«У важкі часи потрібно допомагати, а не їхати геть». Легіонери, які не злякались війни та повернулися до УПЛ
Три історії сміливців.
Три історії сміливців.
На український футбол чекає величезний виклик – провести новий сезон УПЛ в умовах воєнного часу.
Почати грати планують 20 серпня – у тилових містах, без вболівальників і з зупинками, якщо лунатиме сигнал тривоги. Загалом, наступний чемпіонат – це поки загадка з багатьма невідомими. Втім, команди вже розпочали підготовку, і футбол в Україні буде.
Екстремальні умови не злякали кількох сміливих іноземців. І на полі ми побачимо не тільки українських гравців, але й легіонерів зі Словенії, Бразилії і навіть Канади.
Остаточно ще не відомо скільки всього в УПЛ гратиме футболістів з іноземними паспортами. Поки розповідаємо історії трьох легіонерів, які вже в Україні слухають сигнали тривоги разом з нами.
«Словенія підтримує український народ. Я дуже цим пишаюся»
15 лютого «Минай» оголосив про підписання контракту зі словенським легіонером Ловро Грайфонером.
«Я дуже щасливий приєднатися до футбольного клубу «Минай» та української прем’єр-ліги. Не можу дочекатися, коли розпочнеться сезон і дати вболівальникам «Минаю» та жителям Ужгорода привід пишатися командою. Вперед «Минай», – написав цього ж дня 22-річний футболіст у своєму інстаграмі.
Ловро не встиг дебютувати за свій новий клуб – почалося повномашстабне вторнення Росії. 24 червня футболіст написав: «Скоро повернусь до роботи». І додав прапор України та емодзі лисиці – символ «Минаю».
«Хоробрі чоловіки зараз на фронті рятують Україну, а моя робота – всього лише грати у футбол, – каже Грайфонер Tribuna.com. – Я був з командою лише десь три тижні до війни, але встиг відчути себе, як вдома. У мене з’явилися друзі. Зараз дуже щасливий знову бути тут. Я чекав на повернення в Україну і не розглядав інших варіантів.
Постараюсь трохи розважити людей і щось виграти з «Минаєм». Тренер і спортивний директор дали мені впевненість і поділилися планами на майбутнє. Хочу відплатити їм взаємністю, потішити вболівальників та жителів Ужгорода хорошими результатами, а всіх українців зробити трохи щасливішими на 90 хвилин матчу».
Ловро належить до тієї категорії людей, які швидко адаптовуються, і легко йдуть на контакт.
«Дістався до Ужгорода машиною – це лише 6 годин у дорозі з мого міста. Перехід кордону теж відбувся швидко завдяки паперам, які мені надав клуб. Я вже винайняв житло і провів тренування з командою. Зараз починаю звикати до життя в Ужгороді».
Грайфонер приїхав з батьком, але зараз він залишився в Україні сам.
«Ще близько місяць тому я і мій агент знали, що я повернусь в Україну. Але нічого не говорив своїм батькам та дівчині – все тримав у секреті. Коли вони дізналися, то перша реакція була: «Тобі справді треба туди їхати?», «Можливо, є якась інший варіант?» і бла-бла-бла.
Я пояснив ситуацію – і вони прийняли моє рішення. Але з питань безпеки сім’я не поїхала зі мною в Україну – лише батько, щоб допомогти мені влаштуватись. Він вже поїхав додому. Я тут сам, але кожного дня на зв’язку з ними».
Словенці чудово нас розуміють. Країна здобула свою незалежність у 1991 році, коли вийшла зі складу Югославії після 10-денної війни з Югославською народною армією. Ловро добре знає історію своєї країни.
«На нас напали, коли ми захотіли стати незалежними. Я не застав тих подій, бо народився пізніше, але старші розповідають нам, як це було. Наша війна не була такою масштабною, як зараз в Україні, але ми розуміємо, як це, коли хтось нападає і руйнує мирне життя.
У Словенії багато говорять про цю війну і детально її висвітлюють. Наша країна надала Україні військову та гуманітарну допомогу. Ми знаємо, що відбувається, і Словенія підтримує український народ. Я дуже цим пишаюся, адже це єдине правильне рішення. У такі важкі часи потрібно допомагати так сильно, як тільки можемо».
