Блог Апельсинова кава

Останній матч Луческу: зіграв у 45 років і сам себе випустив на поле

Історія про «Динамо», «Стяуа» і режим Чаушеску.

Завершив кар’єру в 37 років у «Корвінулі», вперше в історії вивів збірну Румунії на Євро

Свою ігрову кар’єру Мірча Луческу-футболіст завершив у 37 років у команді «Корвінул» 1982-го. Останні три роки він вже виконував роль граючого тренера. В прощавальному сезоні здобув з командою бронзові медалі чемпіонату Румунії – це був найкращий результат клубу за всю його історію.

«Щоб залучити якомога більше вболівальників, я писав програми до матчів, створив спеціальне видання для фанів, напросився вести спеціальну колонку в місцевій газеті «Шлях до соціалізму».

Я навіть написав текст гімну «Корвінула», який виконував місцевий хор, а потім і весь стадіон. У той час стадіони в Румунії були порожні, а на матчі моєї команди, яка вдома забивала по шість-сім м’ячів, набивалися повні трибуни», – згадував Луческу про роботу у провінційному клубі.

А далі молодого тренера, який показав результат зі скромним «Корвінулом» і вміння працювати з молоддю, покликали у національну збірну Румунії. Команда Луческу випередила Швецію, Чехословаччину та Італію і виграла свою відбірну групу на Євро-1984. Більше того – це вперше в історії збірна Румунії пробилася на чемпіонат Європи. Саме Мірча заграв у національній команді майбутню зірку румунського футболу Георге Хаджи.

Луческу був близьким до того, щоб вивести свою команду на ЧС-1986 у Мексиці, але у вирішальному матчі програв головному конкуренту – Північній Ірландії. Румуни стали третіми у своїй групі, а відставання від прохідного другого місця становило всього одне очко. Через півроку Мірча залишив збірну.

Останній рік роботи в національній команді Луческу паралельно тренував бухарестське «Динамо». Це була друга головна команда соціалістичної Румунії. За нею стояли Міністерство внутрішніх справ та спецслужба Секурітате – румунський аналог КДБ. Роль клубу-фаворита належала армійській команді «Стяуа», а всіма справами там керував старший син диктатора Румунії Ніколае Чаушеску – Валентин.

Більше про божевільний румунський футбол 80-х і вплив на нього родини Чаушеску можна прочитати у великому ретро-тексті про «Стяуа», який виграв Кубок чемпіонів.  

«Стяуа», взявший Кубок чемпионов. Покровитель – Чаушеску, в финале против «Барсы» вратарь отбил четыре пенальти

Боровся зі «Стяуа», за яким стояв режим Чаушеску, тричі поспіль став другим з «Динамо»

Є версія, що молодий і амбіційний тренер Мірча Луческу хотів працювати саме в «Стяуа», де він зміг би тренувати найбільших зірок румунського футболу. Він навіть їздив в Севілью на фінал Кубка чемпіонів проти «Барселони» у складі румунської делегації. За спогадами Валентина Чаушеску, там Мірча підійшов до нього з проханням влаштувати його в «Стяуа», але отримав відмову.

«Я сказав: «Вибач, Мірча. Ти хороший тренер, але твій стиль не підходить «Стяуа», який грає вертикально. Іди краще в «Динамо», адже нам потрібен сильний опонент, який би нас мотивував», – згадував пізніше Чаушеску-молодший.

У період з 1986-го по 1989-й «Стяуа» не програв жодного зі 104 матчів на внутрішній арені. А «Динамо» Луческу три сезони поспіль ставало другим у чемпіонаті і програвало армійцям у фіналі Кубка Румунії, хоча демонструвало яскравий і атакувальний футбол. Одного разу в «Динамо» навіть відібрали вже виграний Кубок, нібито через помилки арбітра.

«У 1980-х я змагався з Валентином Чаушеску в румунському футболі. Пам’ятаю, коли «Динамо» і «Стяуа» грали у фіналі Кубка Румунії, суддя не зарахував гол армійців через офсайд. Чаушеску відразу ж забрав своїх футболістів у роздягальню. А через три дні їм вручили Кубок, хоча нам спочатку зарахували у тому матчі перемогу.

Після гри я запитав нападника «Стяуа» Йорденеску, чому його команда не повернулася на поле. Він відповів, що вони хотіли продовжувати грати, але їм дали наказ і вони не могли йти проти волі Чаушеску. Ось таке життя було тоді в Румунії. І такий футбол», – говорив Луческу.

Звільнення зі збірної Румунії теж вийшло неоднозначним. Луческу зняли з посади після перемоги над Австрією з рахунком 4:0 у першому матчі відбору на Євро-1988. «Комуністи злякалися моєї популярності», – Мірча в інтерв’ю часто говоритиме, що протистояв режиму Чаушеску. Він і справді був дуже популярним у Румунії, а за цим звільнення могла стояти правляча сім’я. Футболісти ж вважали, що хтось просто доніс керівництву, як Луческу нецензурно висловлювався в адрес родини Чаушеску. І там відреагували відставкою.

