Блог Апельсинова кава

Українець став своїм у «Формулі-4»: ганяє 230 км/год, боїться таксистів-лихачів і фарбує волосся

Іван Пеклін нещодавно виграв свою першу гонку на цьому рівні.

Івану – 18 років, він мріє стати першим українським чемпіоном «Формули-1», вже виграв свою першу гонку у «Формулі-4», носить яскраві зачіски і завжди їздить з пристебнутим ременем.

До свого повноліття Іван встиг чимало. У 16 років Пеклін став наймолодшим чемпіоном України з картингу. Він перший українець у формульних гонках. Зараз ганяє у чемпіонаті французької «Формули-4» і вже має перші успіхи.

Пілот розповів Ірині Козюпі про свою перемогу в Маньї-Кур, фото з Шумахером, карантин у Франції і київських таксистів.

«Найкращий момент – це коли ти перетинаєш фінішну пряму і бачиш картатий прапор»

Для Івана це перший сезон у «Формулі-4». Він фінішував першим у другій гонці другого етапу в Маньї-Кур. А до цього завоював свій перший подіум. Переможець сезону отримає шанс потрапити в академію «Рено». А це вже на крок ближче до «Формули-1».

«Відчуття після перемоги були неперевершені. Найкращий момент – це коли ти перетинаєш фінішну пряму і бачиш картатий прапор. Я так голосно кричав! Потім передивлявся своє відео з борткамер. Якщо прислухатися, то можна почути мій голос, який чути крізь гуркотіння мотору. Я був дуже задоволений цією перемогою.

Раніше я ганяв у картингу. Там немає такого, коли ти приїжджаєш до подіуму, вилазиш на машину і махаєш руками. Це було дуже класно. Мріяв про це відколи сів за кермо «Формули».

«Формула-4» перебуває у самому низу гоночної ієрархії. Вона орієнтована на молодих пілотів. Про цю категорію вперше заявили в 2013 році як про перехідну ланку між змаганнями на картах і формульними гонками. Що важливо – набрані тут очки дозволять отримати ліцензію пілота «Формули-1».

«Боліди «Формули-1» і «Формули-4» дуже схожі – чотири відкриті колеса, пілот сидить не в кабіні, а теж відкритий. Але у «Формулі-4» не такі високі технології, авто менші, не такі швидкі і потужні. І, звичайно, не таке дорогі, як у «Формулі-1». У нас швидкості досягають 230 км/год. 240 км/год цього року було на трасі у Спа, бо там є довгі прямі. Мотори «Формули-4» використовують і в громадянських авто. У нас двигун «Рено», його потужність 160 кінських сил. Машина важить 550 кг без пілота. З пілотом 620-630 кг.

Якщо машини всіх «Формул» поставити поруч, то вони досить схожі».

«Мій план – досягнути «Формулу-1» за 4-5 років»

Головне питання для всіх молодих пілотів – це бюджет. На сезон у «Формулі-4» потрібно мати 200 тисяч євро.

«У «Формулі-1» заробляють усі 20 пілотів, які там виступають. Можливо, ще декілька гонщиків «Формули-2» отримують гроші, а всі інші самі платять, щоб потім заробляти у «Формулі-1». А там величезні кошти. Я ще не отримую зарплатню. Поки ми самі платимо. Всіма фінансовими справами займається менеджерське агентство і мій тато. Він шукає спонсорів і місця у командах. Я у свою чергу багато тренуюся на трасі, симуляторі і в залі, щоб показувати хороші результати.

Дорога у «Формулу-1» залежить від швидкості та бюджету. Моє завдання – показувати найкращий результат, вигравати гонки, чемпіонати, отримувати очки на суперлізенцію і шукати кошти. У «Формулі-3» і «Формулі-2» бюджети більші. Обов’язково потрібна буде допомога великих спонсорів. Наприклад, нафтових компаній чи банків, які можуть потягнути такі суми. У «Формулі-1» всі витрати швидко повертаються.

Мій план – досягнути «Формулу-1» за 4-5 років. У мене немає бюджетів, щоб 2-3 роки їздити у кожній категорії. Хочу вигравати і кожного разу стояти на першій сходинці подіуму».

