Карлос де Пена: «Пофарбую волосся, якщо «Динамо» вийде з групи Ліги чемпіонів»
Уругваєць свою частину виконує – вже забив в групі «Ференцварошу».
Ірина Козюпа поговорила з одним із лідерів «Динамо» – Карлосом де Пеною. Уругваєць розповів про матч з «Ювентусом», поділився враженнями від роботи з Мірчею Луческу, оцінив старт цього сезону і згадав свою поїздку в Чорнобиль.
Інтерв’ю було опубліковане вперше 26 жовтня – до матчу з «Ференцварошем», в якому де Пена забив гол.
«Перший матч з «Юве» – це хороший досвід, а далі треба вже набирати очки»
– Як оціните матч з «Ювентусом»?
– Ми довго чекали на цей момент. Для «Динамо» дуже важливо грати у груповому етапі Ліги чемпіонів, адже це великий клуб відомий в усій Європі. А також «Динамо» – це клуб, який звик виступати у таких турнірах. З «Ювентусом» ми зіграли хороший перший тайм – контролювали гру і володіли м’ячем. Не скажу, що нам довелося сильно страждати на полі.
Так, ми програли в підсумку, тому все виглядає, наче вони кращі за нас. Але ми здатні на більше – хочемо грати в Лізі чемпіонів так, як ми виступаємо в УПЛ.
Ми знаємо, над чим нам треба попрацювати перед наступним матчем. Впевнений, що поборемося за очки проти «Ференцвароша», «Барселони» і «Ювентуса». Ми впевнені у своїх силах. Перший матч з «Юве» – це хороший досвід, а далі треба вже набирати очки.
– Для вас це був перший матч групового етапу Ліги чемпіонів в кар’єрі. Яка найбільша емоція?
– Це особливий момент. Ти знаєш, що гратимеш проти великої команди і гравців з неймовірним досвідом. Деякі з них – чемпіони світу. Ти чекаєш цього протистояння.
Не скажу, що я хвилювався напередодні. Чесно кажучи, спав добре і гарно відпочив перед грою. Але був дуже зосередженим і з нетерпінням чекав старту.
Найбільш емоційний момент – це гімн Ліги чемпіонів. Багато разів я дивився такі матчі по телевізору, а тепер сам перебував на полі і слухав цю мелодію. Ти починаєш згадувати весь свій шлях у футболі, свою сім’ю і друзів. Це те, що дарує тобі щастя. Я насолоджувався цим днем. Звичайно, я дуже хотів виграти, як і кожного разу, коли виходжу на поле. У нас хороша команда і ми продовжуємо боротьбу у цій групі. Думаю, у нас все вийде.
– На матч проти «Юве» зібрався б повний «Олімпійський», якби не карантин?
– У мене немає сумнівів щодо цього. На «Олімпійському» був би аншлаг, якби не обмеження через коронавірус. Вболівальники «Динамо» – неймовірні. Вони прийшли нас підтримати, не дивлячись ні на що. Було дуже приємно нарешті зіграти вдома з глядачами, хоч це було лише 30% від загальної кількості. Думаю, вони щасливі знову побачити свою команду в Лізі чемпіонів.
Сподіваюся, що інші свої домашні матчі ми також зможемо зіграти з фанатами на трибунах. Не знаю, що буде на виїзді, бо у кожної країни свої правила. Не думаю, що в Іспанії та Італії ігри будуть з глядачами через карантин.
– Суперники «Динамо» в Лізі чемпіонів – група смерті чи група мрії?
– Для нас дуже добре мати у групі такі дві великі команди, як «Барселона» та «Ювентус» і таких неймовірних гравців, як Мессі та Роналду. Також не будемо забувати про інших зіркових футболістів у цих клубах. «Ференцварош» – дуже сильний опонент і з ним буде не просто. Коли граєш у Лізі чемпіонів, то хочеш протистояти найсильнішим.
