«Фанати зверталися до мене англійською, а я відповідав українською». Богатінов сумує за Львовом і радіє зустрічі з Україною на Євро
Воротар збірної Північної Македонії згадав свій період у «Карпатах».
Воротар збірної Північної Македонії згадав свій період у «Карпатах».
Македонський футбол переживає зараз світлі часи – три місяці тому збірна вперше в історії вийшла на Євро. А нещодавно створила сенсацію у відборі на ЧС-2022 – перемогла Німеччину на виїзді – 2:1. Більше того, після трьох турів Північна Македонія йде на другому місці у групі – відразу після куражної Вірменії.
«Ми їхали в Німеччину в ролі аутсайдерів, але змогли виграти»
Колишній воротар «Карпат» Мартін Богатінов – частина цієї команди. 34-річний футболіст не є першим номером збірної, але викликається на всі матчі. Після перемоги над німцями Мартін запостив у своїх соціальних мережах небанальне фото з роздягальні. А тепер розповів Іринi Козюпі, чому гравці не посміхаються після такого фантастичного результату.
«Так ми хотіли показати, що ми серйозна команда, тому наші обличчя не були веселими. Нас не сприймали серйозно, хоча останні 4-5 місяців ми грали дуже добре. Ми їхали в Німеччину в ролі аутсайдерів, але змогли виграти. Суперник такого не очікував. Вся Європа і весь світ були шоковані перемогою Північної Македонії.
Знаєте, як в житті говорять? Якщо чогось дуже хочеш, то зробиш все для цього. Можливо, люди будуть сміятися з моїх слів, але ми вірили, що можемо виграти. Так і вийшло».
Потрапити на Євро-2020 македонцям вдалося завдяки новій системі відбору та Лізі націй. У стикових матчах команда спочатку пройшла Косово (домашня перемога 2:1). У вирішальному матчу їм на виїзді вдалося перемогти Грузію – 1:0.
«Це величезна подія в історії футболу Північної Македонії, яка буде записана золотими літерами. У нас хороша команда з талановитими молодими гравцями. А також у нас є досвідчений Горан Пандєв. Цей мікс дає результат.
Пандєв сказав, що після Євро вже хоче завершувати кар’єру. Без нього буде дуже важко. Тренер ще хоче вмовити його пограти. Горан – найкращий македонський футболіст в історії, наша ікона. Найкраще за нього говорять його результати. Більше того – він не тільки фантастичний футболіст, але й прекрасна людина».
Північна Македонія на своєму дебютному Євро потрапила в одну групу з Україною, Нідерландами та Австрією. Наш матч пройде у Бухаресті.
«Дуже радий, що ми зіграємо з Україною. Ніхто тут не має нікого боятися. Ми просто будемо грати у футболу і хто буде кращим на полі, той і виграє.
«На початку моя українська була дуже смішною. Але я не соромився цього»
Розмова з Богатіновим – це той особливий випадок, коли ти говориш з легіонером українською мовою. Мартін перейшов у «Карпати» взимку 2011 року і за три сезони у Львові навчився говорити українською на такому рівні, щоб у 2021-му вільно давати інтерв’ю.
«В усіх іноземців у контрактах було прописано, що через шість місяців треба розуміти українську мову. Не обов’язково говорити нею, але ти мав розуміти її. Я вивчив українську не через контрактні зобов’язання. Просто хотів спілкуватися з людьми в Україні.
Коли я прийшов у команду, то Іван Мілошевич (сербський захисник) вже говорив українською. Завжди запитував його, якщо чогось не знав – «Як буде це слово?», «А як замовити це в ресторані?». І так за півроку практично вже все розумів. Згодом почав говорити, хоча на початку моя українська була дуже смішною. Але я не соромився цього. Просто намагався мати більше розмовної практики і так поступово виговорився.
Тоді в «Карпатах» грало багато українців і основною мовою в команді була українська. Нею говорили 90% гравців. Мені мова далася легко, бо македонська також належить до слов’янської групи. Я з самого початку розумів українську на 30-40%. Іспанцям та бразильцям було важче – вони вчили мову з викладачами».
Кілька разів Богатінов потрапляв у комічні ситуації через мову. Його навіть вважали українцем – настільки добре він міг спілкуватися.
«Я тільки підписав контракт з «Карпатами» і ми поїхали на збори в Іспанію. Почув, як в команді говорили «чуть-чуть», але в моїй версії це звучало, як «чук-чук». Гурулі сказав: «Мартіне, давай швидше». А я відповів йому: «Чук-чук». Він перепитав: «Як-як?». Я повторив: «Чук-чук». Сандро почав сміятися.
