Блог Апельсинова кава

Як Бельгія стала вікном в Європу для українських футболістів

Свої агенти і хороші перспективи.

Сьогодні «Динамо» зіграє з однією з найбільш українських команд в Європі. За бельгійський «Гент» виступає відразу троє українців – Роман Яремчук, Роман Безус та Ігор Пластун.

Крім того, в Бельгії грають Богдан Михайличенко («Андерлехт»), Едуард Соболь («Брюгге»), Мар’ян Швед («Мехелен»), Євген Макаренко («Кортрейк»), а тепер і Олександр Філіппов, який буквально на днях підписав контракт із «Сент-Труйденом».

Розповідаємо, як Ліга Жюпіле стала настільки українською.

Передумова: в Україні перестали платити великі гроші

Насправді тут немає якоїсь великої таємниці. Все цілком логічно. Коли в українському футболі зі зрозумілих причин закінчилися гроші, то почалися тектонічні зсуви, які змінили звичний порядок речей. Рівень чемпіонату впав, футболісти стали отримувати менше, ніж раніше, і почали шукати цікавіші варіанти для розвитку кар’єри, трапився відтік легіонерів, а команди зробили ставку на молодих.

«Коли великі гроші закінчилися, то навіть хорошого рівня футболісти були готові їхати в Європу. Адже до цього в Україні був дисбаланс. Гравці приблизного одного рівня отримували тут набагато більше, ніж в умовній Бельгії. Плюс молоді гравці отримали шанс показати себе на рівні УПЛ через від’їзд легіонерів», – розповів у коментарі Tribuna.com футбольний агент, колишній гравець «Брюгге» і ряду бельгійських команд Сергій Серебренников.

Не будемо відкидати і той факт, що чимало футболістів нового покоління свідомо хочуть побудувати свою кар’єру в Європі. Все це призвело до від’їзду українців закордон. І Бельгія стала одним з найбільш популярних напрямків.

Ключовий фактор: в Бельгії працюють українські агенти

Перша хвиля міграції українців у бельгійський чемпіонат трапилася ще наприкінці 90-х. У першу чергу вона пов’язана з двома іменами – Олега Ящука та Сергія Серебренникова.

Скромна тернопільська «Нива» продала в «Андерлехт» свого молодого талановитого нападника. Ящуком також цікавилися «Динамо» та ПСВ, але він опинився в Бельгії, де чотири рази брав чемпіонство.

«У мене трапилася весела історія з трансфером. Мене запрошував ПСВ, я вже мав туди летіти, але в останній момент все змінилося. В нападі команди грав такий відомий гравець, як Роналдо. Тоді ж виник варіант з «Андерлехтом». Ми поговорили з моїм тодішнім агентом і вирішили, що краще поїхати в Бельгію, адже там буде більше шансів заграти.

Відразу було важко через незнання мови. Ти між людьми, але нічого не розумієш. Коли у нас було по два тренування, то день проходив нормально, але вихідні, то було дуже важко. Але я знав, чого я приїхав. I поступово все налагодилося», – розповів Олег Tribuna.com.

Серебренников перейшов у «Брюгге» у 2002 році з «Динамо». Також пограв за «Шарлеруа», «Серкль Брюгге» (разом з Ящуком) та «Руселаре».

«Хотілося спробувати себе в європейському футболі. Бельгія ніколи не входила у топ-5 ліг Європи, але це дуже хороший чемпіонат, клуби грають у Лізі чемпіонів, а збірна Бельгії завжди на слуху. Коли надійшла пропозиція, я подумав, що це має бути цікаво».

Після завершення кар’єри гравця Серебренников почав займатися агентською діяльністю. У 2015 році він став партнером Вадима Шаблія та ProStar по Бельгії. Ящук до грудня 2019 року тренував в академії «Андерлехта», а тепер допомагає Серебренникову працювати над трансферами.

Дебютом Сергія став перехід Сергія Болбата в «Локерен». А за останні 3-4 роки ProStar провела близько 12 трансферів – Будківський, Тотовицький, Лучкевич, Безус, Макаренко, Бацула, Соболь, Пластун, Михайличенко, Малиновський та інші. Серебренников скромно говорить про свою роль.