У нашій групі, можливо, дві найкращі команди і двоє найкращих футболістів світу. Щасливий опинитися у такій компанії. Це дуже хороший виклик для нас. І у нас є все, щоб протистояти їм.
Це дуже сильні суперники, але у футболі 11 футболістів грають проти 11 інших футболістів. Тому до суперника не слід ставитися з надмірною пошаною. Ви розумієте про що я.
Звичайно, вони дуже хороші футболісти і я з повагою ставлюся до їхніх кар’єр. Але коли я граю проти них, то хочу конкурувати, змусити їх страждати і перемогти. Ми не збираємось лише насолоджувати Лігою чемпіонів і протистоянням з топовими командами. Ми виходимо на поле, щоб вигравати.
– Одвічне питання – Мессі чи Роналду?
– Дуже сильно захоплююся обома. Це два найкращих гравця світу. Але якщо вже обирати одного, то це буде Мессі. Багато років він виступає на топ-рівні. Звичайно, він грає з дуже хорошими партнерами, але цей хлопець може сам вигравати матчі. Буде чудово зіграти проти обидвох.
Мессі і Роналду – гравці різного плану, у них різні якості і функції в їхніх командах. Хоча я обрав Мессі, але Роналду також фантастичний футболіст. Його кар’єра, голи і трофеї – це щось неймовірне.
Для «Динамо» протистояння з такими суперниками – це дуже хороший досвід. Але нам не варто забувати, що ми граємо не тільки проти Роналду і Мессі, а проти «Ювентуса» і «Барселони». В цих командах багато висококласних гравців. Мабуть, Ліонель і Кріштіану найкращі у своїх клубах, але ті, хто грає поруч з ними, також дуже сильні виконавці.
– Тренер чи президент поставили перед командою чітку мету на цю Лігу чемпіонів?
– Ми граємо за «Динамо» і намагаємось вигравати кожен свій матч. Зробимо все, щоб забивати м’ячі, атакувати і здобувати перемоги. Ми розуміємо, що буде важко, але у нас є впевненість і віра у те, що ми робимо.
Ми молода команда, але дамо бій. «Динамо» вийшло в Лігу чемпіонів не для того, щоб просто брати участь у груповому етапі чи дивитися, які гарні стадіони у наших суперників. Ні, ми вийшли, щоб перемагати. Історія «Динамо» каже нам, що треба намагатися вигравати кожен свій матч.
– Паулу Фонсека одягнув костюм Зорро на прес-конференцію, коли «Шахтар» вийшов з групи Ліги чемпіонів. Можна вас спровокувати на якусь обіцянку?
– Було б чудово вийти у наступний раунд турніру. Що стосується якогось парі, то я не прихильник таких речей. Але якщо «Динамо» вийде з групи, то обіцяю пофарбувати своє волосся у жовтий колір.
– Як вам перемога «Шахтаря» над «Реалом»?
– Якщо чесно, то результат мене не здивував. Я сказав своїм друзям, що «Шахтар» переможе, а «Реалу» буде непросто через стиль гри гірників. Я багато разів грав проти донецької команди, тому добре знаю її можливості і знаю, на що здатні ці футболісти.
Тому перемога над «Реалом» мене зовсім не шокувала. Навіть попри те, що «Шахтар» грав без деяких гравців основного складу. У них однаково дуже хороша команда. Вони заслужили цю перемогу і провели дуже хороший матч проти сильного суперника. Це дуже добре для гірників і для всього українського футболу.
«Динамо» і «Шахтар» – великі клуби в Європі. Люди поважають те, як грають обидві команди.
«Абсолютно впевнений, що ми будемо боротися з «Шахтарем» за перемогу в чемпіонаті до останнього моменту»
– Минулого тижня ви зіграли в Лізі чемпіонів проти «Ювентуса». А де були в цей час два роки тому?
