Tribuna/Хоккей/Блоги/Спорт і політика/Юрій Черненький: від «іспанки» до «ковіду», історичний досвід та українські реалії

Юрій Черненький: від «іспанки» до «ковіду», історичний досвід та українські реалії

Директор Палацу спорту про спорт в період епідемій.

Автор — spalace
15 апреля 2020, 20:19
Юрій Черненький: від «іспанки» до «ковіду», історичний досвід та українські реалії

Директор Палацу спорту про спорт в період епідемій.

Нас активно лякають різними сценаріями катастрофи, а у соцмережах лунають жарти та асоціації з постапокаліптичними фільмами. Яку оцінку того, що відбувається, дає спортивне співтовариство, і як ставитись до цього інформаційного потоку?

Ситуація не нова ─ такі речі повторюються. За всю історію спорту лише одна хвороба настільки ж негативно вплинула на спортивне життя, і лютувала вона понад 100 років тому. Її назва  ̶  іспанський грип.

У 1919 році через нього померли десятки мільйонів людей по всьому світу. Перший приклад того, як через хворобу була скасована фінальна серія хокейного Кубку Стенлі. За деякими оцінками, за перші 25 тижнів іспанський грип забрав до 25 мільйонів чоловік.

Як і сьогодні, сто років тому суспільство було змушене вживати усі можливі заходи щодо нейтралізації загрози. Щоб зупинити максимально швидке поширення вірусної інфекції також був оголошений карантин, такі самі заборони на масові скупчення людей, у зв’язку з чим, у першу чергу постраждали всі спортивні заходи.

Епідемія на території України, дійсно, є досить небезпечною, але на щастя, вона поки не критична. Заходи, що запроваджені урядом для протидії розповсюдженню короновірусної інфекції, цілком достатні. Будемо сподіватись, що вони спрацюють, але тут потрібна самодисципліна та відповідальність кожного громадянина.

В загальнодоступних джерелах все складніше виокремити реальну інформацію від фейків. 

Чи є якісь канали інформації спеціально для спортсменів?

У спортивному професійному колі істиною в останній інстанції є публічна інформація від МОЗ та ВООЗ. Це вже не домисли, а інформація обґрунтована науковцями. Вона й дозволяє формувати певні гіпотези, на її основі можна будувати власну думку.

Ми бачимо різні приклади. Нещодавно, екс-гравець Динамо, Олександр Алієв, публічно заявив, що існування вірусу є фейком. Але при перших симптомах хвороби, він все ж таки пройшов тест на коронавірус і наразі очікує на результат. Тож, не треба поспішати зі скепсисом.

Нещодавно був оприлюднений фейк, який можна назвати навіть певною комедією. Була інформація, що начебто футбольна ліга спеціально завадила команді «Ліверпуля». Команда була на порозі до чемпіонського титулу, і в цьому сезоні мала великі шанси на перемогу. Але турнір було скасовано через коронавірус. Були чутки наче значення вірусу було навмисно перебільшено менеджерами чемпіонату, щоб не допустити «Ліверпуль» до чемпіонства. Звучить дуже дивно.

Звісно, ми серйозно відносимось до пандемії, і більше того,  ̶   провели неабияку роботу по дезінфекції приміщень Палацу спорту. Своїм прикладом ми показуємо відповідальне ставлення до ситуації через дотримання протоколів КМДА, виконуємо розпорядження Міністерства молоді та спорту України, якому й підпорядковується Підприємство.

Нещодавно були перенесені Олімпійські Ігри 2020. На засіданні уряду було підняте питання щодо того, якими будуть дії української сторони з цього приводу, і як саме ми будемо вирішувати питання тренувань наших спортсменів?

Звісно, навіть у такі досить непрості часи ми не маємо забувати про спорт, як гордість нашої нації. Так, 8 квітня на засіданні Уряду Прем’єр-міністр України Шмигаль Д.А. доручив Міністру молоді та спорту України Гутцайту В.М. провести дослідження світового досвіду щодо тренування штатних збірних команд з Олімпійських видів спорту, які готуються до участі в міжнародних змаганнях та Олімпійських іграх. Враховуючи такий досвід, Міністр молоді та спорту зможе надати пропозиції щодо проведення тренувань спортсменів в умовах обмеженого режиму. Отже, ми очікуємо на детальний аналіз, щоб у подальшому використовувати його у наших реаліях.

