П'ять топ-книг від Гільєрмо п'ять-десять

Кілька класичних творів світової літератури.

Я не є фанатом сучасної літератури, автобіографічних та тренінгових книг: душою мене тягне лише до класики художньої літератури. Прочитав книг за свої 20 років життя немало, та виділю п'ять творів, які найбільше мені припали до душі. Не буду спойлерити зміст кожної книги, а просто опишу свої враження, аби вам самим було цікаво її прочитати. Це не топ, адже найкращу з них обрати ви можете самі. Аби було цікавіше, я додав до тексту кадри з екранізацій цих творів.

"Граф Монте-Крісто", Александр Дюма

Цю книгу я поставив першою, адже якраз перечитую її саме зараз. Вперше я прочитав її на початку 2018 року, коли мені подарували її на Новий Рік, і, скажу відверто, мене вразила ця гостросюжетна політична гра середини XIX століття, що розгорталася в центрі Парижа. Звичайно, чи не найбільш легендарної помсти в історії літератури могло не трапитися без кількох випадкових збігів, але це ж Дюма: везінню його головних героїв може позаздрити навіть Гаррі Поттер. Головне питання, що мене цікавить: невже тодішня французька знать складалася з настільки дурних людей, які не могли зрозуміти, що граф Монте-Крісто, абат Бузоні та лорд Вілмор - це одна й та сама людина, ще й давно їм знайома?

"Три мушкетери" та продовження, Александр Дюма

Інший твір відомого французького письменника я теж вирішив згадати. Дуже давно я дивився той самий радянський фільм із Боярським та купою пісень, які режисери втулили куди тільки можна. Прочитавши півтора року тому оригінальний твір, я здивувався, наскільки його сюжет відрізняється від радянської екранізації. Мені дуже сподобалися ці перипетії в житті найближчого оточення французького короля Людовіка XIII та кардинала Рішельє, тож я взявся прочитати продовження з назвою "Двадцять років потому". Мене воно захопило не настільки, адже там куди більше часу присвячено саме політиці, але головні герої залишилися такими ж жвавими солдатами та відмінними стратегами навіть у свої сорок з гаком років, провівши ці самі минулі двадцять років у страшенній нудьзі. Третю частину - "Десять років потому" - я, щоправда, ще не прочитав.

"Гаррі Поттер та..." (7 книг), Джоан Роулінґ

Я не стомлююся перечитувати цю легендарну франшизу в шедевральному українському перекладі: скажу чесно, що з кожним новим разом я все більше розчаровуюся в екранізаціях цих романів, які здебільшого поставили на перший план стосунки між головними героями, заповнюючи хронометраж непотрібними танцями, геть забувши про вкрай цікавий навчальний процес у Гоґвортсі та квідич, який був чи не сенсом життя для Гаррі, що особливо відчутно в суворих реаліях п'ятої частини. Тож, якщо ви досі не прочитали жодної книжки про хлопчика-чарівника, задовольнившись фільмами від Warner Brothers, раджу вам негайно це зробити (невеличкий спойлер все-таки буде: кадру вище в книгах немає). Як закінчите, "Методи раціонального мишлення" від Елієзера Юдковського також прочитайте: в цій книзі мені найбільше сподобався саме контраст між нею та канонічними творами.

"Три товариші", Еріх-Марія Ремарк

Медицина не була безкоштовною навіть у кризовій Німеччині середини 20-х років минулого століття: ця книга якраз описує, як бойові побратими й без того важко жили у суворих міжвоєнних реаліях, шукаючи розради лише в спільних захопленнях автомобілями та алкоголем, поки не додалися колосальні проблеми зі здоров'ям у коханої дівчини головного героя. Цей роман чудово висвітлює те, що друзі ніколи не кинуть одне одного, а заради коханої чоловік готовий на все.

"Звіяні вітром", Марґарет Мітчел та продовження "Скарлет", Александра Ріплі

Скарлет О'Гара була феміністкою ще до того, як це стало мейнстримом та ще тоді, поки це поняття не втратило своє оригінальне визначення. Виживання в умовах облоги та подальшої програної війни з вантажем двох сімей на плечах, вміння пристосуватися до будь-яких умов навіть наперекір своїм принципам та усталеним правилам тогочасного американського суспільства: роман про незламну (не в останню чергу завдяки ірландському походженню) дівчину отримав свого часу чимало премій та породив одну з найбільш визначних для історії кінематографу екранізацій. Продовження роману можна не вважати канонічним, адже воно було написане вже після смерті авторки оригінального твору, та все ж його теж цікаво прочитати, особливо якщо вас цікавить історія національно-визвольної боротьби в Ірландії.

Які книги з цього переліку ви вже прочитали? Чекаю на ваші коментарі!