– Виступав в Уругваї за команду, яка мене виховала – «Насьональ». Це вже був мій другий період в клубі. Я провів у Монтевідео весь 2018 рік. Це був хороший час у моїй кар’єрі. Для мене «Насьональ» – те саме, що «Динамо» для Миколенка і Циганкова. Я дуже люблю цю команду, перебував в її системі з 10 років. Для мене було за честь представляти цей клуб.
– Спочатку не всі вболівальники сприйняли ваш трансфер, але потім визнали вас гравцем року. Як так вийшло?
– Я перший уругвайський футболіст в історії «Динамо» і приїхав сюди з іншої півкулі. До всього, я переходив на правах вільного агента, адже три місяці не грав у футбол після завершення мого контракту з «Насьйоналем». Нормально, що люди не знали мене, як гравця і що я можу зробити для «Динамо». Таке часто трапляється у футболі.
Я вірив у себе і знав, що отримаю свій шанс у великій команді. Мій перехід в «Динамо», безперечно, правильний крок. Я три місяці чекав на таку можливість. Весь цей час, коли я був без контракту, але тренувався двічі на день. Коли мені сказали про «Динамо» Київ, то я навіть не сумнівався. Відразу сказав, що хочу приїхати в Україну.
Я поважаю думки інших людей. На місці вболівальників я б теж думав так само – не грав три місяці, перейшов вільним агентом та інші подібні речі. Це нормально. У мене немає якоїсь негативної реакції. Але я знав свої можливості. І дуже щасливий, що все пішло так, як я хотів. Я почав грати за «Динамо», став гравцем року у команді, тепер ми виступаємо в Лізі чемпіонів.
– Відчуваєте себе одним із лідерів «Динамо»?
– Мені не подобається називати самого себе лідером. Краще хай мою гру оцінюють люди. Вважаю себе важливим гравцем для команди, як і багатьох інших наших футболістів. Намагаюся зіграти якомога краще кожного разу, коли виходжу на поле, віддаюся в кожному матчі і тренуванні на всі 100%. Роблю все, щоб бути лідером «Динамо», але з мого боку некоректно так говорити про свою грою. Мені приємно, коли так кажеш ти чи наші фанати.
– Як вам так швидко вдалося стати своїм у команді?
– Коли я підтримував форму в Уругваї, то знав, що одного дня отримаю свій шанс. І я маю бути готовим грати вже завтра, якщо мені скажуть це робити. Пам’ятаю, що підписав контракт з «Динамо» 10 квітня, а 24 квітня дебютував у матчі проти «Шахтаря». У мене було небагато часу, але я намагався адаптуватися так швидко, як тільки це можливо.
Хацкевич дав мені впевненість і випускав у кожному матчі. Зараз я можу сказати, що чудово адаптувався в «Динамо». І неймовірно щасливий бути тут – у клубі і в країні. Всі дуже добре до мене ставляться і прийняли з першого дня.
– Боротьба за друге місце і 23 очки відставання від «Шахтаря». Що трапилося з «Динамо» у минулому сезоні?
– Ми добре почали – виграли три стартові матчі. А потім вилетіли з кваліфікації Ліги чемпіонів, почали втрачати впевненість, не грали на своєму найкращому рівні, губили очки там, де не повинні були цього робити. Або вели в рахунку, а суперник наприкінці матчу виривав нічию чи перемогу. Ми не були достатньо хороші, як команда.
Мені приємно, що мою гру оцінювали позитивно, але мені важливий результат команди. Я хочу, щоб ми перемагали і перебували в лідерах. Тепер нам вдалося повернути впевненість і ми показуємо нашу кращу версію. І ми продовжимо покращувати свою гру і результати. Абсолютно впевнений, що ми будемо боротися з «Шахтарем» за перемогу в чемпіонаті до останнього моменту. І я переконаний, що ми можемо виграти УПЛ. Зараз ми йдемо на першому місці, але попереду ще багато важких матчів.
