«Якби сказав хоча б 10%, що в мене накипіло, то отримав би пожиттєвий бан». Козловський – про Павелка, арбітрів та академію
Ірина Козюпа поговорила з президентом «Руха».
Ірина Козюпа поговорила з президентом «Руха» Григорієм Козловським.
«Тільки починаєш щось говорити, як відразу відкривають провадження і штрафують»
– «Рух» провів свій дебютний сезон в УПЛ. Як ви себе почуваєте в еліті?
– Скажу про перше, що кидається в очі. Знаєте, яке «Карпати» зайняли місце у своєму першому чемпіонаті після виходу у вищу лігу? Десяте. А знаєте, скільки очок вони взяли у першому сезоні? 28. Це можна легко перевірити. Тобто ми повторили дебют «Карпат» у вищій лізі. У нас аналогічна кількість очок і місце. Це мене тішить.
А як нам живеться? Потихенько адаптовуємось. Звикаємо до реалій, арбітрів, специфічних нюансів, які є в прем’єр-лізі.
– Про які нюанси ви говорите?
– На то вони і нюанси, щоб про них голосно не говорити. Принаймні, до певної пори.
– Ви згадали про суддів. Цього сезону було кілька гучних скандалів у чемпіонаті. Як оціните арбітраж?
– Я вас здивую. А що в першій лізі було по-іншому? Таке враження, що у нас ніхто нічого не бачить і ніхто нічого не чує. І роти хочуть всім позакривати, щоб ще й ніхто нічого не коментував. Тільки ти починаєш щось говорити, як відразу відкривають провадження і штрафують. Якось це неправильно.
Тобто, ти платиш зарплату суддям і всі необхідні внески, але навіть нічого не можеш прокоментувати. Ще якби ми розуміли, що судді просто помилилися, то це одна історія. Але ж ми не ідіоти всі у цій країні. Ми ж всі все розуміємо. Просто не дають нам можливості про це говорити. Значить, будемо мовчати до якогось часу.
– Владислав Гельзін у прямому ефірі розповів все, що думає про Лучі та його роботу в Україні.
– Став Робін Гудом і сам від цього постраждав. Бачите, коли у нас борешся за правду, то ще й страждаєш через це.
– Ви підтримали тоді «Олімпік». Спілкувалися з Гельзіним після його заяви?
– Так. Я і зараз підтримую їх. І все життя буду підтримувати «Олімпік», тому що Влад сказав те, про що всі думали і думають. Звісно, що я з ним говорив. Все, що я чув у його словах – це біль та розпач. Він та людина, яка несамовито любить футбол. І чим більше ти його любиш, тим глибше тобі запихають ніж у серце.
– Багато клубів незадоволені суддівством. Чому не об’єдналися, щоб разом вирішити проблему?
– Це хто незадоволений суддівством? «Шахтар»? Чи «Колос»? Я ще можу назвати кілька клубів. Тому не смішіть мене. Не хочу про це говорити. Давайте змінимо тему.
«Хочеться побажати, щоб Павелко більше звертав увагу на те, що говорять президенти клубів»
– Як вам робота Андрія Павелка в якості президента УАФ?
– Він старається, пробує робити якісь нововведення. Намагається зробити асоціацію європейською. Але роботи непочатий край. Хочеться побажати, щоб Андрій Васильович більше звертав увагу на те, що говорять президенти клубів, і робив якісь спільні наради, бо там є дуже багато хороших ідей. Думаю, у багатьох президентів є велике бажання допомогти йому, щоб наш український футбол процвітав.
Не може так бути, щоб телепул приніс команді УПЛ 200 тисяч доларів за сезон. Ви жартуєте? В Сегунді клуб, який зайняв останнє місце, отримав 6 мільйонів (євро) за свої телеправа. Переможець заробив 30 мільйонів. Це друга ліга Іспанії. А в нас 5 мільйонів на всю вищу лігу. Що за маркетинг? Ми ще довго будемо рабами цього телепулу? Це просто подачки, а не плата за права. Отам треба працювати, розвивати цю історію.
– УПЛ вже тривалий час функціонує без президента. Наскільки ідея самої ліги реалізована на практиці?