«Не скажу, що ми відкрили український ринок для бельгійців. Швидше – привідкрили, адже масового притоку гравців сюди немає. Поки це окремі футболісти. Гравці, які пограли тут, показали себе з позитивного боку. Клуби побачили, що футболісти адаптовуються, вони хорошого рівня, ціна/якість відповідає їхнім інтересам, тому вони дивляться на наш ринок. Практично всі бельгійські команди стежать за чемпіонатом України.

Можна навіть сказати, що всі цікаві гравці знаходяться під наглядом. Не кажу, що переглядають всі матчі, але статистику дивляться точно. Якщо вона цікава, тоді гравця дивляться вживу. Бувало, що гучні трансфери проходили легко, а траплялися менш помітні переходи, але там були великі труднощі. Тому кожен трансфер для нас цінний по-своєму», – каже Сергій.

Перспективи: з Бельгії легше потрапити у топ-чемпіонат і збірну України

Доведено прикладом Руслана Малиновського та «Генка» (Яремчук на підході?) За три з половиною роки в Бельгії українець прогресував, як футболіст, адаптувався до Європи і зміг перейти в «Аталанту». Красива і мотиваційна історія для інших гравців.

«На матчі чемпіонату Бельгії приїжджають багато скаутів різних команд, які переглядають всіх гравців. Це свого роду трамплін. Якщо ти тут себе показав, то маєш хороші шанси поїхати кудись вище», – говорить Ящук.

Але не для всіх Бельгія стала трампліном у топ-лігу. Чимало українських гравців не змогли пролізти в це бельгійське вікно і повернулися в рідне болото.

«Були гравці, які приїжджали сюди в оренду, допомагали командам, але в силу фінансових можливостей клубів про якісь повноцінні трансфери було важко говорити. Тобто, з самого початку це був квиток туди і назад. Той же Малиновський спочатку прийшов грати на правах оренди, а тільки потім була оренда з правом викупу», – пояснює Серебренников.

Зараз чутки вже пов’язують Романа Яремчука із Серією А. Але «Гент» не захотів говорити про свою трансферну політику. Прес-аташе клубу Патрік Ліпс пояснив, що це внутрішня інформація.

«Єдине, що я можу сказати – наш досвід з гравцями з України дуже позитивний. Вони легко адаптовуються, амбіційні та працьовиті. Також вони дуже талановиті. Ми продовжимо стежити за цим напрямком, як і за іншими ринками».

Серебренников у свою чергу згадує, що на початку його роботи було дуже важко, адже бельгійці не знали українського ринку і не стежили за УПЛ.

«Одна справа, коли грає збірна України і зовсім інша, коли футболіст виступає за невелику команду. Але після трансферів Малиновського та Яремчука цікавість до українців зросла. Всі хочуть бачити такі приклади. Футбол – це бізнес. Грубо кажучи, якщо у них є можливість купити гравця за одну гривню, а потім продати за 10, то, звичайно, що це всім цікаво.

Гравців «Зорі» та «Десни» взяти набагато легше, ніж з «Динамо» чи «Шахтаря» – цінники дуже різні. У наших грандів ціна на гравців буде в мільйонах. Дуже часто бельгійським клубам – це не по кишені. «Зоря» – взагалі найкращий приклад з огляду на те скільки гравців вони продали в ту ж Бельгію.

Є випадки, коли ми пропонуємо футболістів. А є ситуації, коли клуби самі звертаються, мовляв, що ти думаєш про того чи іншого гравця. Наприклад, з Пластуном все було просто. «Генту» був потрібен центральний захисник, а ми їм запропонували Ігоря. Клубу він сподобався і його відразу постаралися викупити, але у нас це не вийшло.

«Лудогорець» просив за Пластуна велику трансферну вартість. Через півроку ми знову спробували оформити цей трансфер, але також безуспішно. І тільки на третє трансферне вікно ми його підписали. Я літав туди з президентом «Гента», переговори йшло непросто, але я радий, що все вдалося».

Шевченко пока не готов к сюрпризам – 5 выводов по заявке сборной перед топ-матчами

Ще один важливий момент – з Європи футболісту легше отримати запрошення у збірну України. Це підтверджує недавній виклик Євгена Чеберка, який влітку змінив «Зорю» на австрійський ЛАСК і одразу потрапив у заявку збірної.