Не сумніваюсь, що «Динамо» буде на першій позиції наприкінці чемпіонату. Чемпіонство – це те, що «Динамо» справді хоче і те, що нам потрібно. В мене є передчуття, що це буде дуже хороший рік.
– Хто з молодих гравців «Динамо» показав найбільший прогрес?
– Кожного сезону у складі команди з’являються власні вихованці. Це важливо для клубу і розвитку гравців. У «Динамо» справді дуже хороше майбутнє. Всі знають, на що здатен Вітя Циганков. Ми бачили його в «Динамо» і національній збірній України. Миколенко – неймовірний гравець, який може зіграти зліва і в центрі захисту. На нього чекає велика кар’єра. Те саме можна сказати про Шапаренка. Жора Бущан – чудовий воротар. Він показав це в «Динамо» і національній збірній України. Особливо, у матчах проти Німеччини та Іспанії і в Лізі чемпіонів.
Також у нас є гравці, які зараз грають не так багато, але вони великі таланти – Попов, Цітаїшвілі. Дуже радий за них – вони майбутнє «Динамо». Ці футболісти з дитинства у клубі, багато працювали і заслуговують грати у першій команді. Сподіваюсь, що вони продовжать рости, будуть успішно виступати в «Динамо» багато років чи перейдуть в іншу лігу.
Академія клубу виконує чудову роботу. Інколи я дивлюся матчі юнацьких команд «Динамо» і бачу прогрес у грі молодих футболістів. Чимало з них за 2-3 роки будуть у першій команді. Це стиль «Динамо» – розвивати власних вихованців і давати їм шанс показати себе у великих змаганнях.
«Тепер Луческу тренер «Динамо», який хоче найкращого для команди і для кожного з нас. Це єдина річ, яка мене хвилює»
– Ви – не українець і не застали часи, коли Луческу тренував «Шахтар». Розумієте, чому навколо його призначення було стільки шуму і хейту від ультрас?
– Так, я не українець, але я все розумію і знаю історію. Звичайно, я чув про Луческу до свого приходу в «Динамо». Це тренер, який багато років у футболі. Знаю, що він тренував «Шахтар» 12 років, виграв з клубом Кубок УЄФА і багато титулів. Але Луческу – топ-професіонал, який дуже любить футбол. Зараз він виконує чудову роботу в «Динамо».
У кожного клубу є активні фанати, які боротимуться за команду і за принципи, в які вони вірять. Таке трапляється всюди. В Уругваї теж була схожа ситуація – тренер суперника очолив мою команду. Ультрас «Насьоналя» протестували проти нього, але з ним команда почала перемагати і давати результат.
Кожен тренер, футболіст чи людина має своє минуле. Історія знає чимало випадків, коли гравці переходять до суперника. І так триватиме надалі. Найважливіше, що Луческу хоче перемогти «Шахтар». У Туреччині він тренував двох принципових суперників – «Бешикташ» і «Галатасарай». У Румунії працював з «Динамо» Бухарест і «Рапідом».
Тепер він тренер «Динамо» Київ, який хоче найкращого для команди і для кожного з нас. Це єдина річ, яка мене хвилює. Я бачу роботу, яку він виконує кожного дня, і дуже щасливий працювати з таким тренером. Він один з найкращих у своїй справі.
Думаю, його запрошення – це дуже правильне рішення президента. Луческу – 75 років, але він дуже мотивований. Він багато працює і кожного дня показує, які речі ми можемо покращити, щоб стати кращими. Нам була потрібна така людина в «Динамо». Тепер нам потрібно вчитися і слухати його, адже у нього величезний досвід.
– Які були його перші слова після призначення в «Динамо»?
– Луческу просто сказав, що зараз він на 100% належить «Динамо», хоче перемагати з цією командою, а гравців зробити лідерами. І хоче найкращого для нас, бо це буде найкраще для нього. Він не говорив багато, але його слова дуже нас надихнули. Такий тренер вміє мотивувати. Особисто я дуже щасливий, що він тут.