– А президент там колись був? У такому форматі, коли всім затикають рот, ти нічого не вартуєш і нічого не можеш, хочеться задати питання – а ліга взагалі є? Є такі поняття, як де-факто і де-юре. Це якраз про нашу прем’єр-лігу.
– На вашу думку, як має розвиватися український футбол?
– А хто нас про це питає? У мене є своя філософія і своє бачення. І я думаю, що ми точно розвиваємо наш футбол. Ми будуємо академію, будемо виховувати дітей. Це наш внесок у розвиток львівського та загалом українського футболу. Ось це конкретні справи. А сидіти і займатися балабольством…
Ну, правда, не хочеться говорити ні про УАФ, ні про УПЛ чи суддів. Немає бажання взагалі про це розмовляти. Знаєте, хочеться про футбол спілкуватися. У всьому світі люди говорять про футбол, а у нас про речі, які до футболу не мають жодного стосунку.
– Поки виходить так, що мусимо про це говорити.
– Мені 51 рік, і я вже давним давно нікому нічого не зобов’язаний. А хто мусить, то хай говорить.
– Це вас не демотивує займатися футболом?
– Чесно кажучи, бувають такі моменти, коли руки опускаються. Згрішу, якщо скажу, що такого не було. Було, звісно. Такі моменти трапляються, але швидко проходять.
Подивимося, чи Гельзіну з «Олімпіка» пройде. Я його дуже добре розумію – його розпач та біль. Цікаво, чи він відійде від тієї історії чи ні. Час все покаже.
– Що вас зачепило за цей сезон, що ви зараз так говорите?
– Якби я сказав, хоча б 10% з того, що в мене накипіло, то отримав би пожиттєву дискваліфікацію. Тому я не хочу про це говорити. А ви хочете спровокувати мене на відповідь, яка приведе до такого бану. Навіть якщо я розповів 10% з того, що мене зачепило, то я наступним після Гельзіна отримаю дискваліфікацію. Тому не задавайте таких питань.
Щоб зрозуміти, що відбувається в українському футболі, потрібно знати правду. А її вам ніхто не скаже. Принаймні, зараз.
«Кажу Павелку відкритим текстом деякі речі. Можу собі таке дозволити»
– Що за історія наче ви можете стати кандидатом на посаду президента УАФ?
– Якщо якась хвора чи нанюхана людина щось написала, то чому я маю це коментувати? Якщо ти перепив, то закуси нормально. Подивіться першоджерело (сайт – Meta-ratings.com.ua) подивіться, хто там власники і де ті люди раніше працювали. Тоді зрозумієте, хто закинув цю інформацію. Там все просто.
– В яких ви зараз стосунках з Павелком?
– Прекрасних. Коли ми говоримо про футбол з Андрієм Васильовичем, я йому відверто без блюзнірства кажу відкритим текстом деякі речі. Можу собі таке дозволити. Він, як людина розумна, сприймає це по-мудрому, але по-різному. А стосунки в нас прекрасні.
Кращого, ніж Андрій Васильович, не можу собі навіть уявити на сьогоднішній день. Коли мені боляче на душі від побаченого, мені спадає на думку зателефонувати моєму улюбленому президенту УАФ і мило побесідувати. Крапка.
– У вас не залишилось образи, коли «Рух» не міг грати на «Арені Львів», а потім матчі збірної України забрали у Львова?
– Образа була пізніше. І то велика. Це коли збірна зіграла внічию з казахами та фінами. Тоді була образа за нічиї. А те що перенесли матчі… Ну, то перенесли.
– Коли збірна та УАФ зупиняються у вашому готелі, то на яких умовах?
– На комерційній основі і з офіційними проплатами. Я ж не з Червоного Хреста. Не дивлячись на те, що УАФ – це громадська організація, то вони геть все проплачували. Чому б мало бути по-іншому? У цивілізованому світі все так і працює. Думаю, до таких речей має бути публічний доступ. Якщо ви надішлете запит в УАФ, то вам дадуть відповідь. А можете дати нам запит, і ми вам скажемо. Це не проблема, якщо вам це цікаво. Ніяких там не було домовленостей чи корупції.
Пам’ятаєте, коли була історія з першою лігою? Якийсь ідіот написав, що в Grand Hotel Козловського проводиться конференція. І це спеціально так зробили, щоб вирішити, хто вийде в УПЛ, а хто – ні. А нічого, що конференцію запланували і підписали договір за 9 місяців до цього? Такі речі планують заздалегідь – як мінімум за 6 місяців вже провели фінансові платежі. А тут пишуть, що спеціально зібралися в Grand Hotel. Думаєш тоді, до якого дна можна опуститися.
