Мудрик вражає, а «Шахтар» – ураган (якщо має простір). Але позиційна атака – сум
Максимально швидка реакція Олександра Сажка на спаринг гірників з «Астаною» – 3:0.
Підготовка «Шахтаря» в Туреччині поступово підходять до завершення, товариський матч з «Астаною» – передостанній в програмі зборів. Тому вже можна дивитись, як може виглядати команда Роберто Де Дзербі на старті сезону.
Глибина складу «Шахтаря» скажена, незамінні – тільки українці
Роберто Де Дзербі виставив на «Астану» більш-менш основний стартовий склад: Трубін – Додо, Матвієнко, Вітао, Вінісіус – Степаненко, Майкон – Мудрик, Судаков, Тете – Мораєс. По декількох позиціях можуть бути питання. Можливо, дивно називати стартовим склад, в якому немає дорогих новачків Педріньо та Нереса. Але основним його змушує вважати наявність на полі Миколи Матвієнка, Тараса Степаненка та, можливо, Анатолія Трубіна.
Перший дає «Шахтарю» унікальні можливості в просуванні м’яча, які не здатні дублювати конкуренти. Другий дає такі ж унікальні якості в захисті та при переході з атаки в оборону. А Трубін – шикарні сейви, без яких гірники не вигравали б після першого тайму. П’ятов, здається, так грати вже не здатен.
До того ж Анатолій додав до надійної гри на лінії шикарну гольову передачу на Мудрика через все поле:
На всіх інших позиціях «Шахтар» міг би виставити іншого гравця та легко вважати цей склад основним. Наприклад, такий варіант: Трубін – Ісмаїлі, Матвієнко, Марлон, Конопля – Степаненко, Алан Патрик – Соломон, Педріньо, Нерес – Фернандо. І це без травмованого Траоре, а Кривцов, Бондар, Корнієнко, Маркос Антоніо та Бондаренко навіть не потрапляють до другого складу.
Глибина скажена. Де тільки знайти ігровий час для всіх цих гравців в достатньо короткій без єврокубків другій частині сезону?
«Шахтар» – ураган, коли має простір. Але в позиційній грі – серйозні проблеми
«Шахтар» став ще швидшим, ніж в першій частині сезону, хоч і там з цим все було в порядку. Але це не поширюється на всі стадії гри. Як відомо, їх чотири: позиційна атака, позиційна оборона, та перехідні – з оборони в атаку та навпаки.
Гірники виглядають ураганно при переході з оборони в атаку, коли це швидка контратака або вихід з-під високого пресингу, який постійно використовувала «Астана» в першому таймі. Гра команди максимально пришвидшилась: в складі вже немає повільного Марлоса, а більшість гравців або швидко біжать, або швидко думають, або і все разом. В першому таймі «Шахтар» мав купу моментів саме після швидких атак та перепасовок в один дотик, коли оборона суперника була не готова.
Коли вдавалось пройти досить агресивний пресинг «Астани» (а це виходило не завжди вдало, проблема першої частини сезону досі існує, хоча прогрес, здається, є), все виглядало дуже потужно – хіба що не вдалося реалізувати класні шанси. Іноді навіть забувалось, що це товариський матч, настільки незвично швидко для спарингів грав «Шахтар».
Проблеми починались в позиційній атаці, коли «Астана» відмовлялась від пресингу та відкочувалась в середній захисний блок. Фактично в «Шахтаря» до кінцівки не було жодного небезпечного епізоду в таких ситуаціях. Далі й так вже замученого суперника (весь перший там пресингували, а потім бігали за швидкими гірниками) допоміг добити геній Давіда Нереса. Його навички дещо схожі на Марлоса в вузьких просторах.
Якщо тренери майбутніх суперників по УПЛ дивились матч з «Астаною», то їх природним бажанням на «Шахтар» буде відмовитись від пресингу та закритись на своїй половині поля. Казахи могли собі дозволити агресію в товариському матчі. В УПЛ команди і так грають низько з «Шахтарем», а після таких перфомансів кількість бажаючих ризикувати повинна наблизитись до нуля, як це не прикро констатувати.
В першому таймі під пресингом «Астани» «Шахтар» створював момент за моментом. І хоч ризики були й в бік гірників, а забили вони всього один, насправді повинні були покласти 3-4. А от в другому при позиційній грі до гола на 85-й хвилині гострих ситуацій фактично не було. Гра згасла, не вистачило казахам тільки концентрації.
Тому проблема першої частини сезону від «Шахтаря» нікуди не поділась, бо сценарії матчів УПЛ сильно відрізнятимуться від «Астани». Сподівання гірників на те, що як раз додавання Нереса допоможе з низьким захистом.
Мудрик вражає, а його зв’язка з Додо несподівано цікава
Михайло Мудрик – з великим відривом найкращий гравець матчу з «Астаною». І не тому, що забив в досить непритаманному для «Шахтаря» стилі, увірвавшись за спини захисників після передачі Трубіна з глибини. А тому що постійно знаходив вільні зони в захисті суперника, який намагався пресингувати, та грав швидко та досить ефективно. Якби не погана реалізація партнерів, Михайло повинен був зробити пару асистів ще в першому таймі.
Прогрес Мудрика вражає. Кількість вдалих рішень явно збільшилась, і зараз якщо в першій частині сезону було більше авансів від його ефектності, ніж ефективності. То зараз Михайло, здається, знаходить потрібний баланс. При чому може зіграти і в широкій позиції, і в середині, і увірватись за спини захисників, і навіть опуститись та допомогти команді вийти з-під пресингу (фінт Зідана в першому таймі під тиском на своїй половині поля та подальше розгортання швидкої атаки – прикраса матчу). Тепер він точно виглядає як гравець стартового складу.
Здається, допомогла Мудрику і співпраця на фланзі з Додо, який несподівано опинився зліва через відсутність Ісмаїлі та Корнієнка. Важко уявити більш швидку та налаштовану на атаку пару гравців. Бразилець та українець постійно змінювались: один тримав ширину, інший уходив в полуфланг. І це дуже плутало суперників. Це фактично виглядало як два інвертовані вінгери на одному фланзі. Бо Додо так само міг обводити на швидкості, зміщуватись в центр та пробивати.
Хоча виникали проблеми на іншому боці поля. Додо і так не найнадійніший захисник, а тут йому важче було й під пресингом в першій стадії атаки. Було декілька помилок в роботі з м’ячем.
Важко сказати, це змушений крок або спроба Роберто Де Дзербі перевірити нову ідею, щоб більше дати грати класно виглядаючому юному Вінісіусу. Але такий тактичний крок цілком має право на життя і в офіційних матчах.
Огляд матчу:
Фото: «Шахтар»