– З боку виглядає, що Луческу – авторитет для гравців. А які в нього людські якості?
– Я дуже поважаю його кар’єру і всі команди, в яких він працював. Але найбільше поважаю те, як він поводиться кожного дня.
Він дуже ввічливий та коректний, але разом з тим амбіційний. Постійно підштовхує гравців працювати і розвиватися. Він завжди приходить вчасно на тренування, кожного дня намагається показати якісь нові речі, стоїть біля поля навіть в сильний дощ – це найкращий приклад, що він заслуговує на найбільшу повагу. Луческу не тільки фантастичний тренер, але і чудова людина.
Я навіть говорив своїй сім’ї та друзям, що хотів би в його віці бути таким же енергійним і мати стільки пристрасті. Луческу любить і живе футболом. У свої 75 років він заряджає нас своєю енергією. Він насолоджується перемогами, хорошим футболом і роботою на тренуваннях. Це найкращий приклад, який ми можемо мати.
– Ігор Суркіс на презентації Луческу команді сказав, що якщо не вийде з цим тренером, то потрібно змінити всіх футболістів. Як відреагували на ці слова?
– Це на 100% правда і дуже влучний коментар. Зараз з командою працює один з найкращих тренерів. Якщо ми не досягнемо успіху з ним і не будемо вчитися у нього, то, можливо, проблема не у тренерові, а в гравцях. Думаю, у нас є все, щоб прогресувати і ставати кращими футболістами.
– Який футбол Луческу хоче поставити в «Динамо»?
– У нього є чітка ідея, як команда має грати і як повинен діяти кожен гравець на своїй позиції. Але головна річ – Луческу хоче, щоб ми були тією командою, яка контролюватиме гру, а не буде страждати на полі.
Він хоче, щоб ми робили все, як команда, а не набір індивідуальностей. У своїх матчах, які ми вже зіграли, ми показали, що боремося за перемогу і за кожен м’яч. Гра з «Ювентусом» – наша перша поразка в офіційних поєдинках з Луческу.
Кожного разу ми намагаємось взяти гру під свій контроль, переміщаємо м’яч з одного флангу на інший, змушуємо суперника страждати і бігати, шукаємо простір для атак. У нас є багато різних опцій гри в атаці і в захисті.
– Складається враження, що зараз гравці точно знають, що мають робити на полі. Раніше такого не було?
– Одна з найкращих рис тренера – він чітко знає, чого хоче. Він говорить кожному гравцеві, які його функції, що він має робити в різних ситуаціях – при атаці, захисті, коли ми з м’ячем і без м’яча. Кожен футболіст, який починає матч в старті чи виходить на поле з лавки запасних знає свою роль у команді і розуміє, що найкраще для команди.
В «Динамо» на першому місці команда, а не індивідуальності. Якщо заради загального результату потрібно більше бігати чи жертвувати собою, то всі це робитимуть. На поле виходять тільки 11 футболістів стартового складу, але важливий кожен гравець. Тим більше тепер, коли можна використовувати п’ять замін. Дуже важливо, щоб усі були зосереджені, мотивовані і виконували те, що їм говорить тренер. У футболі ніколи не знаєш, що може трапитися. Можливо, футболіст, який вийде на останні п’ять хвилин, виграє матч для команди. Він такий же важливий, як і той, хто грає всі 90 хвилин.
Я нікого не критикую, але, можливо, раніше у нас не було чіткої ідеї, як ми хочемо грати. Зараз у нас все це є. Ми розуміємо, який стиль футболу хочемо показувати.
– Що Луческу вимагає від вас на полі?
– Він хоче, щоб вінгери зміщалися в центр і звільняли простір для крайніх захисників. Також, щоб багато працювали з м’ячем і зв’язували півзахисників з гравцями групи атаки.