«Жартують, що спортсмени тупі. Але це не про професійного спортсмена»

Попри свої 18 років Пеклін мислить зовсім по-дорослому і максимально відкритий для зовнішнього світу. Вільно говорить російською, українською та англійською мовами. 

«Жартують, що спортсмени тупі. Але це не про професійного спортсмена. Професійний спорт – це поєднання фізичних та інтелектуальних здібностей. Батько говорив мені, що я повинен добре вчитися у школі, якщо хочу займатися картингом. Тому мені довелося поєднувати змагання з навчанням, щоб отримувати хороші оцінки.

Більше того, з першого чи другого класу школи додатково займався англійською. Розумів, що це дуже потрібно для спонсорів та глядачів. Коли ти презентуєш свою країну у «Формулі» і не можеш зв’язати два слова, то це просто соромно.

Багато займаюсь на гоночному симуляторі, у спортзалі, на кардіо. Потрібно бути сильним та витривалим у перегонах, мати дуже хорошу реакцію та координацію, щоб банально не переплутати педалі на швидкості. Рішення приймаються за долі секунди. Під час карантину навчився жонглювати. Практикувався кожного дня. Це дуже добре для реакції. Наприклад, я собі зранку готую фреш і жонглюю трьома апельсинами. Навіть можу курячими яйцями жонглювати перед тим як роблю омлет. І вони не розбиваються».

«Всюди їжджу на пасажирському сидінні, тому що у мене немає водійських прав»

Як би це не парадоксально звучало, але єдиний представник України у «Формулі» поки не має водійських прав. Також Іван, який ганяє на трасі зі швидкість 230 км/год, дуже обережний на дорогах загального користування.

«300 км/год за кермом ще не їздив. Перетинав цей бар’єр, але на поїзді. Це вже у «Формулі-3» швидкість близька до 300 км/год, а у «Формулі-2» – 330 км/год. Сподіваюсь, скоро у мене буде нове досягнення.

Коли я їду за кермом на великій швидкості, то мені зовсім не страшно, адже я розумію, що все контролюю. Страшно було, коли я летів до стіни і розумів, що аварії не уникнути. Іноді страшно буває їздити у Києві з таксистами. Вони їздять набагато повільніше, ніж я, але це все відбувається в місті, на звичайній машині і водій таксі не має таких навичок керування авто і реакції, як я.

Якщо таксист-лихач, то я стежу за дорогою, щоб нічого не сталося. А у випадку чого, можу відразу сказати, щоб гальмував, адже я можу швидше зреагувати. А ми не потрапимо в якусь халепу.

Всюди їжджу на пасажирському сидінні, тому що у мене немає водійських прав. Для мене дорога ніколи не була трасою. У мене немає бажання газувати і їхати на повну. Не бачу у цьому сенсу, але також розумію яким великим може бути ризик для всіх учасників руху. Факторів, які можуть стати причиною аварії на дорозі, набагато більше, ніж на трасі. Це ями, погана якість асфальту, пішоходи, може вибігти собака. Не розумію людей, які хочуть похизуватися швидкістю, порушують правила і не пристібають ремені безпеки.

Я виконую всі правила дорожнього руху, їжджу дуже повільно і завжди пристібаюся. Навіть, якщо сиджу на задньому сидінні. Я серйозно. Коли їдемо з друзями, я кажу, щоб усі пристібалися. Це збільшує відсоток нелетальних випадків.

Журналісти часто запитують, яка в мене машина. Мабуть, очікують почути – «Феррарі» або «Ламборджині». Натомість чують, що у мене немає прав. Не те, щоб я не хотів мати своє авто. Просто я постійно закордоном на перегонах. І я проти того, щоб купувати права. Тому я ходив в автошколу – вже склав теорію, залишилася лише практика. Тоді я зможу отримати свої права. Думаю, зроблю це, коли повернуся з Франції після закінчення сезону».

«Подумав, що спробую пофарбуватись. Якщо буде зовсім погано, то поголюся налисо»

Якщо б ви зустріли Івана десь на вулиці, то точно звернули б на нього увагу. Гонщик любить експериментувати зі своїм стилем. Виходить досить сміливо та яскраво – спочатку він пофарбував волосся у чорно-білі кольори, а зараз носить червону смужку.

