Не встав перед Януковичем і показав синьо-жовті щитки у Москві. 5 культових історій про Хачеріді
Схоже, Женя вже завершив кар'єру.
Євгену Хачеріді 28 липня виповнилося 35 років. Український захисник перебуває без клубу ще з початку 2021-го.
«Я вже все. Мабуть, все», - нещодавно відповів Женя на питання журналіста «Профутбол Digital» про варіанти продовження кар’єри.
Звучить, наче прощання з великим футболом. Колишній агент Хачеріді Олександр Панков теж це підтверджує.
«Чи буде він ще грати у футбол? Думаю, що, напевно, вже ні. Він – хороший хлопець, ми з ним добре попрацювали один рік. Але, я вважаю, що він просто не захотів продовжувати кар'єру ветераном.
Я знаю, що Хачеріді після Бреста хотів львівський «Рух». Були розмови, вони спілкувалися, але Євген не захотів», – розповів Панков «Брутальному футболу».
Зараз гарна нагода згадати хітові історії за участі Хачеріді, яких не бракувало в кар’єрі українця.
Не встав перед Януковичем
Повернемось у 2013 рік. Ви точно маєте пам’ятати цю перемогу збірної України над Францію (2:0) на «Олімпійському». Ми з французами змагалися за право зіграти на ЧС-2014 у раунді плей-оф і перша зустріч була за нами.
Після матчу тодішній президент України Віктор Янукович, який вже наступного року втік у Ростов і зараз визнаний винним у державній зраді, зайшов у роздягальню до футболістів.
«У напруженій боротьбі ви продемонстрували високий професіоналізм, довели свою майстерність та виправдали надії мільйонів уболівальників», - сказав президент.
Хачеріді став єдиним гравцем збірної України, який не піднявся перед Януковичем, а подав руку гаранту сидячи.
«Там усі вставали, тиснули йому руку, навіть ті, хто був у рушнику. А Хачеріді не вставав - тільки сидячи підняв руку. Потім усі сміялися. Чи здивувався Янукович, що Женя його проігнорував? Ні, у нього паніка була. Він же тоді застряг у кріслі, не міг підвестися, коли Зозуля пенальті заробив.
Він коли зайшов, то більшість була вже в душі. Він пройшовся по колу, потиснув руки, привітав, особливо ні з ким не говорив і пішов у своїх справах», – сказав Федецький в ефірі Youtube-каналу «Sport Arena».
Тоді навіть ходили відверті фейки, що Хачеріді можуть виключити зі збірної за неповагу до президента. А коли у матчі-відповіді в Парижі команда поступилася Франції і не вийшла на ЧС-2014, то в мережі завірусився анекдот.
«Євген Хачеріді пояснив причину поразки збірної України з футболу у Франції: «Хлопці дуже не хотіли, щоб до роздягальні знову заходив Янукович».
Показав фак Тайсону
З «Динамо» Хачеріді тричі став чемпіоном України і двічі виграв Кубок.
У сезоні-2014/15 кияни з 10-очковим відривом над «Шахтарем» взяли золоті медалі. Але градус напруги в Класичному завжди був високий.
У Львові тоді команди зіграли внічию (0:0), але без емоцій на полі не обійшлося. Хачеріді встиг посваритися з Тайсоном по дорозі в роздягальню – захисник показав бразильцеві середній палець. Шовковський намагався заспокоїти одноклубника, але жест з факом все одно потрапив у трансляцію і став предметом обговорення в студії «ПроФутболу».
Що цікаво – двічі ходили розмови про перехід Хачеріді в «Шахтар». Писали, що гірники були готові викласти за футболіста 15 мільйонів євро. Проте керівництво «Динамо» на подібну угоду не пішло, а Євген зізнався, що розглядав такий варіант продовження кар’єри.
Вдруге про можливий перехід українця до «Шахтаря» в пресі заговорили наприкінці 2017-го. Гірники начебто хотіли отримати досвідченого футболіста на правах вільного агента, але продовження історія не отримала.