Особисто мені Луческу дав впевненість і допомагає стати кращим футболістом. Я працюю над своїми слабкими якостями і намагаюсь вдосконалити свої сильні сторони. Щасливий, що мені вдалося забити вже чотири м’ячі. Я атакувальний гравець, але також допомагаю команді в захисті. Те, що Містер просить мене виконувати на полі, робить мене більш досконалим футболістом.
«Дуже пишаюся, що зміг забити так, як колись це робив Лобановський»
– Не лякає важкий календар матчів?
– Грати через кожні два-три дні – це найкраща річ у футболі. Футболісти таке люблять. Це справді добре – у вас багато матчів, можна проводити ротацію і залучати всіх гравців. Зараз ми граємо в УПЛ і Лізі чемпіонів, потім буде ще Кубок України, плюс ігри збірних у багатьох футболістів «Динамо».
У нас дуже хороший склад і ми готові до такого навантаження. Команда перебуває у чудовому фізичному стані, а після матчів у нас є все для відновлення – найкращі лікування, відпочинок, їжа, неймовірна тренувальна база. На виїздах ми зупиняємося у хороших готелях, а на матчі літаємо чартерами. Тобто, у нас є все, щоб показувати свою найкращу гру.
– Як ви ставитеся до того, що «Шахтар» грає свої домашні матчі на «Олімпійському»?
– Якщо чесно, то у мене немає з цим проблем. Наші матчі не перетинаються – якщо ми граємо в суботу, то вони в неділю, або ми граємо вдома, а вони – на виїзді. А наші дербі тепер постійно будуть проходити на «Олімпійському». А це означає, що нам не потрібно буде витрачати час на подорож до Харкова. Для нас так навіть краще.
Я знаю, що «Динамо» багато років грає свої матчі на «Олімпійському». Мені дуже подобається цей стадіон. Ми його добре знаємо, відчуваємо себе там комфортно і виграли Суперкубок України в «Шахтаря» на цьому полі. Так само мені подобається арена імені Валерія Лобановського.
«Шахтар» вирішив теж грати на «Олімпійському». Повторюсь, не бачу в цьому проблеми. Зрештою, стадіон належить державі.
– В Уругваї почали більше стежити за «Динамо» після вашого переходу?
– Уругвай – маленька країна з населенням всього 3 мільйони людей. Мабуть 1,5 мільйони зараз – це вболівальники «Динамо». Насправді, багато уругвайців знають і підтримують команду, підписані на сторінки в соцмережах. Все-таки, я перший і поки єдиний уругваєць в історії киян. Тому так – у нас справді тепер багато уругвайських вболівальників.
«Динамо» завжди займатиме особливе місце у моєму житті і житті моєї сім’ї. Моя дружина в Києві разом зі мною. Моя дитина народиться в грудні в Уругваї, адже це буде міжсезоння. Але він однаково матиме частку України в собі, адже під час вагітності дружина була тут.
– Як вам вдається забивати такі красиві голи?
– Не ставлю собі за мету забити красивий м’яч, а просто хочу забити. Але я той тип гравця, який любить йти на ризик. Мені подобається бити по воротах з кутового, центра поля, бити першим дотиком чи завдавати удару з льоту. Роблю так всю свою кар’єру. Для мене це нормальна практика.
– Знаєте, хто ще в історії «Динамо» відомий сухим листом?
– Коли я забив з кутового, то мені сказали, що так свого часу робив Лобановський. Знаю, наскільки він важливий для «Динамо» та України. Він був неймовірною людиною, всі хто про нього говорить, роблять це з повагою. Дуже пишаюся, що зміг забити так, як колись це робив Лобановський. Для мене справді стало великим сюрпризом, коли мені сказали, що я забив, як він.
– В матчі з «Гентом» ви зіграли з Шапаренком в «камінь-ножиці-папір». Поясніть, що це було?
