Богдан Матулкін: «Львів - це місто, де ти завжди будеш своїм»

Молодой, умный, скромный приоткрывает некоторые свои взгляды на жизнь в большой беседе со мной.

- Здравствуй, Богдан. Мне интересно прочитать 15 твоих качеств.

- Привiт! П'ятнадцять? Ох, завдання більш ніж складне. Себе не так вже і легко оцінити, значно краще це бачиться збоку. Проте, спробую. Мої якості: відповідальність, хитрість, пунктуальність, душевність, відкритість у спілкуванні з іншими, в міру потрібна лінивість, комунікабельність, "фартовість", старанність, спрямованість на успіх, іронічність. Тут 11-ть, до 15-ти не осилив. Мені здається, що в цих одинадцяти якостях - увесь "Я". Можливо, головна риса це те, що я прагну завжди завершити свою справу - незважаючи на те, скільки часу та зусиль я на неї витратив.

- Так не пойдет. Не мужчина?

- Взяв на понт) ну що ж, доб'ємо. Ще 4 - щирість, прагматичність, консервативність та амбіційність. 

Як то кажуть - "Куля в лоб, так куля в лоб"

- Стоп. Где любовь к спорту?

- Можна звісно пожартувати, що любов до спорту стоїть над усім цим, але я не вважаю це своєю якістю. Це захоплення, це частина мого життя, а не мого характеру. Хоча, дійсно, вона має вагомий вплив на формування мене як особистості)

- А любовь к Украине?

- Патріотизм - це вроджене. Вроджене без винятку у всіх. І звісно, що я з гордістю можу сказати, що я люблю Україну - люблю кожен клаптик землі, кожну людину, яка поважає нашу державу. Проте нашу країну - як державний апарат- любити складно. Тому я і пов'язую патріотизм не з банальним символізмом, коли люди одягають вишиванки і, співаючи гімн, говорять, що вони люблять свою державу. Значно важливіше любити Україну і при цьому думати, що для її розвитку ти можеш зробити.

- В чем сила Украины?

- Буду банальним - сила України виключно в її народі. Проте, люди є різні і тому сила може і згаснути. Або їй "допоможуть" це зробити.

- Мне интересно спросить как события на "Майдане" повлияли на твою жизнь? Обе части. 

- Якщо говорити про "Помаранчеву революцію" - то для мене вона згадується як помпезна атракція. Я був ще зовсім малим (11 років) і не міг, звісно, повністю відчути суть тогочасних подій. Хоч, як і усі, цілодобово тримав руку на пульсі ситуацій в Києві.

"Революцію гідності" ми пройшли всі разом. На жаль, чи можливо на щастя, я не є радикалом. Активної участі в революційних подіях не приймав, але знову ж таки вболівав всім серцем за людей, які ризикуючи життям відстоювали свої цінності.

Як Майдани вплинули на мене? Важко сказати. Особисто я значних змін не відчув, але це пояснюю виключно своїм характером. З практичної точки зору - то можу навести приклад з студентського життя. На 4 курсі мали іспит, де важливою частиною був усний модуль в лектора. Про нього ходили і ходять різні чутки стосовно його корупційної діяльності. Ну от наш курс добився права здати модуль у вигляді тестів - ми банально перестали боятись відстоювати свої права!

- Ты готов сейчас пойти в армию?

- Я переконаний, що армія повинна формуватись на добровольчих засадах. Стосовно себе,то я знаю, що армія - це не моє і я великої користі, будучи солдатом. країні не принесу. Проте, у випадку повної мобілізації піду. Кровний обов'язок кожного - захищати Батьківщину!

- Тебе кто ближе? Порошенко, Турчинов или Яценюк?

- Про кожного з вищезгаданих політичних діячів можна навести величезну кількість компромату, тому говорити, що хтось ближчий не варто. З практичної точки зору можу тільки відзначити, що система "Порошенко-президент; Яценюк-прем'єр; Турчинов-голова РНБО" в теорії виглядає непогано. Та на практиці поки що виходить діаметрально протилежно. Мені близькі ті, які люблять свій народ. Тут і додавати нічого.

- Почему Турчинов не стал президентом?

- Ну чого ж, Президентом він був :) щоправда, виконуючим обов'язки Гаранта. Чому не став? А хіба це так важливо? Президент на сьогодні має важелів впливу на розвиток держави менше, ніж той же прем'єр-міністр. Турчинов став еталоном роботи спікера - ось там його місце. Президент ж, як на мене, має виконувати зовнішньополітичну місію - вести переговори з главами інших держав і тому подібне. Тим паче, коли питання України є найбільщ актуальним. Президент в першу чергу має стати дипломатом. А Турчинов на таку роль аж ніяк не підходить.

- Яценюк - настоящий дипломат. Удивил.

- Яценюк майстер "гри слів", недаремно він в свій час був головою МЗС (як і Порошенко). Та дивідендів це не приносить. Країна чекає реформ від нього, а в нього лише слова, що це наш останній шанс. З такими темпами шансом ми скористатись не зможемо.

- Богдан, кто для тебя "Беркут": герои или предатели?

- Відповідь на це питання викличе срач на "Трибуні", очікується холівар. Я вважаю "Беркут" просто інструментом виконання рішень зверху. Якщо я вважаю Януковича злочинцем - то мою думку про "Беркут" можете вивести самі

- Ты боишься "срача"?

- Навпаки, я люблю відстоювати свою позицію. Тим більше, що я не "вишивата" і можу аргументовано це робити)

- С момента переворота, прошел год. В каком аспекте жизни произошли перемены к лучшему?

- Люди стали міцніші духом, але водночас поступово стають злішими та байдужішими до чужих проблем. Можливо я і помилюсь, але скажу, що війна робить нас гіршими - тоді як кажуть, що народ єднається, розвивається в кращу сторону тощо.

- Давай немного пофантазируем. Что было бы, если Яценюка назначили... министром спорта?

- Амбіції в нього такі, що міністром спорту він б не став, більш ніж переконаний. Ну, а все-таки, якщо б став міністром спорту, то розвивав б біатлон та стрілецький спорт. Як то кажуть - "Куля в лоб, так куля в лоб"

- А футбол, а теннис, а плавание?

- Спорт - це іграшка в руках багатого населення. На сьогодні шансів докорінно змінити спорт (футбол, теніс, плавання) є багато - але ці зміни скоріш за все будуть не в кращу сторону - у країни банально нема грошей. І тут вже ніякий Яценюк не поможе.

- Петр Порошенко - очень богатый человек?

- Навіть не обговорюється) у нас всі, хто мають доступ до держвлади можуть вважати себе багатими. Щоправда, багатство не лише грошима вимірюється - подекуди внутрішній світ є важливішим фактором багатства.

- Луганск или Донецк?

- Тимощенко или Яценюк?

- Юлю терпіти не можу, тому виберу проект Госдепа)

- Мирон Маркевич или Михаил Фоменко?

- "Бардак" Обамы или "Ангел" Меркель?

- Не буду цитувати класика (мова про Бредора, якщо комусь цікаво). Ну виберу Меркель, не люблю я США чомусь)

- Лучший район Киева?

- Не візьмусь судити, який район кращий. Я львів'янин і готовий оцінювати своє місто, а в Києві я був виключно у центральному ареалі. Ну і трішки покатався на околиці. Тому, хай про це скажуть кияни. Скажу тільки, що Київ я люблю, а особливо Софіївську площу. Це місце, де дійсно відчувається історія, де її можна відчути в повітрі.

- Богдан, а расскажи в трех словах про Львов.

- Львів - це справді душа України. Дещо мейнстрімна, але все така ж неповторна душа. Львів - це місто, де ти завжди будеш своїм. Гасло нашого міста - "Львів відкритий для світу", це дійсно не такі вже й пусті слова і хотілось, щоб світ був більш відкритий для Львова та львів'ян)

А щодо львівських дівчат - то тут і говорити нічого, вони прекрасні. Фото балувати читачів не буду - якщо хочуть то приїдуть і переконаються!)

- Пришло время домашнего задания...

- Я, як істинний студент, його ще не зробив, але зараз цим і займусь)

А - артистизм. Український футбол багатий на такі кадри)

Б - "Борисфен". Як символ поступового зникнення футболу в Україні.

В - вірність!

Г - галас. Надоїло чути усі позафутбольні речі.

Ґ - ґазда. Футбольний господарник від Бога)

Д - "Динамо" Київ. Ось це моє "Динамо" :)

- Твое Жени Цюкало?

- "Динамо" кінця 90-х - це моє "Динамо" теж, як і всієї футбольної України)

Е - емоції

Є - єхидність

Ж - жаль. Радий, що у Львові було дві команди)

З - захцянка. Український футбол - це, по суті, захцянка двох людей)

І - ідол. Для багатьох ним був Шевченко

Ї та Й - їжак, йорж. А колись і відвертий йолоп - Женя Хачеріді

К - космос і "Карпати", звісно)

Л - легіонер

М - могутність.