– Звідки ви берете інформацію?
– Читаю Tribuna.com, UA-Футбол і Футбол 24. В інстаграм читаю «Брутальний футбол». Класні і креативні пацани. Люблю їх дивитися.
– Це справді ваша дружину (співачка Юлія Думанська) написала під постом про Лучі в інстаграмі «Брутального футболу»: «Дурак 125% і п#####c»?
– У нашій сім’ї я найдобріший. А дружина в мене буває зла і недобра. Коли вона падає в нерви, то може багато чого написати. Чому ні? Мала бажання і написала те, що думає. Вона у футболі розбирається, постійно зі мною на футболі і на виїзди їздить. Вона добре розуміє, хто є хто.
– Кажуть, що це ви користуєтесь акаунтами дружини.
– Вона моїми користується, а я її – ні. Дружина знає всі мої паролі. Юля, хто чиїми акаунтами користується – ти моїми чи я твоїми?
– Я не проти, щоб чоловік користувався моїми акаунтами, але він деколи таке коментує, – каже Юля, яка якраз вийшла з сином на вулицю.
«Зі Смалійчуком кайфували від того, що бельгійці рвали москалів»
– Орієнтуєтесь в ситуації з «Карпатами» і яку саме команду підтримуєте?
– Я за зелені Карпати. Я за те, щоб не рубали ліс і насадили три мільярди дерев в наших прекрасних зелених Карпатах. Ви ж теж хочете, щоб зупинили незаконну вирубку дерев? Я дуже сильно орієнтуюся в Карпатах, відпочиваю там часто.
– А якщо говорити про футбольні «Карпати»?
– Свої «Карпати» є в Калуші, Самборі, Франківську, Турці. Карпати дуже футбольний регіон.
– У фан-зоні «Руха» ви дивилися матч Бельгія – Росія разом з Олегом Смалійчуком. Невже не говорили з ним про «Карпати»?
– Ми з Олегом спілкувалися про інші речі. І кайфували від того, що бельгійці рвали москалів. Це була тема нашої розмови. А взагалі я не хочу говорити про «Карпати», оскільки до них не маю до ніякого відношення. Нехай про них говорять ті, хто за них відповідає. А я несу відповідальність за «Рух».
До речі, з нами футбол дивився президент «Луго». Академія в нас хороша, тому люди і тягнуться. Є що показати.
«Підозрюю, що як мінімум три клуби здуються. А шлях «Руха» – рухатися»
– Чи є у вас діалог з власниками «Динамо» та «Шахтаря»?
– Між собою президенти практично не спілкуються. З Ринатом Леонідовичем так точно не має діалогу. З Ігорем Михайловичем кілька разів поговорили, та і все на цьому. Немає тем та предмету розмови. А про що говорити?
Президенти – всі амбіційні люди і люблять футбол. Якісь договірні речі ми між собою не граємо. Тут все по-чесному. Я не знаю жодного президента прем’єр-ліги, щоб були навіть натяки на якісь піддавалки. Такого тут точно немає. Тому, мабуть, і відсутнє спілкування.
– Ви вкладаєте кошти в інфраструктуру, а не в дорогих гравців. Чому пішли таким шляхом?
– Назвіть мені хоч одну причину, для чого витрачати гроші на трансфери. Я не знаю, тому і не роблю цього. Я не розумію, для чого це робити – щоб зайняти 7-4 місця. Ну, третє ще куди не йшло. Але лише одна команда отримує такий шанс.
Ми вже раз надули мильну бульбашку. І зараз знову починаємо це повторювати. Ті, хто це робить, дуже швидко закінчать. Подивитеся, скільки команд цього сезону здується. Підозрюю, що як мінімум три клуби. А шлях «Руха» – рухатися і не стояти на місці.
– Як ви ставитеся до розширення УПЛ?
– Дуже добре. Треба тільки так і ніяк по-іншому. Це єдиний шанс на виживання. Якщо не можеш взяти якістю, то треба брати кількістю. Деякі клуби будуть помирати, інші – вилітати, а нові команди будуть з’являтися. А по-іншому ніяк не вийде. Всі пройшли через цей шлях.
