Блог Овертайм

УЄФА довів, що він не кращий за ФФУ

Перенос матчів українських клубів в Київ – дурість, вважає Олександр Сажко.

Непослідовні рішення, бездіяльність у відповідальні моменти, повний ігнорування своїх же правил, корупція – ми звикли розносити ФФУ на всі смаки. І федерація безперечно заслуговує на критику – варто тільки побачити цей список, який цього сезону поповнювався з дивовижною регулярністю. Завжди здавалось, що такі дикунства неможливі у цивілізованій Європі. 

Втім, головний керівний орган футбольної Європи довів, що він не набагато кращий за чиновників з ФФУ. Протягом тижня УЄФА майстерно вертів нашими клубами та всім українським футболом. 

1. Матч «Ворскли» переносять до Києва лише за півтори доби до початку. Сачко навіть передматчеву прес-конференцію давав ще в Полтаві. Клуб продав 16,5 тисяч квитків із 19,5 тисяч за серйозною ціною. Очікувався аншлаг. В Києві прийшов 7 751 глядач. Більшість вболівала за «Арсенал».

Непослідовність УЄФА №1. В Полтавській області не введено воєнний стан. Справа лише в тому, що «Арсенал» планував летіти на матч через Харків. Є інформація, що лондонський клуб хотів перенести матч із Полтави ще у вересні. Їм просто незручно через логістику. Воєнний стан – зручний привід, яким і скористалися. Тобто УЄФА цинічно проігнорував інтереси маленького клубу на користь великого.

Хоча проблему було не так складно вирішити. В Полтаві є міжнародний аеропорт, хоч він і не здатен приймати великі лайнери. Важко повірити, що такий клуб як «Арсенал» не може знайти відповідний вимогам літак. Він просто не хотів.

Непослідовність УЄФА №2. Резервний стадіон «Ворскли» в Лізі Європи – «Арена Львів». Львів знаходиться навіть далі від нібито небезпечної зони. Але обирають Київ. Тому що так хочеться УЄФА.

2. Матч «Шахтаря» переносять з Харкова до Києва за тиждень до початку. В нього не було шансів після Полтави. 

Непослідовність УЄФА №3. Резервний стадіон «Шахтаря» в Лізі чемпіонів – також «Арена Львів», яка точно була готова прийняти матч. Виконувач обов’язків директора арени впевнений, що УЄФА порушила свої ж норми, вибравши Київ (як і у випадку з «Ворсклою»).

Непослідовність УЄФА №4. Найбільша дикість, що «Шахтар» тепер перетинається з матчем «Динамо» в Лізі Європи – між ними лише один день. І тут УЄФА порушив свої ж правила – гості з «Яблонця» не зможуть провести на «Олімпійському» обов’язкове за регламентом тренування.

А в якому стані буде газон в четвер після битви в Лізі чемпіонів, можна тільки здогадуватись. Навіщо все це «Динамо» перед останнім матчем першої частини сезону? Лист від УЄФА до київського клубу – насмішка. З одного боку, нібито прохання до «Динамо» дозволити перенести матч. З іншого, твердження, що альтернативи немає (що за дурниці?). Ніяке це не прохання – насправді киян поставили перед фактом. Їм нічого не лишилося, як «поставитись до рішення з розумінням».

За наявності резервної «Арени  Львів» – це все нонсенс.

І це не кажучи про те, що в цілому дуже дивно опиратися на воєнний стан, як на причину переносу, в країні, яка і так воює чотири роки. ФІБА нічого не завадило провести матч відбору ЧС з баскетболу Україна – Словенія в Запоріжжі, де введено воєнний стан. УЄФА відштовхується не від реальної ситуації у конкретному місті, а від політичного рішення Верховної Ради України і своїх бажань. А якщо б депутати проголосували інакше? Незалежно від результату, Харків залишається Харковом, реальний стан у місті не змінився.

Прикро, але в українських клубів не було вибору. Вони залежні від УЄФА, а не навпаки. 

Найжалюгідніше в цій ситуації виглядає гробова тиша від ФФУ Андрія Павелка – єдиної організації, яка могла б і, здається, повинна відстоювати інтереси наших клубів. З минулого вівторка Tribuna.com намагалась безліч раз зв’язатись хоч з кимось з керівництва федерації, але марно. Вони просто зникли.

2 грудня Павелко дружньо обіймався з президентом УЄФА Чефєріном на жеребкуванні відбору до Евро-2020. Вже після переносу матчу «Ворскли» і за дві доби до переносу «Шахтаря». Пікантності ситуації додало й те, що сам Павелко раніше голосував за введення воєнного стану.

Не можна зі 100-відсотковою вірогідністю стверджувати, що президент ФФУ не намагався допомогти – такі питання і справді можуть вимагати тиші. Але за результатом можна зробити прикрі для Андрія Васильовича висновки:

– або йому просто байдуже;
– або в нього немає реальних зв’язків і важелів впливу в УЄФА, а дружба з Чефєріном – перебільшення;
– або добрі особисті стосунки з президентом УЄФА йому важливіші, ніж інтереси українських клубів – він не хоче іти на конфлікт.

Якою б не була відповідь, очевидно, що головна людина українського футболу не здатна захистити його інтереси, як і вся ФФУ. Вони варті один одного з УЄФА.

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья