Tribuna/Футбол/Блоги/Апельсинова кава/Син українських емігрантів виграв Кубок Стенлі і знявся у культовому фільмі з Патріком Свейзі

Син українських емігрантів виграв Кубок Стенлі і знявся у культовому фільмі з Патріком Свейзі

Ерік Нестеренко був тафгаєм і мав дві вищі освіти.

Автор — Ірина Козюпа
24 декабря 2020, 16:50
10
Син українських емігрантів виграв Кубок Стенлі і знявся у культовому фільмі з Патріком Свейзі

Ерік Нестеренко був тафгаєм і мав дві вищі освіти.

Голлівудська спортивна драма про хокей «Молода кров» вийшла у прокат у 1986 році. Цей фільм став культовим у Канаді і входить у різні топ рейтинги найкращих хокейних стрічок. Одну з ролей виконав переможець Кубка Стенлі та етнічний українець Ерік Нестеренко. Також він був консультантом фільму.

Нестеренко зіграв батька головного героя, у стрічці знімалися Патрік Свейзі та Кіану Рівз

Обережно, можливі спойлери.

За сюжетом 17-річний хлопець живе на фермі з батьком і старшим братом. Він мріє стати професійним хокеїстом і пробитися в НХЛ. Суворий тато неохоче відпускає сина на перегляд в одну з юніорських команд, де хлопця помічають тренери, хоча і відзначають, що він б’ється, як старенька бабуся.

Новачок намагається адаптуватися в команді, починає зустрічатися з єдиною донькою свого грізного тренера, але його головний виклик – навчитися давати відсіч тафгаям на льоду. Він має фантастичну швидкість і багато забиває, але цього замало. Щоб стати крутим хокеїстом треба ще вміти дати здачу грубіянам і змусити себе поважати.

Головну роль у фільмі виконав Роб Лоу, який був секс-символом середини 80-х. Капітана команди зіграв Патрік Свейзі, а зовсім молодий Кіану Рівз став воротарем (це була всього друга роль у кіно для майбутнього Нео та Джона Уіка). 53-річний Ерік Нестеренко вже давно завершив хокейну кар’єру на час зйомок «Молодої крові» і працював інструктором з гірських лиж.

Іронічно, але зірковий хокеїст зіграв фермера, який не в захваті від захоплення свого молодшого сина. Втім, наприкінці стрічки він допомагає хлопцеві і показує йому кілька своїх секретних прийомчиків. «Ти можеш навчитися бити грушу в сараї, але головне – це вистояти на льоду». А потім гордий батько з трибуни вболіває за сина, який товче пику головному бедбою фільму.  

Нестеренко зіграв дуже переконливо, хоч його роль і епізодична. Але він також багато працював поза кадром в якості консультанта.

«Рівз грав у хокей в дитинстві, а Свейзі та Лоу довелося робити чимало дублів на льоду, – згадував Ерік. – Патрік ще доволі непогано катався, а от Роб взагалі не міг стояти на ковзанах. Він працював з фігуристкою, яка навчила його пересуватися з пункту А в пункт Б і не виглядати при цьому жахливо. Але ми все одно старалися знімати його зверху».

Автори фільму хотіли, щоб сцени на льоду виглядали реалістичними – як справжній хокейний матч. Тому саме Нестеренко був тим хлопцем, який відповідав за цю частину стрічки і займався всіма постановками. Зйомки на льоду робили з інвалідних візків до яких приладнали леза. «Це було весело і це хороший досвід», – говорив потім Нестеренко.

«Молода кров» – це один з найбільш популярних фільмів про хокей в Канаді. Думаю, що там цю стрічку подивилися всі, – розповів Tribuna.com консультант документального фільму «ЮКІ» Євген Количев. – Роль Еріка є доволі символічною. Він сам був тафгаєм і багато бився.

Коли шайба була біля борту, то він міг так нормально попрацювати ліктями по ребрах суперників. За це отримав прізвисько «Залізні лікті». Його боялися – він грав міцно та потужно. Ця войовничість перейшла до нього від батька».

Батько Нестеренка воював в армії УНР і знав шість мов, Ерік народився вже у Канаді

Яків Нестеренко походив із села Рудня Козелецького району Чернігівської області. Він отримав дуже хорошу освіту в Києві – знав шість мов (зокрема – англійську, французьку, німецьку) і працював інженером-хіміком. Разом з тим він мав активну громадянську та політичну позицію – боровся за незалежність України, належав до Січової дивізії армії УНР, був учасником другого зимового походу Юрка Тютюнника. Спочатку сім’я Нестеренків виїхала до Чехословаччини, щоб уникнути переслідувань комуністичного режиму та НКВС. А вже звідти до Канади.