«Шахтар»? Складно сказати. Спочатку загорівся, потім пройшов час, і вирішив, що ні. Слава Богу, що все так закінчилося. Я не хочу обманювати, говорю так, як є. Тоді у 2013 році переговори були щодня. І Даріо намагався.
Хоча добре, що все так закінчилося, що я залишився в «Динамо» і підписав новий контракт. Я не шкодую. Для мене «Динамо» - номер один однозначно», - сказав Хачеріді в інтерв'ю FootballHub.
Алієв називав Хачеріді «дятлом», а Шовковський надавав лящів
У Хачеріді завжди були особливі стосунки з арбітрами. У нього загострене почуття справедливості. Коли рефері, на його думку діяли упереджено, то Женя йшов з ними на розбірки.
Один з найбільш скандальних матчів захисника відбувся в Києві проти «Маккабі» в Лізі Європи (3:3). Хачеріді вилучили за неспортивну поведінку. Гравець «Маккабі» збив Гармаша у центрі поля, зав'язалася сутичка, під час якої Женя схопив капітана гостей за шию.
На цьому історія не закінчилась. Олександр Алієв не підбирав слів, коли говорив про одноклубника. Хоча Хачеріді саме за нього і заступився.
«Вибачте, але цьому «дятлу» вже марно щось говорити. Весь час біжить до суддів щось доводити - це неправильно. Ми йому постійно говоримо, але він не розуміє. Думає, якщо він у «Динамо» грає, то виходить, що вже всього досяг», - заявив Алієв відразу після гри.
Але згодом Олександр пояснив, що сказав про «дятла» на емоціях. Тоді Хачеріді дісталося чимало хейту не тільки від фанатів і преси, але і від власного клубу.
Ігор Суркіс сказав, що оштрафує гравця на кругленьку суму, а Шовковський навіть застосував фізичну силу.
«Після першого тайму Хачеріді отримав червону. Зайшов у роздягальню, а там усередині Ігор Суркіс каже Жені: «Так тобі і треба». А Шовковський дав разок по голові Хачеріді. І я побачив, що Женя плаче. Але це емоції. Але й червона картка була дуже тупа. Вважаю, що Суркіс правильно сказав, а Шовковський правильно зробив. Футболіст не повинен так чинити», - розповів про ті події македонський легіонер Горан Попов.
Згодом сам Женя в інтерв’ю виклав своє бачення ситуації.
«Мене вилучили з «Маккабі», коли я за Алієва заступився. В результаті я отримав за все, потім ще й Алієв сказав погані слова в інтерв'ю. Шовковський зайшов, можна сказати, лящів дав. Вважаю, що це ненормально. А що, нормально підходити та бити людину?
Я не забув. Все, що мені кажуть, я не забуваю. Я прочитав, у мене відклалося в голові. Можу так само відповісти людині в інтерв'ю - тому ж Хацкевичу, Шовковському. Але буду розумнішим - не хочу кривдити когось. Хоча можу багато чого сказати», – сказав Хачеріді в розмові з FootballHub.
А коли Женя грав у Білорусі за «Динамо» Брест, то потрапив у скандал в матчі з «Вітебськом». Арбітр вилучив футболіста за удар суперника в ногу і призначив пенальті у ворота його команди. «Прессбол» писав, що після гри українець ще спробував ударити арбітра в підтрибунному приміщенні.
Показав синьо-жовті щитки фанатам «Спартака» в Москві
Хачеріді відіграв сезон за грецький ПАОК – став чемпіоном і володарем Кубка Греції. А ще запам’ятався тим, що у матчі кваліфікації Ліги чемпіонів проти «Спартака» у Москві показав місцевим фанатам синьо-жовті щитки. Це трапилося у 2018 році.
Після фінального свистка футболісти ПАОК пішли дякувати своїм фанатам за підтримку. Російські вболівальники почали щось до них вигукувати. Тоді Хачеріді спустив гетри та показав їм щитки з прапором України.
