Апельсинова кава
Блог
Спецпроект

Фанати «Челсі» запалюють в Україні: легендарний банер з Дрогба, фан-клуб на три міста, історії з виїздів

Драйвова компанія.

Tribuna.com разом з компанією Parimatch вирішила дослідити, як в Україні вболівають за один з найпопулярніших клубів в світі та діючий володара Ліги чемпіонів. Як виявилося, у «Челсі» в нашій країні дуже потужна фан-підтримка.

Не так давно ми писали про те, як два британці та один українець об’їхали всі професійні клуби України. А тепер прийшов час написати про українців, які фанатіють від англійського футболу. А точніше від «Челсі» – в Україні вже майже 10 років діє офіційний фан-клуб команди.

На нашу першу зустріч з вболівальниками синіх я приїхала на годину пізніше – вперше в житті переплутала час початку інтерв’ю. Але якраз встигла на початок матчу «Челсі». В PM Hall вболівальників можна знайти за звуком – англійські пісні чути ще задовго до того, як помічаєш потрібні двері.

А за дверима великий екран, повний зал людей у футболках «Челсі», пиво і заряди. Хоч їхня улюблена команда за тисячі кілометрів, але вболівають тут наче на трибуні. За кілька днів ми знову зустрілися з трьома представниками фан-клубу «Челсі» в одному з пабів Києва, де вони розповіли свою красиву історію.

Рух в Україні зародився завдяки англійцю українського походження з фанатської фірми «Челсі»

Все почалося з фаната на ім’я Маркіян. Англієць народився в Ноттінгемі, має українське походження і вболіває за клуб аж з 1968 року. В дитинстві його привели на гру «Челсі» і це була любов з першого матчу. У 1980-х Маркіян входив у фанатську фірму Chelsea Headhunters. А наприкінці 1990-х приїхав працювати політичним радником в Україну.

У Києві Маркіян знайшов інших фанатів «Челсі» і компанія почала збиратися на перегляд матчів у готелі Рівер Палас. Згодом на довгі роки фанати осіли в одному з перших ірландських пабів Києва О’Брайан’c в самому центрі столиці. Його перший власник теж підтримував синіх, хоча на той час клуб не був топом.

Все змінилося з приходом в «Челсі» Романа Абрамовича. А в Україні «Челсі» полюбили після переходу Андрія Шевченка з «Мілана».

«Дуже багато людей різко почали вболівати за синіх. Коли Шевченко переходить, то ти не можеш не любити цей клуб. Бо часто підтримують своїх улюблених футболістів, а клуб наче на другому місці. Так було з Роналду та Мессі. А у випадку Андрія за його команди вболівати всім серцем», – розповідає один з лідерів фан-руху «Челсі» Артем.

Артем та Маркіян

Наступний бум вболівання за синіх трапився після фіналу Ліги чемпіонів у 2008 році. Тоді лондонці програли «Манчестер Юнайтед» в серії пенальті.

«Після таких гідних поразок у переможених додається більше вболівальників, ніж у переможців. У мене сльози в очах були після матчу. Мені на все життя запам’ятався дощ на стадіоні і відчуття, що тепер я буду вболівати тільки за цю команду», – зізнається Артем.

З часом та розвитком інтернету ком’юніті «Челсі» в Україні росло і розвивалося. Фанати сиділи на форумах, згодом об’єдналися у групах в соцмережах. Світ глобалізувався і подарував нові можливості. І 9 листопада 2012 року український фан-клуб «Челсі» отримав статус офіційного.

«В цей день з Лондона прийшли документи з підтвердженням та мокрими печатками. І ця дата вважається народженням Ukraine Supporters Club. Це всеукраїнське об’єднання фанатів «Челсі». Наступного року нам вже буде 10 років».

Окрім Києва великі спільноти фанатів «Челсі» є у Львові та Одесі. Вболівальники з усієї України можуть збиратися в одному з цих міст на перегляд матчу. І не просто пива попити, а створити топову атмосферу.

«В Одесі на набережній ми палили димові шашки. У Львові на чемпіонський матч у 2015-му нас було більше 50 людей. Все місто шуміло – співи, кричалки, банери, дими», – згадує Артем.

З часом українські фанати «Челсі» перестали бути такими активними. Вплинула війна на Донбасі та економічна криза. Лідери роз’їхалися, чимало вболівальників подорослішали і стали менше цікавитися футболом.

