Чергова «пєрєстройка» Арсеналу чи амбіційний проєкт Мікеля Артети?

Після виграшу двох трофеїв за 29 днів, 10 вересня Мікеля Артету офіційно підвищили до посади менеджера футбольного клубу «Арсенал». Для когось ця подія може видатися незначною та прохідною на фоні іншого новинного шуму. Проте, на нашу думку, розширення компетенцій головного тренера гармашів слугує доволі промовистим індикатор змін, що відбуваються у клубі.

У нашій статті ми спробуємо зрозуміти структурні зміни у стані канонірів протягом останнього року, визначити мотиви цієї перебудови та її основні орієнтири.

Для цього, перш за все, ми спробуємо відслідкувати, що відбувалося в ФК «Арсенал» з моменту назначення на його чолі головного тренера Мікеля Артету (19/12/19):

• Пандемія змушує Прем’єр Лігу вийти на карантин;
• У кінці квітня гравці лондонського Арсеналу після розмови із Мікелем Артетою погодилися скоротити заробітню платню на 12,5%;
• За відомостями різних ЗМІ Стен Кроенке вливає близько 150 млн. фунтів в клуб з метою погашення боргу за будівництво стадіону і підтримки фінансової спроможності ФК «Арсенал» в умовах пандемії;
• У червні посаду невиконавчого директора клубу обійняв Тім Льюїс, юрист, який уже тривалий час консультує Стена Кроенке щодо ведення бізнесу у Лондоні;
• 1/9/20 пушкарі виграли Кубок Ліги, що принесе близько 30 млн. фунтів додаткового доходу за виступ у Лізі Європи;
• 5/9/20 керівництво клубу офіційно оголосило про скорочення «55» працівників клубу, до яких входили низка провідних скаутів (Когігао) та рядовий склад;
• 15/8/20 Рауль Санлехі залишив клубу;
• Низка колишніх гравців, які були амбасадорами клубу та працівниками The Legend Tours, були звільнені від своїх обов’язків;
• 22/08/20 Фреді Люнберг залишив пост помічника головного тренера і буде розвивати свою тренерську кар’єру в іншому клубі;
• 28/08/20 на заміну Фредді і тренера воротарів Соул Бібо в клуб прийшли Андреас Джоржсон, Карлос Куеста і Міґель Моліна;
• 29/08/20 пушкарі перемагають у Кубку МакДональдс;
• 1/9/20 «Містер Фраяр» виконавчий директор клубу, який почав свій шлях в Арсеналі ще у 1950 році, залишив свій пості і отримав посаду довічного президента;
• 10/09/20 Мікеля Артету офіційно підвищили до посади менеджера клубу;

P.S. Між усім іншим, Ектор Беллерін стає акціонером першого екологічного клубу в світі «Форест Грін Роверс» і садить дерева при кожній перемозі свого клубу ;) ***

Протягом менш ніж у пів року у лондонському клубі було заміщено декілька посад у раді директорів, було звільнено низку рядових працівника та скорочено скаутську систему. Частина цих скорочень викликана кризою, пов’язаною із пандемією СOVID – 19. Проте, на нашу думку, більшість змін, перерахованих вище, сигналізують про те, що гармаші впорядковують систему управління клубом. І це не дивно, адже як і склад команди, так і структура клубу потребує оптимізації. Недаремно Свен Міслінтат в інтерв’ю Independent висловлювався про цю систему  наступним чином: «Арсенал – це повний хаос, неблагополучний клуб без чіткого курсу».

Першою, дійсно, резонансною подією влітку стало скорочення 55 працівників клубу. Це рішення не лише контрастувало на фоні політики інших великих клубів Туманного Альбіону, але й суперечило домовленості головного тренера клубу з гравцями про скорочення їхніх зарплат. На нашу думку, звільнення «55» було лише опосередковано мотивоване фінансовими втратами клубу. Завдяки звільненню рядових працівників клубу зміг заощадити лише близько двох мільйонів фунтів. У порівнянні із іміджевими втратами, який зазнав Арсенал, це дріб’язковий бонус. Головною метою цього кроку швидше за все була оптимізація скаутської системи (точно не відомо усіх тих, кого було звільнено, проте, очевидно, що серед них декілька провідних скаутів клубу).

