1994. Пекло на Землі

І знову у нас "сюжет гри є, але не важливий". Наш герой (нагадаю, що імені у нього нема, кожен гравець - це Герой) повертається на рідну планету після візиту Батьківщини Льоні Космоса. Він побачив, що тварюки вже захопили та доволі вдало живуть собі на Землі. Що ж, треба змінити цю ситуацію.

DOOM II приніс ще одну зброю (вона була запланована раніше, навіть фігурувала у сурцах першого Думу, "але то таке"). Це був SSG (Super Shotgun). Харчується патронами дробовика, сильніший у 2.5 рази, повільний, але культовий. Саме ця зброя була розрахована на ті одиниці майбутнього переліку трупів, яких ще не було у першій частині гри. Звичайно, що не для всіх, але своє місце вона зайняла.

Багатов ворогів, інша система рівнів (у DooM було 3 (а потім й 4) епізоди по 9 рівнів (8 основних + 1 бонусний)) доповнила картину. Тепер ми мали 32 рівні (30 основних та 2 рівні, базовані на мапах для Wolf3D, які також були заборонені у Німеччині). Кібердемон та Мастермайнд, який здавалися часом чимось велетенським та непереможним тепер дбайливо лягають від наших рук.

Саме друга частина Гри внесла неймовірно важливий внесок в історію геймдеву, продиктувавши свої канони. Звичайно, був і негатив. Гру тоді вважали жорстокою, що вийшло боком у школі Колумбіна (чи Колумбайн, як кому зручніше). Якщо цікаво, можете почитати, є статті по темі, близькій до "Надзвичайних новин", Магнолії ТV та ТСН, а ми спілкуємось про ігри.

Безперечно, цій грі не можна не поставити відмінну оцінку, адже й через 19 років вона не втратила шарму та душі. Саме атмосфера робить гру, а не картинка, спецефекти та сюжет.

Друга частина також започаткувала традиції маппінгу, ще й досі з’являються нові pWAD-и для Думу 2 (IWAD - це "основна мапа", pWAD - користувацькі мапи, яким потрібна основна для проходження). Для pWADи згодом стали офіційними та продавалися на ряду з DooM II, Ultimate DooM (аддон до першого, який додавав 4 епізод та кілька змін до перших трьох), Master Levels for DooM (набір блискучих та цікавих рівнів). Це були DooM 2 Plutonia та DooM 2 Evilution (або DOOM 2: TNT за назвою команди).

На жаль, сучасне покоління не тільки не розуміє цю гру, критикуючи її за "графіку, що ріже око", не усвідомлюючи, що сучасні "фаркраї", "халфлайи" (ага, Гейб тихонько регоче) та інші мают дякувати Кармаку та команді, а ще й не знає її. А таку гру слід перевірити кожному. Але не усілякі нові двигунці, які паклюжать атмосферність, а саме через DOSBox чи альтернативу.

Окремого слова заслуговує фінальний бос: Ікона Гріху та пасхалка у вигляді голови Джона Ромеро (над ним пожартували, а він пожартував у відповідь), що там розташована. Жарт полягав у тому, що побачивши цю "Ікону", ми чуємо щось на зразок повільного речення на незрозумілій мові. Якщо прислухатися, то можна почути "I will lie in bricks at the end of the ambush". Якщо прослухати у зворотньому порядку, то почуємо ключове: "To win the game you must kill me, John Romero". Ось такі справи

Дякую за увагу, любіть старі ігри.