже він “аскарбляєт іграков їх клуба”"

- Як так взагалі сталося, що ти почав вболівати за клуб з іншого кінця країни?

- Тут все на поверхні. У нас на Закарпатті ніколи не існувало клубу, який міг би вважатися за візитну картку краю і був потужним брендом, як, наприклад, Карпати у Львові. Левова частка народу - це фанати Динамо і Шахтаря, то ж в дитинстві я також пізнавав футбол під їх кутом - по журналах Футбол з відверто продинамівськими колонками Артема Франкова і з вечірніх випусків Футбольного Вікенду "гірника" Денисова.

Пізнавав дитячими очима, а дитині завжди хочеться виділятися. Тому весною 2007 року ми з другом собі вирішили, що є занадто крутими, аби вболівати за звичайних грандів, і пішли обирати з інших представників топ-5 вищої ліги. Варіантів було три - Таврія, Металіст і Дніпро. Мені сподобалася назва саме харківського клубу, і я вирішив, що буду тепер за них.) Перші півтора роки це не було щось серйозне навіть на рівні дитячого захоплення, однак після осені 2008 року і феноменального виступу в Кубку УЄФА я справді зрозумів, що знайшов свої Динамо і Шахтар.

- Вдалося побувати вживу на якихось матчах того Металісту?

- Був лише двічі - перший раз, коли Олександр Владиленович відкривав стадіон. Тоді ще епічно програли Оболоні. Воротар Бойко відбив пенальті, хоча ще до удару вистрибнув з воріт майже метрів на 5. Другий раз - в 2012 році перед Євро.

- В одному з конкурсних постів ти дуже тепло розказував історію з часів старого Кривбасу... Будеш підтримувати новий?

- Я дуже поважаю старий Кривбас, а також його фанатів. Не знаю за рахунок чого, але завжди були теплі відносини у вболівальників з Кривого Рогу і Металіста. Але, серйозно, давай не порівнювати Кривбас з Тараном, Мізіним, Гецко, Паляницею, Морозом і, прости Господи, цей проект Зеленського з Гагаріним. Особливо останній - повний ідіот. Цей "чоловік" ще три роки тому вів регіональні конкурси моделей і корчив дурнуваті гримаси під сторіс губатих моделей. Що він може дати українському футболу? Нічого, як і новий Кривбас. Це фейк, а не правонаступник. Несправжній Гагарін і несправжній Кривбас.

- Але ж і новий Металіст поки незрівнянний з тим легендарним. І, до речі, під своїм давнім постом про Металіст-1925, де ти розмірковував над якістю їхнього складу, ти відповідав деяким невдоволеним коментаторам, що взагалі-то вболіваєш за них. Тепер ти вболіваєш за відроджений Металіст. Хто з них фейк? Чи залишається тепер протистояння з Дніпром-1 принциповим особисто для тебе? І як взагалі розібратися хто фейк, а хто ні?

- За 1925 я ніколи не вболівав, хіба підтримував у окремо взятих матчах. Але після того, як їх представники почали поливати брудом Металіст, то перестав і цього робити. До слова, після тієї статті я отримував повідомлення з погрозами від одного зі співробітників 1925.

Протистояння з Дніпром-1 буде принципове, але хіба в контексті боротьби за медалі УПЛ, а не колишнього протистояння Харків-Дніпро.

- Чекай, що? Можна трохи детальніше про погрози? Це ж якась дічь, як він взагалі на тебе вийшов?

- Через пару годин після публікації тієї статті на мене підписався користувач з іменем і фамілією у нікнеймі. Я підписався у відповідь і додав його у друзі. Згодом прийшло повідомлення, де цей мужик назвався "адміністратором" і запропонував писати статті про Металіст-1925 на їх “развівающємся сайтє” за гонорари. Тоді якраз у розпалі був перший ковід-карантин і фінансова ситуація була вкрай кепською, то ж я трохи здивувався, але погодився. Він дав номер телефону і сказав зателефонувати, щоб узгодити платню, обсяг роботи і т.д. Наступного дня я так і зробив, однак замість співбесіди отримав порцію матів та погроз у свій адрес на доволі чистому російському акценті. Вимагали негайно видалити матеріал, адже він “аскарбляєт іграков їх клуба”. А якщо не видалю, то вирахують мою адресу і щось там зроблять. Я заблокував номер. Згодом спробував нарити дані цього чоловіка в інтернеті, однак нічого путнього не знайшов. Досі не можу однозначно сказати - чи це був звичайний тролінг, чи реальні погрози. Не впевнений на всі сто.

- Ні фіга собі... Але вибач, мова саме про публікацію на Трибуні? Чи це трапилося десь на іншому ресурсі?

- Так, це було на Трибуні. Імен називати не хочу. Але ця людина приблизно такого ж рівня розвитку, як і той старічок, що істерив під матеріалом в коментах. Всі вони ціпні собаки Сергія Стороженка. Він їм іноді кидає кістки, а іноді виводить на прогулянку. Іноді забуває, тому вони і нервують.

- Ну, ок, добре, що все закінчилося нічим. А за кого вболіваєш окрім Металіста?

