Tribuna/Футбол/Блоги/Апельсинова кава/Дві газети і журнал «Футбол» за 24 лютого. Які спортивні видання залишились в кіосках преси

Дві газети і журнал «Футбол» за 24 лютого. Які спортивні видання залишились в кіосках преси

Ірина Козюпа провела експеримент.

Автор — Ірина Козюпа
30 июня 2022, 23:15
37
Дві газети і журнал «Футбол» за 24 лютого. Які спортивні видання залишились в кіосках преси

Ірина Козюпа провела експеримент.

Великий кіоск преси біля автовокзалу в Тернополі. Мила пані знає все у своєму паперовому королівстві. Коли прошу її показати, що є зі спортивних видань, то вона, ні секунди не вагаючись, дістає зі столу дві газети – «Спорт арена» і «Болельщик».

«А журнал «Футбол» ще довоєнний. Недавно один молодий хлопець сказав, що його вже перестали видавати. Прочитав це десь в інтернеті» – говорить ця чарівна газетна фея.

Знала б вона, яка тут буря закрутилась щодо журналу та Артема Франкова. Прошу хай «Футбол» теж дає. Тепер це вже раритет та частина історії. До кіоску підходить старший чоловік і вибирає кросворд. Журналів за 24 лютого з Русланом Маліновським на обкладинці залишається ще кілька примірників.

Відвикла від друкованої преси. Поставила їх в машину, а поряд пляшку води і не помітила, що корок погано закручений. Вдома виявилось, що газетки і журнал промокли наскрізь. Довелося їх сушити на сонці.

Сьогодні зранку за кавою вирішила читати не тг-канали і новини на Tribuna.com у телефоні, а журнал «Футбол», газети «Спорт арена» і «Болельщик».

Перше. Щиро хочеться висловили респект колегам, які працюють у друкованій пресі і ще підтримують життя цих видань. В мене є досвід роботи в газеті і журналі. Кажу відверто, там дуже багато мороки в порівнянні з роботою на сайті. З жахом згадую, коли редактор йшов у відпустку, і мені, студентці, доводилося редагувати тексти, вичитувати верстки і встигати заповнити спортивну сторінку до дедлайну в щоденній газеті. Бррр. 

Якщо у вас немає інтернету, але ви хочете знати всі основні спортивні події в українському і світовому спорті, то читайте «Спорт арена» і «Болельщик». Це без іронії. В нашій бульбашці здається, що всі мають смартфони і читають новини в твіттері, тг-каналах і на спортивних сайтах. В реальності це не зовсім так. Плюс, інколи бракує аналітики по олімпійських видах спорту. А тут люблять смачно розписувати про змагання з фехтування та легкої атлетики. 

У «Спорт арені» зачепила замітка про російського хокеїста і екс-гравця «Донбасу» та «Маріуполя». Він скаржився, що клуб не заплатив йому за цей лютий. Автор класно розніс цього хокеїста. Це текст на 100 коментарів. Шкода, у газеті не можна поставити лайк чи плюсик. 

А тепер про журнал «Футбол». На першій же сторінці редакційної колонки йде звернення Франкова до читачів: «Насправді, хлопці, я не розумію, хіба це не очевидно». Так і хочеться взяти ручку і дописати – «Хлопці і дівчата». Я вже мовчу про політичні погляди та переконання Артема, але мене дуже бісить оце гендерне ігнорування.  

Світ дуже сильно змінився, але «Футбол» до останнього номера залишався таким самим, яким я його читала у 2006 році. Андрій Сеньків вже пояснив, що журнал означав для багатьох українців у 2000-х і що з ним не так. Не буду повторювати. І зараз це не танці на кістках, а спроба повчитися на чужих помилках.

Франков і його команда не змогли чи не захотіли змінюватися, до кінця вперто гнули свою лінію і систематично стріляли собі в руку. Насправді це сумне видовище, яке викликає жалість, а ще страх повторити їхній шлях. Віталій Кличко сказав би, що треба вміти дивитися в завтрашній день. І це абсолютна правда. Це щоденна робота – ловити сучасні тренди, змінюватися, відкидати старе і бути відкритим до нового.

У Польщі були свої аналоги журналу «Футбол», але вони не здулися з появою соцмереж і розвитком інтернету, а переросли у великі медіа-корпорації.

Ще одна важлива і часто недооцінена річ – конкуренція. Таке середовище мотивує працювати, а його відсутність з часом призводить до стагнації. Згадайте історію каналів «Футбол». Вони мали всі можливості та ресурси, але проспали момент змін, і вже давно програють ютуб-проектам.

Театр не вмер через появу і розвиток телебачення, а ТБ все ще дуже популярне навіть в часи стрімінгових сервісів. Електронні гаджети не витіснили паперові книги. Те саме і з друкованими виданнями. Видавати журнал чи газету – це велика праця і великі витрати. І справді прикро, що в Україні така глибока криза зі спортивною друкованою пресою. Людям потрібен вибір серед різних форматів – від газет і до подкастів. Зрештою, потрібні красиві та креативні обкладинки, яскраві заголовки чи хоча б плакати улюблених команд та футболістів.  

На стадіоні «Манчестер Сіті» у прес-центрі для журналістів всі стіни обвішані сторінками з газет. Ми часто робимо підбірки обкладинок світових спортивних видань про Україну та наші великі перемоги. Інколи гравці викуповують цілу сторінку в газеті, щоб подякувати команді чи вболівальникам. Шкода, в нас це не так популярно.

Інколи, хочеться погортати друковане видання. Все-таки, віртуальні ресурси та паперова преса – це різний контент. Буду намагатися частіше купувати наші спортивні газети. Поки й вони ще не зникли.   

Фото: Ірина Козюпа/Tribuna.com

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты