Прочитав свій останній пост і просльозився
Давно я не писав, але час настав!
Востаннє я писав 19 листопада 2013 року. У той день Україна грала про "півнів" у пернатому лігві... і продула...
З того часу я змінив вже дві роботи: піар "Великого футболу" змінив на роботу координатора проектів асоційованого партнера УЄФА, а потім і на Федерацію футболу України... Але шо я про себе та про себе?
Змінилося багато всього і у нашому футболі... Як почав писати, то згадав як мінімум: Коноплянка, Ребров, Дніпро (минулорічне), Металіст (розпад + всі інші розпади), Євро-2016 (вихід і будун після Словенії), Павелко, Тейшейра, Кравець, Олімпік (плюс всі шкандалі), Олександрія (агонь, а не команда), Селезньов, Зінченко, травма Зозулі, Йовічевіч... Та багато чого...
Та і збірна вже не та, що була 2013-го...
"У воротах займе місце Андрій П'ятов. В центрі оборони зіграють Ракицкиий і Хачеріді. Зліва - В'ячеслав Шевчук. Тримати Франка Рібері, як і очікувалося, належить Ярослав Ракицький. Центр півзахисту також незмінний - Степаненко, Ротань і Едмар. Краї атаки і наша головна надія - Андрій Ярмоленко та Євген Коноплянка. І на позиції нападника буде діяти Роман Зозуля"...
Якщо порівнювати з останнім матчем збірної у відборі на Євро-2016 (аж сльозка потекла щаслива... ЄВРО-2016, ЄВРО, 2016, Карл), то у ми загубили Мандзюка, Безуса, Едмара, Девіча, Морозюка, Худжамова, Дедечка і Хомченовського (Шевчука і Ротаня не беру до уваги, бо опитні пацани ще викликаються, а Зозулька і Федорчук був і є травмовані).
Але і новачки у нас з'явилися не "нілячі": Бойко, Шевченко, Пилявський, Каменюка, Петряк, Караваєв, Будківський (цей пацан ще себе проявить, впевнений - скріньте), Рибалка, Кравець (от ще 2 роки тому я б ржав... ржав... ржав...)
Ітого: Пятов, Хачеріді, Федецький, Шевчук, Ракицький, Степаненко, Коноплянка, Сидорчук, Ярмоленко, Селезньов (ну тут зараз така дічь, шо загадувати не треба наперед), Кучер, Тимощук, Гусєв, Гармаш, Ротань, Зозуля і Федорчук... + молодняк (і Каменюка) = Dream Team на чолі з Фоменко.
І це всього за два роки... Але різниця зараз в емоціях - тоді після матчу у Парижі хотілося напитися (хотілося і змоглося) через поразку, а тепер хочеться напитися (хочеться і зможеться) через вихід збірної на ЄВРО-2016... до речі у ту ж таки Францію...
В ощбщем, вирішив я пописати про нашу збірну детальніше перед Євро. Тепер кожного гравця порозписую, щоб і голову звільнити, і плани на ЄВРО обмалювати...