- Тільки за Металіст. Я намагався знайти собі якийсь європейський клуб для вболівання, але серце не приймало. Це не ті емоції. Я згадую, як не міг спати після вильоту від Динамо в Кубку УЄФА чи поразок Дніпру в УПЛ, то хіба можна тепер відчути щось подібне, коли негаразди в умовного МЮ чи Барси? Чи навпаки - матч з Олімпіакосом і срібний матч з Динамо в 2013. Таких емоцій не викликала навіть збірна на Євро. Я "металіст" майже 14 років і таким буду надалі.

- То що думаєш про перспективи відродження Металіста тепер?

- Тепер? Не зовсім розумію, що змінилося? Ярославський - це Майкл Джордан українського футболу, і його вирішальний кидок у фінальному матчі з Ютою (1998) ще попереду. Перший прихід був успішним, але другий стане легендарним. Провокація з аварією ні на що не вплине і ніякої "репутаційної загрози" для Владиленовича не буде. Звідки їй взятися? Бо Володимир Гарець пише, що це зашквар? Пише про наївних фанатів Металіста, які повелися на чергову іграшку олігарха, хоча сам вболіває за Дніпро-1 - клуб людини, яка розвалила попередній Дніпро. То він експерт з наївності чи відвертий лицемір?

Ярославський повернеться в Україну. Встане з шарфом Металісту у віп-зоні під оплески 40 тисяч вболівальників. Це комусь може подобатися, а комусь ні, але це станеться.

"Довго не міг второпати, що це міг написати звичайний блогер, а не автор, який за це отримує капусту"

- Я, як адмін одного відомого блогу, не можу не спитати... Чи чув ти про тснівський баттл-двіж? Як тобі ця ідея?

- Звісно, чув. Це доволі популярна тема, наскільки я зрозумів.

- Взяв би участь в якомусь з майбутніх баттлів?

- Так, але, напевно, вже по паузі після конкурсу.

- Може є на сайті якийсь конкретний користувач, з ким хотів би з'ясувати стосунки у блоговому протистоянні?

- Мені було б цікаво взяти участь у баттлі Металіст-Дніпро проти Того Самого Міші, який колись мене банив на Брутальному Футболі.

- Ти досі продовжуєш участь в конкурсі блогерів. Сподіваєшся потрапити в суперфінал, чи вже задоволений своїм виступом?

- Я ставив собі завдання вийти в 1/16. Зараз, його виконавши, насолоджуюся хорошою компанією і пишу на улюблені теми. Це просто класний досвід. Раніше я думав, що вмію писати хоча б на посередньому рівні, але, як виявилося, навіть не вмів поставити правильний заголовок. Конкурс - чудова школа, не дарма його учасники згодом стають журналістами.

- Слідкував за такими конкурсами раніше?

- Хіба читав деякі матеріали, якщо вони виносилися на головну. Найбільше запам’яталася стаття про Патріка Беверлі (ймовірно, мова йде про цей пост - прим. автора), я її навіть перечитував. Довго не міг второпати, що це міг написати звичайний блогер, а не автор, який за це отримує капусту.

- Хто виграє конкурс, як гадаєш?

- Той, хто виграє "сітку лузерів". Це буде така "плюс мораль", що потім жоден суперфінал не виявиться перешкодою.)

- Ти досить вправно оперуєш у розмові редакційними іменами, а як щодо користувачів? Слідкуєш за чиєюсь творчістю? Голосував за найкращих користувачів року?

- Голосував у всіх номінаціях за Очоа, цей хлопець - двигун прогресу на сайті. Не знаю, чому він досі не працівник соц.редакції. Регулярно читаю майже всіх активних дописувачів у блогах і статусах. Однак при цьому вважаю, що до мене гумору в статусах не було!

"Не розумію хайп навколо Ешлі Коула"

- Ок, невеличкий бліц наостанок.

- Купання з Ярославським в крижаній воді в лютому чи чашка запашної кави у віп-ложі Дніпро-Арени з Коломойським?

- Купання з Ярославським в крижаній воді, поки Коломойський буде носити нам напої.

- Чемпіонство Металіста чи амбітний закарпатьский клуб в УПЛ з претензіями на єврокубки?

- Чемпіонство Металіста.

- Марлос чи Тайсон?

- Марлос. Він менш талановитий, але більший професіонал.

- Девич чи Едмар?

- Девич. Марко в Дніпро не переходив.

- Очоа чи Ешлі Коул?

- Очоа. Не розумію хайп навколо Ешлі Коула. Він просто постить стрічку новин в статуси.

- Відео Сажка чи тексти Сажка?

- Тексти Сажка. Є такі люди, яких краще не бачити, а лише читати.

- Скільки коштує робоча віза у Чехію?

- Навіть не хочу озвучувати, адже почали спекулювати через розмови про війну. Зараз ціна на 20% вище ніж зазвичай.

- І останнє: опинившись перед кортежем Ярославського, що ти йому скажеш?

- Спитаю, чи буде коректно назвати мою книгу про Ярославського - "Біблія".

- Щось побажаєш користувачам Трибуни?

- Бажаю, щоб у Вас все було добре в рідній країні і не довелося звертатися за робочими візами до лівих контор - на кшталт тієї, де працюю я)

- Дякую тобі за інтерв'ю, удачі в конкурсі і натхнення у жосткій творчості.

- Спасибі, мужик! І тобі всього хорошого.

Другие посты блога

странное нововведение
30 октября 2021, 22:13
1
нашла коса на камень
9 апреля 2021, 15:16
Все посты