«У нас було таке, що збиралося по 5-10 людей і то не на всі матчі. Зрозумів, що треба щось робити і просто почав писати кожному особисто. Також просували свої соцмережі, щоб про нас дізналося більше людей. А новий поштовх дав матч «Челсі» з «Динамо» Київ у Лізі Європи. Після цього знову пішов ріст популярності команди», – говорить Артем.

Той матч дуже добре пам’ятає Роман. Він йшов на стадіон у колоні вболівальників команди і мало не отримав від фанатів «Динамо».

«На матч ми йшли у супроводі Нацгвардії. Співали свої чанти та кричалки. Ближче до «Олімпійського» в нас почали кидати різні предмети фанати «Динамо», йшли поруч і намагалися провокувати. Такого в мене ще не було. Вже на стадіоні познайомився з фанатом «Челсі» з Харкова, з яким ми стали друзями. Він розповів, що динамівські ультрас вдень налетіли на його компанію, відібрали атрибутику «Челсі» і залишили кілька синців.

На той матч в Київ приїхали не тільки з Англії – були фанати «Челсі» з Білорусі, Казахстану і навіть Хорватії. Вийшло дуже драйвово».

«Челсі» – це клуб серця, який ти не можеш ні на що проміняти»

Зараз фан-клуб «Челсі» знову на хвилі – хлопці та дівчата збираються на кожен матч команди в PM Hall, малюють банери, випускають свій мерч і від душі підтримують команду.

«На перегляд фіналу Ліги чемпіонів минулого сезону зібралося десь 150 людей з усієї України і не тільки. Була неймовірна атмосфера – дими, файєри, співи. Ми обливалися шаманським і плакали від щастя, як діти. Все-таки, перемога у фіналі ЛЧ не часто трапляється. Це подія рівня одного з найкращих днів у житті. За емоціями, мабуть, можна порівняти з народженням дітей», – зізнається Артем.

Українські фанати «Челсі» спростовують принцип Support your local team і доводять, що можна любити і на відстані.

«Челсі» – це клуб серця, який ти не можеш ні на що проміняти. Та й за останній час все настільки глобалізувалося, що ти відчуваєш себе частиною команди, де б ти не був. Відстані і кордони зараз стерлися, а «Челсі» – це бренд з фан-базою по всьому світу. Кожен з нас – це частина чогось великого», – говорить Максим. Він також давній фанат «Челсі».

Декому вже пощастило побувати на домашньому матчі команди в Лондоні. Інші поки живуть цієї мрією.

«Звісно, у кожного є мрія поїхати на «Стемфорд Брідж». Я був близький до того, щоб її здійснити, але почалася пандемія коронавірусу, яка все зруйнувала», – каже Артем.

Клуб цінує лояльність фанатів – проводить для них різні розіграші подарунків, дає можливість придбати квитки на матчі та свій офіційний мерч. Але зовсім не це головне для вболівальників.

«Нам не потрібно, щоб членство в офіційному фан-клубі щось нам давало. Я відчуваю свою приналежність до чогось великого і мені є з ким розділити свої емоції. Це найбільший кайф. Зрозуміло, що я і вдома на дивані буду радіти до втрати пульсу, але коли ти це робиш у компанії людей, які горять цим так само, як ти, то це все набагато яскравіше», – вважає Максим.

«Ми не просто разом дивимося футбол – ми стали друзями, завели тут нові зв’язки, які можуть допомогти в роботі. У нас навіть можна знайти свою любов. Дівчата до нас теж приходять. Коли є велике дружнє ком’юніті, то все можливо», – додає Артем.

«На гру «Челсі» з «Галатасараєм» у Стамбулі ми зробили величезний банер на половину трибуни з Дідьє Дрогба»

Українські фанати «Челсі» не можуть підтримувати команду на стадіоні, але вони роблять атмосферу стадіону під час переглядів матчів. Ти справді наче потрапляєш на трибуну з англійськими співами та кричалками про Тімо Вернера чи Ромелу Лукаку.

«Намагаємось прищеплювати правильну культуру вболівання. Підтримувати англійську команду стараємось у британському стилі – вивчаємо чанти, які співають на «Стемфорд Брідж», і взагалі намагаємось розібратись в англійській фан-культурі.