За океаном Нестеренко написав книгу спогадів про антирадянську боротьбу, був керівником Ліги визволення України, став лицарем Хреста Симона Петлюри і Воєнного хреста.

«Яків Нестеренко активно відстоював права нацменшин у Канаді і пропагував українську мову. Він виступав за те, щоб уряд країни взяв курс на мультикультурну політику і не обмежував права емігрантів. Його часто запрошували на телебачення. Я навіть хотів купити архівні кадри, як Ерік з батьком приходили виступати на ТБ. Але це відео було дуже коштовним», – розповів Tribuna.com режисер «ЮКІ» Володимир Мула. 

Ерік народився вже у Канаді 31 жовтня 1933 року. Спочатку сім’я поселилася у шахтарському місті Флін-Флон (Манітоба). У цей час світом котилася Велика Депресія, але Нестеренко-старший мав хороший бекграунд і не залишився без роботи. А також зміг купити сину ковзани і ключку. Ерік все дитинство ганяв шайбу на замерзлих озерах, що знаходилися неподалік. А згодом біля їхнього дому побудували криту ковзанку, де він пропадав весь свій вільний час. 

«Ми завжди грали проти старших хлопців, які стали моїми першими тренерами. Вся моя базова техніка і навички з дворового хокею», – згадував Нестеренко.

В 11 років він з сім’єю переїхав у Торонто і невдовзі приєднався до юніорської команди кленових листків.

Виграв Кубок Стенлі з «Чикаго», зіграв більше тисячі матчів, першим з діючих гравців НХЛ закінчив університет

Боббі Галл, Стен Микита і Ерік Нестеренко – зіркове тріо «Чикаго» 60-х

У 18 років Еріку запропонували безкоштовне навчання в університеті Мічигана. Коли про це почув тренер, то відразу запропонував центрфорварду контракт. Батько Нестеренка був проти. Він переконував сина спочатку здобути освіту, а тоді вже грати у хокей.

«Тато вважав, що за цей час я стану сильнішим фізично і більше знатиму про цей світ та життя», – говорив Ерік. Зрештою, він не тільки продовжив грати у хокей, але і почав вчився в університеті.

«Нестеренко став першим діючим хокеїстом НХЛ, який отримав вищу освіту. До нього не було нікого, хто б грав і паралельно навчався. Тоді в НХЛ заробляли не такі вже й великі гроші. Плюс можна було важко травмуватися і швидко завершити кар’єру хокеїста. Батько розумів, що з хорошою освітою хлопець не пропаде. Думаю, якби в Еріка не вийшло стати зіркою хокею, він би легко знайшов себе в іншій сфері і не посоромив би тата».

Після «Торонто» Нестеренко опинився у «Чикаго», куди його продали за 40 тисяч доларів. Про новий клуб хокеїст дізнався з ранкової преси. У місті гангстерів та джазу він грав більшу частину своєї кар’єри і здобув Кубок Стенлі у 1961 році. Свій останній матч в НХЛ Нестеренко провів у 40 років. І став одним з перших, хто відіграв на такому рівні більше тисячі матчів, а саме 1219. За кар’єру він закинув 250 шайб і виконав 324 результативні передачі.

«Ерік вигравав Кубок Стенлі у часи золотої ери НХЛ. Тоді у лізі виступало всього шість команд. Нестеренку довіряли і давали змогу грати. Його кар’єра вийшла тривалою через міцне здоров’я і хорошу фізичну форму. Він двічі брав участь у матчах Всіх Зірок. Ерік дійсно був зірковим гравцем 60-х, грав у перших ланках. Ним захоплювалися і його знали. Він не тільки добре катався, але й гарно дивився в кадрі, адже НХЛ – це також і шоу. Недарма його потім запросили знятися у фільмі», – розповідає Количев, який досліджує український феномен в НХЛ.

І звісно, Нестеренко не забував про навчання. Вже виступаючи за «Чикаго» він закінчив ще один університет. Цього разу – у Торонто. Кажуть, що на пари він літав мало не чартерами, а з командою майже не тренувався, а тільки грав матчі. Клуб спочатку виступав проти такої практики, але змирився, коли їхній центрфорвард заявив, що піде з команди, якщо йому не дозволять вчитися. Час в університеті Ерік пізніше назве чудовим досвідом. 

Заробив за кар’єру 1273 хвилини штрафу, догравав у Швейцарії, вистежував в Арктиці російські літаки

Ерік Нестеренко грав у часи, коли зірками НХЛ були Горді Хоу та Террі Савчук. Хоу він називав найкращим суперником проти якого доводилося виходити на лід. У «Чикаго» його партнером по команді був ще один етнічний українець Білл Мосієнко, який відомий своїм фантастичним рекордом. Він забив три шайби за 21 секунду. Це досягнення досі ніхто не зміг перевершити.

«Неймовірний хлопець. Він був українцем, як і я. Мав космічну швидкість і просто літав на ковзанах. Вмів роздавати чудові асисти. Вам тільки треба було підставити ключку і забити», – згадував Нестеренко.

Ерік був жорстким гравцем і заробив за 20 сезонів в НХЛ 1273 хвилини штрафу. Його називали не тільки «Залізні лікті», але й «Містер Лікоть», «Шаблезубий Нестор», «Вибуховий Флін-Флон». Ходить легенда, що лише на голові Нестеренка залишилися близько тисячі шрамів та рубців. А його ніс ламали тринадцять разів.

«Хокей 60-х був справжньою чоловічою грою, хокеїсти виходили на лід без шоломів, грали з розбитим обличчям. Не було таких умов для тренувань та відновлень, сучасного захисту. Тоді хокей був жорстоким. Тому Нестеренко став героєм для свого часу», – вважає Количев.

«Перші три-чотири роки в НХЛ випробовують твої можливості. Якщо хтось нападає на тебе, то ти маєш відповісти. Це частина гри. Я дуже вдячний хокею за все. Це був стиль життя», – розповідав Ерік.   

Перший в історії НХЛ темношкірий хокеїст Віллі О’рі виступав за «Бостон Брюїнз» і добре відчув на собі, що таке жорстка гра Нестеренка.

«Це трапилося під час моєї першої гри проти «Чикаго». В якийсь момент матчу я опинився за воротами чорних яструбів. І раптом отримую сильний удар ключкою просто в обличчя. Двох передніх зубів як не було. З носа – кров. Я зрозумів, що він зробив це навмисно. У відповідь кидаюся на нього й ключкою розбиваю йому голову. Нас обох суддя вигнав з поля. До роздягальні нас супроводжувала поліція. Коли ми грали наступного разу в Чикаго, історія повторилася. Він знову заїхав по мені ключкою – цього разу поміж ніг».

Віллі О’рі вважав, що це був расизм з боку Нестеренка. Ерік говорив, що у нього не було якогось принципового протистояння з першим темношкірим хокеїстом, а билися всі з усіма. Мовляв, якщо він бився з Горді Хоу, то зовсім не тому, що ненавидів його. Просто хокей, нічого особистого. 

«Ерік Нестеренко з дитинства був закоханий у лід, його холод і свободу. На льоду він був дуже цинічний, бо вважав, що з таким ставленням до гри максимально реалізує себе, як професійний хокеїст», – пише про етнічного українця довідник «Hockey players».

Після НХЛ Нестеренко вирішив ще пограти у хокей в Європі. У 1974 році він опинився у Швейцарії, де спробував себе в ролі граючого тренера. Але вже за рік повернувся у США. Спокійний європейський хокей розчарував хокеїста, який звик до серйозних заруб на льоду. Але у Швейцарії Ерік став на гірські лижі і навіть опанував професію інструктора.

Коли Нестеренко остаточно зав’язав з хокеєм, то розважався, як міг. Кілька років провів в Арктиці, де вистежував російські літаки за допомогою системи раннього попередження оборони. Консультував, працював ді-джеєм, біржовим маклером, агентом туристичного бюро, письменником, викладачем в університеті. Нещодавно в Україні у прокат вийшов фільм «ЮКІ», де Нестеренко – один із героїв. На відео він тримає в руках книжку «Червоний голод: війна Сталіна проти України» Енн Епплбаум.

Зараз Нестеренку 87 років. Він живе у штаті Колорадо і коли дозволяє здоров’я, то ще навіть стає на лижі.

Фото: НХЛ, The Hockey News, кадри з фільму «Молода кров»

Другие посты блога

Все посты