Подивіться на Італію. Колись там по чотири клуби вилітали. А в Іспанії «Депортиво» вже у третій лізі. А ми тільки зараз починаємо це все проходити.
«Хайпові футболісти нас не цікавлять»
Микола Кухаревич і Григорій Козловський
– Взимку «Рух» здивував всіх трансфером Рагнара Сігурдссона. Що не вийшло у гравця збірної Ісландії?
– Він так і не зміг відновитися після травми. Він багато працював і старався, дуже хотів, але травма була надто серйозною. Все виглядало так, ніби вона незначна, але вона так і не дала йому повноцінно відновитися.
– Чи будуть ще такі трансфери футболістів з іменами?
– Це така непередбачувана річ. А хороші трансфери тим більше. А імена мене не цікавлять. Я вже не раз про це говорив і ще раз скажу. Прізвища нас точно не цікавлять. Нас цікавлять футболісти. І бажано молоді.
Якщо ми будемо брати когось старшого, то тільки для того, щоб ця людина за рік, два чи три могла виховати біля себе молодого. Тобто, у нього мають бути такі футбольні і людські якості, які дозволять підтягнути молодь.
Якщо ми беремо воротаря, то він буде опікуватися 1-3 молодими голкіперами і своїм прикладом допоможе їм рости (наступного дня після інтерв’ю «Рух» оголосив про контракт з 36-річним Юрієм Паньківим). Але брати гравця, щоб просто похайпувати, то такого у нас не буде точно. Навіть хай не телефонують. Це вже закрита історія. Ви ж бачите, що хайпові футболісти нас не цікавлять. Вже одні похайпували. Називати клуб не буду.
– Як вдалося організувати трансфер Миколи Кухаревича в команду із City Football Group (французький «Труа»)?
– Це швидше вони з нами почали співпрацю, ніж ми з ними. Ми домовлялися з «Андерлехтом», а тут з’явився City. Фактично в день весілля вкрали наречену і забрали її в інший весільний зал – більший і красивіший. Так і вийшло.
– Плануєте і надалі продавати своїх молодих гравців?
– Якнайшвидше. Чим у молодшому віці футболіст потрапить в Європу, тим швидше він адаптується і заграє. І зможе бути корисним для збірної України. Ми не будемо довго тримати футболістів, щоб мучити їх і клуб не будемо перетворювати на тюрму для гравців.
Звісно, клубу ця історія теж має бути цікава. Надійде пропозиція – будемо домовлятися. Але ми не будемо мучити футболістів до старості і чекати, чи вийде їх продати. Краще за цей час ще сто виховаємо.
Знаєте, яка різниця між ізраїльтянами та українцями? Дай українцям один торт, щоб розділили між собою, і вони так цього і не зроблять. Будуть сперечатись поки він не скисне. А ізраїльтяни за цей час вже десять тортів з’їдять. От ми хочемо бути у футболі, як мудрий народ Ізраїля.
«Мета незмінна – не вилетіти з УПЛ»
– Яке завдання на цей сезон для «Руха»?
– Мета незмінна – не вилетіти з УПЛ. Якщо ми завершимо сезон і в нас п’ять наших молодих вихованців гратимуть в основі, а можливо і шість чи сім, то це взагалі буде топ-мрія. І байдуже, на якому місці ми будемо.
Ви ж цього року бачили, як ми важко входили в сезон, як важко йшли. Часу не було ні для селекції, ні для перестройки. Мабуть, більшу половину сезону ми були на останньому місці, хоча завершили красиво – на 10-му. Але ми заграли 12 дітей до 20 років. І це при тому, що пахло смаженим, але ми не відступали від своєї філософії.
Діти дебютували у матчах проти «Шахтаря» та «Динамо». З ким би ми не грали, на поле виходили і 16, і 17-річні. Наприклад, 16-річний Іван Варфоломєєв вийшов проти гірників. Одинадцятикласник проти «Шахтаря». Уявляєте, як це круто. І першим, з ким він зустрівся на полі, був Марлос. Він його так переїхав, то в нього аж бутси позлітали. За сім хвилин на полі наш хлопець так попив крові Марлосу, але до його честі потім гравець «Шахтаря» зайшов в роздягальню і подарував Івану свою футболку.