У нас дуже важлива атмосфера та дружнє спілкування. Є спільноти, де новеньких не приймають. Ми до новачків ставимося максимально лояльно», – каже Артем.

«Варто один раз потрапити і це затягне, як наркотик. Деякі люди взагалі не цікавляться футболом, але приходять раз чи другий за компанію і починають вболівати», – додає Максим.

Втім, не пабами єдиними. Українські фанати «Челсі» їздять за командою по Європі на матчі в єврокубках.

«На гру «Челсі» з «Галатасараєм» у Стамбулі ми зробили величезний банер на половину трибуни з Дідьє Дрогба, який тоді грав за турецький клуб. Цей легендарний банер згодом поїхав в Лондон і був на трибунах «Стемфорд Брідж». А зробили ми його в Україні».

А в Барселоні Артем ледь не потрапив під удари каталонської поліції.

«На 85-й хвилині «Челсі» програвало 0:3 «Барселоні». До того часу мені стало настільки погано, що я сказав дружині: «Давай, підемо». Нас ще випустили, а через 5 хвилин виїзний сектор вже закрили на вихід. Наступного ранку я дивлюся відео, як поліцейські б’ють фанатів «Челсі» – місили всіх підряд. Зрозуміло, що там не всі постраждали, але мій організм мене врятував. Ще й дружина могла потрапити під роздачу».

Фанати «Челсі» з тих, для яких важливий герб на футболці, а вже потім прізвище гравця на спині. Але в кожного однаково є свої фаворити.

«З кожного покоління в мене є улюблений футболіст. Раніше це був Френк Лемпард, згодом Еден Азар, зараз – Маунт. Але у мене немає такого, що клуб повинен зробити все, щоб втримати гравця. Я завжди за те, щоб продавати, якщо команді це вигідно, і є готова заміна. 

Якщо гравець показує себе з не дуже хорошого боку і проситься на вихід, то який би він улюблений не був, треба подякувати за все і попрощатися. Клуб – важливіше за все. Багато людей вболівають за зірок. Насправді, це дуже велика проблема. Бо гравці зараз люблять міняти команди. Тепер не той час – навіть Мессі змінив клуб.

Один з наших улюблених гравців – німець Тімо Вернер. У минулому сезоні він не виправдав очікувань і навіть став мемом, коли не влучав у порожні ворота. Але його все одно всі підтримують – фанати на «Стемфорд Брідж» і ми тут співаємо пісні про нього. Ми намагаємось цінувати гравців не тільки за голи чи передачі, але і за роботу на команду, ставлення до клубу та партнерів».

Свою симпатію до клубу фанати висловлюють у різний спосіб. Але татуювання з емблемою клубу – це вже серйозно, бо на все життя. В Артема їх кілька. І кубок Ліги чемпіонів теж тут.

«Мабуть, єдине, щоб я хотів перенести з собою через все життя – це любов до «Челсі». Цей клуб зі мною назавжди, тому татуювання тільки з ним».

***

«Челсі» оголосив про підписання трирічного спонсорського контракту з міжнародним беттінг-брендом Parimatch. Важливий крок – українська компанія вперше стала офіційним партнером клубу АПЛ.

«Для нас велика честь стати частиною всесвітньої родини «Челсі». І ми дуже раді, що завдяки співпраці Parimatch та «Челсі» українські футбольні вболівальники відчують себе частиною великої гри.

Такого роду масштабні угоди та проекти за участю компаній, заснованих в Україні, точно роблять нашу країну впізнаванішою і привабливішою для зовнішніх інвестицій. Разом з «Челсі» ми зарядимо вас перемогою і обіцяємо видовищний футбол», – розповіла Наталія Гілевич, CEO Parimatch Україна.

Parimatch та «Челсі» планують активно співпрацювати і створювати нові розважальні програми для фанатів. Уже розглядається можливість візиту футбольних топ-зірок команди в Україну для зустрічей з українськими вболівальниками.

Соцмережі вболівальників «Челсі» в Україні: Facebook, Instagram

Соцмережі вболівальників «Челсі» в Києві: Facebook, Telegram, Instagram

Кому Шева забил первый гол за «Челси»? А кто сейчас капитан «синих»? Тест о лондонском клубе

Фото: з особистого архіву фанатів «Челсі»

Комментарии

Возможно, ваш комментарий – оскорбительный. Будьте вежливы и соблюдайте правила
  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные