«Колос» вилетів від 11-ї команди Казахстану. Це реальний рівень нашого футболу
Олександр Сажко - про рівень українського футболу.
Олександр Сажко – про матчі з «Шахтарем» Караганда.
«Колос» два матчі мучився з 11-ю командою Казахстану. Двічі по 0:0 в основний час з мінімумом моментів, виліт в серії пенальті – це дійсно настільки жахливо, що потрібно знищити команду? Ні.
Більшість вболівальників сприймає результати українських клубів в єврокубках через призму коефіцієнту країни в рейтингу УЄФА. Але той коефіцієнт вже дуже давно створюють тільки два клуби – «Шахтар» та «Динамо». В нас є два різних футболи: лідери та всі інші. В одних купа грошей та можливостей, інші потрапляють в єврокубки, тому що хтось же повинен потрапити – є додаткові місця для «колосів».
Якщо відкинути «Шахтар» та «Динамо», отримаємо чемпіонат, жодна команда якого не здатна без проблем пройти кваліфікацію будь-якого єврокубку, навіть Ліги конференцій. Навіть один успішний раунд – то успіх. Такий реальний стан нашого футболу.
Тому не потрібно знищувати «Колос». Вони грають, як вміють. А вміють не дуже багато.
В основний час команди на двох завдали 3 удари в створ воріт. Вони були варті одна одної. Коли грають два суперники, які не здатні нічого створити в позиційних атаках та тільки й шукають, як віддати ініціативу, щоб зіграти другим номером, – трапляються такі нудні матчі.
І не треба говорити, що «Колос» мав якусь серйозну перевагу. Так, він більше володів м’ячем, але не тому що був значно кращим на полі, а тому що «Шахтарю» вдалось змусити ковалівців грати за своїм сценарієм. В такій парі зручніше тому, хто грає другим номером. Володіння не дає реальної переваги, крім цифри в статистиці. Так і вийшло.
Можливо, не всім зрозуміло, але казахи дивляться на «Колос» так само, як ми на них. Спробуйте зайти з боку суперників. Що таке «Колос»: маленький клуб з селища, населення якого менше, ніж вміст власного стадіону; існує менше ніж 10 років; тільки третій сезон грає в вищій лізі; проводить шостий матч в історії в єврокубках.
Така команда не може бути фаворитом в парі навіть з карагандинським «Шахтарем». Вона не має потрібного бекграунду, рівня розвитку та досвіду. Тому давайте трохи простіше: виграли – добре (але нічого видатного), вилетіли – ок, не трагедія, це рівень українського футболу, рухаємось далі.
Якщо ми подивимось з такої точки зору, то жоден результат українських клубів не виглядатиме жахом або сенсацією: ані коли «Ворскла» вилітає від фінського КуПС, ані коли жодна наша команда не зможе цього сезону подолати кваліфікацію єврокубків. Що, скоріше за все, і станеться.
Звикайте. Треба сприймати наш футбол, яким він є, а не яким ми хочемо його бачити в нездійсненних мріях. Не треба дурити самих себе.
Фото: «Колос»