У тому ж списку практично всі наші бельгійці – Соболь, Михайличенко, Пластун, Макаренко, Яремчук і Безус (у резерві). Недарма Філіппов теж обрав Бельгію. Здається, Шевченко у такий спосіб мотивує футболістів переходити у більш конкурентні ліги і команди.

«Коли я починав грати в «Сент-Трeйдені», то в національну команду мене викликали не завжди. Запрошення із збірної стали регулярними вже в часі моїх виступів на вищому рівні – в «Генті». Ця команда не тільки бореться за медалі, але і грає в єврокубках», – сказав Роман Безус в одному з інтерв’ю.

Проблеми українців у Бельгії: мова і сортування сміття

Вихід із зони комфорту не завжди буває легким. Якщо мова футболу універсальна, то за межами поля нашим футболістам довелося звикати до нових реалій. Наприклад, вчити англійську і сортувати сміття. Хто прийняв ці правила гри, той зміг себе реалізувати.

«Найважче – мовний бар’єр, – говорить Ящук. – Багато гравців, які приїжджають сюди, не знають іноземних мов. Тому їхня адаптація проходить не дуже легко. Плюс вони звикли, що вдома все по-іншому.

Футболісти мають розуміти, чому вони приїхали сюди. На 90% все залежить від самого гравця. Якби не було важко з початку, ти знаєш для чого ти тут і що маєш робити. Є ті, хто цього не витримують, бо не знають мови і хочуть додому. Але якщо в тебе є ціль і ти йдеш до неї, то тебе ніщо не зупинить».

А ось що самі футболісти говорять про Бельгію.

Андрій Тотовицький

«Тут більш відкритий футбол, команди весь матч намагаються грати на високих швидкостях і не закриваються в обороні. В Україні більше позиційного футболу і гри від захисту.

Мовний бар’єр звичайно є. Наш тренер – француз, в команді 10 французів. Намагаюся спілкуватися з усіма англійською, але не скажу, що володію цією мовою на 100%. З кожним днем ​​все більше звикаю.

Також є серйозна проблема зі сміттям. Його можна викидати тільки раз в тиждень, в середу. Сміття треба сортувати у пакети, які є двох кольорів: синього і білого. Білий – для продуктів, синій – для пластиків, фантиків. Скляні пляшки взагалі викидати не можна – їх потрібно кудись відвозити або здавати в магазин за гроші. Якщо не виконуєш це – отримаєш великі штрафи.

Паркінг всюди платний. Немає такого, як у нас: залишив машину на узбіччі і пішов. Спочатку я витрачав на паркінг великі гроші, вже потім мені все пояснили, і я хоч з цим розібрався».

Роман Яремчук

«Бельгія змінила у мені ментальність і професіоналізм. Потрапивши в інше середовище, відразу починаєш змінюватися під впливом менталітету і професійного ставлення в Європі.

Англійська – must have. Теоретичні заняття, розбір матчів, все обговорення – тільки англійською. Ясно, що певні групи гравців говорять і французькою, і голландською, але якщо вся команда разом – виключно англійською.

Головне для «Гента» – приходь, вчи мову і грай. І важливо ставитися до цього з правильним розумінням, що завдяки цьому ти можеш ставати краще і віддячити клуб хорошою грою. Ну і про перспективи переходу в більш статусний і популярний клуб/чемпіонат ніхто не забуває».

Ігор Пластун

«Були випадки, коли гравці вже зараз їхали і не могли закріпитися. Навіть знаю футболістів, яким не подобалося в Бельгії. Говорили: «Це не моє. Я там не можу».

У моєму випадку такого немає. Приймаю правила країни, в якій живу. Не вони прийшли до мене в гості, а я до них. Якщо хочу, щоб мені було там комфортно, потрібно приймати ці правила. Кожен мислить по-своєму, у кожного свої цілі та амбіції. Моя мета – грати в найкращий футбол у своїй кар’єрі. Намагаюся до цього йти.

Якщо підняти архіви, ще з часів «Оболоні» я говорив, що мрію грати в Європі. Завжди мріяв і йшов до своєї мрії. Я її досяг і щасливий, що граю в Бельгії».

«Тепер одноклубники будуть ще більше поважати Яремчука». Що відбулось у «Генті»

Что нужно знать про «Гент»: три украинца, у руля 38-летний ноунейм, продают игроков за отличные деньги

Фото: «Гент», «Сент-Труйден»

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...