Коли фанати зустрічали мене десь в кафе чи на вулиці, то зверталися до мене англійською мовою, а я відповідав їм українською. Вони дуже дивувалися. Не могли повірити, що я говорю українською. Казав їм, що раз я знаходжуся в Україні, то чому б мені не вивчити вашу мову. Говорили мені: «Молодець». А були ситуації, коли я знайомився з новими людьми і вони запитували мене звідки я. Казав, що з Македонії. А мені відповідали: «Ні, ти – українець». Тоді показував свій македонський паспорт. Говорили, що я дуже добре говорю українською і в мене навіть акцент хороший».
Мартін вже давно не грає в Україні, але досі активно використовує українську мову. На Кіпрі Богатінов виступає в одній команді разом зі ще одним екс-карпатівцем Ігорем Худоб’яком. А тренером воротарів в «Етнікосі» працює українець Олег Венчак.
«Відколи Олег Васильович приїхав, то я з ним кожного дня розмовляю українською мовою на тренуваннях. Завдяки цій практиці я не забуваю мови. Окрім рідної македонської знаю сербську, болгарську, англійську, а зараз вчу грецьку мову. Стараюся, але навчання йде важко. Кажуть, що два класи я вже пройшов і зараз на рівні третього».
«Ми всі розуміли наскільки Кубок важливий для «Карпат»
Один зі своїх найкращих матчів за «Карпати» Мартін провів у Кубку України. Це був півфінал проти донецького «Металурга». Воротар відбив два пенальті – один в овертаймі, а інший в серії 11-метрових. Але цього було недостатньо для виходу у фінал. «Карпати» поступилися – 6:7.
«Дуже шкода, що не вийшли тоді у фінал. Ми всі розуміли наскільки цей трофей важливий для команди. На матчах фанати завжди співали: «Кубок Львову». І того сезону ми були дуже близькими до мети. Якби ми вийшли у фінал, то невідомо, як би все там склалося. В одному матчі все можливе. Після поразки від «Металурга» мені було дуже прикро, що нам не вдалося здійснити мрію вболівальників. Вони заслужили на Кубок».
А ще цей матч запам’ятався епічним післяматчевим інтерв’ю Михайла Кополовця, в якому він на емоціях заявив, що команда «ходить в церкву перед каждою ігрою».
«Така традиція існувала ще за часів Кононова. За день до матчу ми прокидалися зранку на базі, всією командою йшли до церкви, згодом обідали, відпочивали і відправлялися на гру. Так що це справді було – перед кожним матчем ми ходили в церкву. Мені це не здавалось дивним, бо я віруючий. Ходив в церкву і до цього.
А фраза Міші стала хітом в Україні. Думаю, і тепер всі її пам’ятають. Коли це відео тільки з’явилась в інтернеті, то всі сміялися. І Міша також. Він в цей момент так зреагував і дороги назад вже не було».
Разом з тим «Карпати» в період виступів Богатінова лихоманило – команда боролась за виживання.
«Якщо ви хочете здобути результат у футболі, то потрібне терпіння. А в «Карпатах» його не було. Керівництво хотіло все і відразу, а коли результати були не найкращими, то вигнали Кононова. Наступний тренер надовго не затримався. А кожного разу, як приходить новий тренер, то він приносить свою філософію. Гравцям потрібен час, щоб зрозуміти її та адаптуватися до нових вимог. У команди почала падати психологія. Підбір футболістів у нас був якісним, а от результати не такими, як хотілося».
«Коли поїхав з «Карпат», то хотів плакати»
Стосунки Богатінова та «Карпат» завершились скандалом. За словами гравця, клуб заборгував йому зарплату за сім місяців плюс відступні. Гроші довелося вибивати через суд, але в 2015-му з гравцем повністю розрахувалися.
«Мені дуже шкода, що моя історія закінчилася саме так. Зі свого боку я зробив все, що було у моїх силах заради мирного вирішення конфлікту. Я хотів, щоб ми подали один одному руку. З президентом «Карпат» (Петром Димінським) за три роки я говорив всього тричі – коли підписали контракт, перед одним з матчів і на зборах в Туреччині. Всіма справами тоді займався генеральний директор (Ігор Дедишин). Я сто разів набирав його, але він не відповідав. Тому не було іншого вибору, як йти в суд, адже мені перестали платити зарплату. У підсумку, з «Карпат» зняли очки, а я виграв суд».