Еду і Вінай уже підтвердили, що вони планують активніше співпрацювати із аналітичним відділом клубу (StatDNA) не лише на стадії підготовки до матчів, але й у скаутингу. Тому звільнення голови скаутського відділу Франциса Когігао і декількох інших спеціалістів виглядає логічно.

Іншою важливою серпневою подією в клубі стало звільнення Рауля Санлехі. З першого погляду це стало несподіванкою, адже Рауль вів декілька важливих трансферів канонірів, зокрема курував питанням підписання нового контракту Обамеянга. Проте, і цей крок постає у іншому світлі з врахуванням декількох фактів:

1. у червні на посаду невиконавчого директора клубу було назначено головного юриста Кроенке – Тіма Льюїса; 2. інсайдери клубу стали частіше поширювати інформацію про невдоволення керівництва клубу політикою Санлехі;

З одного боку, звільнення Рауля не було чимось надто необхідним в умовах трансферного вікна і перебудови команди. Його особисті зв’язки допомогли б клубу звільнитися від декількох непотрібних гравців і пришвидшити переговорні процеси з іншими. Проте, з іншого боку, його відставка не могла бути випадковою. Очевидно, що під нею криються якісь вагомі причини. Насправді їх могло бути відразу декілька:

-      сумнівні трансфери. Перед самою відставкою іспанця стали частіше критикувати за трансфери і його зв’язки із окремими агентами. Окремі експерти навіть переймалися тим, що Арсенал може стати агентським клубом і звертали увагу на зростання ролі агента Джурабчана у стані канонірів. Більше того, журналістка Емі Лоуренс навіть припускала, що Санлехі міг мати окремі дивіденди від трансферів гравців;

-       монополізація впливу. Рауль безумовно харизматичний управлінець, проте за словами тих же ж журналістів із The Ahtletic, він намагався збільшити вплив у клубі. Санлехі проводив переговори про трансфери окремих гравців без погодження із іншими селекціонерами і власником клубу (мають на увазі чутки про перехід Коутіньйо).

-      проєкт Артети. На нашу думку, ключовою навіть не третьою причиною відставки Санлехі став сам головний тренер канонірів. Незважаючи на партнерські стосунки між ними, план щодо побудови команди і реалізації нового «проєкту» клубу, про який уже неодноразово згадували не лише Вінай і Еду, але й гравці клубу, вимагав розширення компетенцій Мікеля, що призводило б до конфлікту з харизматичним CEO.

Тому звільнення Рауля Санлехі, з нашої точки зору, викликано в першу чергу зростанням ролі Артети у клубі. Всі інші сюжети, що супроводжували цю подію могли стати для неї приводом, або ж пришвидшити цей процес.

Особливо це стає очевидним після того, як за звільненням іспанця послідувало підвищення Артети до посади менеджера клубу. З цього моменту можна відтерміновувати процес перебудови лондонського Арсеналу і переходу на іншу модель управління клубу. Що за нова система управління клубом?

На зміну системи, що базувалася на розподіленні обов’язків між власником клубу, виконавчим директором та головним тренером (так звана «система комітет»), клуб перейшов на модель схожу на ту, що функціонувала при Венгері. Колишній головний переговорник клубу Дік Лоу називав її найбільш успішною у футболі. На конференції «Somos Futebol 2017» у Бразилії він дефініював таку клубну структуру як «залишкову модель» («the outlier model»), в якій менеджер контролює усі футбольні процеси, що відбуваються у клубі. (найяскравіші її приклади – це тандем Девіда Дейна і Арсена Венгера в Арсеналі та Алекса Фергісона і Девіда Гіла в Манчестері)

(Джерело: https://medium.com/@Tomthegunner/arsenal-sven-structure-and-the-search-for-a-technical-director-2f09fa60e257)

Чим cистема Артети відрізняється від співпраці Дейна і Le Professeure?