Ловро чудово говорить англійською. А свій перший пост в якості гравця «Минаю» зробив також українською. Зізнався, що текст допоміг написати його український агент.
«УПЛ – один з найкращих чемпіонатів в Європі. І у важкі часи потрібно допомагати, а не їхати геть. Така я людина. Простий хлопець, який любить грати в теніс, готувати і машини. Вдома я проводив час з дівчиною, але тут я сам, тому буду багато тренуватися.
Думаю, нас чекає цікавий чемпіонат. Поки складно сказати, хто в якій формі і в якому складі підійде до старту. Можливо, аутсайдери минулого сезону будуть тепер боротися за єврокубки. «Шахтар» і «Динамо» традиційно розігрують чемпіонство. Може, час на щось нове. Чекаю з нетерпінням на наші матчі. Головне, щоб чемпіонат розпочався. Вірю, що так і буде».
«Про Одесу у новинах іноді пишуть страшніше, ніж відбувається насправді»
За «Чорноморець» в УПЛ виступатиме центральний захисник з Канади – Манджрекар Джеймс. З його трансфером сталася цікава ситуація. Спочатку моряки оголосили, що 28-річний легіонер залишив команду, а потім анонсували новий контракт з ним.
«Ми насправді розірвали з ним контракт… але вже підписали новий. Джеймс підписав свій перший контракт з «Чорноморцем» у лютому. Це був контракт на оренду, який дуже скоро довелось припинити у зв’язку з війною.
Джеймс повернувся до данського «Вайле», з яким в нього були основні контрактні зобов’язання. Але так сумував за «Чорноморцем», що всупереч здоровому глузду попрощався з безпечною Європою та повернувся до України. Що це, як не сталеві нерви та справжня підтримка команди у непрості часи?
Давайте знову привітаємо цього відважного канадця, чий зріст понад 190 см та широкі плечі можуть стати непрохідною захисною стіною нашої команди», – повідомив телеграм-канал «Чорноморця» у своєму невимушеному стилі.
Джеймс пояснив своє рішення у коментарі Tribuna.com.
«Про Одесу скажу так: у новинах іноді пишуть страшніше, ніж відбувається насправді. Я хочу розвиватися разом з командою. Тут для цього є всі можливості.
В Одесі одна з найкращих тренувальних баз, де я займався. Тренерський штаб вірить у мене, а для мене це важливо. Тому я тут. І готовий допомагати клубу вирішувати основні завдання».
«Українці заслуговують на мир та повернення до нормального життя»
Бразильський півзахисник Таллес Бренер грав за «Олімпік» та «Рух». Зараз 24-річний футболіст повернувся до Львова з оренди у КуПС, куди перейшов після нападу Росії.
«Я щасливий повернутись в «Рух» і знову побачити своїх партнерів по команді. Кожного дня стежив за ситуацією в Україні. Сподіваюсь, війна якнайшвидше закінчиться.
Керівництво КуПСу прагнуло, аби я в них залишився. Пропонували мені хороші умови, але після розмови з президентом «Руху» Григорієм Козловським і з керівництвом клубу я прийняв рішення повернутись. Вони мене запевнили в проекті та переконали приїхати в Україну», – розповів Таллес в інтерв’ю клубному каналу.
До Львова Таллес приїхав не сам, а з дружиною. У своєму інстаграмі написав про себе: «Бразилець, який живе в Україні». І вже навчився говорити «Героям слава».
«Моя сім’я трохи хвилюється через моє повернення. Але вони розуміють, що я буду у Львові. Вони знають, яка тут ситуація. Насправді у Львові дещо спокійніше, аніж в інших регіонах України. Вони знають, як добре до мене ставляться у «Русі». Я їх заспокоїв.
Я дуже хочу бути корисним команді у наступному сезоні. Це найголовніше. Вірю, що цей розіграш чемпіонату буде для «Руху» успішним. Головне, щоб все було добре в Україні. Українці заслуговують на мир та повернення до нормального життя. А також на повагу та допомогу від усього світу».
Фото: «Рух», інстаграм Манджрекара Джеймса, інстаграм Ловро Грайфонер