Федик в цьому плані великий молодець. І малюнку гри ми не міняли. З жодною командою ми не грали в автобус. Геть зі всіма суперниками ми грали у футбол.
Наприклад, я говорив з Сітчінавою, який сказав: «Петровичу, ви нас так два матчі відвозили. Нас навіть так «Шахта» не возила». З тим же «Шахтарем» і «Динамо» ми не грали від оборони. Ми грали у свій футбол. Думаю, цього року ми ще поп’ємо крові. І в нас буде дебют на дебюті.
В серпні плануємо відправити команду U-17 на турнір в Іспанію. Там будуть збірні Аргентини, Бразилії, «Реал» і «Барселона». Ми однозначно їдемо туди грати. Туди на матчі приїжджають не менше 50 агентів з цілого світу. Думаю, ми їх сильно здивуємо, бо маємо що показати.
– Ви зовсім не говорите про трофеї чи боротьбу за єврокубки. Чому?
– Щоб говорити про трофеї, потрібно мати сформовану історію та збудувати фундамент. Буде фундамент, буде будинок і будуть трофеї. Іншої формули не існує. Ми тільки починаємо все це формувати. Ми зараз говоримо про академію. Про трофеї вже розповідали кілька клубів, які здуло.
«Нам дешевше грати у Києві на «Олімпійському» за 400 тисяч»
– У новому сезоні «Рух» гратиме матчі на «Арені Львів»?
– Я чітко дав зрозуміти, що ми будемо грати на цьому стадіоні. Просто не впевнений, хто керуватиме «Ареною Львів». А ми грати там будемо.
– У чому проблема?
– Якщо просумувати оренду на наступний рік, то вийде біля 500 тисяч гривень. Нам дешевше грати у Києві на «Олімпійському» за 400 тисяч. А тут приїхала мадам (директор стадіону з кінця 2020-го року Ольга Манько) і придумала собі, що може нам 500 тисяч намалювати. Я думаю, що це проблема.
Але подивимося в кінці, для кого це буде проблемою. Ми ще на цю тему багато поговоримо – про цю мадам і методи управління. Це буде окрема історія. Зараз ще рано – може нашкодити справі.
– Тобто, договір на сезон ще не підписаний?
– Ні, ще не підписаний.
– Чим мотивована така плата за оренду?
– Коли я про це поговорю, тоді я вам все поясню. А то тут відразу чіпляються за слова – сексист, жінок не любить. Я до жінок і чоловіків, якщо вони хороші керівники, ставлюся однаково. Я просто до непрофесіоналів ставлюсь по-іншому. Але про це не сьогодні. Ще потерпіть трішки.
«Академія вже працює, але повноцінна робота почнеться з 15 серпня»
– На якій стадії зараз будівництво академії?
– Вам це краще раз побачити, ніж сто разів почути. Будуємо, розвиваємо, набираємо діток. Академія вже працює, але повноцінна робота почнеться з 15 серпня. Тоді будуть сформовані класи і процес піде.
– Була в академії взимку і там розповідали, що ви буваєте на будівництві ледь не кожного дня.
– Сьогодні не був, бо дощ впав і вчора святкували день народження дружини. Зате був вчора, позавчора і так кожного дня. Приїжджаю і дивлюся всі відбори дітей.
– Коли очікувати відкриття всього комплексу?
– Маємо надію, що наступного року ми мали би все закінчити. Але знову ж таки, це все залежить від багатьох факторів. Не тільки від нас. Будемо молити Бога, щоб 1 червня наступного року нам вдалося офіційно його відкрити.
– Спочатку ви взялися за будівництво спортивної інфраструктури, а вже тоді за озеро та інші об’єкти. Чому такий порядок, а не навпаки?
– Академія – перша з фундаментальних споруд, яку ми почали будувати. Вона нам потрібна найбільше, тому що їсти і ночувати ми маємо де. А самої академії у нас було. Тому вона завжди була в пріоритеті. Це принциповий і логічний момент. А де нам тоді поселити 360 дітей?
Зараз доробляємо об’єкти, які почали будувати пізніше. Готель та івент-хол вже на виході. Спортзал був після цього збудований. Все йде за природнім порядком.