Н - нефарт

О - опорники :)

П - перспектива, вічна перспектива :)

Р - Ринат. Всё будет ReNuts

С - стабільність)

Т- "Таврія"

У - успіх :)

Ф - "функціонери"

Х - Харків!

Ц - цьоміки :)

Ч - "Чорноморець"!

Ш - Ш... арбітраж :)

Щ - щирість)

Ю - юність)

Я - Яшкін)

- Богдан, расскажи про 20 августа 2013 года. Как прошел день?

- Ще б я пам'ятав, що тоді було) очевидно, що я насолоджувався останніми днями студентських канікул. Сто відсотків, що зранку разом з друзями пішли на спортивний майданчик, де годинки дві грали в футбол. Стосовно того, що я ще тоді робив - то моя пам'ять ніяк не може відтворити жодних інших подій) Можливо, в той же день, я прогулявся по історичному центру Львова.

Користуючись моментом - усіх запрошую до княжого міста!

Цікавіше будувати сім'ю з людиною, яку кохаєш, а професія - це другорядне))

- А если напрячь память?

- Ну а якщо напрягти пам'ять - то це був буденний день - прокинувся, вмився, душ, сніданок, футбол-футбол, прогулянка, львівське пиво, прогулянка, спілкування, ще по пиву і серія матчів "Fifa 11")

- Память "дедечья", понятно. На что обменяем мою подсказку?

- На футболку з портретом Бандери звісно) до Маріуполя вона потрапила - то і до Москви дійде!

- Договорились! В этот день ты стал полноправным сайта. Я делая беседы с блогерами, этот вопрос для пользователей сайта Tribuna.com не задавал. Но тебя спрошу. Назови четырех пользователей сайта, с кем ты с удовольствием ждешь беседы.

- Хехе.)) Оскільки я часто спілкуюсь з учасниками львівського "Трибуналу", то я б не хотів, щоб інтерв'ю ти брав з ними, бо мені буде нецікаво). Тому, я був б не проти, якби ти взяв інтерв'ю в Івана Синєпалова () та у . А з дівчат - обов'язково в Катерини () та в (там точно буде цікаво). А загалом - чим більше інтерв'ю та різноманітного спілкування з користувачами - там краще для всіх!

- Как думаешь, они прочтут твои слова?

- Половина з вищезазначених - прочитають) Іван - не гарантую, оскільки він живе в Маріуполі і є активним громадським діячем там. Але я йому пораджу прочитати)

- А про девушек расскажи поподробнее. Ну пожалуйста...

- Ну дівчат на Трибуні не так вже і багато) Катерина - це вже перевірений боєць, наша суперзірка з Макіївки. На жаль ,ситуація там не зовсім позитивна, але вона ніколи не виступала проти України, за що їй величезний респект зі Львова. Ну а Марія - постать на Трибуні неоднозначна, як на мене. Колеги по пиву збрехати не дадуть. Тим більше, що вона вчиться на журналіста в Польщі, що є дуже цікавим для інтерв'ю. З таких критеріїв я і обрав дівчат)

- Что тебя раздражает в девушках чаще всего?

- Я така людина, що мене вивести з себе дуже важко. А дратує - ну напевно як і багатьох - мінливість характеру, шаблонні фрази типу "ой всё". Це не смертельно, але деколи дійсно діє на нерви. Але дівчат любимо і цінуємо)

- Ты готов для девушки сделать все?

- На суїцид і вбивство не піду. Якщо це вважати слабохарактерністю - то вважайте). Зірку з неба дістати готовий)

- А свадьбу готов сыграть?

- От дістану зірку з неба, побачу, що жити без тієї єдиної не зможу - чому б і не зіграти весілля? Але водночас треба розуміти, що на тобі тримається майбутня сім'я і працювати заради неї як віл)

- С кем интереснее строить семью: с действующей спортсменкой или девушкой пишущей про спорт?

- Ох, ну це питання, яке не найде точної відповіді) Умовно, я б теж не проти писати про спорт, тому не хотів, що моя дружина теж займалась журналістською діяльністю. Про дружина-професійна спортсменка - це теж ряд недоліків: постійні збори/, виступи і так далі. Так почуття можуть поступово згаснути. А може і навпаки :) Тому, це залежить вже від людей. Цікавіше будувати сім'ю з людиною, яку кохаєш, а професія - це другорядне)

- Что тебе не хватает на

- Української мови ;) а загалом - сайт прекрасний. Оптимальне поєднання з методами соціальних мереж дає змогу відчути себе постійно в хорошій компанії. Ну і людей не вистачає, хочеться більше знайомств, текстів, матеріалів!)

Цей сайт знайшов мене) я був блогером інших сайтів, але там було обмаль спілкування

- Больше новых людей говоришь? Зачем?

- Завжди хочеться бачити нові обличчя і відкривати щось нове для себе. Як на мене - це одна з причин, чому ми працюємо, живемо. Ну кому хочеться кожен день робити рутинну роботу? От і з людьми так само - 20,30,50-ть їх - а з часом все менше нового вони можуть дати у соціокультурному аспекті, тобі хочеться побачити нові враження, думки. Але є люди, які ніколи не набриднуть і на Tribuna.com їх переважна більшість)

- Мне наша беседа, чтобы тебя получше узнать. А у тебя в чем мотивация?

- От і в мене це одна з причин. Поближче пізнати людину, побачити, чим вона живе ,як вона живе, які в неї настрої і погляди. Можливо, це пов'язано і з тим, що я історик - а історик і вивчення людини - нерозривні речі.

- Любимый автор?

- Артем Франков!

- На Трибуне?

- Виберу Болотнікова. Цікаво читається. Та загалом, всі матеріали редакторів - на тверду пятерку!

- Зачем ты нашел этот сайт?

- Трибуну? Цей сайт знайшов мене) я був блогером інших сайтів, але там було обмаль спілкування. А тут під руку попалась трибуна-так і розпочалась співпраця)

- Вот как так можно? Любить Федерера и поддерживать Стаховского?

- Спокійно. Сам таким є. Фанат "Манчестер Юнайтед", а підтримую "Карпати" і "Шахтар". Це ж взагалі нонсенс. Я допускаю любов до однієї команди/спортсмена з рідної країни та одного з світовим ім'ям. Важко в Україні говорити про концепцію "support your local team" - ментальність не та)

- Сам фанат МЮ а симпатизируешь "Ливерпулю", я так понимаю, в лице Влада.

- Одне іншому не заважає) в мене є два клуби, які просто не можу терпіти - "Ліверпуль" та "Ювентус". Ну банально не подобаються і все. А на рахунок, чи симпатизую Ліверпулю в особі Влада - симпатизую Владу як учаснику команди 7-40 (знаменитий "34-38"), як ідеологу та головному арбітру турніру "Битва поглядів". А клуб тут без різниці)

- Богдан, я хочу получить от тебя "Антисимволическую" сборную МЮ составленную исключительно из легионеров.

- Будь-ласка.

- Твои 14 главных советов блогерам?

- 14 порад професійного блогера:

• Бути в тренді усіх подій;
• Завжди чітко визначати, що саме зараз цікавить аудиторію;
• Бути підписаним на футбольних знаменитостей та журналістів, щоб першим дізнаватись потрібну інфу;
• Не бути позбавленим почуття гумору;
• Старатись розбавляти текст різними гіфками та відео - інакше людям швидко набридне;
• Старатись відвідувати неофіційні спортивні заходи;
• Блогеру без читачів нікуди - тому вести активну соціальну діяльність на сайті;
• Брати участь у всіх різноманітних конкурсах
• Сформувати коло осіб, які будуть допомагати у здійсненні планів на сайті
• Не зациклюватись на індивідуальних блогах - колективні блоги охоплюють більшу аудиторію, що дасть змогу яскравіше про себе заявити
• Бути адекватним - чим не головна тут порада
• Звертатись з питаннями, проблемами і пропозиціями до редакції;
• Пробуйте будувати тематичні блоги - гніть свою лінію!
• Любіть свою справу!!!

- Расскажи про свой блог.

- Стосовно свого блогу - то мій не є чимось новаторським на Трибуні на даний момент. Щоправда, блог "Думки від себе" розпочинався як частина проекту "ЄвроНезалежність" - досвідчені блогери знають, що це за проект був і є) Себе я картаю, що проект про виступи українських команд (окрім ТОП-клубів) в єврокубках ніяк не можу завершити фінальним акордом - випуском електронної книги.

- Спасибо за большую беседу. Поздравляю с праздниками. Пожелаю спокойствия, здоровья и благополучия!

- Дякую! Всіх благ і тобі. Успіхів!

Читачам ж я бажаю яскравих свят, щоб усі незгоди та тривоги залишились в році минулому. Щоб ми дійсно відчули, що це таке - жити без переживань та втрат. Хочеться також побажати усім активним та неактивним користувачам сайту самовдосконалюватись, писати все більше і більше якісних текстів. Це потрібно всім! Ще раз з святами і хай все у Вас буде гаразд! З наступаючими!