Головною відмінністю теперішньої структури клубу від тієї, що функціонувала протягом 1997-2007 рр. є те, що частину обов’язків щодо спортивних процесів головної команди переймає на себе Еду. І це не дивно, адже за період більш як у десять років, спортивні процеси у клубі значно розширилися. І наділення одну особою таким спектром обов’язків негативно впливає на прийняття рішень. Значно ефективніше розподіляти обов’язки між різними менеджерами, з цією метою використовують систему на чолі із СEO, або ж цілий комітет.

Вінай Ванкешман таким чином описав нову систему управління клубом:

«Тепер я виконавчий директор клубу, відповідальний за все, що відбувається на полі, так і за його межами. Я тісно співпрацюю як із керівництовом клубу, так і з його власником. З футбольної точки зору ми маємо три надзвичайні особи – Пер, який керує академією, а також Мікель і Еду, яка разом керують головною командою. Я бачу в них надзвичайну команду. Вони заряджені на перемогу, зорієнтовані на успіх. Клуб для них надзвичайно важливий. Вони – це два капітани клубу, непереможні, який об'єднують близько 500 спільних виступів за клубу. Надзвичайно сильна комбінація».

Які причини повернення до «залишкової моделі» Арсена Венгера?

1.    Після звільнення Рауля Санлехі у клубі не залишилося менеджерів, що приймали рішення про назначення Уная Емері головним тренером. Система, яку очолював іспанський спеціаліст вижила себе. Вона показала наскільки нестабільною вона може бути, коли розвиток клубу залежить від командної роботи декількох осіб. Назначення Уная Емері, декілька сумнівних трансферів і боротьба окремих управлінців у середині цієї системи – усе це посприяло зміні форми управління.

2.   Головною умовою такої зміни була б наявність правильної людини на чолі клубу. Цією людиною став Мікель Артета. Незважаючи на те, що багато хто скептично ставився до назначення колишнього капітана пушкарів коучом клуба, керівництво його власники повірили у молодого тренера і його «проєкт». І це не дивно, адже уже не секрет, що весь клуб у захваті від 38-річного тренера. Саме Артета став ключовою постаттю у переході Вілліана і Габріеля у клуб. Також про це можна буде сказати і щодо Обамеянга, підписання контракту якого повинно буде оголошено найближчим часом. Особливо ця віра підкріплюється тим, що Артета за останній місяць виграв два трофеї для клубу.

A.: Willian why you decide to join the club?

W.: Because Arsenal is one of the biggest club in the world and of the new project with Arteta. I think this club deserve do shine again.

(Цитата із інтерв’ю Вілліана клубу...)

3.   Окрім цього модель «трикутника управління» не підходила власникам клубу і раді директорі. Окрім спрощення системи відповідальностей у клубі, вони піддалися новому тренду в європейському футболі – назначенням головним тренером клубу колишню його легенду. Так було із Гвардіолою і Зіданом.  Кроенке сподівається, що так може бути і з Артетою. (Хоча, ймовірно, власнику клубу не так важливо, що відбувається в Арсеналі). Що чекати від Артети і від нового проєкту Арсеналу?

• Якщо власник Арсеналу і далі не буде інвестувати в клуб, то нічим хорошим цей проєкт не закінчиться (можливо, Артеті вдасться виграти декілька кубків). Клуби із Манчестера, Ліверпуль і Челсі першими зробили перебудову в клубі, тому тактика малих витрат не зможе ефективно скоротити гандикап між Арсеналом і топ-6. Особливо песимістично виглядає майбутнє клубу після того, як @SwissRamble опублікував фінансову звітність клубів АПЛ за останні 5 років.

P.S. Кроенке протягом 5 років НЕ інвестував в клуб жодного фунта.

• Якщо Артета виявиться дійсно генієм і зможе повторити шлях Клоппа в Ліверпулі, Арсенал може стати серйозною силою в Англії. Можливо, клуб буде конкурувати за топ-4. Проте, на нашу думку, це буде ефект короткочасної дії. Дії, яка вичерпає себе після того, як Артети втратить переконливі аргументи не лише для своїх гравців, але й самого себе.
• У гіршому сценарії розвитку подій Арсенал в цьому сезоні більше нікого не підпише, буде боротися за 5-6 місце, а гравці, втративши надію на титули, будуть відсижувати свої багатомільйонні контракти (ми на це не сподіваємося і закликаємо всіх спати спокійно!).