Але Мартін зберіг хороші спогади про свій час в Україні. В кожному з інтерв’ю він з теплотою згадує про Львів та «Карпати».
«Чесно, Україна, Львів та його мешканці стали мені дуже близькими. Я дуже швидко адаптувався до вашої країни. Коли поїхав з «Карпат», то хотів плакати. У мене досі залишається багато друзів в Україні. А український футбол тоді був на дуже високому рівні, на матчах панувала чудова атмосфера, відчувалась любов і повага вболівальників. Коли виходили в місто, то фанати впізнавали, просили про фото та автографи.
Дуже хочу знову приїхати до Львова – тепер вже як турист. Хочеться згадати місця, де я провів три роки свого життя. Після того, як я залишив «Карпати», стежив за результатами команди. Знаю, що зараз леви грають у другій лізі. Шкода, що клуб з такими традиціями опустився так низько. Сподіваюсь, що «Карпати» піднімуться в УПЛ. Місто і фанати заслуговують на це».
«Знаю, що гасло «Слава Україні» дуже важливе для українців»
З 2014 року Богатінов виступає на Кіпрі. Спочатку Мартін захищав ворота «Ерміса», а потім перейшов в «Етнікос».
«Думав, що пограю там один сезон, а тоді повернуся в Європу. А вийшло так, що вже сьомий рік тут. Життя на Кіпрі чудове – погода, море, пляжі. Ігор Худоб’як грає в «Етнікосі» вже третій рік. Він перевіз сюди сім’ю, діти тут ходять у школу. Ми з ним товаришуємо. Буквально вчора ходили на пиво».
«Етнікос» – середняк кіпрського футболу, але гравці задоволені всіма умовами. Клуб представляє селище Ахна на дві тисячі мешканців. Більшість футболістів базуються в Ларнаці.
Особливість Ахни в тому, що після війни 1974 року селище знаходиться під контролем невизнаної Турецької республіки Північного Кіпру. Грецька частина населення Ахни переїхала в нове поселення на територію Кіпру, але територіально вони знаходяться дуже близько, хоч і розділені кордоном.
На Кіпрі Мартін не забуває про Україну. Минулого року він запостив у фейсбук фото з українською шоколадкою і написав «Слава Україні».
«Три роки тому почав свій бізнес на Кіпрі – здаю в оренду будинки і квартири. Одного разу в мене були туристи з України. Вони були дуже задоволені умовами проживання і залишили з вдячності шоколадку. Я забрав її додому, а через деякий час захотілося чогось солодкого. Взяв цю шоколадку і побачив, що вона українська. Тоді мене накрили приємні спогади про Україну. Вирішив зробити фото для фейсбука.
А потім мені написала одна людина: «Мартіне, це українська шоколадка. Я приїжджаю через п’ять днів на Кіпр і привезу тобі львівського шоколаду». І він справді привіз мені солодощів з «Львівської майстерні шоколаду». Ми зустрілися тут, випили кави. Дуже вдячний за такий подарунок. Мені було дуже приємно. Одна шоколадка ще досі є в мене вдома. Львівські кава і шоколад – дуже класні.
Гасло «Слава Україні» я завжди чув на матчах, коли співали вболівальники. Також у Львові є один ресторан («Криївка»). Щоб зайти туди треба сказати «Слава Україні». Тоді тобі дають випити щось схоже на горілку. А якщо серйозно, то я знаю, що це гасло дуже важливе для українців. І коли говорять «Слава Україні», треба відповідати «Героям Слава».
Окрім бізнесу з нерухомістю, Ботагінов розвиває свій бренд воротарських рукавичок – «MB».
«Поки це більше хобі, яке з часом може перейти в бізнес. Все почалося з того, що одна компанія, яка постачала мені рукавички, дуже мене розізлила. Тоді сказав собі, якщо ситуація не зміниться, то я зроблю свій бренд.
У Північній Македонії 99% воротарів користуються продукцією «MB». На інші країни поки важко вийти. Потрібно активно займатися рекламою та просуванням, а поки не це не вистачає часу. Воротарі нашої збірної поки грають у рукавичках компаній, з якими у них підписані контракти. Думаю, потім вони будуть грати в «MB».
Розвитком свого бренду Мартін займеться пізніше. А зараз його думки зайняті майбутнім Євро. «Тренер вирішує, хто поїде у складі збірної. Дуже хочу і думаю, що побачимося з Україною на матчі в Бухаресті».
Фото: інстаграм Мартіна Богатінова