– У мене дуже хороші стосунки з Шапою. Ми обидва хотіли виконати штрафний. Тоді він сказав: «Бро, давай розіграємо цей удар в «камінь-ножиці-папір». Я відповів, щоб без проблем і виграв право виконати удар. Це був веселий момент, але ми його не планували заздалегідь. Все вийшло спонтанно. Після гри ми сміялися з цього епізоду.
В «Динамо» дуже хороша атмосфера і це робить нашу команду кращою. Ми насолоджуємося тренуваннями і матчами. Бувають тривалі виїзди чи ми по кілька днів живемо на базі, але це хороший час проведений разом. Це все відбивається на нашій грі – ми намагаємось допомагати один одному і працювати, як єдина команда.
– У кожного гравця «Динамо» є якась історія про Дениса Гармаша. Розкажіть свою.
– Він один з найвеселіших футболістів, з яким мені доводилось грати. Він завжди у гарному настрої, жартує і змушує всіх сміятися. Також Денис дуже хороший гравець з великим досвідом. Він багато років грає за «Динамо». Це той тип футболіста, якого потрібно мати у команді. Він створює атмосферу і робить тренування веселішими. Дуже щасливий, що Гармаш в нашій команді.
«Приїхав сюди здалеку, але знав про Чорнобиль. Поїздка туди – дуже важливий момент для мене»
– Як ваші успіхи в написанні книжки?
– Не знаю чи зважуся одного дня видати її чи ні. Але мені дуже подобається писати і читати. Я пишу про різні моменти у своєму житті і кар’єрі. Деякі речі стосуються футболу, інші про моїх друзів, сім’ю та дружину. Як правило, пишу вдома зранку, попиваючи чашку кави. Кайфую від цього.
Читав книжку Франа Соля «Мадрид 2035». Він подарував мені одну копію. Це його перший роман – чудова історія, де переплітається реальність і фантастика. Деякі моменти стосуються його життя.
Футболісти – такі ж люди, як і всі інші. У кожного є своє хобі та речі, які подобається робити. Хтось любить грати в PlayStation, дивитися телевізор чи займатися іншим видом спорту. У моєму випадку – я люблю писати і читати. Якщо я все-таки вирішу опублікувати свій роман, то постараюся, щоб в Україні вийшов його переклад.
– Чи буде у вашій книжці історія про візит у Чорнобиль?
– Знаю, що Чорнобиль – це важка тема для українців і велика трагедія, яка вплинула на багато життів. Приїхав сюди здалеку, але знав про Чорнобиль – бачив у новинах і читав про це. Поїздка туди – дуже важливий момент для мене. Я на власні очі зміг побачити одну з найбільших трагедій в історії людства. Хотів подивитися, що там трапилося і як зараз все виглядає. Сподіваюся, що таке більше ніколи не повториться в жодній частині світу.
Дуже поважаю український народ. Не тільки через Чорнобиль, який вам довелося пережити, але і за Революцію 2014 року. Я бачив документальну стрічку на Netflix «Winter On Fire». Те, як люди поводилися і боролися за свої права – це щось неймовірне. Я щиро захоплююся українцями.
Я приїхав грати в Україну, тому маю знаю історію цієї країни і розуміти процеси, які тут відбуваються. Тим більше, що Майдан трапився зовсім недавно і він був дуже важливим для українців, які боролися за краще майбутнє для своєї країни. Тепер, коли я бачу Майдан Незалежності і монумент на площі, то згадую, що кілька років тому тут тривала велика боротьба.
– Правда, що ви назвали коня Києвом?
– В Уругваї у мене є своя ферма. Дуже люблю проводити там час – це чудове місце для релаксу. На фермі ми розводимо коней. Останнього коника, який у нас народився, я назвав Києвом. Це місто – важливий етап мого життя, я зараз мешкаю тут. А ще мені дуже подобається це ім’я.
Фото: «Динамо», сторінка Карлоса де Пени в інстаграм