Будівництво академії тривало 2,5 роки. Якщо через півроку ти розпочав роботу на іншому об’єкті, то зрозуміло, що десь на півроку пізніше ти його завершиш. Там не має ніяких підводних течій. Просто є мінімальний термін потрібний для відкриття якогось об’єкту. Швидше ти його не збудуєш. І це не залежить від кількості працівників. Буде там 50 чи 150 людей – все рівно будуватимете два роки. Просто більше туніядців буде на будові, які імітують роботу. Хіба не так?
– У мене поки не має досвіду великого будівництва.
– Тоді ви справді щаслива людина. Нема з ким будувати – не вистачає фахівців. А ті, що є, теж не завжди хороші. Дуже багато нюансів з будівельниками.
Раніше не було фінансових можливостей будувати, але були люди. Зараз з’явилися можливості, але не має людей. Все, як у Польщі. Тільки наші ще в Польщу їдуть будувати, а до нас ніхто з фахівців не приїжджає. Узбеки і киргизи ще не доїхали, а наші вже поїхали. Москалів і безкоштовно не треба. Та вони і ніколи не працювали – все життя були туніядцями, бігали з ведмедями і балалайкою. Толку з них, як з козла молока.
– Важче будувати академію чи займатися клубом?
– І там, і там по-своєму важко. Не має легких історій. Футболісти – це тонка натура, вони можуть легко образитися, з ними треба акуратно, думати, що говориш і підбирати слова. Все-таки, творчі люди. Будівельникам також потрібні слова, але вже в іншій формі і тональності. Можливо, не завжди треба підбирати, а просто говорити, що думаєш.
«Було страшно розпочинати, потім було страшно будувати, а зараз страшно відкривати»
– В реальності академія виглядає дуже масштабно. Не було страшно починати такий проект?
– Я вас здивую – ще й досі страшно. Ми будуємо і боїмося, боїмося і будуємо. Було страшно розпочинати, потім було страшно будувати, а зараз страшно відкривати. Це величезна машина і відповідальність за дітей і людей. Але очам страшно, а руки роблять.
– Ви не любите публічно говорити про гроші, але яка вартість будівництва академії?
– Я не буду про це говорити.
– Ігор Дедишин розповідав, що Сергій Палкін після огляду академії запитав скільки це все коштує.
– Було таке питання. Сергій Анатолійович – людина з тонким гумором. Йому теж дуже сподобалася наша академія.
– Одна топ-історія з будівництва академії.
– Перший приїзд Кучука. У нас є відео і якщо Станіславович дозволить, то ми його покажемо на відкритті. Тоді по території навіть неможливо було ходити. Там було таке болото, що люди навіть у гумових чоботах топилися по коліна. Тому ми робили обхід на тракторі – вилізли на причеп і так їздили.
Є у нас таке цікаве відео. Коли будемо робити гарне відкриття, то змонтуємо фільм і ви побачите, про що ми говоримо. Болота там були несамовиті. Але потихенько все посушили.
– А чия реакція вам запам’яталась найбільше?
– Була така одна депутатка Піпа (Наталія Піпа говорила, що бізнесмен порушив обіцянку не вирубувати дерева навколо озера – прим. Tribuna.com). Її реакція була для мене найбільш неочікувана. Як такі речі можна було говорити? Але Піпа і в Африці Піпа.
– Якщо говорити про політику, то які у вас зараз стосунки з Андрієм Садовим?
– Прекрасні. Таких теплих, гарних і ніжних стосунків у нас ніколи ще не було. Андрій Іванович все-таки вміє шукати баланс. В нього цього не забереш. Але до чого тут політика? Це просто місцева історія і не більше. До політики це не має жодного стосунку. Але стосунки у нас чудові. Кажуть, на старості люди стають добріші і тягнуться один до одного.
Можливо, ми з Андрієм Івановичем вже постаріли, втомилися пити кров один одному і вирішили нашу енергію спрямувати на розвиток міста, а не якісь дурні та незрозумілі непорозуміння. Зі старістю приходить мудрість. Тим більше після чотирьох військових кампаній один проти одного вистачить вже воювати.
– З вашого образу в ЗМІ складається враження, що ви дуже емоційна людина. Який ви у житті?
– Це правда. Я емоційний, але швидко відходжу. Достатньо 2-3 хвилини, щоб вийшла пара.
Фото: «Рух»