«Раніше я ніколи не фарбував волосся і нейтрально ставився до цього. А потім мені закортіло щось змінити у своїй зовнішності і зробити щось яскраве. Спочатку мені в голову прийшла перша ідея. Подумав, що спробую. Якщо буде зовсім погано, то поголюся налисо і просто буду ходити у кепці. Але мені сподобалося. Те, що я уявляв собі в голові, справді в реальності виглядало дуже круто і незвичайно. Мені всі говорили компліменти.

Потім я придумав зачіску із червоною смужкою. Вона всім теж дуже сподобалася. Але роблю це не для когось, а для себе.

Зараз я у Франції. Через коронавірус важко приїжджати в Україну і назад. Тому вирішили, що весь чемпіонат житиму в Ле-Мані. Тут трохи складніше змінити зачіску. Я не знаю французької мови, а французи не знають англійської.

Минулого тижня я пішов у перукарню і було дуже складно пояснити їм, що я хочу. Я навіть не ризикував говорити їм про фарбування. Просто попросив підстригти трішки коротше. І це у мене зайняло 15 хвилин. Лише коли показав своє старе фото, то вони зрозуміли, що я хочу. Тому найближчі два місяці не чекайте нової зачіски. А коли повернуся, то обов’язково зроблю щось цікаве».

«Як тільки знімаємо шолом після гонки, то відразу потрібно одягати маску»

Коронавірус вплинув також і на автоспорт. Пеклін навіть жартує – добре, що маску не треба носити під час гонки.

«У великих містах, як Ле-Ман, навіть на вулиці треба бути у масці. Чи тоді, коли їдеш велосипедом. Тут дуже суворі обмеження. Тішить, що на двох попередніх етапах дозволили часткову присутність глядачів – десь 5 тисяч. Було дуже приємно бачити людей на трибунах.

Усюди треба тримати дистанцію і ходити у масці. Не можна переодягатися, тому потрібно приїжджати і їхати з траси повністю в гоночній формі. Як тільки знімаємо шолом після гонки, то відразу потрібно одягати маску. Це не дуже зручно, але безпека перш за все».

«Мені пощастило сфотографуватися з Шумахером»

Кумир Івана – Міхаель Шумахер. Українець перетнувся з ним в Італії на картинговій трасі, куди німець приїжджав зі своїм сином Міком.

«Зустрівся з ним у лютому 2013 року (наприкінці року з Шумахером трапився нещасний випадок). Я тренувався в Італії перед початком сезону. Дуже зрадів, коли побачив свого кумира. Зробити фото було непросто – потрібно було перебороти себе і знайти його. Всі на автодромі бігали за ним, а він намагався заховатися. Але мені пощастило, адже я таки зміг сфотографуватися з ним. Правда, я був настільки схвильований, що забув зняти куртку.

Минулого року вперше потрапив на етап «Формули-1» в Баку. Я був там з батьками і молодшою сестрою. Наші місця були наприкінці стартової прямої. Її протяжність – десь 2,2 км. Швидкість наприкінці прямої – 350-360 км/год. Було навіть важко відрізнити колір болідів, я вже не кажу про колір шолома чи номер машини. Вони мчали, як кулі. Дуже класні емоції.

Того ж року побував у бельгійському Спа. Це був дуже цікавий досвід, оскільки ми жили у кемпінгу у будинку на колесах. А на етапі в Абу-Далі я вже брав участь у гонці «Формули-4», яка проходила зранку перед «Формулою-1». Пілотом мені сподобалося бути найбільше.

Найцікавіші для українців види спорту зараз – це футбол і бокс. Розумію, що коли буду їхати швидко і перемагати, то цікавість до «Формули» зросте в десятки разів. Це видовищний і цікавий вид спорту».

«Моя дівчина – це моя улюблена «Формула»

А за таке ставлення і любов «Формула» має обов’язково віддячити.

«Дівчини у мене зараз немає. Я часто буваю закордоном і в мене багато перегонів. А дівчата не зовсім розуміють, коли у стосунках я обираю гонки, навіть не задумуючись. Зараз моя дівчина – це моя улюблена «Формула».

«Смешно, когда слышу о попытках создать украинский суперкар». Украинец стал крутым дизайнером в «Макларене»

Фото: інстаграм Івана Пекліна

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...