Рік 1996. Come get some

Hail to the King, baby!

Історія ігрової індустрії після виходу Думів (1993-1994 рр.) зробила величезний крок на зустріч новітнім технологіям. З’явився такий собі двигунець Build, який став основою для багатьох шикарних ігор, про одну з них ми й поговоримо.

Як вже зрозумів олдфаг із цитат (вони були у цій грі, але взяті із масової культури), мова піде про славетного Дюка, який чоботями та сарказмом пробиває шлях до мети. Починаючи ще з 1991 (коли був у 2D), Apogee дарувала нам прекрасний час. Ця гра була дійсно "обєзбашеною", дійсно веселою. Вже ніщо не заважало перетворити ворога на фарш за допомогою технічного засобу під назвою "двері". Деякі можуть сказати, що Duke Nukem 3D - це такий собі Дум з джетпеком та шльондрами (а вони були, їм навіть можна платити гроші). Build дозволяв робити занадато багато пасхалок. Чого варті тільки візити до пісуарів чи туалетів (монстри теж користуються). Та навіть деякі стіни руйнувати можна було!

Для тих, хто не в темі зброї, я розповім про неї детальніше:

перша зброя - нога. Звичайна, не Чака Норіса. Також нога (інша) виступає у ролі допоміжної атаки при застосуванні зброї, яку поблизу ворога застосовувати тупо.

друга - пістолет. Звичайний, базовий; третя - дробовик, доволі непоганий. З ним ходять кабани-полісмени (це не образа, вни дійсно кабани, і дійсно - копи); четверта - кулемет, доволі вдала зброя, як на мене; п’ята - RPG (ракетниця). Це був такий собі ГОСТ по зброї для жанру. Потім пішли навороти: 6 - гранати з детонатором; 7 - зменшувалка (потім можна чавити ворогів). У аддоні Atomic Edition була ще "роздувалка"; 8 - подвійні ракетниці; 9 - міни (ставиться на стіни). На нулі була "заморожувалка", коли можна тією ж ногою рзбивати ворогів. Інколи траплявся глюк з тим, що Дюк бив одночасно двома ногами. Те, на чому він стояв - це вже плід хворої уяви гравця.

Багато ворогів, різноманітні рівні доповнювали цю безперечно круту гру. Ну що ж, Let's Rock!

Дякую та любіть старі ігри