Іронічно, що кілька разів на прес-конференціях «Шахтаря» в єврокубках перекладачі помилково називали румунського тренера Чаушеску, що страшно злило Містера. 

Заявив себе на матч в 45 років, відіграв 15 хвилин, виграв з «Динамо» перше за шість років чемпіонство

Наприкінці 1989 року в Румунії пройшла революція і впав комуністичний режим. Чаушеску разом з дружиною затримали, швидко судили і відразу розстріляли. Тіла Ніколае та Єлени відвезли на стадіон «Стяуа», а потім поховали на військовому кладовищі. Валентина заарештували хоча і не висунули йому жодних обвинувачень. Кілька місяців він провів у в’язниці, а потім надовго виїхав з Румунії. «Стяуа» залишилася без своїх впливових покровителів. І тут настав зірковий час «Динамо» Луческу.

Молода і голодна команда у тому сезоні розривала. «Динамо» програло тільки три матчі з 34, а різниця м’ячів складала +74. Відразу семеро гравців основного складу були молодшими 21 року. Але був момент, який міг залишити клуб без довгоочікуваного чемпіонства.

Збірна Румунії навесні 1990-го року розпочала підготовку до чемпіонату світу. Команда мала зіграти спаринг проти Єгипту. Тим часом федерація заборонила збірникам виступати за свої клуби, щоб уникнути травм і відпочити до старту турніру. «Динамо» і «Стяуа» постраждали від цього рішення найбільше. Команда Луческу залишалася без восьми гравців основи, а «Стяуа» без шести. Але в армійців ситуація була кращою через довшу лавку запасних.

Мірча просив федерацію футболу Румунії призупинити чемпіонат, але там не пішли на такий крок. А коли він випустив на поле двох збірників, то його дискваліфікували. Луческу це страшно розгнівало і він у своєму стилі всюди скаржився на дії футбольних чиновників.

«Вони хотіли присудити нам технічну поразку, але вже не могли діяти так як до революції. Хоча армія і «Стяуа» все ще були дуже впливовими. Тому мене просто дискваліфікували, як тренера», – говорив Мірча.

Тоді шокував всіх рішенням відновити кар’єру. На той момент Луческу було майже 45 років. Він вже 8 років не грав у футбол на професійному рівні. А потім взяв і заявив себе на матч чемпіонату проти «Спортула». На той момент «Стяуа» випереджав «Динамо» на 4 очки і міг піти у відрив. Луческу не хотів знову залишатися без чемпіонства. Але заявив себе на матч не тому, що справді розраховував грати. У такий спосіб він висловлював протест проти дій федерації і хотів мобілізувати своїх гравців.

«Звичайно, це була форма протесту, але таким чином я ще й приготувався до того, щоб керувати командою наприкінці сезону. Я зібрав всіх доступних ветеранів – Лазара, Стойку, Йоргулеску. Ну і себе теж заявив. Я повинен був показати їм приклад» , – розповідав про свої мотиви тренер.

Напередодні матчу Луческу пройшов медогляд. Спочатку він керував грою команди з лавки запасних, а на поле вийшов на 76-й хвилині. За спогадами очевидців, виглядав досить пристойно.

«Я відчував себе чудово. Пам’ятаю, віддав кілька непоганих передач. Маріан зі «Спортула» почав мене крити, і буквально не давав продихнути. Я сказав йому: «Синку, чого ти ходиш туди-сюди за дідом? Іди і грай у футбол!»

Ця гра завершилася внічию – 1:1. Але вона дала команді багато в емоційному плані. Футболісти побачили, що навіть їхній 45-річний тренер готовий виходити на поле.

«Я кілька раз відпасував йому на хід, щоб подивитися, чи може він бігати, як в молоді роки. Але він залишався в центрі і віддавав точні передачі. Серйозно, йому не склало труднощів відбігати чверть години. Допомогло те, що він завжди тренувався разом з командою. Хоча, звичайно, в той вечір він кричав на нас анітрохи не менше, ніж у звичайні матчі», – говорив після гри ветеран «Динамо» Іонуц Лупеску.

Через п’ять турів команда другим складом виграла чемпіонат Румунії, на одне очко випередивши «Стяуа». «Динамо» повернуло собі чемпіонство після шестирічної перерви. Камбек Луческу надихнув молодих футболістів і вони видали чудовий фініш. А в біографії Мірчі з’явився цікавий факт про останній матч на професійному рівні в 45 років.

Зараз Луческу 75 років, а його магія та нешаблонні ідеї все ще працюють. Тепер вже у київському «Динамо».

Мірча Луческу теж має динамівське серце. Щоправда – бухарестське

Фото: ProSport, UniMedia, Sportescu

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...