«Я зробив це не просто так. Коли ми після матчу йшли до наших уболівальників, то із сектору «Спартака» почали тикати пальцями, руками, казати: «Іди сюди». Я ж російську знаю і розумію, що вони кажуть.
Я знав, що руки та пальці мені показувати не можна, бо невідомо, що потім буде. Ось я показав щитки. На цьому все закінчилося.
Щоправда, потім були проблеми із президентом ПАОК. Не те щоб проблеми просто його син зателефонував Вадиму Шаблію і казав, що так не можна, адже його батько росіянин, а я, мовляв, показуючи таке, виявляю неповагу.
Я пояснив Вадиму, що це не неповага, а мене спровокували. Я нічого такого не зробив, а просто показав, що я українець і люблю Україну», – сказав Хачеріді програмі «ПроФутбол».
А москвичі тоді вилетіли з турніру від ПАОКа і залишились без Ліги чемпіонів.
Має грецьке походження, його виховувала бабуся
Женя народився в Мелітополі у сім’я українки та етнічного грека. Але виховувала його бабуся, адже батьки рано розлучилися.
«Мама Аня - моя донька - поїхала до Франції на заробітки і так там залишилася. Познайомилась із французом і вони почали жити разом. Він кілька разів уже до нас приїжджав. Коли Женя став на ноги, забезпечив житлом і батька, і свого дядька – мого сина, зробив ремонт, а тепер облаштовує свою квартиру у Києві. Так що допомагає і мені, і татові, і мамі, незважаючи на те, що вони в розлученні. І весь час каже, щоб я не збирала гроші», - розповідала бабуся футболіста ще у 2012 році.
Раїса Іванівна зізналася, що внук емоційний, але дуже добрий. В дитинстві сам записався у футбольну секцію. В «Динамо» потрапив через місцевий «Олком», запорізький «Металург» і «Волинь» Кварцяного. На 70 років бабусі подарував їй 103 рози.
Футболіста часто запитували про його походження та заглибленість в грецьку культуру, але він завжди підкреслював, що українець.
«Я не настільки грек. Може, тато знає щось більше за мене. Але під час Євро-2004, який виграли греки, я весь турнір за них вболівав. Як виявилося, не дарма.
Грецької мови не знаю і взагалі вважаю себе стовідсотковим українцем. Хоча партнери по збірній дотримуються іншої думки. Коли нашим суперником стала збірна Греції, то почали підколювати, мовляв, я засланий козачок. Ну, я з нормальним почуттям гумору і на жарти не ображаюся», - говорив Женя.
Збірна України не змогла пройти Грецію у стиках на ЧС-2010, а ті матчі запам’яталися сльозами Шевченка на «Донбас Арені» та шоком вболівальників від такого прикрого вильоту. Хачеріді зіграв тоді у двох матчах і чи не вперше побував на історичній батьківщині свого батька.
Вже згодом був перехід в ПАОК та грецький чемпіонат.
«Я народився в Україні, ніякий я не грек. Просто у мене прізвище схоже на грецьке, я всього кілька слів знаю їхньою мовою. Вони там думають, що я грек, називають мене «Качі».
Погано для чемпіонату, що я не маю грецького паспорта. Через ліміт іноді не потрапляю в заявку. Пропонують мені громадянство, але навіщо воно мені потрібне. Не знаю, що буде взимку, але якщо і далі так мало гратиму, то навіщо мені там залишатися?» - говорив футболіст про свою адаптацію в Греції.
Зараз його рідний Мелітополь знаходить під окупацією росіян. В місті залишились бабуся і батько футболіста.
«Росіяни — не люди, будь-кого запитаєте, - сказав Хачеріді в інтерв'ю «Профутбол Digital». — Хто їх може любити після того, що вони творять? Це на все життя залишиться.
Так, мій рідний Мелітополь в окупації. Дякувати Богу, там нічого такого немає. Тільки ось людям нема де працювати, ціни піднялися. Нічого хорошого, поки там окупанти. У мене бабуся та батько там - зв'язку з ними немає. Сестра приїде з Криму, зробить їм картки, щоб був зв'язок».