Як наслідки від коронавірусу можуть вплинути на спорт у майбутньому?

Наразі важно щось прогнозувати. Наприклад, підсумком фіналу Кубка Стенлі 1919 року стало те, що команди збільшилися, щоб можна було частіше робити заміни. Також у великому хокеї стали більше приділяти уваги здоров’ю гравців.

Так, хоч остаточної перемоги над спалахом епідемії іспанського грипу не було, та провести Літні Олімпійські ігри в 1920 році все ж таки вдалося.

Повертаюсь в наш час,  ̶  Ігри вже перенесені, і як на мене, це добре, бо ніколи не знаєш  де і як може з’явитись новий спалах захворювань. Важливо пам’ятати й те, що COVID-19  ̶  схильний до мутацій, а також може жити у тілі людини після одужання організму. Тому, є відкритим питання,  як саме буде поводити себе тренерське товариство? Якщо спортсмени перехворіють і вийдуть на тренування без належного догляду та дотримання ізоляції після хвороби  ̶  можуть з’явитись нові проблеми.

З іншої сторони, після іспанського грипу спорт став тільки більш сильним та популярним. Люди швидко повернулись на стадіони. Популяризація спорту вийшла на новий рівень. Так, спорт став новим засобом для зміцнення здоров’я, а також отримав статус народного та єднального значення. І це при тому, що тоді ще не було таких інструментів маркетингу, як сьогодні.

Доречі, в роки іспанки ще й війна була... Чи не в схожих умовах ми зараз знаходимось?

Так, наразі є багато порівнянь і тут можна проводити певні аналогії. Наприклад, Андрій Шевченко порівнює пандемію коронавірусу з трагедією в Чорнобилі. Насправді, тут не можна однозначно щось казати. Звісно, розмах, та кількість жертв, часів «іспанки» та сьогодні, на щастя, не можуть зрівнятись і близько. Тоді пандемія припала на кінець Першої світової війни, і охопила світ зненацька. За приблизної оцінки істориків, у всьому світі загинуло від 50 до 100 мільйонів чоловік. Інша справа  ̶  Америка. На її території не проходили військові дії, тому, наприклад, американський футбол не відчув на собі ніяких змін. І найперші американські чемпіонати проходили саме під час Першої світової війни – в 1916 і 1917 рр.

Поради молодим спортсменам та просто любителям, адже згідно постанови Кабміну усім заборонено відвідувати спортивні майданчики.

Ми, в Палаці спорту також, дуже чекаємо на спад пандемії. 

В нас були заплановані важливі міжнародні турніри з художньої та спортивної гімнастики, тренування команд, та багато іншого, але ми чітко розуміємо, що нехтування карантинними заходами при теперішніх  реаліях було б просто злочином. Разом із спортивною спільнотою країни ми дотримуємось усіх мір згідно рішень уряду, місцевої влади та розпоряджень органу управління (Міністерства молоді і спорту України). Щодо правильного підходу до таких питань, треба завжди оцінювати ризики та думати про оточуючих. Особисто мене надихають приклади.

Ось, у головного тренера «Арсеналу» Артети знайшли коронавірус, і буквально одразу гравців і персонал клубу оперативно ізолювали. Щоб захистити кожного він покликав лікаря і розуміючи, що не може сам приймати такі рішення одразу зв’язався з Прем’єр-лігою та «Манчестер Сіті», з якими була запланована гра. Це правильно, відповідально і головне  ̶  все вирішується швидко.

Щодо спортсменів любителів, по-перше, ̶  будь ласка, без «героїзму», залишайтесь вдома!

По-друге, треба пам’ятати, що віруси, які були принесені додому з вулиці, можуть жити у вашій квартирі до півроку. Якщо віруси вже є у вашій квартирі, в пилу, або де-інде, то є ризик тільки посилити вірусне навантаження на організм. Тому, перше правило  ̶  прибратися вдома. Друге правило  ̶  тепліше одягнутися і тренуватися тільки з відкритим вікном. Погодні умови, на щастя, є!

Юрій Черненький,

директор Державного підприємства «Спортивний комплекс «Атлет» («Палац спорту», Київ), 

кандидат психологічних наук. Член Оргкомітету з підготовки Чемпіонату Світу з хокею 2017 року.